Характеристика процесу роботи над дипломною роботою

ВСТУП

Дипломні роботи (бакалавра, спеціаліста, магістра) є різновидом наукової роботи студента. Вони подібні до курсової роботи з певними удосконаленнями і на крок наближаються до дисертаційного дослідження.

Дипломні роботи (бакалавра, спеціаліста, магістра) є основними кваліфікаційними науковими роботами, що виконуються студентами індивідуально під час їх навчання в університеті. Вони містять науково обґрунтовані теоретичні та практичні результати, наукові положення, які підлягають підсумковій державній атестації.

Випускна робота за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» являє собою самостійне дослідження як засіб перевірки всебічної готовності бакалавра до самостійного наукового пошуку та подальшого навчання. Випускна кваліфікаційна робота рівня «бакалавр» передбачає поглиблене вивчення студентом певної проблеми, її теоретичний аналіз, а також самостійну розробку методики дослідження та подальший аналіз отриманих результатів.

Дипломна робота за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» передбачає постановку проблеми, яка не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі; систематизацію понятійного апарату дослідження; обґрунтований вибір методів; самостійні висновки та рекомендації щодо використання запропонованих результатів дослідження у науці та практиці.

Дипломна робота за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» повинна містити принципово новий матеріал або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій чи у зовсім іншому аспекті; загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх застосування. Необхідно наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і обґрунтовано критикувати протилежні їй точки зору [1].

Дипломна робота з міжнародних економічних відносин – це наукова праця, виконувана студентом на заключному етапі навчання, що має за мету систематизувати й розширити знання й практичні навички при вирішенні складних комплексних економічних завдань на міжнародному рівні, а також визначити рівень і підготовленість до практичної роботи відповідно до одержуваної спеціальності.

Дипломна робота, як підсумковий документ, покликана показати, як студент володіє методикою і технікою експерименту, наскільки він уміє аналізувати, узагальнювати і формулювати висновки із результатів дослідження, самостійно працювати з інформаційними та літературними джерелами. При оцінці дипломної роботи враховується не лише якість самої роботи, характер викладу основних її положень при публічному захисті, але і її оформлення.

У методичному посібнику викладено основні вимоги до написання дипломних робіт студентами освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» на спеціальності «Міжнародні економічні відносини», що закріплені за кафедрою Світове господарство і міжнародні економічні відносини в Інституті математики, економіки та механіки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Наведені вимоги відповідають стандартам затвердженим Міністерством освіти і науки України.

Метою написання цього методичного посібника є допомогти студентам спеціальності «Міжнародні економічні відносини» у написанні якісного наукового дослідження.

В посібнику надані всі необхідні матеріали для написання дипломної роботи, з урахуванням розповсюджених помилок, які допускались студентами попередніх років навчання. Особлива увага в методичному посібнику відводиться етапам роботи над дипломним дослідження від моменту вибору назви до захисту, надається методологія пошуку та обробки інформаційних джерел, наводяться найбільш розповсюджені методи дослідження прийняті науковою спільнотою при вирішенні наукових проблем в сфері міжнародних економічних відносин, надається структура дипломних робіт, а також правила по оформленню дипломної роботи та додаткових документів, які додаються до дипломної роботи.

Методичний посібник призначено для студентів ІV та V курсів спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Він буде також корисний для студентів молодших курсів, для наукових керівників та рецензентів.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Вибір тематики дипломних робіт

Перш ніж обирати тематику дипломної роботи студентам необхідно зрозуміти цілі і ті завдання, які виконує дипломна робота.

Цілями написання дипломної роботи є [2, c. 4]:

- систематизація, закріплення, поглиблення та розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних та виробничих задач;

- розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження (експериментування) при вирішенні проблем й питань, що розробляються в дипломній роботі;

- вияв рівня готовності студента до самостійної роботи в сучасних умовах.

Написання дипломної роботи вирішує наступні навчальні завдання:

- в процесі виконання дипломної роботи студент акумулює отримані ним в процесі навчання знання, поглиблюючи їх і підтверджуючи на практичному досвіді.

- студент поглиблює навички вибору релевантного матеріалу відповідно до обраної тематики, навчається самостійно аналізувати його достовірність та виходячи з цього адекватно оцінювати проблеми та надавати власні рекомендації в галузі міжнародних економічних відносин.

- вирішення поставлених завдань дипломної роботи розширює методологічний апарат, робить зі студента дослідника та аналітика.

- постійна практика опрацювання матеріалу і викладення його відповідно до вимог розвиває в студентах вміння чітко, послідовно і грамотно викладати теоретичні положення та обґрунтовувати свої висновки.

- виконання дипломного проекту удосконалює вміння студента як дослідника і дає зрозуміти логіку та структуру всієї наукової роботи, наближає його до написання більш складних досліджень, таких як дисертація, та дозволяє визначити напрям творчих наукових інтересів.

Вибір, формулювання та обґрунтування темидослідження є найвідповідальнішим етапом у процесі підготовки та написання кваліфікаційної роботи, що не лише визначає результат дослідження, а й може певним чином вплинути на подальшу професійну діяльність випускника.

Під час обрання теми основними критеріямиповинні бути наукова та соціальна актуальність, перспективність, наявність теоретичної бази, можливість виконання емпіричного дослідження та отримання соціального ефекту від упровадження результатів дослідження.

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із затвердженої кафедрою та інститутом тематики. Крім того, студент може висувати свої ініціативні теми, які узгоджуються з науковим керівником та завідувачем кафедрою. Ці теми повинні відповідати спеціальності та напрямку кваліфікації студента, проблемам наукових досліджень кафедри. Загальна тематика не повинна дублювати теми робіт минулого й поточного років.

Затвердження теми дипломної роботи проходить складний етап. Спочатку теми рекомендуються науковими керівниками (викладачі зазвичай до середини вересня повинні запропонувати власні теми і подати їх на кафедру). Потім теми проходять затвердження методичною комісією кафедри, за темами закріплюються студенти, в кінці жовтня теми передаються в навчальний відділ університету і затверджуються наказом ректора. Тому, знаючи цю інформацію, ті студенти, які вже мають свої наукові уподобання, можуть вплинути на тематику своєї дипломної роботи заздалегідь, якщо ще на початку вересня оберуть собі наукового керівника і оговорять з ним напрям дипломної роботи.

