Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Похідні і вироджені структури

Читайте также:
  1. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
  2. Законопроект парламентской оппозиции предлагал обязать банки по письменному обращению заемщиков заключать дополнительное соглашение о реструктуризации займа
  3. Кристалохімічна позиція - основний елемент кристалічної структури
  4. Лидерство как механизм структурирования малой группы и ее активности
  5. Процесс реструктурирования предприятия
  6. Структурирование работы группы

У загальному випадку систему еквівалентних точок, що формує певна кристалохімічна позиція, можна розділити на дві або більше підгруп – підтипів кристалохімічних позицій із специфічним заселенням кожного із підтипів. Можна виконати і зворотню процедуру – дві або декілька правильних систем точок (кристалохімічних позицій), що описують структуру, можна злити в одну.

У першому випадку, ми отримуємо похідні структури, симетрія яких звичайно знижується, а розміри комірки збільшуються, в другому випадку, якому відповідає поняття «вироджені структури», симетрія стає вищою. Якщо склад фази з похідною структурою у цілому відповідає початковому, то такий випадок прийнято називати утворенням надструктури. Він полягає у впорядкуванні атомів в множині точок однієї кристалохімічної позиції, розщеплення на дві або більше кристалохімічні позиції, симетрично розміщені в структурі. Такі надструктури є типовими для мінералів–твердих розчинів (див. розділ 6).

Прикладом похідних структур є ряд, що утворюють мінерали з тетраедричною координацією атомів: С (діамант) - ZnS (сфалерит) - CuFeS2 (халькопіріт) – Cu2FeSnS4 (станін). Симетрія в цьому ряду знижується від кубічної до тетрагональної. Подібний ряд дають і гексагональні сульфідні аналоги: С (лонсдейліт) - ZnS (вюртцит) - CuFe2S3 (кубаніт) - Cu3Fe2SnS6 (гексастанін).

Мінерали, структури яких пов’язані між собою за принципом «похідна-вироджена» утворюють так звані гомологічні ряди. Часто в гомологічні ряди включають і спотворені структури, в яких, за рахунок взаємного зміщення кристалохімічних позицій, відбулося пониження сингонії. Гомологічні співвідношення легко простежуються в групі дисульфідів: FeS2 (пірит) - CoAsS (кобальтин) - NiSbS (ульманіт). Інша модифікація дисульфіду заліза (марказит) також дає ряд похідних структур: FeS2 (марказит) - FeAs2 (лелінгіт) - FeAsS (арсенопірит). Структури марказиту і лелінгіту ромбічні, але із різним відношенням с/b: - 0,615 і ~ 0,485 відповідно. Структура арсенопіриту - моноклінна спотворена форма цього структурного типу. Інші варіанти спотворення структури марказиту можна виявити в структурах IrSe2 і CoSb2. Ще один приклад вельми поширених гомологічних співвідношень в класах сульфідів і сульфосолей дають похідні галеніту PbS (структура NaCl): PbS (галеніт) - AgBiS2 (матільдит) - Pb3Bi2S6 (ліліаніт) - Pb2Bi2S4 (козаліт) - PbBi2S4 (галенобісмутит). Останні члени цього ряду мають кристалічні структури, побудовані із різним чином деформованих октаедрів, аж до утворення з них тригональних призм.

Особливо сприятливою для побудови на її основі різних похідних (вторинних) мотивів є структура типу флюориту як у фторидному (CaF2), так і оксидному (ZrO2, CeO2) рядах. Близькоспорідненими структурі флюориту є тригональний тисоніт LaF3 і ромбічний g-YF3. У цих структурах в ролі провідних, що вибудовують щільну упаковку, виступають не аніони, як завжди, а катіони. У флюориті вони утворюють кубічну (тришарову) щільну упаковку, а в LaF3 і YF3 - гексагональну (двошарову). Останні дві структури можна вважати «заповненими» стосовно флюориту.

На перший погляд нитки спорідненості, протягнуті між різними структурами, що походять від флюоритового мотиву, можуть показатися штучними, результатом розгадки чисто геометричної головоломки. Проте це не так, в чому легко переконатися. Спорідненість структур CaF2 і LaF3, YF3 проявляється в утворенні між ними твердих розчинів Ca1-xTRxF2+x. Цей випадок був названий. М. Гольдшмідтом ізоморфізмом із заповненням простору (порівняйте - заповнені структури) із-за появи в порожніх кубах структури флюориту додаткових іонів F-. Такими ж є кристалохімічні причини виникнення звичних твердих розчинів ZrO2(CeO2, UO2) - TR2O3, які, проте, приводять до утворення дефектних структур із вакансіями в кисневих позиціях.


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Культура Древнего Египта | Лекція 5. Кристалічна структура мінералів. Кристалохімічна позиція, структурний тип і структурний мотив | Кристалохімічна позиція - основний елемент кристалічної структури | Гомодесмічні та гетеродесмічні мінерали | Структура типу нікеліну | Структурні мотиви мінералів | Зв’язки Si–O є ковалентними і більш міцними, а зв’язки Zn–O – іонними і і слабшими, що відображається в міжатомній віддалі. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Неоднорідність хімічних зв’язків у кристалічній структурі зростає в наступній послідовності| Основні типи структур мінералів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)