Конкретно-науковий» структуралізм

Філософський структуралізм упевнено заявив про себе у всіх сферах соціогуманітарного знання. Пошук структур здійснюється в найрізно­манітніших сферах культури - мові, літературі, в різного роду соціаль­них установках, в історії ідей, у мистецтві, в явищах масової культури, міфології тощо. Взагалі-то виявлення структур властиве всім галузям знан­ня, оскільки наука, виявляючи зв'язки та відношення, завжди має справу з тим чи іншим системно-структурним утворенням, але в структуралізмі цей прийом виведено в основний метод Наприклад, французький етнолог, ан­трополог, соціолог, культуролог, творець концепції структурної антропо­логії К. Леві-Строс жив серед племен індіанців Південної Америки і ви­вчав їхні взаємовідношення через вплив на людей символічних форм, тра­дицій, ритуалів, мови, але особливо - міфологічної свідомості. Вчений роз­глядає системи родинних зв'язків, шлюбні правила, звичаї, ритуали, міфи тощо як мови, способи спілкування, інформаційні коди. В їх основі - струк­тура, найбільш загальним принципом якої є бінарне відношення: холодне — гаряче, священне - звичайне, живе - мертве, своє - чуже, сире - варене тощо. К. Леві-Строс переконаний, що бінарність є принципом організації культури як такої, оскільки саме людське буття споконвіку суперечливе.

Філософ вважає, що первісні суспільства, на відміну від сучас­них, зберегли спосіб гармонійного поєднання суперечностей, які він називає надраціоналізмом. Це властиве для міфу поєднання ра­ціонального і чуттєвого начал, при якому відбувається опосеред­кування суперечностей. Наприк­лад, з'єднувальна ланка між жи­вим і мертвим постає в образі ворона - живої істоти, яка харчу­ється мертвечиною. Несвідомі структури розуму, які дано від природи, бінарні. Сучасній людині потрібно збагнути поверховість і обмеженість її раціоналізму, зрозуміти свою природу і відтворити втрачену гармонію протилежностей. Важливим підсумком його досліджень стало тлума­чення міфу і мови як фундаментальних основ колективної свідомості, яка, на його думку, робить стійкими всі соціальні структури.

Французький психоаналітик і філософ Ж. Лакан стверджує, що не­свідоме підлягає науковому вивченню, а його хворобливі вияви - психо­терапії, тому що «несвідоме структуроване як мова» і безпосередньо пов'язане з мовним виразом. Власне, в межах мови, яка утворює сферу символічного, в основному минає життя людини. Поза нею - «реальне», до якого у людини немає безпосереднього виходу, і «уявне» - ділянка не­стійких суб'єктивних утворень.

Структуралізм як конкретний метод дослідження звертається до проце­сів діяльності, які опосередковуються спілкуванням їх учасників за допомо­гою знакових систем, насамперед мови, а також первісними соціальними та культурними структурами.

Дослідження форм суспільної свідомості як визначальних соціальних структур - характерна риса соціальних концепцій структуралізму. Фран­цузький структураліст-історик, теоретик культури М. Фуко розглядав соці­альну обумовленість пізнання різними соціальними явищами та інститу­тами духовного характеру, а також мовною практикою, сексуальними відношеннями та ін.

Філософія структуралізму є модною модифікацією позитивізму, вона розвивається в його руслі. В ній ставиться і вирішується цілий ряд ці­кавих проблем: виникнення і розвиток мови, міфології, релігії, куль­тури та їх впливи на соціальні структури; взаємозв'язки психічного та соціального, структура особистості та її самосвідомості, соці­альна дія тощо.

Претензії структуралістів на побудову строго наукової методології соціально-гуманітарного знання багато в чому виявилися марними, оскільки їх застосування давало абстрактні результати, які до того ж важко було перевірити. Редукціоністська, по суті, спроба зрозуміти культуру, звівши її до обмеженого набору зв'язків і відношень, не вдалася. В 70-ті роки на зміну структуралізмові приходять постструктуралізм і постмодернізм.

---

Дата добавления: 2015-08-03