Болоьва чутливість Рецептори і провідні шляхи

Больові рецептори є вільними нервовими закінченнями, які містяться майже у всіх тканинах тіла. Вольові Імпульси перелаються до ЦНС двома системами волокон. Одна ноцицепторна система складається з тонких мієлінових

волокон, ЩО мають діаметр 2-5 мкм і передають імпульси зі швидкістю 12-30 м/с. Інша система складається із безмієлінових волокон С діаметром 0,4-1,2 мкм. Ці волокна містяться у латеральних ділянках задніх корінців, їх часто називають волокнами С задніх корінців; вони проводять імпульси з низькою швидкістю 0,5-2 м/с. Обидві групи волокон закінчуються у задніх рогах: волокна переважно на нейронах пластинок І та V, годі як волокна С задніх корінців на нейронах пластинок 1 та II. Є докази такого: синаитичним трансмітером, що його виділяють первинні аферентні волокна, які забезпечують відчуття швидкого болю середньої сили, є глутамат, а трансмітером, який передає повільний сильний біль, речовина Р.

Синапси між периферійними ноцииепторними волокнами і клітинами заднього рогу у спинному мозку є місцями значної пластичності. З огляду на цс задній ріг називають воротами, де больові Імпульси можуть бути модифіковані. Наприклад, стимулювання аферентних волокон великою діаметра, які йдуть від ділянки, де був спричинений біль, зменшує його. Колатеральні гілки дотикових волокон дорсальних стовпів проходять у драглисту речовину; було зроблено припущення, що імпульси з цих шлатералей, або інтернейронів, на яких вони закінчуються, гальмують

передавання від больових волокон задніх корінців до спіно-таламічних нейронів. Механізм цього процесу може охоплювати пресинаптичне гальмування (див. Розділ 4) на закінченнях первинних аферентних нейронів, що передають больові імпульси.

Деякі аксони нейронів задніх рогів закінчуються у спинному мозку і мозковому стовбурі. Інші проходять у перед-ньолатеральну систему, у тім числі в бічний спінотала-мічний шлях. Деякі піднімаються у задньолатеральній частині спинного мозку. Час і ина висхідних волокон проектована на задні вентральні ядра, які є специфічними чутливими перемикальними ядрами таламуса, і звідти надходить у кору мозку. Дослідження нормальних людей з використанням зображень ПЕТ та функційного ЯМР дали змогу виявити, шобіль активує кортикальні зони 81, 8Н, а також поясну закрутку протилежного до подразнення боку. Окрім того, активними стають присередня лобова закрутка, острівцева частка кори, а також мозочок.

Шеррінгтон назвав біль "фізичним додатком до імперативного захисного рефлексу". Реакцією на больове подразнення звичайно є швидке відсмикування з наступним униканням. Крім того, біль унікальний серед відчуттів, оскільки він зумовлює неприємне навантаження. В експери­ментах, розроблених з метою відокремити передчуття болю від болю як такого, передчуття болю активувало присередню лобову закрутку, острівцеву частку кори та мозочок, зумовлюючи активування ділянок лобової кори швидше, ніж тих ділянок, що були активовані власне болем. Багато волокон, що їх активує біль, закінчуються у ретикулярній системі, яка проектується на ядра середньої лінії та неспецифічні проекційні внутрішньоішастинчасті ядра таламуса, а звідти - до різноманітних ділянок кори мозку. Інші волокна проектуються на гіпоталамус, а деякі закінчуються

у на в коло водопровідній сірій речовині, яка відома як больова ділянка (див. нижче).

Дата добавления: 2015-08-09