Музична культура

СОЦІАЛЬНО – ІСТОРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Загострились соціальні відносини на українських землях. Причиною цього була колоніальна політика, яка виражалася в національно-релігійному та соціальному гнобленні українців, переслідуванні їхньої православної віри, культури, мови.

1648-1654 – національно-визвольна революція під проводом Б.Хмельницького.

1649 – Зборівська угода: Польша погодилася на формування регулярної козацької армії (40 тисяч чоловік) на чолі з гетьманом. Влада гетьмана поширювалася на три воєводства (Київщина, Брацлавщина, Чернігівщина). Столиця – Чигирин.

1654 – Переяславська угода. Україна перейшла до складу Московської держави, але зберігала автономію, республіканську форму правління, виборність, власні збройні сили, адміністративний устрій, фінанси, податкову систему.

Особливості розвитку освіти

Провідне місце займає Київ.

Друкарня в Києво-Печерській лаврі та вчений гурток при ній.

1690 – Московській собор оголосив більшу частину книг, написаних і виданих в Україні, єретичними, бо його лякали „еллинскія и франкскія мудрованія”.

1718 – після пожежі лаври Петро І заборонив видавати нові книги.

І.Франко: „Преславне „прорубання вікна в Європу” там, на півночі, над Невою, се рівночасно затикання тих вікон, якими світло науки проникало на Україну”.

Києво-Могилянська академія (з 1701) – перший вищий навчальний заклад на східнослов’янських територіях. Синтезувала традиції і досвід Острозької школи та західноєвропейських університетів.

Література

Поети і письменники Феофан Прокопович, Димитрій Туптало, Стефан Яворницький.

Архітектура і малярство

Розбудовуються міста Київ, Чернігів, Переяслав, Новгород-Сіверський

Нові міста: Суми, Ніжин, Стародуб, Харків

1669-1708 – Батурин – резиденція гетьмана на Лівобережжі

з 1708 – Глухів – столиця козацько-гетьманської держави

Храми Києва: Богоявленський та Миколаївський собори, церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської лаври, Андріївська церква (Б.Растреллі), Покровська церква (І.Григорович-Барський), Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці на Полтавщині, Хрестовоздвиженський собор у Полтаві

Музична культура

На українське музичне мистецтво мала вплив барокова естетика, і в ньому яскраво проявився бароковий стиль. Це стосується перш за все духовної музики – партесного концерту, духовних та світських кантів, а також шкільної драми з музико.

Музична освіта

Музична освіта зосереджується у братських школах – Київській, Лаврській, у Києво-Могилянській академії – музика як одна з „семи вільних наук” була обов’язковою. Школи на Запорізькій Січі мали відділення, які готували співаків і музикантів.

1730 – відкрита Глухівська „Школа співу і інструментальної музики”.

КАНТИ

Існують різні поняття.

Літературний погляд: кант – пісня або вірш (духовний, світський).

Музикознавчий погляд: термін „кант” (від лат. cantus – „спів”, „пісня”) використовується стосовно світських пісень, а духовні пісні називаються псалмами. Але термін „псальм” не вдалий, бо не має спільного біблійним псалмом, так називали релігійні пісні з лірницького репертуару. У XVII – XVIII ст. Псальмами називали думи.

Кант виник як синтетичний бароковий жанр, у якому поєдналося книжне поетичне слово з музикою. Авторство більшості кантів анонімне.

1. Духовні канти

Виконують функції: панегіричну (прославлювальну), морально-дидантичну (виховну), молитовну. Українські збірники духовних кантів мають досить стабільну структуру, пов’язану з церковним календарем. Складаються з 4 тематичних груп:

· пісні на честь Ісуса Христа, пов’язані з його народженням – гімнічного характеру, у них відтворено стан радості, торжества з такої урочистої нагоди.

Приклади: „Предвічний родился под літи”, „Нова радість світу ся явила”, „Вселенная, веселися”, „Небо і земля”.

· пісні на честь Богородиці, покровительки запорізьких козаків, захисниці українського народу від ворогів.

Приклади: Єпіфаній Славинецький „Радуйся, радость твою воспіваєм”

· пісні на честь різних святих (Михайла, Миколая, Катерини, Івана, Олексія тощо).

„О хто, хто Миколая любить”

· пісні „покаяльні”, релігійно-філософського змісту

„О горе мні, грішнику сушу” Димитрія Туптала

2. Світські канти

Чільне місце займає любовна тематика: любовної туги („О роскошная Венера”), нещасливого кохання („Дівчино милая, що ж ти учинила”), розлуки закоханих („Ішов козак з України”), нещасливого життя за нелюбом. Часто розкривається в жартівливому тоні („Щиголь тугу маєт”, „Ой під вишнею, під черешнею”).

Тематика людської знедоленості: „Що я кому виноват” Т.Щербацького, „Сам я не знаю, як на світі жити”.

Особливості кантів:

· Силабічна система віршування (вірші з рівною кількістю складів)

· Строфічна форма, у прогресі – ознаки становлення періоду чи простої двочастинної форми

· Фіксування в рукописних збірниках київською квадратною нотацією, при записах при ключі позначається розмір, тактові риски відсутні.

· Одноголосі (духовні) і триголосі (духовні і світські)

· Мелодія пісенна та пісенно-танцювальна, з майже відсутньою розспівністю складів

· Модально-гармонічні лади (поєднання натуральних діатонічних ладів з мінором або мажором, або ладова перемінність). Розповсюджений еолійський лад (натуральний мінор).

Дата добавления: 2015-08-03