Реферат. Марганцеві родовища кавказа

на тему:

МАРГАНЦЕВІ родовища КАВКАЗА

Виконав: Черкашин Д.Л.

Студ. 3-го курсу

Група геохімії

Київ - 2014

ЗМІСТ

1. Родовища Кавказа як складова частина світових ресурсів марганцю.. 3

2. Тектоніка і металогенія Грузії 4

2.1 Марганцеві руди Грузії 6

2.2 Чиатурський марганцевий басейн. 7

2.2.1 Новітня історія видобутку марганцю у Чиатурському басейні 7

2.2.2 Чиатурський марганець. 9

3. Довідка щодо властивістей та застосування марганцю.. 10

3.1 Хімічні властивості 11

3.2 Застосування. 12

Література. 12

1. Родовища Кавказа як складова частина світових ресурсів марганцю

Виявлені ресурси марганцевих руд у надрах 56 країн світу оцінені в 21270 млн т. З них 67,4% знаходиться в Африці (14330 млн т), 16,2% – в Європі (3440 млн т), 7,8% – в Азії (1650 млн т), 5,6% – в Америці (1200 млн т), 3% – в Австралії і Океанії (650 млн т). Найбільшими ресурсами володіють ПАР – 13600 млн т (63,9% світових), Україна – 2500 млн т (11,8%), Австралія – 630 млн т (3%), Ґабон – 500 млн т (2,4%), Казахстан – бл. 500 млн т (2,4%), Бразилія – 420 млн т (2%). Перспективними вважаються території Австралії, Аргентини, Болівії, Бразилії, Ботсвани, Буркіна-Фасо, Ґабону, Демократичної Республіки Конго, Індії, Ірану, Марокко, Перу, Туреччини, Чилі. Сумарні прогнозні ресурси цих країн оцінюються в 2500 млн т. Значна кількість прогнозних ресурсів пов’язана зі скупченнями кобальт-марганцевих кірок (КМК) і залізо-марганцевих конкрецій (ЗМК) на дні Тихого, Індійського і, в меншій мірі, Атлантичного океанів. Прогнозні ресурси марганцевих руд Світового океану приблизно в 4 рази перевищують прогнозні ресурси континентів.

Загальні запаси марганцевих руд у 56 країнах світу на 1998 р., становили 8,8 млрд т, в тому числі підтверджені – 3,6 млрд т. Марганцева сировина добувається на родовищах трьох геолого-промислових типів: 1) стратиформні родовища оксидних залізомарганцевих і марганцевих, карбонатних марганцевих і змішаних (оксидно-карбонатних) руд в теригенних, карбонатно-теригенних і карбонатних породах; 2) латеритних родовищ кір вивітрювання докембрійських метаморфічних порід; 3) гідротермальних родовищ. До 90% світових підтверджених запасів марганцю укладено в стратиформних родовищах (ПАР, Ґабон, Україна, Болгарія, Казахстан, Грузія, Китай, Мексика, Болівія, Австралія, Росія), бл. 8% припадає на кори вивітрювання (Ґана, Кот-д’Івуар, Буркіна-Фасо, Малі, Індія, Бразилія) і 2% – на дрібні родовища гідротермального типу (Аргентина, Болівія, Марокко, Алжир, Єгипет).

Головними власниками запасів марганцю є 10 країн, надра яких укладають бл. 90% світових підтверджених запасів: ПАР, Україна (сумарно 47% світових), Казахстан, Ґабон, Грузія, Австралія, Бразилія, Китай, Болгарія, Індія. Запаси кожної їх цих країн перевищують 100 млн т. Високосортними рудами володіють ПАР, Ґабон, Австралія і Бразилія, в інших країнах руди середньої і низької якості.

У Грузії понад 90% запасів марганцю зосереджено в Чіатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100–150 м. Потужність промислової пачки біля 5 м. Переважають карбонатні руди (біля 47%) зі середнім вмістом марганцю 16,5%. Змішані руди становлять 11,6% запасів родовища (при середньому вмісті марганцю 20,9%); оксидні легкозбагачувані – бл. 28% (26,4% Mn), в т.ч. пероксидні 2,4% (38,5% Mn); важкозбагачувані оксидні (“мцварі”) – 0,3% (24,3% Mn); окиснені – 13,6% (21,3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.

2. Тектоніка і металогенія Грузії

Територія Грузії представлена фрагментами головних геотектонічних одиниць Кавказу: герцинсько-альпійська складчаста система Великого Кавказу на півночі, Закавказький серединний масив і дугоподібний мегантиклінорій Малого Кавказу на півдні. На контакті геосинкліналі Великого Кавказу з Закавказьким серединним масивом і на самому масиві у відособлених лагунно-дельтових басейнах в батську добу формувалися вугленосні товщі Бзибського, Ткварчельського, Маганського, Гелатського, Ткібульського та Шаорського кам'яно-вугільних родовищ.

Закавказький серединний масив розділений глибинними розломами, що зумовлюють його мозаїчну будову. В субплатформних структурах мезокайнозойського осадового чохла важлива роль належить депресіям, складеним марганцевоносною піщано-сіліцитовою формацією олігоцену. До Курінської і Колхідсьої міжгірних западин прив’язані нафтогазоносні структури Колхідського, Гурійського, Картлійського, Притбіліського і Кахетинського районів.

Для металогенії Грузії важливе значення має процес пізньоальпійської тектоно-магматичної активізації областей завершеної складчастості Великого Кавказу та Грузинської брили. Його початком треба вважати утворення поширеного в Гагрсько-Джавській і Окрібсько-Сачхерській зонах баритового і барито-поліметалічного зруденіння. До наступних стадій активізації належить Кваїська прирозломна свинцево-цинкова зона, рідкісноземельно-арсеновий пояс Рачі і Сванетії та ртутні пояси Абхазії, Сванетії, Рачі та Шида Картлі. На південному схилі Великого Кавказу знаходяться великі родовища марганцю, срібно-свинцевих і цинкових руд, бариту, кам'яного вугілля, мармуру.

Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен, кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло і інш.), гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт і інш.), нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски), керамічна і фарфорова сировина (каолін, глини, трахіти, ріоліти, пегматити), кольорові камені (агат, онікс, гагат, яшма і інші), діатоміт, перліт, ріоліт, різноманітні буд. матеріали (цементна сировина, шлак, мармур, туф, базальт, граніт, глини, піски, гравій, вапняки), а також літографський камінь, що використовується у виробництві штучних алмазів, агрономічні викопні к.к. (сапропель, торф), підземні води (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливіші корисні копалини Грузії - марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, нафти і природного газу незначні (осн. к.к. див. табл.). Сумарна вартість розвіданих запасів корисних копалень Грузії становить понад 50 млрд дол. США (2001). Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в 100 млрд дол. [Mining Annual Review 2002].

2.1 Марганцеві руди Грузії

Марганцеві руди приурочені головним чином до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90% запасів марганцю зосереджено в унікальному Чиатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю біля 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки біля 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25%. Переважають карбонатні руди (біля 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – біля 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окислені – 13.6% (21.3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами. Розвідано загалом 14 родовищ.

Дата добавления: 2015-08-09