Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Модеми для роботи на аналогових лініях, що комутирують

Читайте также:
  1. II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. Вибір теми курсової роботи
  4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
  5. Виконання лабораторної роботи
  6. Вимоги безпеки перед початком роботи
  7. Вимоги безпеки під час маневрової роботи і огородженні вагонів.

Для передачі даних по аналогових телефонних каналах, що комутирують, використаються модеми, які:

· підтримують процедуру автовизова абонента;

· працюють по 2-провідному закінченню, тому що в телефонних мережах для каналів, що комутирують, передбачене саме це закінчення.

Найчастіше сьогодні для каналів, що комутирують, використаються ті ж моделі модемів, що й для виділених, тому що останні стандарти визначають два режими роботи - по виділених каналах і по що комутирують. Природно, такі комбіновані моделі дорожче моделей, що підтримують тільки один режим роботи - по комутирують каналам, що.

Для передачі даних по комутирують каналам, ЩО, CCITT розробив ряд основних стандартів, що визначають швидкість і метод кодування сигналів.

Стандарти першої групи є основними й складаються з наступних специфікацій:

· V.21 - дуплексна асинхронна передача даних на швидкості 300 біт/з;

· V.22 - дуплексна асинхронна/синхронна передача даних на швидкості 1,2 Кбіт/з;

· V.22 bis - дуплексна асинхронна/синхронна передача даних на швидкостях 1,2 і 2,4 Кбіт/з;

· V.26 ter - дуплексна асинхронна/синхронна передача даних на швидкостях 1,2 і 2,4 Кбіт/з;

· V.32 - дуплексна асинхронна/синхронна передача даних на швидкостях 4,8 і 9,6 Кбіт/з;

· V.32 bis - дуплексна асинхронна/синхронна передача на швидкості до 14,4 Кбіт/з;

· V.34 - дуплексна передача на швидкості до 28,8 Кбіт/з;

· V.34+ - дуплексна передача на швидкості до 33,6 Кбіт/с.

На практиці сьогодні в основному застосовують модеми, що підтримують стандарт V.34+, які можуть адаптуватися до якості лінії.

Для реалізації функцій автовызова сучасні модеми підтримують кілька способів. При роботі з модемом по асинхронному інтерфейсі звичайно використається система команд, запропонована компанією Hayes для своєї моделі Smartmodem на початку 80-х років. Кожна команда складається з набору звичайних символів, переданих модему в старт-стопном режимі. Наприклад, для вказівки набору номера в імпульсному режимі необхідно послати модему команду ATDP. Це можна зробити навіть вручну, якщо модем підключений до звичайного алфавітно-цифрового термінала через інтерфейс RS-232C.

Для синхронних інтерфейсів між модемом і DTE використаються два стандарти автонабора номера: V.25 і V.25bis. Стандарт V.25 вимагає, щоб, крім основного інтерфейсу для передачі даних, модем з'єднувався з DTE окремим інтерфейсом V.25/RS-366 на спеціальному 25-контактному розніманні. У стандарті V.25 bis для передачі команд автовызова передбачений те ж рознімання, що й в основному інтерфейсі, тобто RS-232C. Інтерфейси V.25 і V.25 bis можуть працювати не тільки в синхронному режимі з DTE, але й в асинхронному, але в основному характерні для синхронних інтерфейсів, тому що в асинхронному режимі для автовызова частіше використаються Hayes-команди.

Для модемів, що працюють із DTE по асинхронному інтерфейсі, комітет CCITT розробив протокол корекції помилок V.42. До його прийняття в модемах, що працюють по асинхронному інтерфейсі, корекція помилок звичайно виконувалася по протоколах фірми Microcom, ще одного лідера в області модемних технологій. Ця компанія реалізувала у своїх модемах кілька різних процедур корекції помилок, назвавши їхніми протоколами MNP (Microcom Networking Protocol) класів 2-4.



У стандарті V.42 основним є інший протокол - протокол LAP-M (Link Access Protocol for Modems). Однак стандарт V.42 підтримує й процедури MNP 2-4, тому модеми, що відповідають рекомендації V.42, дозволяють установлювати вільну від помилок зв'язок з будь-яким модемом, що підтримує цей стандарт, а також з будь-яким MNP-сумісним модемом. Протокол LAP-M належить сімейству HDLC і в основному працює так само, як і інші протоколи цього сімейства - із установленням з'єднання, кадруванням даних, нумерацією кадрів і відновленням кадрів з підтримкою методу ковзного вікна. Основна відмінність від інших протоколів цього сімейства - наявність кадрів XID і BREAK. За допомогою кадрів XID (eXchange Identification) модеми при встановленні з'єднання можуть домовитися про деякі параметри протоколу, наприклад про максимальний розмір поля даних кадру, про величину тайм-ауту при очікуванні квитанції, про розмір вікна й т.п. Ця процедура нагадує переговірні процедури протоколу РРР. Команда BREAK (BRK) служить для повідомлення модему-напарника про те, що потік даних тимчасово припиняється. При асинхронному інтерфейсі з DTE така ситуація може виникнути. Команда BREAK посилає в ненумерованому кадрі, вона не впливає на нумерацію потоку кадрів сеансу зв'язку. Після поновлення надходження даних модем відновляє й відправлення кадрів, як якби паузи в роботі не було.

