Вимоги до посади нотаріуса

Першоджерелом слова «нотаріус» є середньовічне латинське «поіагіиз» — писар, скорописець, секретар. Саме слово «пойагіие сходить до латинського «поіо» — відзначаю, позначаю, пишу, а воно у свою чергу — до слова «пойа» — знак, відмітка, помітка. У словнику В.Даля слово «нотаріус» визначено таким чином: «прися» чиновник, свидетельствующий договори, обязательства и другие сделки между частньми людьми; что маклер для купцов»

Нотаріус — це посадова особа, наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії, передбачені законом. При здійсненні нотаріальної діяльності нотаріус як особа, яка виконує делеговані їй державою функції, шляхом надання кваліфікованих юридичних порад забезпечує дотримання єдності інтересів громадян т; держави. Водночас нотаріус несе відповідальність за вчиненню нотаріальних дій відповідно до закону.

Враховуючи те, що нотаріальну діяльність здійснює уповноважена державою особа від імені держави, яка надала їй такі повно важення, закон встановлює досить жорсткі вимоги щодо допущення до професії нотаріуса, зазначені, зокрема, в ст. З Закону Україні «Про нотаріат».

1. Нотаріусом може бути тільки громадянин України, тому втрата особою громадянства України або виїзд за межі Україні на постійне проживання є підставою анулювання свідоцтва пре право на заняття нотаріальною діяльністю.

2. Нотаріус повинен мати вищу юридичну освіту, тобто закінчити відповідний факультет університету, академії, інституту. В минулому посаду нотаріуса дозволялось обіймати і особам, які не мали вищої юридичної освіти, за певних умов (не менше трьох років роботи за спеціальністю юриста, навчання на останніх курсах вищого навчального закладу відповідного фаху).

3. Майбутній нотаріус має пройти обов'язкове стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю, що дозволяє підготувати нові кадри до практичної роботи.

4. Для визначення рівня професійної підготовки осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, наступним етапом є складання кваліфікаційного іспиту.

5. Після складання іспиту потрібно одержати свідоцтво і право на зайняття нотаріальною діяльністю, яке є підставою і призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації щ ватної нотаріальної діяльності.

6. Особа, яка має намір розпочати нотаріальну діяльність, не повинна мати судимість. Винесення обвинувального вироку щодо нотаріуса також є підставою для анулювання свідоцтва і право на заняття нотаріальною діяльністю.

7. Нотаріус не може перебувати в штаті інших держави: приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім передбаченої законом, а також викладацьку і наукову у вільний від роботи час. Такими чином забезпечується принцип незалежності і неупередженості нотаріуса, усувається можливість впливу інших осіб на виконання нотаріусом своїх прямих обов'язків. Законом передбачені винятки з цього правила (абз. З ст. 4 Закону України «Про нотаріат» які стосуються надання права нотаріусам складати проекти заяв, виготовляти копії документів і виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій та консультації правового характеру. Ці права безпосередньо стосуються компетенції нотаріуса і сприяють законному та об'єктивному вчиненню кожної конкретної нотаріальної дії.

Вже досить довго ведуться дебати щодо пропозицій доволі кардинально змінити положення про вимоги для допуску до професії нотаріуса в Україні, що зумовлено багатьма чинниками. Серед них потреба у більш кваліфікованих спеціалістах, які зможуть ефективно виконувати покладені на нотаріат завдання і функції. Так, пропонується, що нотаріусом може бути громадянин України, який:

—має вищу юридичну освіту і отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра;

—вільно володіє державною мовою;

—має досвід роботи у сфері права не менше п'яти років, із і помічником нотаріуса (стажистом) — не менше двох років.

Порівняння юридичного досвіду України і Голландії свідчить про неоднаковий підхід до вимог до осіб, які прагнуть займатися нотаріальною діяльністю. Цікаво, що Закон про нотаріат у Голландії діє вже понад 160 років (був прийнятий 1842 р.). Нотаріуси в Голландії призначаються на посаду королевою, але і державними службовцями. Нотаріус займає посаду довічно, проте може бути відправлений у відставку з підстав, вказаних у законі. Кандидат в нотаріуси повинен мати ступінь магістра права, причому в університетах існують програми з нотаріального права та відділи нотаріального права на юридичних факультетах. Крім того, кандидат три роки працює в якості помічника нотаріуса.

В Італії професія нотаріуса належить до переліку так званих «захищених професій», що передбачає занесення в особливі реєстри, проведення контролю при допуску до них, контролю їх організації і здійснення. Заняття «захищеною професією» без дотримання всіх умов є незаконним і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Праця нотаріуса в Італії стоїть на першому місці серед усіх «захищених вільних професій» через своє особливе значення для суспільства. Нотаріус у системі вільного нотаріату є гарантом правового захисту і законності, компетентним і неупередженим радником сторін, він запобігає порушенням закону, спорам і розбіжностям, є помічником держави у зборі податків.

Слід відзначити, що в англо-саксонській правовій системі в багатьох випадках не існує нотаріату як окремого виду діяльності або діяльність нотаріуса суміщається з адвокатською. У Сполучених Штатах Америки взагалі не існує окремої професії, ідентичної європейському нотаріусу. Американський термін не має нічого спільного з нотаріатом у нашому розумінні. Ця особа не засвідчує правильності фактів, що містяться в документі, а всього лише свідчить, що саме та чи інша особа підписа­ла документ. У більшості штатів кожен бажаючий старше 18 років може стати «поіагу», склавши нескладний тест. Секретар у американському суді, який приводить свідків до присяги та веде запис свідчень, теж вважається нотаріусом. Більшість нотаріусів — секретарі у юридичних фірмах, судах, банках та страхових компаніях. На відміну від цього професійним і досвідченим юристом, що володіє широкими повноваженнями, є цивільний нотаріус (сгуі1-1а\у поіагу) штату Флорида. У 1998 році штат Флорида, прагнучи до розвитку міжнародних відносин і зв'язків, почав створення системи цивільного нотаріату, ґрунтуючись на досвіді європейських держав. Цивільний нотаріус Флориди — це професійний юрист, що практикує як мінімум 5 років і має відповідну репутацію. Для того щоб одержати статус цивільного нотаріуса Флориди, необхідно успішно скласти комплексний державний іспит і одержати призначення державного департаменту.

В Польщі нотаріуса призначає міністр юстиції за заявою заінтересованої особи та за рекомендацією регіональної ради нотаріальної палати. Нотаріусом може бути громадянин Польщі, не молодший 26 років, який має вищу юридичну освіту, пройшов нотаріальне стажування, склав нотаріальний іспит та працює помічником нотаріуса не менше двох років. Винятки встановлені для професорів юриспруденції, суддів, прокурорів та адвокат які працювали на займаній посаді не менше трьох років.

Обов'язком польського нотаріуса є участь у заходах загально-національної Нотаріальної ради та регіональних нотаріальних палат. До компетенції нотаріальної палати входить надання характеристики — рекомендації щодо претендента на посаду нотаріуса, нагляд за виконанням нотаріусами своїх обов'язків, організація навчання стажистів нотаріуса та ін. Контроль за діяльністю нотаріуса здійснюють органи нотаріального самоврядування, міністерство юстиції через президентів апеляційних судів.

Дата добавления: 2015-08-18