Глосарій

Зміст

Зміст.................................................................................................................................1

Глосарій...........................................................................................................................2

Вступ................................................................................................................................3

Розділ 1. Загальні відомості про концертування.........................................................5

1.1. Витоки шоу-бізнесу..................................................................................................5

1.2. Початок розвитку шоу-бізнесу в Україні...............................................................8

Розділ 2. Гастрольно-концертна діяльність.................................................................27

2.1. Поняття "гастрольно-концертна діяльність в Україні.........................................27

2.2. Організація та проведення гастрольних заходів в Україні.................................29

2.3. Характеристика ситуації концертно-гастрольної діяльності в Україні.............32

Розділ 3. План реалізації концертно-гастрольного туру............................................34

3.1. Підготовчий етап.....................................................................................................34

3.2. Початковий етап......................................................................................................35

3.3. Робочий етап............................................................................................................36

3.4. Завершальний етап..................................................................................................37

Висновки.........................................................................................................................38

Інформаційні джерела....................................................................................................39

Глосарій

1. Шоу-бізнес - діяльність, спрямована на отримання прибутку з концертних програм, масових видовищ відомих співаків, акторів і т.п.

2. Продюсер – особа, яка здійснює ідейно-художній і організаційно-фінансовий контроль над певним художнім проектом.

3. Менеджер - це керівник або керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями в області прийняття рішень з конкретних видів діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах.

4. Рекордер (англ., від записувати) - пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії (грампластинці).

5. Агенція - представництво, відділення великої компанії, фірми, що займається їх справами у певній країні або регіоні і виконує їхні доручення. Сенс діяльності в уявленні і продажу продукції.

6. Звукорежисер (англ. Sound Director, Sound Producer, Sound Designer, Sound Supervisor, Sound Mixer) – творча професія, пов’язана зі створенням звукових художніх образів, формуванням драматургії звуку, концепції звуку, створенням нових звуків та їх обробкою.

7. Зв'язки з громадськістю (англ. public relations, PR)— мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами, класами, націями, державами на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею.

8. Зі́рка (англ. star, фр. étoile) - це добре відома людина, що має шанувальників (фанів), як, наприклад, кінозірка. Найбільш часто зірками є представники сфери шоу-бізнесу, розважальної індустрії, а також моделі, спортсмени тощо.

9. Фестиваль -масове свято, що включає показ досягнень в області музики, театру, кіно, естради.

10. Концерт (лат. concertо — змагаюся) — публічного виконання музичних творів, балетних, естрадних і тому подібне номерів по визначеній, заздалегідь складеній, програмі.

11. Вокаліст (лат. vox — «голос» і vocalis — «звучний») — музична професія, роль в музичному колективі, що передбачає виконання різних вокальних партій. Термін вокаліст майже збігається з терміном співець і соліст, але в сучасній естрадній музиці трактується декілька ширше, зокрема маючи на увазі можливість декламації, речитативу і так далі.

12. Лідер-вокаліст (фронтмен) — учасник музичного колективу, виконуючий переважно основні вокальні партії.

13. Бек-вокаліст — учасник музичного колективу, виконуючий додаткові, гармонійні вокальні партії на задньому плані.

14. Екс-вокаліст — колишній учасник музичного колективу, виконуючий в основному головні вокальні партії.

15. Музика (від грець. μούσα — муза)— мистецтво, засобом втілення художніх образів для якого є звук, особливим чином організований в часі.

Вступ

Культурне життя в Україні ледве жевріє. Пропадає, в буквальному розумінні, ні за гріш кіномистецтво, драматичний театр, опера ледве виживає за рахунок мізерних дотацій від держави, майже завмерла філармонійна діяльність. Економічна криза уразила всі області суспільно-культурного життя. Перехід до ринкових правил поставив перед суб'єктами культури і мистецтва питання: як розвиватися далі? Держава виділяє мінімальні кошти для підтримки багато в чому дуже старої системи розподілу. Деякі явно проміжні ланки управління культурою раптово почали пропадати після припинення централізованого фінансування. Одним із перших припинив своє існування Укрконцерт (Українське концертно-гастрольне об'єднання).

Укрконцерт тримав в своїх руках майже всю гастрольну діяльність, одночасно був повністю залежний від колишнього Союзконцерту, куди, до речі, йшла вся зароблена валюта. Там також вирішувалося, зокрема, хто із зарубіжних гастролерів може їхати до України, а хто повинен її об'їхати. Втім і колишнє українське керівництво культурою підлесливо очищало гастрольні плани від зайвих "політичних" і економічних турбот, перетворивши Україну на затхлу європейську провінцію, а Київ - у позаштатне місто обласного масштабу.

Після того, як Україна стала суверенною державою, у зв'язку з переходом до ринку виникло питання про повне самоокуповування та Укрконцерт розвалився зсередини. Хоча деякі провідні фахівці, що підм'яли під себе гастрольне об'єднання, вважали, що скасування Укрконцерта - це удар, перш за все, по ним. Насправді і йшлося про неспроможність організації в нових економічних умовах. Концертно-гастрольна діяльність у старому розумінні практично зжила себе. Укрконцерт містив на своєму бюджеті виконавців, які не відповідали елементарним естетичним вимогам. Як правило, вони складали до 90% творчого складу, але, згідно з гастрольним планом, каталися по Україні, розносячи радянську вульгарність і несмак. Навіть потенційно талановиті виконавці і колективи не дуже напружувалися в цьому механічному конвеєрі, тому що художні критерії були свідомо занижені хоч би з тієї причини, що треба було "дати заробити на життя" іншим, що не має за душею нічого, окрім бажання запрацювати.

Таким чином, із скасуванням Укрконцерту в Україні виникли госпрозрахункові концертно-гастрольні організації, що впроваджували нові ринкові відносини, в яких держава виступає в ролі одного зі спонсорів. У сфері культури і мистецтва її роль - на жаль або на щастя - залишається надзвичайно важливою. Вона є головним замовником, і хоча фінансування з держбюджету надзвичайно малі, все ж таки в бюджеті самого міністерства на різного роду концертні заходи виділяється 22% від всіх засобів, що в порівнянні з іншими жанрами мистецтва (1-3% на театр, кіно) виглядає просто гігантською сумою. Чи правильний такий розподіл - це вже інше питання. Важливо підкреслити, що, з одного боку, концертно-гастрольні організації конкуруватимуть за отримання міністерського замовлення, а з іншої - міністерство дає можливість вибору якнайкращого проекту.

Слід сказати, що ці структурні зміни - тільки перші кроки на новому шляху і на якісь якісні зміни у концертно-гастрольній діяльності в Україні можна тільки сподіватись.

Дата добавления: 2015-08-09