Види об'єктів цивільних прав

У юридичній літературі наводиться кілька класифікацій об'єктів цивільних прав. Так, В.А. Лапач[271] всі об'єкти цивільних прав розподіляє між собою за трьома вихідними групами:

- майнові блага (майно);

- майново-немайнові блага;

- пов'язані з особистістю немайнові блага.

До групи майнових благ входять речі, гроші, цінні папери, майнові права. Група майново-немайнових благ складається з робіт і послуг, об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі виключних прав на них, інформації, службової і комерційної таємниці. Третя група утворена нетоварними благами, пов'язаними з особистістю їх носія. До таких благ відносять життя і здоров'я, гідність особистості, особиста недоторканність, ділова репутація тощо.

За критерієм оборотоздатності всі об'єкти цивільних прав підрозділяють на три види:

1) об'єкти, які обертаються вільно;

2) об'єкти, які обмежені в обігу;

3) об'єкти, вилучені з обігу[272].

Згідно ч.1 ст. 178 ЦКУ об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ЦК України види об'єктів цивільних прав, вилучених з цивільного обороту чи обмежених в обороті, встановлюються тільки законом.

До об’єктів, які обертаються вільно, належать об'єкти, що можуть вільно відчужуватися чи переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим способом.

1. До обмежених в обороті об'єктів належать об'єкти, встановлені законом, які можна придбати і відчужувати тільки при наявності спеціального дозволу та у спеціально встановленому порядку. Вилученими з обороту вважаються об'єкти, які не можуть вільно придбатися і відчужуватися та бути об'єктом цивільно-правових угод за участю фізичних і юридичних осіб. Так, наприклад, постановою КМУ від 7 вересня 1993р. №706 затверджене Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії[273], що у п.7 передбачає, що дозволи на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів і патронів до них видаються органами внутрішніх справ громадянам, які досягли 18-літнього віку, за винятком окремих категорій осіб, наприклад, тим, хто за станом здоров'я не може володіти засобами самооборони, що підтверджується медичною довідкою, та при наявності у таких осіб висновку (довідки) медичної установи (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми, яка підтверджує, що за станом здоров'я такі особи можуть володіти (користуватися) спеціальними засобами самооборони, і ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) і застосування.

Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна»[274] затверджений Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (додаток N 1) і встановлений Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна (додаток N 2). Так, не може знаходитися у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, вибухові речовини й засоби вибуху, всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва й інші об'єкти.

За правовим режимом і цільовим призначенням об'єкти цивільних прав поділяють на такі види: речі, включаючи гроші, валютні цінності та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, дії (роботи) та послуги, результати духовної та інтелектуальної діяльності, службова та комерційна таємниця, особисті немайнові блага, а також інші матеріальні та нематеріальні блага[275].

Таким чином, можна виділити наступні групи об’єктів цивільних прав:

1) особисті немайнові права;

2) речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно;

3) майнові права;

4) результати робіт,

5) послуги;

6) результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація;

7) інші матеріальні і нематеріальні блага;

8) права вимог;

9) документи.

Що стосується речей як об’єктів цивільних прав, то вони є найбільш вживаними і будуть нами розглянуті далі більш ретельно. Проте варто зауважити, що вони є об’єктами цивільних прав самі по собі (об’єкти права власності), у зв’язку з іншими об’єктами або опосередковано. Так, за договором будівельного підряду об’єктом є сама робота та її результат – збудований об’єкт. Послуга з перевезення вантажу полягає у його просторовому переміщенні, а зі зберігання у збереженні речі у належному стані.

Результати робіт та послуги є об’єктами цивільних правовідносин і пов’язані з певною діяльністю суб’єкта. Проте якщо в результаті роботи здебільше отримається матеріальний об’єкт, то в результаті послуги – певний корисний ефект від діяльності послугонадавача. В юридичній літературі наводиться таке визначення “послуги” – це діяльність, яка здійснюється на виконання цивільного обов’язку і не пов’язана зі створенням матеріального блага[276]. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Отже, об’єктом цивільних правовідносин в цьому випадку стають саме юридичні дії.

У подальшому ми розглянемо особливості окремих об’єктів цивільних прав окремо.

Дата добавления: 2015-08-18