Фінансова підтримка суб'єктів народного господарства

Порядок надання фінансової підтримки держав­ним підприємствам та підприємницьким структу­рам, у майні яких частка державної власності пе­ревищує 50%, визначається Кабінетом Мініст­рів і Національним банком, які затверджують Положення про надання підтримки з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ
Бюджет	Кредити Національного банку	Кредити комерційних банків

Фінансова підтримка надається під затверд­жені проекти використання коштів, бізнес-плани та проекти санації підприємств.

Державна підтримка економічних суб'єктів може здійснюватися у формах:

> безпосередньо фінансової підтримки;

> опосередкованої фінансової підтримки.

Безпосередня фінансова підтримка направлена на збільшення фінансових ресурсів у суб'єктів народного господарства.

Опосередкована фінансова підтримка суб'єк­тів народного господарства направлена на змен­шення потреб у фінансових ресурсах.

Безпосередня фінансова підтримка має дві форми прояву:

Ø пряма фінансова підтримка економічного суб'єкта;

Ø непряма фінансова підтримка, яка здійснює вплив на інших суб’єктів, з якими співпрацює економічний суб’єкт.

Фінансова підтримка підприємств надається відповідно до рішень Кабінету Міністрів України на поворотній або безповоротній основі з метою запобігання банкрутству, відновлення плато­спроможності, підвищення конкурентоспромож­ності продукції, оздоровлення фінансового стано­вища підприємств.

Державне фінансування інвестицій в основні об'єкти економічного і соціального розвитку від­повідно до бюджетної класифікації видатків включається в групу видатків на будівництво і архітектуру.

Державне інвестування здійснюється органа­ми влади і управління України, Автономної Рес­публіки Крим, органів місцевого самоврядування за рахунок:

• коштів Державного та місцевих бюджетів;

• позабюджетних фондів;

• позичкових коштів.

Однією з основних проблем, пов'язаних з бюджетним фінансуванням інвестицій, є необ­хідність чіткого визначення і розподілу сфе­ри фінансування Державного і місцевих бюд­жетів.

Бюджетний кодекс визначає, що за рахунок Державного бюджету України здійснюються:

• державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;

• державні програми розвитку транспорту, до­рожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;

• державні інвестиційні проекти (тобто фінан­суються ті видатки, які мають вирішальне зна­чення для економіки України).

На рівні місцевих органів влади здійснюються видатки, щодо підтримки комунальної власності та фінансування інвестиційних проектів місцево­го значення за рахунок трансфертів з Державно­го бюджету, а саме:

• місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

• фінансування будівництва, реконструкції, ре­монту та утримання доріг місцевого значення;

• виконання інвестиційних проектів за раху­нок субвенцій.

Державні дотації - це форма бюджетного фі­нансування, яка застосовується при фінансуванні планово-збиткових підприємств, організацій, ус­танов, що надають послуги або виробляють необ­хідні товари, витрати на виробництво яких пере­вищують ціну реалізації, через певну фінансову політику держави в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін).

Пряме субсидіювання - форма урядових ви­плат виробникам або споживачам з відповідним відображенням у бюджеті (виробник збуває свій товар за (нижчою) ціною завдяки здійсненню прямого субсидіювання).

Субсидії можуть виділятися окремим підпри­ємствам або цілим галузям, але найбільш дієвим способом регулювання є субсидіювання пріори­тетної галузі індустрії. Так, найбільш широко відомим прикладом такого субсидіювання, стала ініціатива створення авіаційної індустрії світо­вого класу в Європі. Багато європейських під­приємств одержали субсидії на покриття старто­вих витрат.

Фінансову підтримку у вигляді бюджетної по­зики надає Міністерство фінансів на договірній основі. Бюджетні позики надаються державним підприємствам та тим, у яких понад 50% майна є державною власністю. Здійснюються вони з бюд­жетних асигнувань, як правило на зворотній основі під затверджені проекти використання коштів.

Умовами договору позики передбачають:

• обсяги позики;

• строки надання позики;

• цільове використання;

• заходи, щодо забезпечення її своєчасного по­вернення;

• відповідальність сторін за порушення умов договору;

• розміри і порядок сплати процентів.

Опосередкована фінансова підтримка економіч­них суб'єктів має дві форми прояву (схема 2):

Ø пряма опосередкована фінансова підтримка;

Ø непряма опосередкована фінансова підтримка.

Державна кредитна підтримка надається за такими напрямками:

• для заходів, пов'язаних із здійсненням про­грам санації та структурної перебудови;

• для нарощування обсягів випуску та реаліза­ції продукції;

• для нарощування обсягів випуску та реаліза­ції продукції державними та іншими підприєм­ствами, у майні яких частка державної власності перевищує 50%;

• для закупівлі товарів українських виробни­ків з наступною їх реалізацією споживачам.

Мобільність кредиту дає можливість у стислі строки здійснити переорієнтацію виробництва, спрямувати його на вирішення інтересів регіону та держави.

Для використання кредиту як важеля фінан­сової підтримки підприємств необхідним є:

• надання державних гарантій під кредити, спрямовані у малий бізнес, підприємствам тих галузей, яким надані пріоритети у державних програмах;

• надання пільг або звільнення від оподатку­вання прибутку комерційних банків, отриманого від розміщення кредитів у сфери, визначені дер­жавними програмами як пріоритетні;

• законодавче встановлення пільгових креди­тів, які спрямовуються на інвестування вироб­ництва.

Фінансова підтримка у вигляді пільгового оподаткування здійснюється за такими напря­мами:

• надання відстрочки зі сплати податків і обов'язкових платежів;

• реструктуризація та списання податкової за­боргованості;

• звільнення від оподаткування галузей еконо­міки або окремих підприємств.

Пільгове оподаткування має низку негативнихнаслідків:

• порушуються принципи нейтральності та справедливості оподаткування;

• нерівномірний податковий тиск призводить до необгрунтованого перерозподілу фінансових ресур­сів між суб'єктами господарювання;

• зростає тіньовий сектор економіки через нама­гання економічних суб'єктів зменшити податковий тиск, та необгрунтований перерозподіл фінансових ресурсів тощо.

За строком надання фінансова підтримка мо­же бути:

Ø короткостроковою (строком до одного року);

Ø довгостроковою (2-5 років).

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається:

• якщо збитки, завдані підприємству стихій­ним лихом, перевищують суми від шкодувань, передбачених чинним законодавством про обов'яз­кове страхування;

• для відшкодування збитків окремим підпри­ємствам, які через умови господарювання, вста­новлені чинним законодавством, не відшкодову­ють витрат на виробництво товарів, що може призвести до їхнього банкрутства;

• для фінансування витрат на відновлення пла­тоспроможності підприємств, діяльність яких по­в'язана з надзвичайними суспільними інтересами.

У всіх інших випадках фінансова підтримка надається виключно на поворотній основі.

Критерії відбору підприємств для надання фі­нансової підтримки:

• потенційна прибутковість;

• наявність ринків збуту на продукцію підпри­ємств в Україні і за її межами;

• конкурентоспроможність продукції;

• фінансове становище підприємства на момент розгляду та в перспективі;

• відповідність продукції, що випускається дер­жавним пріоритетам.

Дата добавления: 2015-08-05