Чиатурський марганцевий басейн

Площа басейну 85 км². Марганцеворудний горизонт пов'язаний з пісковиками олігоценової епохи. Складається з прошарків загальною потужність до 12...16 м, що полого залягають на глибині 10...220 м. Потужність промислової пачки біля 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17–25%. Переважають карбонатні руди (біля 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – біля 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окиснені – 13.6% (21.3% Mn).

Таблиця - Основні дані по Чиатурському марганцевому басейну

	Запаси	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Підтверджені	Загальні
Марганцеві руди, млн т (станом на 1998-99 рр.)			20 (Mn)	5,2

Прогнозні запаси руд марганцю на 2001 р – біля 500 млн т.

Промислові запаси 255 млн т.

2.2.1 Новітня історія видобутку марганцю у Чиатурському басейні

У радянський період Грузія була основним постачальником марганцевого концентрату на підприємства чорної металургії південних регіонів СРСР. На частку марганцевої підгалузі гірничодобувного комплексу Грузії в 1970- 1980-е рр. доводилося близько 25 % від сукупних обсягів товарного марганцю, виробленого в СРСР. Слід зазначити, що й у цей час питома вага видобутку марганцевої руди й виробництва марганцевого концентрату (у вартісному вираженні) у сукупних обсягах зробленої промислової продукції відіграє істотну роль у формуванні загальноекономічних показників республіки. Так, навіть у кризових умовах 1999 року цей показник для Чіатура (в той час найбільшого промислового району країни) склав 87,3 %. Не випадково наявні в Грузії багаті поклади марганцю цілком обґрунтовано розглядаються в якості одного з основних викопних багатств країни. Сукупні розвідані запаси металу оцінюються в 222,5 млн т, близько 90 % з них зосереджені в Чиатурському басейні. Запаси родовища представлені в значній частині найціннішими оксидними рудами (35,7 % від сукупних запасів) зі змістом марганцю 25,2 %, окисленими (17,5 %) і карбонатними (46,8 %), зі змістом марганцю 20,4 і 17,3 % відповідно. Поклади марганцю в басейнах Чхари-Аджаметского й Родинаульского родовищ (близько 10 % сукупних запасів) на 95 % складаються з бідних руд, що ставляться до так званого карбонатного типу. У цілому ж по країні більше 60 % запасів марганцю (включаючи Чиатурске родовище) доводиться на бідні руди. Промислова експлуатація найбільш багатого по запасах і якості сировини Чиатурского родовища почалася ще в 1879 р. і триває дотепер. Високий зміст металу в рудах, незначний зміст попутних елементів і домішок, а також сприятливі умови залягання й зручне географічне розташування (близькість до чорноморських портів) були основними факторами того, що чиатурський марганець ставився до найбільш перспективних видів мінеральної сировини. Разом з тим у зв'язку з погіршенням гірничо-геологічних умов експлуатації родовища, пов'язаним із тривалим і інтенсивним виробітком найбільш багатих руд, а відповідно, погіршенням якості сирої рудної маси, уже до кінця 1970-х рр. відзначалося зниження техніко-економічних показників і рівня сукупних обсягів виробництва марганцевих концентратів на гірничорудному комбінаті «Чиатурмарганец», що був основним розроблювачем марганцевих родовищ і виробником марганцю для металургійного комплексу країни. У цей час спільне підприємство «Чиатурмарганец», 75 % контрольного пакета акцій якого належить чеській компанії «Sagasprint», залишається основним виробником марганцевих концентратів. Разом з тим, як відзначають експерти, через низьку інвестиційну активність із боку закордонного партнера й, відповідно, досить серйозних фінансово-економічних проблем підприємство працює не на повну потужність. В 1999 р. воно практично простоювало й зробило марганцевого концентрату всього на 1,8 млн дол. (3,4 млн лари). Відповідно до ж умов, передбаченим в інвестиційному проекті, потужність «Чиатурмарганец» по виробництву концентрату у вартісному вираженні повинна становити 9,3 млн дол. (18 млн лари). У результаті поставки цієї сировини на металургійні заводи країни знизилися до критично низького рівня. Так, в 1999 р. близько 70 % зробленого «Чиатурмарганцем» концентрату на суму 1,2 млн дол. (2,3 млн лари) було відвантажено на СП «Ферро» (Зестафонский завод феросплавів), що є одним з основних підприємств - виробників феромарганцю в країні. При цьому в результаті недопоставок марганцевого концентрату й перебоїв в енергопостачанні СП «Ферро» за 1999 - початок 2000 р. знизило виробництво продукції більш ніж на 20 %. Не вирішені дотепер і питання експортних поставок марганцевого концентрату, зацікавленість у які проявлялася, зокрема, з боку російських металургійних підприємств. Разом з тим більша частина марганцю традиційно поставлялася на великі металургійні підприємства сусідніх республік.

Дата добавления: 2015-08-09