Читайте также: |
|
Кількість та лічба. Надавати уявлення про предмети «однакові» – «різні». Навчати, що предмети можна порівнювати за певною ознакою (на основі практичних вправ з предметами). Порівнювати групи предметів за кількістю методом прикладання, накладання. Пояснювати дітям, що за допомогою цих способів можна з’ясувати поняття «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше». Вчити збільшувати або зменшувати кількість предметів на 1. Знайомити з прийомами поділу предметів на рівні частини. Вчити розрізняти графічне зображення чисел (цифри від 1 до 5). Розвивати вміння порядкової лічби. Лічити в межах п’яти на предметах множини і їх зображеннях (однакових і різних за кольором, величиною, формою). Формувати вміння лічити предмети на дотик, лічити звуки на слух (із закритими очима). Порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета, зображення, звука тощо, встановлювати, яке число більше (менше). Вправляти у розуміння, що числа не залежать від величини предметів, їх розміщення й інших властивостей. Лічити, користуючись правильними прийомами: називати числівник по порядку, вказуючи на предмети, які розміщені в ряд; відносити останній числівник до всієї групи (всього три морквини).
Просторові уявлення. Розрізняти просторові напрямки від себе: вперед, назад, наліво, направо. Визначати напрям від себе, розташовувати предмети у просторі: далеко-близько, вгору-вниз, направо-наліво. Формувати навички орієнтуватися у кімнаті, в приміщенні дитячого садка.
Величина. Формувати уявлення дітей про поняття «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий» – на основі порівняння двох предметів, які відрізняються одним параметром. Розташовувати предмети в порядку збільшення і зменшення (великий-меньший-найменший кубик; низька-висока-найвища лялька). Ознайомити із однією із конкретних проявів величини предметів – довжиною. Порівнювати в процесі практичної діяльності рівні і нерівні предмети за довжиною: довший-коротший, рівні за довжиною. Вчити розташовувати предмети за висотою, довжиною (найдовша-довша-коротша-найкоротша стрічка). Ознайомити з умовними мірами для вимірюваннями висоти, довжини, ширини предметів, об’єму сипучих речовин або рідин («Скільки коротких паличок вміститься на даній довгій паличці?», «Скільки формочок піску у цьому відерці?»).
Геометричні уявлення (форма). Вчити розрізняти геометричні фігури за їхніми властивостями (куля, куб, квадрат, коло, трикутник, чотирикутник). Визначати геометричні фігури практично та називати їх: куля, куб, квадрат, коло, трикутник. Знаходити в оточуючих предметах схожість за формою з цими геометричними фігурами (килим – квадрат, м’яч – куля). Ознайомити з характерними властивостями трикутника (три кута, три сторони). заохочувати показувати, обстежувати форму дотиково-руховим і зоровим шляхами, порівнювати різні за величиною трикутники методом накладання. Навчати розрізняти і називати прямокутник, обстежувати його форму. Порівнювати прямокутники за величиною методом накладання, прикладання.
Часові уявлення. Продовжувати ознайомлювати дітей з частинами доби: ранок, день, вечір, ніч. Залучати до вживання термінів: було, є, буде, зараз, пізніше, раніше. Розуміти слова, якими визначається час (довго-недовго, скоро-нескоро, давно-недавно), розуміти і правильно використовувати слова: сьогодні, завтра, вчора. Вчити послідовно називати дні тижня, пори року.
Поради батькам:
Вивчення елементів математики має великий вплив на розвиток наочно-образного мислення дитини, становлення якого відбувається у цей вік. Необхідно познайомити дитину з основними геометричними фігурами: куля, квадрат, коло, трикутник. Поясніть, яким може бути квадрат. Покажіть сторону трикутника, кути. Поясніть чому трикутник називається трикутником (три кути). Поясніть, що є й інші геометричні фігури, що відрізняються кількістю кутів (чотирикутник).
Знайомте дитину з просторовими властивостями геометричних фігур, за допомогою ока і орієнтовно-дослідних рухів рук виконуйте практичні дії з предметами, які сприймаються. Пояснюйте як знаходити в оточуючих предметах схожість в формі з цими геометричними фігурами (м’яч – куля, стіл – квадрат, прямокутник).
Розвивайте вміння дитини малювати геометричні фігури, складати предмети з різних геометричних фігур, визначати фігури у заданому малюнку, візерунку тощо.
Такі заняття позитивно впливають на розвиток довільної уваги і пам’яті дитини, сприяють формуванню наочно-образного мислення.
Під час гри заохочуйте дитину порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмети, зображення, додавати чи зменшувати групу предметів. Пояснюйте як розрізняти просторові напрямки відносно себе: вперед, назад, з лівого боку, з правого боку. Вивчайте разом з дитиною частини доби: ранок, день, вечір, ніч.
Заохочуйте використовувати математичні знання і вміння у повсякденному житті: набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевізора / аудіо – відеотехніки; елементарним навичкам роботи з комп’ютером.
Результати навчально-виховної роботи:
- діти розрізняють і називають цифри 1 – 5;
- діти визначають колір, форму, розмір предметів;
- використовують способи прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром;
- називають розташування предметів у просторі;
- порівнюють групи предметів за кількістю (прикладання, накладання);
- розпізнають геометричні фігури (куля, куб, трикутник, чотирикутник);
- орієнтуються у поняттях: «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий», «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше»;
- розв’язують прості завдання, що передбачають: порівняння предметів за розміром, кольором, формою; зрівнювання груп предметів способами прикладання і накладання; порівняння груп предметів на основі практичних дій з ними;
- знаходять у предметах довкілля схоже і відмінне;
- мають знання про форми предметів, називають їх суттєві ознаки;
- порівнюють предмети та їх сукупності;
- класифікують предмети за певними ознаками (за допомогою дорослого);
- можуть визначити який з предметів найвищий, найдовший тощо;
- за даною ознакою (колір, форма) групують предмети.
«РОЗВИВАЄМО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ»
Навчально-виховні завдання:
- розширюватисловник;
- удосконалювати дикцію, розвивати голосовий апарат, фонематичне сприймання, інтонаційну виразність мовлення;
- удосконалювати уміння здійснювати звуковий аналіз, розрізняти слова за їхнім звуковим складом;
- розвивати мовно-мислительну діяльність шляхом відгадування загадок, швидкомовок, переказу прослуханої казки, програвання ситуації за її змістом.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Зміст педагогічної роботи | | | Розвиток звукосприймання та звуковимови. |