У цьому випадку студенту необхідно знати декілька важливих речей:

- тематика повинна винятково відповідати паспорту спеціальності «Міжнародні економічні відносини», тобто досліджувати проблеми в таких напрямах:

- світове господарство, тенденції і закономірності його розвитку;

- національні економіки в сучасній світогосподарській системі та моделі їх розвитку;

- ресурси світогосподарського розвитку і спеціалізація країн світу;

- еволюція системи міжнародних економічних відносин;

- теорії міжнародної торгівлі та їх сучасна модифікація;

- форми і методи міжнародного торговельно-економічного обміну;

- міжнародна торговельна політика та комерційна дипломатія;

- стан, тенденції і перспективи розвитку світового ринку товарів і послуг;

- мотивація і форми міжнародного руху капіталу;

- прямі зарубіжні інвестиції і міжнародне виробництво;

- міжнародне портфельне інвестування і світовий фондовий ринок;

- міжнародні кредитні відносини та їх регулювання;

- світовий фінансовий ринок, тенденції і закономірності розвитку його структури;

- людські ресурси та їх міжнародний рух;

- міжнародна трудова міграція, її наслідки та регулювання;

- формування і тенденції розвитку світового ринку праці;

- теорії валютних курсів і валютна політика;

- національні і міжнародні (регіональні) валютні системи;

- еволюція світової валютної системи. Світовий валютний ринок і валютні операції;

- міжнародні розрахунки та їх сучасні технології;

- теорія і практика міжнародного бізнесу та його сучасні форми;

- стратегії і технології міжнародного менеджменту. Методологія міжнародного маркетингу та його сучасний інструментарій;

- глобальні проблеми і виклики економічного розвитку;

- становлення глобальних ринків та механізми їх функціонування;

- формування глобальної економічної системи;

- міжнародні організації і глобальна інституалізація;

- інформатизація світогосподарського розвитку і феномен “нової економіки”;

- інтелектуалізація світогосподарського розвитку і міжнародний науково-технологічний обмін;

- соціальні виміри глобального економічного розвитку;

- прояви і сутність економічного альтер- та антиглобалізму;

- геоекономічна стратегія України та її регіонально-інтеграційні пріоритети;

- стратегії міжнародного економічної діяльності України, розвиток і диверсифікація її форм.

- майбутній науковий керівник повинен мати у навантаженні керування дипломними роботами у відповідній кількості. Для цього ще у квітні попереднього року (до подання плану роботи кафедри на наступний навчальний рік) студентом пишеться заява на ім’я завідуючого кафедрою у вільній формі про бажання писати дипломну роботу у певного викладача. Таким чином студент офіційно закріплює за собою наукового керівника;

- науковий керівник обирається виходячи з його наукових інтересів (наукова спеціалізація викладачів кафедри Світового господарства і міжнародних економічних відносин наведена у Додатку А). До обов’язків наукового керівника належить підготовка та доведення до студента завдання до написання дипломної роботи, а також робота зі складання календарного графіку роботи студента. Крім того, науковий керівник може надавати рекомендації щодо добору літератури, методів і методик емпіричного дослідження, довідкових, статистичних матеріалів; проводить систематичні, передбачені розкладом бесіди та консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист;

- у випадку, якщо студент своєчасно не вибрав наукового керівника, то по досягненню певного часу кафедра в обов’язковому порядку самостійно проводить розподілення студентів за темами, які були запропоновані викладачами, та науковими керівниками;

- студент має право звернутися до будь-якого викладача кафедри і попросити додатково бути його консультантом незалежно від його навантаження. У такому випадку на ім’я завідуючого кафедрою у вільній формі подається заява з проханням закріпити додатково консультанта, що відображається на титульному листі дипломної роботи. Проте слід враховувати той факт, що остаточне затвердження теми, структури роботи та змісту залишається за науковим керівником;

- дипломні роботи на різних курсах можуть бути пов’язаними, тобто на п’ятому курсі можна брати ту саму проблему, яку було досліджено на четвертому курсі, проте удосконалити її або дослідити з іншої точки зору.

Кількість слів у назві теми роботи не може перевищувати одинадцять (без урахування часток та прийменників). Формулюючи назву теми, слід уникати таких слів, як «Аспекти...», «Проблеми...», «Аналіз...», «....з метою...», «Дослідження …». Формулювання теми дає певне уявлення про актуальність дослідження. При цьому слід врахувати, що критеріями останньої є визнання актуальними не тільки напряму, а й власне теми, заповнення прогалин у науці або відповідність нагальній потребі практики. В темі дипломної роботи повинен звучати предмет дослідження обмежений певними актуальними подіями для певних країн або груп країн.

Під час вибору теми слід ураховувати її актуальність, можливість ефективного використання статистичної та іншої інформації, на базі якої виконуватиметься дослідження; можливість отримання й опрацювання фактичного матеріалу конкретного об’єкта дослідження; наявність власних наукових напрацювань та перспективи своєї професійної діяльності [3, c. 8].

Характеристика процесу роботи над дипломною роботою

Після ознайомлення з затвердженою темою дипломної роботи, визначення наукового керівника починається процес роботи над дипломним дослідженням.

В першу чергу необхідно зустрітись з науковим керівником, взяти в нього заповнене «Завдання на дипломну роботу» за формою №Н-9.01, розробити з ним приблизний план роботи, визначити обов’язково предмет та об’єкт дослідження.

