Зміст педагогічної роботи. Самообслуговування

Самообслуговування. Формувати у дітей уміння здійснювати дії у певній послідовності: одягатися (спочатку взуття, потім одягати верхній одяг і головний убір); роздягатися (знімати головний убір, розстібати ґудзики, знімати верхній одяг, потім взуття).

Привчати дітей до охайності (розвішувати одяг у шафі, складати взуття на поличку).

Сприяти виконанню дітьми культурно-гігієнічних правил.

Господарсько-побутова праця. Продовжувати формувати у дітей уміння виконувати трудові доручення: ставити стільці до столів, розкладати ложки, ставити тарілки, хлібниці; розкладати і прибирати матеріал для занять; прибирати іграшки після гри, книги. З другої половини року залучати дітей до чергування по їдальні (допомагати накривати на столи та прибирати з них).

Привчати дітей дотримуватися порядку у групі, спальній кімнаті та інших кімнатах.

Розвивати бажання допомогти дорослим, одноліткам.

Виховувати інтерес та бажання брати участь у праці.

Поради батькам:

Терпляче досягайте поставленої мети, допомагайте дитині тоді, коли вона не в змозі виконати завдання самостійно.

Привчайте дитину виконувати дії у певній послідовності. Показуйте дитині, як це робити, супроводжуючи свої дії поясненнями.

Залучайте дошкільника до виконання дій господарсько-побутового характеру, звертати увагу на спосіб виконання завдання.

Привчайте дитину цього віку до самообслуговування та господарсько-побутової праці, потрібно якомога частіше використовувати ігрові форми її організації.

Більше уваги звертайте на виховання у дитини охайності, привчайте до особистої гігієни: мити руки перед їжею та після прогулянки та ін. Слідкуйте, щоб кожна річ, якою користувалася дитина, була покладена на місце. Виконання цих вимог привчає її до самостійності, порядку, охайності, виховує повагу до праці дорослих.

Не потрібно квапити дитину, дозвольте їй виконати завдання у зручному для неї темпі. А якщо у неї не виходить так як потрібно, ваше завдання – запевнити, що вона росте, вчиться, кожного дня у неї додається досвід та уміння.

Коли дитина не змогла виконати роботу або повелася безвідповідально, спробуйте зрозуміти її та показати, як потрібно робити.

Показуйте, що ви зацікавлені у тому, щоб у неї все вийшло як потрібно, що ви її розумієте, вірите у її сили.

Не забувайте заохочувати дитину (дякуйте, нагороджуйте, хваліть) за виконану роботу.

Результати навчально-виховної роботи:

- дитина виявляє інтерес та позитивне ставлення до праці;

- намагається (під контролем дорослого) у певній послідовності одягатися, роздягатися і складати свої речі на місця;

- виконує прості доручення з господарсько-побутової праці;

- за нагадуванням дорослого допомагає своїм одноліткам.

«МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ. РИТМІКА»

Слухання музики. Діти на цей час вже починають вчитися уважно слухати музичний твір, дослуховувати його до кінця, емоційно переживати настрій, характер музичного образу, драматургію розвитку. В них вже достатньо розвинуте чуття ритму, і вони його можуть як сприймати, так і відтворювати. В процесі музичного виховання дітей потрібно розвинути і виховати в них:

емоційну, рухову, слухову чутливість, здатність дивуватися та захоплюватись красою музичних образів, настроїв та почуттів, проводячи паралелі з навколишнім світом, радіти слухаючи музику, отримувати задоволення від самовираження в музиці;

формувати вміння знаходити спільні настрої, образи, стани в музиці, живопису, поезії;

визначати темп твору, динаміку, засоби музичної виразності, жанр, знати назви творів які слухали;

розвивати мовленнєву діяльність при характеристиці та описанні музичного образу твору, його розвитку.

вчити слухати вступ і починати співати після нього.