Загрузка...

Майже всі сучасні модеми при роботі з асинхронного інтерфейсу підтримують стандарти стиску даних CCITT V.42bis і MNP-5 (звичайно з коефіцієнтом 1:4, деякі моделі - до 1:8). Стиск даних збільшує пропускну здатність лінії зв'язку. Передавальний модем автоматично стискає дані, а приймаючий їх відновлює. Модем, що підтримує протокол стиску, завжди намагається встановити зв'язок зі стиском даних, але якщо другий модем цей протокол не підтримує, то й перший модем перейде на звичайний зв'язок без стиску.

При роботі модемів по синхронному інтерфейсі найбільш популярним є протокол компресії SDC (Synchronous Data Compression) компанії Motorola.

Новий модемний стандарт V.90 є технологією, спрямованої на забезпечення недорогого й швидкого способу доступу користувачів до мереж постачальників послуг. Цей стандарт забезпечує асиметричний обмін даними: зі швидкістю 56 Кбіт/із із мережі й зі швидкістю 30-40 Кбіт/з у мережу. Стандарт сполучимо зі стандартом V.34+.

Основна ідея технології асиметричних модемів полягає в наступному. У сучасних телефонних мережах часто єдиною аналоговою ланкою в з'єднанні із сервером вилученого доступу є телефонна пара, що зв'язує модем комп'ютера з комутатором телефонної станції. Цей канал оптимизирован для передачі мовних сигналів: максимальна швидкість передачі даних визначається з умови гранично припустимого співвідношення між шумами фізичної лінії передачі й погрішністю дискретизації звукового сигналу при його оцифровывании. Ця величина задається стандартом V.34+ і дорівнює 33,6 Кбіт/с.

Однак усе вище наведені міркування справедливі тільки для одного напрямку передачі даних - від аналогового модему до телефонної станції. Саме на цій ділянці виконується аналого-цифрове перетворення, що вносить погрішність квантування. Ця погрішність додається до інших перешкод лінії й обмежує швидкість передачі 33,6 Кбіт/с. Зворотне ж цифро-аналогове перетворення не вносить додаткового шуму, що уможливлює збільшення швидкості передачі від телефонної станції до модему користувача до 56 Кбіт/с.

Достоїнством нової технології є те, що для її впровадження не потрібно вносити які-небудь зміни в устаткування телефонної станції - потрібно лише змінити програму в цифрових модемах, установлених у стійках у постачальника послуг, а також завантажити в користувальницький модем нову програму або замінити мікросхему пам'яті залежно від моделі й виробника.

Технології асиметричних модемів розраховані на те, що сервер вилученого доступу постачальника послуг корпоративної або публічної мережі з комутацією пакетів підключений до який-небудь АТС телефонній мережі по цифровому інтерфейсі, наприклад BRI ISDN, або ж по виділеному каналі Т1/Е1. Так що цифровий потік даних, що йде від сервера, постійно пересилається мережею в цифровій формі й тільки на абонентському закінченні перетвориться в аналогову форму. Якщо ж сервер вилученого доступу підключений до телефонної мережі по звичайному аналоговому закінченню, то навіть наявність модему V.90 у сервера не врятує положення - дані будуть піддаватися аналого-цифровому перетворенню, і їхня максимальна швидкість не зможе перевищити 33,6 Кбіт/с. При підключенні ж модемів V.90 до телефонної мережі по обидва боки звичайним способом, тобто через аналогові закінчення, вони працюють як модеми V.34+. Така ж картина буде спостерігатися у випадку, якщо в телефонній мережі на шляху трафіка зустрінеться аналоговий комутатор.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Структура глобальної мережі | Інтерфейси DTE-DCE | Виділені канали | Глобальні мережі з комутацією каналів | Глобальні мережі з комутацією пакетів | Магістральні мережі й мережі доступу | Висновки | Типи аналогових виділених ліній | Модеми для роботи на виділених каналах | Глобальні зв'язки на основі мереж з комутацією каналів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організація аналогових телефонних мереж| Служба цифрових каналів, що комутирують, Switched 56

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.024 сек.)