Для написання якісної дипломної роботи та успішного поєднання її з навчальним процесом рекомендується притримуватись календарного графіку, який визначається на кожен учбовий рік. Зазвичай він має такі часові межі:

- вибір наукового керівника й обговорення теми дипломної роботи та написання з ним приблизного плану (до середини вересня);

- попередній пошук літератури (вересень-жовтень) і уточнення відповідно до знайдених джерел теми роботи (до кінця жовтня);

- перевірка затвердженої теми роботи відповідно до наказу і складання остаточного плану (початок листопаду);

- написання вступу, першого розділу та надання його на перевірку науковому керівнику (листопад-січень);

- корегування попереднього розділу та написання наступного і надання їх на перевірку науковому керівнику (січень-лютий);

- корегування попереднього та написання третього розділу з наданням їх на перевірку науковому керівнику (лютий-березень);

- корегування третього розділу, редагування вступу та написання висновків з наданням їх на перевірку науковому керівнику (березень-квітень);

- корегування всієї роботи відповідно до стандартів оформлення та надання повної роботи науковому керівнику на остаточну перевірку (кінець квітня);

- очікування відгуку наукового керівника та надання повної роботи для рецензування - для 5 курсу (початок травня);

- реєстрація роботи на кафедрі (за декілька днів до попереднього захисту та захисту);

- підготовка презентації до захисту та попередній захист (травень);

- підготовка до захисту (травень – червень).

На практиці часто буває, що студенти не дотримуються такого графіку і тоді їм становиться важче встигнути написати якісну роботу, бо часу стає все менше, а обов’язків по навчанню додається все більше, плюс додається людський фактор, коли науковому керівнику та рецензенту необхідно як найменш тиждень, щоб проаналізувати роботу.

Особливістю написання дипломної роботи на спеціальності «Міжнародні економічні відносини» є застосування математичних методів аналізу статистичного матеріалу як найменш за останні 5 років, у тому числі побудови лінійних регресійних моделей залежності показників, що набуває відображення у третьому розділі дипломної роботи.

У процесі роботи над дипломним дослідженням студент повинен [2]:

- виявити навички та здібності до правильного розуміння теоретичних положень раніше вивчених дисциплін;

- вміло використовувати існуючі методи економіко-статистичного та фінансового аналізу;

- грамотно виконувати різні розрахунки і логічно викладати свої думки;

- вміти користуватися комп'ютерною технікою при виконанні дипломної роботи;

- вміти застосовувати в процесі аналізу математичні моделі та методи;

- враховувати у своїй роботі останні досягнення економічної теорії і практики;

- вміти обґрунтовувати доцільність і ефективність запропонованих рекомендацій;

- прагнути до досягнення реальних результатів, які можна було б використовувати в практичній діяльності;

- вільно орієнтуватися в спеціальній і загальній економічній літературі;

- показати навички представлення результатів роботи в графічній формі;

- підготувати лаконічну доповідь, в якій чітко і логічно викласти основні результати виконаної роботи і сформулювати теоретичні та практичні висновки і рекомендації.

Дипломна робота повинна відповідати таким вимогам:

- виконуватися студентом самостійно і бути дослідженням конкретної актуальної наукової або практичної проблеми або її частини;

- відображати сучасний стан основного предмету дослідження в науковій та спеціальній літературі;

- містити наявні в літературі точки зору з порушених проблемам, з критичною оцінкою концепції різних авторів і власним ставленням до них;

- базуватися на реальній зібраній економічній і статистичній інформації, обробленій автором з використанням математичного апарату;

- містити конкретний і точний виклад розглянутої проблеми, а також основні висновки та пропозиції.

Важливим підготовчим етапом до написання роботи є збір літературних джерел.

При проведенні дослідження та написанні тексту роботи необхідно притримуватись наступних рекомендацій щодо обробки літературних джерел:

- вивчення наукових публікацій бажано починати з загального ознайомлення з літературним джерелом (побіжний перегляд всього змісту), потім переходити до опрацювання літературних джерел у порядку рубрикації розділів дипломної роботи і в кінці проводити критичну оцінку обраного матеріалу, його редагувати та формувати текст майбутньої дипломної роботи;

- слід продумати порядок складання списку літературних джерел, що дозволяє систематизувати напрямки проведеного дослідження. Вивчаючи літературні джерела, треба дуже ретельно стежити за оформленням виписок, щоб надалі було легко ними користуватися;

- працюючи над яким-небудь певним питанням або розділом, треба постійно бачити його зв'язок з проблемою в цілому, а, розробляючи широку проблему, вміти ділити на частини, кожну з яких продумати в деталях.

Підбір літератури доцільно починати з вивчення тих книг і періодичних видань, які рекомендовані по досліджуваним за фахом темам. Підбір книг і статей варто робити з використанням систематичних покажчиків літератури в університетській та міських бібліотеках й читальному залі вузу. При вивченні періодичних видань краще використати останні в році номера журналів, де міститься покажчик статей, опублікованих за рік. Потім слід звернутись до офіційних електронних публікацій, які надають доступ до ресурсів всього світу з обраної проблематики. Не рекомендується використовувати ті інтернет-джерела, на які не можливо зробити правильне посилання, що включає автора, назву публікації, дату видання, назву електронного ресурсу, повну інтернет-адресу.

Доцільно використовувати в роботі літературні джерела за останні п’ять років, і лише коли робиться історичний огляд – більш пізні публікації.

Коли робляться нотатки з джерел необхідно обов’язково зразу робити посилання з якого джерела береться інформація, бо потім дуже важко віднайти ресурс для чистового варіанту диплому, а плагіат без посилання на автора є забороненим.

Під час підготовки дипломних робіт усі студенти спеціальності «Міжнародні економічні відносини» обов’язково повинні аналізувати сучасні статистичні дані та використовувати для збору інформації офіційні міжнародні та українські статистичні збірники. Необхідний статистичний матеріал можна одержати, зокрема зі списку рекомендованих джерел, що наводиться у додатку Б.

І після того як перший матеріал зібраний починається його обробка, яка переходить у написання дипломної роботи.

РОЗДІЛ 2

ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

2.1. Загальні вимоги до структури, обсягу та змісту дипломної роботи

Написання тексту будь-якого дослідження, у тому числі й дипломної роботи слід починати з виставлення формату шрифту, абзаців, міжстрокових інтервалів, полів, нумерації сторінок. Практика написання робот показує, що роботи виконуються на комп’ютері у текстовому редакторі MSWord. З тих причин, що допускається за домовленістю з науковим керівником висилати на перевірку роботи через електронну пошту, рекомендується використовувати версію MSWord 2007 або 2003 років, які є найбільш розповсюдженими і відкриваються на будь-якому комп’ютері.

