V. Організаційно-методичні вказівки

Курс Вступ до спеціальності відноситься до професійно-орієнтованих дисциплін за напрямом 6.1601001 Безпека інформаційних і комунікаційних систем. Дисципліна забезпечує професійне спрямування процесу навчання студентів та їхню підготовку для вивчення циклу загальної професійної та практичної підготовки та професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програми: основи інформаційної безпеки держави, теоретичні основи захищених інформаційних технологій, методи та засоби захисту інформаційних і комунікаційних систем, системи технічного захисту інформації, організаційно-технічне забезпечення інформаційної безпеки, управління інформаційною безпекою, комплексні системи захисту інформації та ін.

Основними формами вивчення дисципліни є лекції, практичні заняття та самостійна робота студента.

На лекціях закладаються основи розуміння студентами сутності знань за спеціальністю, ставлення до цих знань, визначаються шляхи та способи їх отримання. Лекція повинна організувати творчу думку студентів, активізувати їх роздуми над цією чи іншою проблемою. Стежачи за логікою викладення лекції, студенти повинні вчитися усвідомлювати основні поняття та положення щодо навчання за напрямом «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», самостійно виділяти та засвоювати головне. Вони повинні мати на увазі, що лекція не копіює підручник, а висвітлює найбільш важливі та складні проблеми теми.

Студентам рекомендується уважно прослухати та записати план лекції, стежити за ходом викладу відповідно до плану, за переходом від однієї частини плану до іншої. Головні тези лекції лектор виділяє різними засобами: затриманням або прискоренням темпу, підвищенням інтонації, більш виразною дикцією, повторенням окремих фраз, вказівкою, щоб студенти записали дане визначення або положення, своїми записами на дошці, проектуванням на екрані за допомогою технічних засобів навчання, вивішуванням плакатів і т. ін.

Конспект лекції повинен представляти скорочений запис, за яким за допомогою активної думки та пам’яті виділяється головне. Нові поняття, визначення та найбільш інформативні висновки слід записувати повністю, для спрощення їх подальшого відтворення. Це ж стосується різноманітних схем, які наводяться викладачем у процесі викладення матеріалу. Слід також застосувати певні загальноприйняті скорочення записів, що застосовуються в літературі з безпеки інформаційно-комунікаційних систем.

Для організації самостійної роботи студента, першу чергу, необхідна наявність Методичних рекомендацій до самостійної підготовки студентів. При цьому частково під час лекції, частково при її наступному перегляді студенти мають встановити, які питання програми і в якому обсязі висвітлені в лекції, а які залишаються для самостійної роботи. Для полегшення роботи викладач називає ці питання, а також рекомендує основну та додаткову літературу, дає методичні поради. Для самостійної роботи студентів разом з рекомендованою літературою рекомендується користуватися електронними версіями підручників, посібників, документів, словників та довідників, що підготовлені на кафедрі та представлені в інформаційній мережі університету.

Після вивчення чергового модуля дисципліни студент проводить самотестування відповідно до кваліфікаційних завдань для самотестування, що приведені в Методичних рекомендаціях до самостійної роботи студентів. Самотестування може також проводитися за допомогою комп’ютерних тестувальних програм з даної дисципліни.

Практичні заняття з дисципліни Вступ до спеціальності мають за мету поглибити та закріпити конкретні теоретичні знання студентів, одержані ними на лекціях та у процесі самостійної роботи над навчальним матеріалом, а також прищепити їм первинні навички самостійного виконання навчальних завдань у предметній галузі безпеки інформаційних і комунікаційних систем.

На практичні заняття відбирається такий навчальний матеріал, на якому можна наочно розкрити суть первинних навичок забезпечення безпеки інформаційно-комунікаційних систем та мереж та формування наступних умінь:

· уміти характеризувати відповідні рівні освіти та вимоги до атестації за цими рівнями;

· уміти орієнтуватися у предметній галузі безпеки інформаційних і комунікаційних систем;

· уміти характеризувати особливості професійної діяльності у галузі інформаційної безпеки.

Важливе місце у підготовці студентів із даної дисципліни займають консультації різних видів (настановні, тематичні, проблемні, оглядові). Вони складаються переважно з порад щодо підготовки студентів до занять, виконання курсової роботи, підготовки до екзамену і т. ін. Під час консультацій важливо зорієнтувати студента на самостійний аналіз труднощів, які виникають у процесі навчання, порекомендувати йому відповідну літературу.

Контроль знань студентів проводиться у формі диференційованого заліку (1-й семестр) за допомогою засобів модульного контролю. Головна мета контролю - перевірка рівня засвоєних студентами основних положень щодо опанування освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за напрямком «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», опанування основними навичками з оволодіння навчальним планом підготовки.

Підготовка до модульного контролю спирається на використання навчальної програми з дисципліни, а також кваліфікаційних завдань відповідного виду контролю.

Модульний контроль передбачає індивідуальне виконання кваліфікаційного завдання згідно фонду кваліфікаційних завдань за Модулем.

Відповідь студента повинна бути стислою та вичерпною за змістом. Він зобов'язаний показати уміння правильно формулювати основні поняття та положення у галузі безпеки інформаційних і комунікаційних систем, розуміти сутність принципів, що лежать в основі оволодіння професією, здатність оперувати ними при викладі матеріалу, а також уміння відстоювати свої погляди, вести дискусію.

Дата добавления: 2015-08-05