Орієнтовний репертуар: «Німецький танок» Л. Бетховен, «Дід Мороз» Р. Шуман, «Дощик» Г. Свірідов, «Чаклун» Г. Свірідов, «Баба Яга» П. Чайковський, «Фея Драже» П. Чайковський, «Трубач і ехо» Д. Кабалевський, «Осіння пісня» П. Чайковський, «Курка», «Годинник», «Зозуля» Ж. Рамо (клавесин), «Весна», із циклу «Пори року» А. Вівальді (оркестр), «Маленька нічна серенада» 1 ч., В. Моцарт (оркестр), «Жайворонок» М. Глінка (голос, фортепіано), «Колискова» Р. Паулс (голос, фортепіано), «Колискова» Й. Брамс (голос, фортепіано), «Ляльковий кек – уок» К. Дебюссі, «Не хотять купити ведмедика», «Купили ведмедика» В. Косенко, «Дощик» В. Косенко, «Труба і барабан» Д. Кабалевський, «Музична табакерка» А. Лядов, «Музична шкатулка» С. Майкапар, «Жаба» В. Ребіков, «Зайчик», «Сорока», «Півник» А. Лядов, «Совеня» Р. Шумана, «Котик захворів», «Котик видужав» О. Гречанінов, «Подоляночка», «Зайчику, мій братику» укр. нар. пісня в обр. Ю. Леонтовича.

Співи. В 4 роки діапазон голосу дитини ще не достатньо розвинений, але дозволяє вже вчити пісенні твори. Вимова стає більш чітка та чиста. Дітям стають вже більш зрозуміліші тексти пісень (діти знають про що співають, розуміють зміст пісні). Музичний керівник вже може:

залучати дітей до співу як народних пісень так і створених композитором. Пісні повинні бути не тяжкими за мелодією, ритмічним малюнком, з короткими фразами, різного характеру, в діапазоні ре – ля;

починати формувати «культурний спів»: без напруги голосу, з інтонацією, з відтінками, брати дихання між короткими фразами;

вчити прислухатися до голосу дорослого та інструменту, узгоджувати з ним свій спів;

вчити слухати не тільки себе, а і своїх однолітків, вчити співати в колективі, не виділяючись голосом, без крику;

вчити слухати вступ і починати співати після нього, закінчувати музичний твір разом з усіма дітьми.

Співочий репертуар: Співаночки: «Півню мій», «Вийди, вийди сонечко», «Равлик – Павлик», «Дрібушечки», «Кицю, кицю, няв», загадки на доспівування тоніки, доспівування закінчень фраз.

Пісні: «Колискова» Р. Паулс, «Колискова» Й. Брамс, «Подоляночка» укр. нар. пісня в обр. Ю. Леонтовича, «Пісня Лисички» з дитячої опери «Коза – дереза» М. Лисенка, «Щедрівочка щедрувала» укр. нар. пісня, «Буде весело в садочку» муз. В. Івасів, сл. П. Головка, «Осінь», «Танець осінніх листочків» муз. А. Філіпенка, сл. Є. Макшанцевої, «Зимонько – снігуронько» муз. Я. Степового, сл.. Л. Глібова, «Ялинка» сл.. і муз. Н. Вересокіної, «Осінь – радісна пора» сл. Л. Компанієць, муз. І. Кишка, «Подарунок мамі» сл. Т. Волгіної, муз. А. Філіпенка, «Неслухняний дощик» муз. І сл.. Р. Неронова, «Любимо бабусю» муз. І сл.. І та Ю. Білоконь, «Прилетіла бджілка» муз. К. Мяскова, сл. Г. Бойка.

Музично-ритмічні рухи. Для 4 років в дітей вже достатньо розвинений руховий апарат. Вони більш пластичні, швидше реагують на зміни, краще можуть контролювати своє тіло. Діти починають рухатися більш емоційно, як того потребує характер музичного твору. На цей час в дітях можна:

продовжувати формувати музично – ритмічні навички марширування в ритмі твору (весело, бадьоро, чітко, легко, спокійно), підстрибування, ходіння по колу (взявшись за руки, міняючи напрямок, прискорюючи рух, збираючись до купи), вільно рухаючись у різних напрямках;

заохочувати до цілісного сприймання твору, через рухову діяльність розвивати вміння створювати виразний музично – ігровий образ;

привертати увагу до зміни музичних частин твору через характер рухів, вчити відчувати ритмічну пульсацію твору, сильні долі, зміни музичного ритму; виховувати пластичну виразність рухової сфери кожної дитини, культуру рухів.