Мова написання дипломної роботи – українська. На інших мовах роботу можна писати також після отримання дозволу. Для цього у вересні необхідно написати заяву у вільній формі на ім’я завідуючого кафедрою з проханням дозволити написання роботи на іншій мові відмінній від державної.

Використовуються наступні стандарти у форматах:

- текст друкується на аркуші білого паперу (А4, 210 х 297 мм) з однієї сторони;

- поля зверху, знизу, ліворуч - 20 мм, праворуч - 10 мм;

- гарнітура шрифту - Times New Roman (Cyr), розмір шрифту - 14, колір друку – чорний;

- міжстроковий інтервал – полуторний, абзацний відступ – 1,25см;

- щільність тексту повинна бути рівномірною (вирівнювання тексту по ширині);

- нумерація сторінок у верхньому правому куті, починаючи з другого листа (зміст).

Після цього на першому аркуші дипломної роботи розміщується титульний лист (Додаток В). Його форма може змінюватись, тому перш ніж прошивати роботу, слід уточнити затверджений варіант на кафедрі.

Другий аркуш – це зміст роботи (Додаток Г). Зміст відповідає плану роботи з нумерацією сторінок. Існують певні вимоги до плану роботи:

- план розробляється складний, з трьох розділів і по три підрозділи в кожному розділі (можуть існувати відхилення від такої структури - +/- 1 підрозділ, проте вони обов’язково повинні бути обумовленні специфікою теми і студент має вміти пояснити таку необхідність);

- план повинен повністю розкрити тему роботи;

- назви розділів і підрозділів не можуть бути однойменними з назвою роботи або відрізнятись одним словом;

- назви розділів і підрозділів не можуть складатись менш ніж з трьох слів, і повинні відображати суть викладеного матеріалу;

- розділи та підрозділи повинні бути приблизно рівними за обсягом. Вважається недоліком якщо один підрозділ або весь розділ значно менший або більший за інші;

- назви розділів та підрозділів у змісті повинні відповідати назві структурних елементів роботи по тексту, т,ому якщо вони змінюються, то рекомендується їх змінювати одночасно.

За змістом слідує перелік умовних скорочень. Він складається в процесі роботи над текстом основної частини і має місце лише тоді, якщо в роботі приблизно більше 3-х раз зустрічаються велика кількість (більше 10) різноманітних абревіатур. В іншому випадку перелік умовних скорочень не пишеться, достатньо при першій появі в тексті дати повну розшифровку абревіатури у дужках, а надалі по тексту давати тільки абревіатури. У випадку необхідності переліку умовних скорочень, його наводять на окремому листі в межах загальної нумерації сторінок. У першому рядку по центру пишуть заголовок без лапок «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ». Пропускають одну строчку і в алфавітному порядку у стовпчик пишуть абревіатури, а навпроти у другій колонці – їх розшифровку.

Далі слідує вступ. Він складається із двох редакцій: перша - на початку роботи, визначаючи напрям дослідження, ті задачі які студент ставить перед собою і які логічно витікають із теми дослідження, мету, об’єкт та предмет дослідження, друга - коли основний зміст роботи готовий, редагується перший варіант вступу, виходячи з того, що в студента вийшло, яку літературу та які методи він використовував.

Вступ повинен дорівнювати 3-5 сторінкам. У вступі варто розкрити актуальність теми, теоретико-методологічну базу, визначити мету, основні завдання роботи, визначити об'єкт і предмет, методи дослідження, структуру, інформаційну базу дослідження.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Так аналізується стан розробки проблеми, ступінь її новизни, надається короткий огляд історії досліджень; виділяється та частина проблеми, яка не отримала потрібного висвітлення в науці, але має значення для аналізу проблеми в цілому; підкреслюється зв’язок із важливими аспектами міжнародних економічних відносин. Тобто в цій частині вступу слід обґрунтувати, чому на Вашу думку ця тема важлива для розгляду та подальшого дослідження. Обґрунтування актуальності за обсягом зазвичай становить 1-2 сторінки та не повинно перевищувати ¼ частину вступу. Закінчити обґрунтування актуальності можна, наприклад, такими фразами: «Саме тому обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент» або «Власне це й обрано основною проблемою даного дослідження, що визначає його актуальність як у теоретичному, так і у прикладному аспектах».

Теоретико-методологічна база складається з короткого перерахування тих науковців, вітчизняних та закордонних, які займалися обраною проблемою. Це виокремлення теоретичних положень тих учених, на праці яких студент спирався при проведенні дослідження. Формулювання теоретико-методологічної основи зазвичай виглядає дещо ширше за тему та предмет дослідження. Треба пам’ятати, що прізвища учених, на яких йде посилання, мають бути перераховані в алфавітному порядку. Ініціали автора мають передувати прізвищу і бути з ним нерозривними без переносу на наступну строчку.

Від доказу актуальності обраної теми та аналізу дослідженості проблеми доцільно перейти до формулювання мети роботи. Мета – це уявний, ідеальний образ, що передбачає результати діяльності, кінцевий підсумок роботи. Ціль роботи повинна полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу й знаходженні нових закономірностей між економічними явищами. Правильна постановка мети - процес не менш важливий, ніж формулювання висновків. У формулюванні мети мають бути слова «вивчити…», «дослідити…», «проаналізувати…», «визначити…» та ін.

Завдання дослідження конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Зазвичай, перелік завдань починається фразами «Згідно з метою дослідження нами було поставлено такі завдання:…» або «Досягнення мети дослідження передбачало розв’язання таких завдань:….». Як правило, формулюють 5 – 6 завдань, спрямованих як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми.

Треба пам’ятати, що формулювання завдань та відповідно побудова теоретичного дослідження здійснюється від більш широкого поняття (об’єкта) до більш вузького (предмета).

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. По суті предмет, це той же об’єкт, проте обмежений певними умовами, які визначені в назві дипломної роботи. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

У вступі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Такими методами, наприклад, можуть бути логічні та емпіричні методи пізнання економічних механізмів, методи порівняльного, факторного, проблемно-ситуаційного, статистичного, техніко-економічного аналізу, прогнозування економічних процесів та інше.

