Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заходи щодо оздоровлення господарства від інфекційної анемії

Читайте также:
  1. II. Організаційні заходи
  2. Біси входять у стадо безрогих 1-20; оздоровлення кровоточивої 21-34; воскресіння доньки Яіра 35-43
  3. Діагностика інфекційної анемії коней
  4. Друге помноження хлібів 1-10; Ісус викриває фарисеїв 11-21; оздоровлення сліпого 22-26; Петро визнає Ісуса Христом 27-30; Ісус закликає нести хрест 31-38.
  5. Запропонуйте економiчнi заходи з ремонту електричних машин.
  6. Заходи з ліквідації ензоотичного екцефаломієліту свиней
  7. Заходи з охорони праці та техніки безпеки

5.1. При встановленні діагнозу на інфекційну анемію коней ферму, відділення, фермерське чи індивідуальне господарство, біопідприємство або відповідний населений пункт оголошують неблагополучним і вводять карантинні обмеження за цим захворюванням.

5.2. У неблагополучному господарстві розробляється план організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів з оздоровлення господарств від інфекційної анемії коней, який затверджується рішенням районної адміністрації чи виконкому міської ради за поданням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста).

5.3. Керівники господарств незалежно від форми власності та власники забезпечують здійснення організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів з охорони коней від зараження їх інфекційною анемією, а в разі її виникнення - проведення карантинних обмежень з ліквідації вогнища інфекції.

5.4. За умовами обмежень забороняється:

- увезення на територію та вивезення з господарства однокопитних тварин (крім здання на забій);

- переміщення коней у господарстві без дозволу головного лікаря ветеринарної медицини господарства;

- парування здорових коней з інфікованими.

5.5. У неблагополучному господарстві все конепоголів'я, старше шестимісячного віку, досліджують клінічно і серологічно в РДП з інтервалом 30 днів до одержання двох негативних результатів. Інфікованих тварин ізолюють і протягом 15 днів здають на забій.

5.6. Коней, які сумнівно реагують за РДП, досліджують повторно через 15 днів. При підтвердженні результатів (реакція сумнівна чи позитивна) їх також направляють на забій.

5.7. Гній, підстилку, залишки корму знезаражують біотермічним методом.

5.7.1. Для утримання серопозитивних коней виділяють окремі приміщення, закріпляють їздових, яких забезпечують спецодягом.

5.7.2. Все серопозитивне поголів'я щомісяця досліджують клінічно, при виділенні хворих коней їх здають на забій.

5.7.3. Здорових коней інших бригад, відділень досліджують серологічно з інтервалом 30 днів. Всіх, які реагують за РДП, переводять у серопозитивну групу або здають на забій.

5.7.4. Серологічні дослідження здорових коней старше шестимісячного віку проводять до одержання двох від'ємних результатів з інтервалом 1 місяць.

5.7.5. Молодняк, одержаний від здорових конематок, досліджують з шестимісячного віку з інтервалом 3 місяці до одержання двох підряд негативних результатів.

5.7.6. Вирощеним або закупленим здоровим поголів'ям проводять заміну "серопозитивних" тварин після їх здачі на забій і проведення остаточної дезінфекції.

5.7.7. Конепоголів'я здорових груп досліджують один раз на рік упродовж періоду оздоровлення господарства.

5.7.8. Коней серопозитивної групи використовують на внутрішньогосподарських роботах у межах неблагополучного пункту.

Парування і випасання "серопозитивних" коней із "серонегативними" забороняється.

Коней, яких використовують на роботах щотижня, у літньо-осінній період обробляють водними розчинами: 1-2% лізолу, креоліну, 1% севіну, 0,25% неоцидолу, 0,15% дурсбану, 0,5% циодріну, 0,75% дикразіну, 0,2% асиніту натрію.

5.7.9. Гній, підстилку, залишки кормів знезаражують біотермічним методом.

5.7.10. Поточну дезінфекцію неблагополучної конюшні проводять через кожні 30 днів. При цьому використовують 4%-ний розчин їдкого натру, освітлений розчин хлорного вапна з активністю хлору 3%, 2%-ний розчин формальдегіду.

5.8. Тушу і продукти забою, одержані від хворих тварин, направляють на технічну утилізацію. Тварин, у яких відсутні клінічні ознаки хвороби, але які позитивно реагують при серологічних дослідженнях, забивають на санітарній бойні і використовують після знезараження проварюванням.

5.9. Шкури від серопозитивних коней дезінфікують 5%-ним розчином кальцинованої соди, приготовленим у насиченому розчині кухонної солі (на 1 вагову частину шкіри додають 4 вагових частини солі). В розчині тримають протягом 24 годин при температурі 17-20 (град.).

5.10. Кістки, голови, внутрішні органи серопозитивних і хворих на інфекційну анемію коней утилізують.

5.11. У приватних господарствах при виявленні серопозитивних коней у власників береться письмове зобов'язання і їм забороняється:

- випасання коней на громадських пасовищах;

- виїзд коней за межі неблагополучного пункту;

- продаж та обмін коней;

- проведення парування зі здоровими конематками чи жеребцями.

5.12. У період проведення оздоровчих заходів дезінфекцію приміщень та знезараження гною проводять, як указано в пунктах 5.7.-5.7.9.

5.13. Карантин з неблагополучного за інфекційною анемією господарства коней знімають після забою коней, які позитивно реагують на РДП, проведення прикінцевих заходів і одержання від усього поголів'я, старшого за шестимісячний вік, двох (а на підприємствах біологічної промисловості - трьох) негативних результатів серологічних досліджень з інтервалом 30 днів.

 

Начальник управління протиепізоотичної роботи П.А.Романюк


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Діагностика інфекційної анемії коней| ОТ АВТОРА

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)