Танці. Виховувати сприйняття танцю, як емоційне дійство, виховувати виконавські навички (виразні танцювальні рухи, міміка);

розширити обсяг естетичних емоцій (ласкаво, м’яко, лірично, світло, святково, легко, блискуче, мужньо, лукаво, сердито, суворо);

вчитися розуміти логічний зв’язок між назвою танцю і його характером, настроєм, рухами, музичною формою та будовою танцю.

Танцювальний репертуар: Музично – ритмічні рухи: «Танцювальний крок» муз. Г. Свиридова, «Побігли» муз. Л. Бетховена, «Вертівки» укр. нар. мел., в обр Я. Степового, «Танцювальна вправа з брязкальцями» угор. нар. мел., «Йдемо, кружляємо» муз. П. Козицького, «Скакалка» муз. А. Хачатуряна (стрибки під музику з рухами рук), «Верхи на конячці» муз. О. Гречанінова (галоп по колу, парами).

Танці: «Подоляночка» укр. нар. пісня в обр. Ю. Леонтовича, «Ляльковий кек – уок» муз. К. Дебюссі (сучасні рухи з використанням оплесків, притопів на сильні долі), «Музична шкатулка» муз. С. Майкапара, «Гопачок» муз. Г. Петрицького, «Полька» муз. Б. Фільц (парний танок, крок польки), «Танок осіннього листочка» муз. А. Філіпенка (з листочками клена, парами та врозтіч), сл. Т. Волгіної, «Ми сніжиночки» муз. Т. Ломової, «Танець весняного струмочка» муз. Р. Шумана (зі стрічками, рухи в колоні), «Чунга – чанга» дитяча пісня, «Танок маленьких каченят» дитяча пісня, «Шарманка» муз. Д. Шостаковича (танок зірочок і місяця, з дзвіночками, тканиною).

Гра на дитячих музичних інструментах. Малята вже мають досвід гри на музичних інструментах. Вони із задоволенням будуть продовжувати вчитися грати і одночасно знайомитися з новими музичними творами. Деякі знання діти вже мають: як правильно грати на інструменті, як слухати твір, як передати характер музики, як відтворити деякі звуки природи, тварин і т. інш. На даному етапі треба продовжувати:

знайомити з іншими музичними інструментами (барабани, свищики, бубен), принципами гри на них;

продовжувати разом з дітьми створювати та використовувати підручні засоби як музичний інструментарій (маракаси з фісташок, скляний посуд, ключи);

продовжувати навчати дітей опановувати засоби музичної виразності (темп, ритм, регістр, артикуляція, динаміка),визначати характер твору;

викликати інтерес до слухання музики, музикальних інструментів, які використовуються під час занять (дзвіночки, маракаси, бубен, дудки, фортепіано);

дати можливість зрозуміти, що звук не просто звучить, а передає певний настрій, вчити думати про якість звуку, який треба грати;

розширити обсяг естетичних емоцій (ласкаво, м’яко, лірично, світло, святково, легко, блискуче, мужньо, лукаво, сердито, суворо);

вільно розрізняти на слух музичні інструменти (фортепіано, дзвіночки, барабан);

стимулювати до створювання ритмічних імпровізацій на різних інструментах;

вчити працювати в колективі, прислухатися до інших дітей, їх виконання (при грі на інструментах).