Потім описується структура роботи у такій формі: «робота складається з вступу, … розділів, висновків та списку літератури, який налічує … джерел; ілюстрована … рисунками та … таблицями; вміщує … додатків». Також додається короткий опис викладеного у розділах відповідно до змісту.

Написання основної частини роботи має певні особливості:

- текст дипломної роботи треба писати в безособовій манері. Не можна при написанні використовувати займенник «я», його треба замінювати на «ми», – оскільки це спільна ваша робота з науковим керівником. Більш доцільним є використання безособових фраз, наприклад, «було встановлено», «як вже було зауважено вище», «звернемо увагу на те, що …», «окремо потрібно наголосити на тому, що …», «наступним кроком буде розгляд / обговорення такого аспекту проблеми» і т. ін.;

- необхідно пам’ятати, що кожний розділ та підрозділ повинен починатися певним вступом, який підводить читача до суті наведеного далі, а завершуватись кінцевими словами, які можуть бути або узагальнюючими по попередньому матеріалу, або перехідними до наступного;

- матеріал варто викладати відповідно до назви й цільової настанови, логічно й послідовно. Необхідно чітко усвідомлювати, що мета роботи складається не в простому описі поставлених у плані питань, а в аналізі існуючих проблем діяльності економічних суб'єктів і обґрунтуванні пропозицій з рішення цих проблем;

- Зміст основної частини повинен точно відповідати темі роботи й повністю її розкривати. Будь-яка наукова праця - це не сума її складових частин: важливим є логічний зв'язок роботи від її першої речення до останнього. Логічно побудована робота не містить матеріалу, що може бути вилучений з неї без порушення стрункості. Окремі думки автор висловлює в реченнях. Речення, що мають єдину тему, поєднують в абзаци. Абзаци одного підрозділу повинні бути послідовно зв'язані один з одним.

Перший розділ, як правило, присвячується розгляду теоретичних аспектів досліджуваної проблеми і є основою для подальшого викладу матеріалу. У цій главі зазвичай розглядаються сутність, зміст, організація досліджуваного процесу, його складові елементи.

У другому розділі, виходячи із загальних теоретичних положень, розглянутих у першому розділі, рекомендується проаналізувати стан справ на визначеній темою роботи ділянці діяльності. Зазвичай цей розділ наповнюється аналізом статистичних даних. Пропонується методика дослідження студентом проблеми та наводяться його результати. Для аналізу використовуються різні математичні методи, зокрема регресійний аналіз. При цьому не варто забувати, що використання математичних методів – це засіб, але не ціль написання роботи. Важливою якістю роботи є використання для обробки статистичних даних комп'ютерних програм.

У третьому розділі приводиться обґрунтування пропозицій по вдосконалюванню тих сторін економічної діяльності, проблемні елементи яких були виявлені в другому розділі. Практика показує, що для успішного захисту роботи варто мати не менш трьох основних пропозицій, що виносять на захист. Вносячи пропозицію, доцільно пропонувати кілька варіантів рішення виявленої проблеми. Варто проаналізувати кожний з варіантів, вибирати оптимальний і не тільки прогнозувати позитивні результати використання обраного варіанту, але й запропонувати заходи щодо мінімізації ризиків негативних наслідків.

Третій розділ може бути розглянутий в декількох розрізах:

- уроки або наслідки проаналізованого явища для України;

- перспективи розвитку проаналізованого явища;

Після основної частини пишуться висновки. Висновок повинен логічно завершувати проведені міркування і являти собою абстрактне вираження якої-небудь стійкої закономірності між явищами. Аргументами, що обґрунтовують висновки, використовують посилання на праці вітчизняних і закордонних економістів, нормативні документи, логічні міркування, результати обробки статистичних даних. Зазвичай висновки починаються оборотом «таким чином,...» або «отже...», потім формулюється зміст самих висновків.

Висновки повинні бути короткими, конкретними і випливати з викладеного матеріалу. При аналізі висновків необхідно дотримувати наступних правил. По-перше, висновки повинні бути нетривіальними. По-друге, в якості висновків варто формулювати отримані в даному підрозділі кінцеві результати, а не проміжні. По-третє, при формулюванні висновків доцільно приводити положення, які є важливими для викладу наступного матеріалу й випливають із мети роботи. По-четверте, висновок не можна підмінювати декларацією про результати проробленої роботи («розглянуто», «проаналізовано», «вивчено» і т.д.), а необхідно сказати що саме довело це дослідження. По-п'яте, висновки повинні бути короткими й у стислому виді містити пророблені в ході написання параграфа або питання міркування.

Найбільш логічними є висновки, які нумеруються, і кожний номер відповідає тому завданню, яке було поставлене у вступі (скільки завдань – стільки і структурних елементів висновків (по факту – абзаців). Візуально висновки можуть мати вигляд зображений у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Приклад оформлення висновків до дипломної роботи

ВИСНОВКИ (Дуже стислий опис актуальності обраної для дослідження проблеми)… Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити наступні висновки: 1.ххххх 2.хххх (Абзац про визначення перспектив подальшої розробкиобраної проблематики).

Спільний обсяг загальних висновків – 2 – 3 сторінки.

Потім оформлюється список використаних джерел. Його слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи [4]. Приклад оформлення списку джерел наводиться у додатку Д. Слід пам’ятати, що незалежно від того, берете ви надруковане джерело або електронне обов’язково необхідно вказувати автора, назву публікації, дату публікації, назву джерела, сторінки або повну адресу електронного ресурсу.

І завершується робота додатками. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. У будь якому випадку на окремому листі пишеться по центру листа слово ДОДАТКИ. Далі кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині першого рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

2.2. Вимоги до методології аналізу в дипломній роботі

В написанні дипломної роботи важливу роль відіграє власний внесок студента, який проявляється в аналізі економічного явища по обраній проблемі.

До основних видів економічного аналізу, які використовуються студентами спеціальності «Міжнародні економічні відносини» є:

- теоретичний або якісний аналіз, який оснований на прийомах абстракції. Як правило, це аналіз дії економічних законів, правильності формулювання економічних категорій, визначень, понять;

- кількісний економічний аналіз, що супроводжується використанням конкретних розрахунків, формул, залежностей, моделей.

