Адресація в мережах ISDN

Технологія ISDN розроблялася як основа всесвітньої телекомунікаційної мережі, що дозволяє зв'язувати як телефонних абонентів, так і абонентів інших глобальних мереж - комп'ютерних, телексних. Тому при розробці схеми адресації вузлів ISDN необхідно було, по-перше, зробити цю схему досить ємної для всесвітній адресації, а по-друге, сумісної зі схемами адресації інших мереж, щоб абоненти цих мереж, у випадку з'єднання своїх мереж через мережу ISDN, могли б користуватися звичними форматами адрес. Розроблювачі стека TCP/IP пішли по шляху введення власної системи адресації, незалежної від систем адресації поєднуваних мереж. Розроблювачі технології ISDN пішли по іншому шляху - вони вирішили домогтися використання в адресі ISDN адрес поєднуваних мереж.

Основне призначення ISDN - це передача телефонного трафіка. Тому за основу адреси ISDN був узятий формат міжнародного телефонного плану номерів, описаний у стандарті ITU-T E.163. Однак цей формат був розширений для підтримки більшого числа абонентів і для використання в ньому адрес інших мереж, наприклад Х.25. Стандарт адресації в мережах ISDN одержав номер Е.164.

Формат Е. 163 передбачає до 12 десяткових цифр у номері, а формат адреси ISDN у стандарті Е. 164 розширений до 55 десяткових цифр. У мережах ISDN розрізняють номер абонента й адреса абонента. Номер абонента відповідає крапці Т підключення всього користувальницького встаткування до мережі. Наприклад, вся офісна АТС може ідентифікуватися одним номером ISDN. Номер ISDN складається з 15 десяткових цифр і ділиться, як і телефонний номер по стандарті Е.163, на поле «Код країни» (від 1 до 3 цифр), поле «Код міста» і поле «Номер абонента». Адреса ISDN включає номер плюс до 40 цифр підадреса. Підадрес використається для нумерації термінальних пристроїв за користувальницьким інтерфейсом, тобто підключених до крапки S. Наприклад, якщо на підприємстві є офісна АТС, то їй можна привласнить один номер, наприклад 7-095-640-20-00, а для виклику абонента, що має підадрес 134, зовнішній абонент повинен набрати номер 7-095-640-20-00-134.

При виклику абонентів з мережі, що не ставиться до ISDN, їхня адреса може безпосередньо заміняти адреса ISDN. Наприклад, адреса абонента мережі Х.25, у якій використається система адресації по стандарті X.I 21, може бути поміщений цілком у поле адреси ISDN, але для вказівки, що це адреса стандарту Х.121, йому повинне передувати поле префікса, у яке міститься код стандарту адресації, у цьому випадку стандарту Х.121. Комутатори мережі ISDN можуть обробити ця адреса коректно й встановити зв'язок з потрібним абонентом мережі Х.25 через мережу ISDN - або комутируючи канал типу В с комутатором Х.25, або передаючи дані по каналі типу D у режимі комутації пакетів. Префікс описується стандартом ISO 7498.

Стандарт ISO 7498 визначає досить складний формат адреси, причому основою схеми адресації є перші два поля. Поле AFI (Athority and Formay Identifier) задає значення всіх інших полів адреси й формат цих полів. Значенням поля AFI є один з 6 типів піддоменів глобального домена адресації:

· чотири типи доменов відповідають чотирьом типам публічних телекомунікаційних мереж - мереж з комутацією пакетів, телексних мереж, публічних телефонних мереж і мереж ISDN;

· п'ятий тип домена - це географічний домен, що призначається кожній країні (в одній країні може бути трохи географічних доменів);

· шостий тип домена - це домен організаційного типу, у який входять міжнародні організації, наприклад ООН або АТМ Forum. За полем AFI іде поле IDI (Initial Domail Identifier) - поле початкового ідентифікатора домена, а за ним розташовується додаткове поле DSP (Domain Specific Part), що може нести додаткові цифри номера абонента, якщо розрядності поля INI не вистачає.

Визначено наступні значення AFI:

· Міжнародні мережі з комутацією пакетів зі структурою адрес у стандарті X.I 21-36, якщо адреса задається тільки десятковими цифрами, і 37, якщо адреса складається з довільних двійкових значень. При цьому полі INI має формат в 14 десяткових цифр, а поле DSP може містити ще 24 цифри.

· Міжнародні мережі ISDN зі структурою адрес у стандарті Е.164 - 44, якщо адреса задається тільки десятковими цифрами, і 45, якщо адреса складається з довільних двійкових значень. При цьому полі IDI має формат в 15 десяткових цифр, а поле DSP може містити ще 40 цифр.

· Міжнародні телефонні мережі PSTN зі структурою адрес у стандарті E.I 63 - 42, якщо адреса задається тільки десятковими цифрами, і 43, якщо адреса складається з довільних двійкових значень. При цьому полі IDI має формат в 12 десяткових цифр, а поле DSP може містити ще 26 цифр.

· Міжнародні географічні домени зі структурою адрес у стандарті ISO DCC (Digital Country Codes) - 38, якщо адреса задається тільки десятковими цифрами, і 39, якщо адреса складається з довільних двійкових значень. При цьому полі INI має формат в 3 десяткові цифри (код країни), а поле DSP може містити ще 35 цифр.

· Домен міжнародних організацій. Для нього однобайтове поле IDI містить код міжнародної організації, від якої залежить формат поля DSP. Для перших чотирьох доменів адреса абонента міститься безпосередньо в поле IDI. Для п'ятого й шостого типів доменів IDI містить тільки код країни або код організації, що контролює структуру й нумерацію частини DSP.

Ще одним способом виклику абонентів з інших мереж є вказівка в адресі ISDN двох адрес: адреси ISDN прикордонного пристрою, наприклад, що з'єднує мережу ISDN з мережею Х.25, і адреси вузла в мережі Х.25. Адреси повинні розділятися спеціальним роздільником. Дві адреси використаються за два етапи - спочатку мережа ISDN установлює з'єднання типу каналу, що комутирує, із прикордонним пристроєм, приєднаним до мережі ISDN, а потім передає йому другу частину адреси, щоб цей пристрій здійснив з'єднання з необхідним абонентом.

Дата добавления: 2015-08-18