Репертуар з гри на дитячих музичних інструментах: «Трубач і ехо» Д. Кабалевський, «Волинка» А. Моцарт, «Баба Яга» П. Чайковський, «Німецький танок» Л. Бетховен, «Дід Мороз» Р. Шуман, «Дощик» Г. Свірідов, «Зозуля» Ж. Рамо (запис, клавесин), «Ляльковий кек – уок» К. Дебюссі, «Труба і барабан» Д. Кабалевський, «Дзвоники дзвонять» В. Моцарт, «Музичні молоточки» муз. О. Тилічеєвої, сл. Ю. Островського, «Трикутник і барабан» муз. А. Філіпенка, сл. В. Болдиревої, «Марш Чорномора» М. Глінки.

Ритміка. Діти вже можуть опанувати деякі ритмічні рухи, можуть більш – менш контролювати своє тіло, але їм ще тяжко одночасно здійснювати рухи, наприклад і руками і ногами. Тому різні вправи легше буде виконувати якщо дітей розбити на групи: одна частина плескає руками, інша тупає ногами і т. інше. Для занять ритмікою вже можна:

пояснити сильну та слабку долі, рахувати до двох, трьох;

вчитися промовляти ритмослоги (та – довга (жовта картка), ті – коротка (зелена картка), та – а – дуже довга (червона картка));

поступово вводити різного виду ритмічні ансамблі (дуети, тріо, квартети тощо).

Мовленнєві ігри. «Груша» М. Біндас, «Гаряче сонце» В. Бондаренко, «Зозульчин дім» Л. Дяченко, «Веселі тваринки» К. Міщук.

Пальчикові ігри. «Долонька» В. Бондаренко, «В ліс метелики летіли» О. Мамчич, «Мурця» Т. Полубко, «Сів на гілку снігурець», «Баранчики – круторіженьки», «Дві струнки сосни», «Кіт на пічку пішов» І. Ликова.

Рухливі та музичні ігри. «Хто скоріше займе стільчик», «Веселі музики» муз. А. Філіпенка, «Гра з брязкальцями» муз. Ю.Щуровського, «На машині» муз О. Вєтлугіної, «В лісі тиша» (оркестр) О. Мамчич, «Злива» О. Полянська (оркестр, шумові звуки), «Ечі, ечі, ечі» Д. Чередниченко (рухи тіла), «Баба Яга» П. Чайковський (рухи тіла, «долоньковий» оркестр), «Дід Мороз» Р. Шумана (рухи тіла, оплески, тупання), «Трубач і ехо» Д. Кабалевський («долоньковий» оркестр), «Не хотять купити ведмедика», «Купили ведмедика» В. Косенко, «Гра з водою» нар. фр. Пісня (різні види шелестіння паперу, рухливі дії), «Труби, грицю» муз. В. Верховинця, сл. народні, «Горобчик» укр. нар. пісня, «Ковалі» муз. В. Верховинця, сл. народні.

Поради батькам:

відвідувати дитячі лялькові вистави;

вдома стимулювати дітей до самостійної музичної творчості: ігор з музичними іграшками, музикування, наспівування;

слухати дитячі пісні, підспівувати;

малювати ілюстрації до пісень, вивчених в садочку;

відвідувати батьками ранки та тематичні заняття.

Результати навчально-виховної роботи:

- в дітей вже більш розвинена емоційна, рухова, слухова чутливість;

- вони можуть визначати темп, динаміку твору, початок та кінець, впізнають вже знайомий твір;

- діти починають відчувати ритмічну пульсацію твору, сильні долі;

- можуть співати разом з дорослим та самостійно невеличкі пісні;

- діти вже здатні поєднати зміни музичних настроїв твору з характером рухів;

- формується інтерес до музичних інструментів, які використовуються під час занять, та елементарні навички гри на дитячих музичних інструментах;

- діти можуть розрізняти звучання інструментів за тембром (тих, на яких грали);

- починають прислухатися до інших дітей, їх виконання (при грі на інструментах, виконанні пісні), радіти особистій та колективній музичній діяльності.

СТАРША ГРУПА (5-РІЧНІ ДІТИ)

Дата добавления: 2015-08-18