Основні принципи методу економічного аналізу зводяться до наступного [2]:

- єдність аналізу (розчленування вивчаємого явища на складові частини) та синтезу (поєднання проаналізованих елементі в єдине ціле;

- комплексний підхід до вивчення проблеми, що має на меті всебічне вивчення економічних явищ під впливом різних факторів та аналіз взаємозв’язку та взаємовпливу економічних показників один на одного;

- розгляд економічних явищ та показників у розвитку, що передбачає використання такого аналітичного засобу, як порівняння. При цьому в залежності від поставлених задач передбачається не тільки просте кількісне порівняння у динаміці (наприклад, абсолютна зміна показника обсягу припливу прямих закордонних інвестицій), але і якісне порівняння (відносна зміна припливу прямих закордонних інвестицій при зростанні валютного курсу, або зменшенні податку на прибуток підприємств із закордонними інвестиціями).

Для проведення економічного аналізу використовуються абсолютні показники (наприклад, обсяг прямих іноземних інвестицій, обсяг імпорту, експорту), відносні (динаміка та структура показника у відсотках або індексах, коефіцієнтах, наприклад: частка припливу прямих іноземних інвестицій з Ізраїлю до України в загальному обсязі припливу прямих іноземних інвестицій до України) та середні величини (середня ціна, середній курс валют).

До традиційних прийомів та способів економічного аналізу відносять порівняння, групування, спосіб ланцюгових підстановок, балансовий метод, методи простих та складних відсотків, дисконтування та ін..

Взаємозв’язок між показниками при їх порівнянні може бути предметом таких видів аналізу, як:

- горизонтального - просте порівняння показників у динаміці;

- вертикального - визначення структури показників для оцінки впливу кожної складової частини на результативність в цілому (наприклад, вертикальний аналіз торговельного балансу, аналіз структури товарообігу);

- трендового - порівняння кожного звітного показника з показником попередніх періодів і виявлення головної тенденції зміни показників в часі, без урахування індивідуальних особливостей окремих періодів та випадкового впливу. За допомогою тренду прогнозуються можливі значення показника в майбутньому;

- аналізу відносних показників (коефіцієнтів);

- порівняльного (просторового) – порівняння показників діяльності окремих країн між собою та зі світовими показниками.

Метод групування – це розподілення сукупності об’єктів дослідження для проведення аналізу на однорідні групи по відповідним ознакам. На відміну від статистики, де групування використовуються для узагальнення та типізації явищ, в економічному аналізі вони дозволяють вивчати явища і показники у взаємозв’язку і взаємозалежності, виявити закономірності і тенденції поведінки. В якості інформаційної основи групування можуть використовуватись як генеральна сукупність показників, так і вибіркова. Групи можуть створюватись за ознакою типології, структури або причини і наслідку.

Більш складними з формалізованих методів аналізу є:

- математико-статистичні методи вивчення взаємозв’язку: кореляційний, регресійний, дисперсійний, факторний, метод головних компонент та ін.;

- економетричні методи: матричні, гармонійний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу та ін.;

- методи економічної кібернетики та оптимального програмування: методи системного аналізу, лінійне та нелінійне програмування, динамічне програмування та ін.;

- методи дослідження операцій і теорії прийнять рішень: методи теорії графів, теорії ігор, методи мережевого планування й управління та ін.

Використання будь-яких з вищенаведених методів у другому та/або третьому розділі дипломної роботи є обов’язковим за умови бажання студентом отримання відмінної оцінки на захисті і доведення його високих аналітичних здібностей.

2.3. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Оформлення дипломних робіт відповідно до Державного стандарту України є важливим етапом узгодження формальної сторони та змісту наукового дослідження. Наукову інформацію в дипломних роботах потрібно викладати у найповнішому вигляді, обов’язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження.

Обсяг дипломної роботи бакалавра повинен дорівнювати 50 – 60 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 25 найменувань. Обсяг дипломної роботи спеціаліста повинен дорівнювати 75 – 85 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 30 найменувань. Обсяг дипломної роботи магістра повинен дорівнювати 90-100 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 40 найменувань.

Весь текст повинен бути напечатаний, написання від руки або будь-які виправлення не дозволяються.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ» друкують 14 шрифтом заголовними літерами й вирівнюють по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують із абзацного відступу маленькими літерами крім першої великої. Крапка наприкінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не дозволяються.

Розділи позначають порядковими номерами арабськими цифрами (1,2,3). Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи позначають номером розділу і підрозділу через крапку (1.1., 1.2. або 2.1., 2.2., 2.3. і т.д.), після останньої цифри ставиться крапка. Потім в тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Структурні частини й заголовки виділяються жирним шрифтом. Відстань між заголовками і текстом повинна дорівнювати одному пропущеному рядку.

Виклад тексту кожного розділу, а також вступу і висновків варто починати з нової сторінки. Кожний абзац тексту починається з червоного рядка на відстані 15 мм від лівого краю тексту, що дорівнює 5 знакам. Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не припускаються.

Таблиці, формули, малюнки й підпункти нумеруються усередині кожного розділу. Наприклад, Рис. 1.1, Таблиця 2.3, формула 3.2 і т.д. При цьому слово «Таблиця» пишеться без скорочень, а слово «малюнок» скорочується «Рис.». Слово «Таблиця» пишеться праворуч угорі таблиці. Рядком нижче по центру пишеться її назва. Ілюстрації й таблиці варто розміщувати нижче по тексту відразу після згадування або на наступній сторінці. Громіздкі таблиці й малюнки краще розміщувати в додатках. Приклад оформлення таблиці був наведений вище.

