Варіант 2

1. Основні етапи розвитку політичної думки.

2. Форми державного правління.

3. Поняття політичної еліти.

4. Політичний режим у сучасній Україні.

Перше питання обіймає дуже великий історичний період. Необхідно виділити такі основі етапи розвитку політичної думки: Стародавні часи, Середньовіччя, епоха Відродження, епоха Нового часу, сучасність. Для кожного етапу слід назвати найбільш відомих вчених і їх внесок у розвиток політичної думки. Для зручності пропонуємо скласти таблицю.

«Основні етапи розвитку світової політичної думки»

№	Етап	Особливості розвитку політичної думки	Представники
1.	Політичні вчення Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавилон, Ассирія) (ІІ – І тис. до н.е.)
2.	Політичні вчення Античності (Стародавня Греція, стародавній Рим) (V – ІV ст. до н.е. – ІІІ ст..)
3.	Політичні вчення середньовіччя (V – ХV ст.)
4.	Політичні вчення епохи Відродження (ХV – ХVІ ст.)
5.	Політичні вчення Нового часу (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
6.	Політичні вчення кінця ХVІІІ – ХІХ ст.

«Наукові школи сучасності»

№	Школа	Основні напрямки дослідження	Представники
1.	Англо-американська
2.	Французька
3.	Німецька
4.	Італійська
5.	Іспанська
6.	Польська

Розкриваючи друге питання, потрібно визначити суть поняття «форма правління» і проаналізувати основні форми правління – монархію і республіку та їх різновиди (абсолютну та парламентську монархію, президентську, парламентську та змішану республіки). Висновки.

Відповідь на третє питання слід розпочинати з визначення термінів «еліта» та «політична еліта». Соціальне призначення еліти віддзеркалюється у функціях, які вона виконує: стратегічній, комунікативній, інтеграційній, організаційній. Розкрийте сутність кожної. За обсягом владних функцій, які виконує політична еліта, в її середовищі виділяють вищу, середню і адміністративну. Дайте характеристику цим видам еліти. Висновки.

Для того щоб дати характеристику політичного режиму в Україні, необхідно визначити сутність самого поняття «політичний режим», його ознаки. А потім проаналізуйте політичний режим сучасної України. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Хто першим відокремив політичну науку від теології, філософії, моралі?

А) Ф. Аквінський;

Б) Н. Макіавеллі;

В) І. Кант;

Г) К. Маркс.

2. Творцями якої політичної теорії є італійські вчені В. Парето й Г. Моска?

А) теорії олігархізації політичної партії;

Б) теорії зацікавлених груп;

В) теорії бюрократії;

Г) теорії еліт.

3. Виберіть одну правильну відповідь: форма правління – це:

А) міра дозволеного й забороненого;

Б) правовий статус особистості;

В) принципи організації вищих органів влади і їхніх повноважень;

Г) умови функціонування політичних партій.

4. Яка форма правління передбачає формування уряду на партійній основі:

А) абсолютна монархія;

Б) президентська республіка;

В) парламентська республіка;

Г) дуалістична монархія.

5. Політична еліта – це:

А) влада невеликої групи багатих людей;

Б) група, що представляє інтереси громадянського суспільства й прагне до захоплення політичної влади;

В) верства управлінців-професіоналів;

Г) привілейована група, що здійснює владу й управління в суспільстві.

6. Політична еліта необхідна для будь-якого суспільства, в тому числі і демократичного?

А) так;

Б) ні.

7. Яке з понять політології характеризує взаємодію держави, політичної системи з суспільством і особою?

А) партійна система;

Б) громадянське суспільство;

В) політична еліта;

Г) політичний режим.

8. Риси якого політичного режиму є домінуючими в Україні?

А) тоталітарного;

Б) авторитарного;

В) демократичного;

Г) анархічного.

1. Що об’єднує і чим відрізняються погляди Т. Гоббса і Дж. Локка на державу?

2. Назвіть ознаки парламентської, президентської та змішаної форм державного правління.

3. Назвіть фактори, що обумовлюють існування політичної еліти.

4. Які фактори відіграють вирішальну роль в становленні того чи іншого політичного режиму?

Література:

1. Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества // Социально-политические науки. – 1992. – № 1.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Гаман-Голутвинова О. В. Политическая елита – определение основних понятий // Политические исследования. – 2000. – № 3.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

6. Ильин А. Н. О монархии и республике // Вопросы философии. – 1991. – № 4 – 5.

7. Заколодный В. П. Государство как основной институт политической системы. – М., 1999.

8. История политических учений. Вып. 2 / Под ред. Мартышина О. В. – М., 1996.

9. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

10. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

12. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

13. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

14. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

15. Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

16. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Дата добавления: 2015-08-18