В оформленні дипломної роботи дозволяється (Таблиця 2.2):

Таблиця 2.2

Особливості використання різних форматів в дипломній роботі

Найменування формату	Місце використання	Вигляд	Помітка про заборону
Жирний шрифт	Титульний лист	Дипломна робота
Структурні частини, назви заголовків та підзаголовків у тексті	ВСТУП, РОЗДІЛ 1,…, 1.1…., ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ
У вступі	Актуальність дослідження, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, структура
У складних таблицях з різним рівнем підгруп для виразності заголовків	Заголовок
Курсив, підкреслення			Заборонено
Шрифт менший за 14	У таблицях, рисунках, які розташовані як в тексті так і в додатках, якщо розмір не дозволяє використовувати 14 шрифт	Проте не менше 12 шрифту
Шрифт більший за 14	Титульний лист	Одеський національний університет імені І.І. Мечникова – 18 шрифт, Дипломна робота– 18 шрифт
Розподіл тексту з заповненням по ширині з абзацного відступу	Вся текстова частина, назви підзаголовків, назви рисунків
Вирівнювання тексту по центру	Назви розділів роботи, заголовки структурних частин роботи, назви таблиць, додатків, зміст таблиць
Вирівнювання тексту по правому краю	Найменування таблиць	Таблиця 1.1

Після кожної таблиці та малюнка ставиться помітка на джерело з абзацного відступу у такому вигляді:

Джерело: [2].

або, коли студент склав таблицю сам:

Джерело: складено автором на основі [2-6].

При написанні роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у роботі. Посилання в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...» або «…[1, C. 15].». Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Забороняється робити посилання на джерело, а саме джерело наводити у виносках внизу сторінки. Всі джерела повинні бути перелічені в списку використаних джерел. Виноски використовують для уточнюючої інформації, яка пояснює певні поняття, проте не відноситься до суті проблеми роботи.

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕДЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

3.1. Організація передзахисту дипломної роботи, написання відзиву та рецензії

Підготовка до захисту дипломної роботи передбачає проходження студентом попереднього захисту, що дозволяє визначити слабкі та сильні сторони дослідження. Передзахист проводиться за місяць до захисту комісією, яка назначається завідуючим кафедрою.

На передзахист студенту необхідно мати вже готовий (готовий на думку студента) варіант роботи, який попередньо (за 3 дні) був наданий науковому керівнику на перевірку та зареєстрований на кафедрі у лаборанта. Він подається у роздрукованому вигляді, проте ще не прошивається, а також підготовлену доповідь, яка за змістом повинна відповідати вступу та висновкам роботи.

Метою проведення передзахисту є:

- завчасна організація студента, який зазвичай залишає все на останній момент;

- надання додаткових рекомендацій комісією для поліпшення дипломної роботи;

- дати більше часу студенту для удосконалення його роботи, що буде проходити після передзахисту і до надання рецензенту, бо «ідеальна» робота з точки зору студента та «відмінна» робота з точки зору наукового керівника не завжди гарантує, що робота дійсно є такою, а комісія у складі зазвичай більше трьох науковців дозволяє надати об’єктивності оцінки роботи та висловити рекомендації до її поліпшення;

- заздалегідь підготуватися до тих питань, які викликає робота у комісії, бо після передзахисту є час знайти відповіді на ці питання і вже на самому захисті роботи бути готовим на «відмінно»

- вивільнити час на підготовку презентації дипломної роботи та додаткових супровідних документів (звіт з переддипломної практики).

На передзахисті ведеться окрема відомість, в якій виставляються оцінки роботи. Ця відомість передається на захист і разом з рецензією, та відзивом наукового керівника може вплинути на остаточну оцінку дипломної роботи на захисті.

До захисту не допускається робота без проходження попереднього захисту.

Відзив на дипломну роботу пишеться науковим керівником на готову отриману від студента зброшуровану дипломну роботу. Студент зобов’язаний передати роботу науковому керівнику не пізніше як за 2 тижні до захисту. В день надання готової роботи її слід зареєструвати на кафедрі у лаборанта.

На написання відзиву науковому викладачу надається чотири дні, після чого робота разом з відзивом повертається студенту, який одночасно передає її з відзивом рецензенту (тільки для 5 курсу). Про рецензента можна дізнатися із відповідного наказу по університету про затвердження тематики робіт студентів та їхніх наукових керівників, про що можна уточнити у лаборанта кафедри. На написання рецензії рецензенту дається тиждень, після чого студент забирає у рецензента роботу, відзив та рецензію.

Зразки форм для написання відзиву та рецензії зображені у додатках Е та Ж.

3.2. Оформлення презентації до захисту дипломної роботи

На захист студент може підготувати два варіанти презентаційних матеріалів на вибір: електронну, яка буде показана за допомогою проектору та готується в програмі PowerPoint (інструкції до використання програми можна прочитати в джерелі [2, C. 44-49]), та паперову, роздруковану у такій кількості, скільки передбачається членів комісії на захисті, зазвичай 5-6 варіантів. У будь-якому випадку вимоги є однаковими:

1. презентація має складатися приблизно з 10 слайдів (аркушів);

2. всі слайди повинні мати однаковий формат (фон) в строгому стилі;

3. на слайді має бути від 20 до 40 слів (максимум допускається 80 слів), які мають розміщуватись на 10-15 строчках;

4. гарнітура літер на всіх слайдах має бути однаковою;

5. допускається для виразності використовувати курсив, жирний шрифт, підкреслення та різні за розміром шрифти, різні кольори, проте не більше трьох різних варіантів (для заголовку, тексту, виділень по тексту) на одному слайді, та відповідно такий формат повинен зберігатись на всіх слайдах;

6. розмір літер повинен бути достатньо великий, щоб його можна було легко прочитати на певній відстані;

7. слід використовувати короткі речення та фрази, що дасть можливість аудиторії вловити сутність всього слайду, який приблизно буде знаходитись на екрані 50 секунд;

8. весь матеріал краще писати не злитим текстом, а оформлювати у таблички, або надавати схематично.

Зміст слайдів презентації є наступним:

1 слайд – титул дипломної роботи, в якому слова «Дипломна робота» замінені на «Демонстраційний матеріал до дипломної роботи»;

2 слайд – зміст дипломної роботи;

3 слайд – тези зі вступу: мета, задачі, об’єкт, предмет, основні методи дослідження;

4-5 слайди – основні висновки та результати дослідження по першому розділу;

6-7 слайди – основні висновки та результати дослідження по другому розділу;

8-9 слайди – основні висновки та результати дослідження по третьому розділу;

10 слайд – тези з висновків.

.

3.3. Вимоги до захисту та критерії оцінювання дипломної роботи

Метою захисту роботи є виявлення ступеня розкриття автором теми роботи, самостійності й глибини вивчення проблем, обґрунтованості висновків і пропозицій. Захист роботи проводиться кожним студентом індивідуально перед комісією кафедри, як правило, при особистій участі керівника роботи. На захисті роботи студент повинен показати не тільки знання теми, але й ступінь оволодіння науковим методом мислення, логічним і статистичним аналізом досліджуваних проблем, здатність до самостійної наукової праці, уміння чітко, і ясно викладати свої думки й висновки.

На захист студент повинен прийти у назначений день мати з собою дипломну роботу, відзив, рецензію (для 5 курсу), диск з записаною роботою, презентацію (на флешці або роздрукований матеріал), тези виступу.

Студент заздалегідь в день захисту домовляється з секретарем (лаборант кафедри) за проектор.

Перед виступом студент повинен передати роздруковані матеріали презентації секретарю або налаштувати презентацію на проекторі.

На захисті студент доповідає українською мовою (якщо студент не може доповідати українською мовою з певних поважних причин, (наприклад, це іноземний студент, який ніколи не вивчав української мови), то можна попросити у комісії дозволу перейти на російську мову).

За структурою доповідь (тривалість якої 7 – 10 хвилин для дипломних робіт бакалаврів, 10 – 12 хвилин для дипломних робіт спеціалістів та 12 – 15 хвилин – для магістрів) можна умовно поділити на три частини. Перша частина доповіді містить привітання комісії та всіх присутніх («Доброго дня, шановний Голово комісії, члени комісії та усі присутні») та основні моменти вступу до роботи: актуальність дослідження, формулювання мети, об’єкту та предмету дослідження. Тут же необхідно вказати методи, завдяки яким отримано фактичний матеріал роботи.

Після першої вступної частини йде друга – найбільша за обсягом, – яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ кваліфікаційної роботи. У ході виступу коротенько представляють висновки теоретичного аналізу роботи та особливу увагу приділяють результатам емпіричного дослідження, кінцевим результатам, критичним зіставленням та оцінкам.

Завершується доповідь заключною частиною, яка містить основні рекомендації практичного застосування результатів дослідження.

На захисті вважається поганим тоном читати доповідь. Це справляє враження, що студент не володіє інформацією, яку він намагається донести до слухачів. Зазвичай студентам, які читають доповідь на захисті, комісія задає більше запитань щодо уточнення ходу та результатів дослідження. Після виступу, якщо робота викликала інтерес, студенту можуть поставити запитання, за які прийнято дякувати, – це означає, що праця студента зацікавила комісію. Відповідь на запитання має бути чіткою і займати не більше 1 – 2 хвилин.

Дипломні роботи (бакалавра, спеціаліста, магістра) захищаються перед Державною екзаменаційною комісію (ДЕК). Члени комісій можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його професійної підготовки, самостійності виконаної роботи та ерудиції в цілому. Після того, як дипломант відповів на запитання, слово надається науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи. За його відсутності з поважної причини відзив має бути оприлюднений одним із членів ДЕК.

Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК ухвалює рішення про оцінку дипломної роботи. У випадку незгоди членів ДЕК думка Голови комісії є вирішальною. Рішення комісії щодо захисту кваліфікаційної роботи оголошується Головою комісії в той самий день. Студенти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з університету. Вони одержать відповідну довідку. До повторного захисту дипломна робота може бути прийнята через рік (упродовж трьох років після завершення навчання в університеті).

Підсумкову, диференційовану за стобальною шкалою оцінку роботи визначає комісія із захисту курсових робіт. Їх рішення остаточне й оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості роботи:

- актуальність обраної теми;

- чіткість формулювання мети і завдань роботи;

- структура та логіка побудови плану роботи;

- якість і глибина теоретично-методичного та емпіричного аналізу проблем;

- наявність критичного огляду літературних джерел;

- системність та глибина аналізу діяльності об’єкта досліджень;

- дотримання вимог щодо оформлення дипломної роботи;

- наявність та інформаційна змістовність ілюстративних матеріалів для захисту роботи;

- змістовність повідомлення дипломника про основні результати досліджень;

- правильність і чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;

- зауваження та пропозиції, що містяться у зовнішній рецензії та відзиві керівника.

Основними умовами отримання оцінки «Відмінно» (90 – 100 балів – «А») є: робота бездоганна з погляду змістового наповнення і оформлення, має практичне значення і/або містить елементи наукової новизни, доповідь логічна, стисла, викладена вільно, риторично піднесено, відзиви і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів комісії повні та чіткі.

«Добре» (82 – 89 балів – «В» та 75 – 81 бал – «С») ставиться у тому випадку, якщо тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовано літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не розкрито; недостатньо використано інформаційні матеріали, мають місце окремі зауваження в рецензії та відзиві; доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на питання членів комісії загалом правильні; робота оформлена у межах вимог.

Оцінка «Задовільно» (64 – 74 бали – «D» та 60 – 63 бали – «Е») виставляється за умови, коли т ема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістового характеру; нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; методики емпіричної частини підібрано невдало, добір ілюстративних матеріалів не завжди обґрунтований; заходи і пропозиції роботи містяться в теоретичному розділі, обґрунтовані непереконливо; рецензія, відзив містять окремі зауваження; доповідь прочитана за текстом; відповіді на питання членів комісії правильні, але не повні; є зауваження щодо оформлення роботи.

Оцінка «Незадовільно» (1 – 59 балів – «FX») виставляється, якщо нечітко сформульована мета роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності та глибині. Запропоновані заходи не результативні, обґрунтування неповне. Мають місце недоліки в оформленні роботи. Ілюстрації до захисту відсутні. Доповідь прочитана за текстом. Відповіді на питання членів комісії неточні або неповні.

Робота до захисту не допускається, якщо робота подана керівнику на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням термінів, встановлених регламентом; виконана несамостійно; структура не відповідає вимогам; зміст роботи не розкриває її теми; не переплетена, недбало оформлена.

Критерії оцінювання дипломних/кваліфікаційних робіт студентів спеціальності МЕВ наводяться у додатку З.

Кваліфікаційна робота після захисту в установленому порядку передається на зберігання до архіву університету.

Дата добавления: 2015-08-03