Задача-2

з написання фрагменту резолютивної частини ухвали про виконання вироку суду іноземної держави (про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України)

Громадянин України Краснов був засуджений вироком Замоскворецького районного суду м. Москви від 11 березня 2012 року за п. г) ч. 2 ст. 230 КК РФ за схиляння до вживання наркотичних засобів із застосуванням насильства (побоїв) до позбавлення волі на строк 5 років з обмеженням волі на строк 2 роки. У січні 2013 року Краснов був переданий в Україну для подальшого відбування покарання.

Написати фрагмент резолютивної частини ухвали про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Вирішення

Привести вирок Замоскворецького районного суду м. Москви від 11 березня 2012 року у відповідність із законодавством України, вважати Краснова засудженим за ч. 1 ст. 314 КК до 5 років позбавлення волі.

V. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ З ПОЗИЦІЙ ТЕОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ПРИ ВИРІШЕННІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧ-1 ТА ЗАВДАНЬ

У межах теоретичного обґрунтування кримінально-правової кваліфікації як складової вирішення задачі-1 орієнтовно мають бути відображені такі кримінально-правові ситуації та правила їх кваліфікації:

І. Ситуації, які в правозастосовчій практиці та в теорії кримінального права кваліфікуються по-різному.

ІІ. Ситуації, які з точки зору положень кримінального права відносяться до числа спірних та (або) найбільш складних (незалежно від того чи наявні щодо цих ситуацій розбіжності у підходах правозастосовчої практики та теорії кримінального права, і чи взагалі такі ситуації відображені у правозастосовчих орієнтирах):

1) прояви конкуренції кримінально-правових норм (слід зазначити типи конкуренції та застосовані в конкретному випадку правила їх подолання);

2) кваліфікація ситуацій суміжних з конкуренцією „частини” та „цілого” (див. абз. 1 п. 10, абз. 3 п. 11 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7);

3) ситуації, в яких застосовуються особливі правила кваліфікації, пов’язані з інститутом „Стадії злочину” (наприклад, у випадках, коли діяння суб’єкта в поєднанні з одними обставинами відповідає ЮСЗ закінченого злочину одного виду (різновиду), а в поєднанні з іншими – ЮСЗ готування до злочину іншого виду (різновиду), поведінка особи кваліфікується за сукупністю злочинів);

4) особливості впливу на кримінально-правову кваліфікацію співучасті особливого роду та ексцесу виконавця;

5) особливості кваліфікації випадків:

а) „трансформації” („перетворення”) злочинів;

б) повторності тотожних злочинів, передбачених однією і тією самою частиною статті або однією і тією самою статтею, яка не має поділу на частини;

в) вчинення суб’єктом кількох злочинів, які почали вчинятися в один і той самий момент часу;

г) вчинення продовжуваного злочину.

6) вплив на кримінально-правову кваліфікацію фактичної помилки;

7) особливості кваліфікації випадків, коли формальний склад умисного злочину не охоплює шкоду завдану з необережності (наприклад, заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження під час розбою з метою викрадення наркотичних засобів кваліфікують за ч. 3 ст. 308; ст. 128 КК);

8) особливі правила кваліфікації, обумовлені специфічною конструкцією чи конкретним змістом ЮСЗ злочину здоров'я населення (наприклад, особливості кваліфікації реального заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналоагми під час розбою);

9) проблемні аспекти розмежування ЮСЗ злочинів проти здоров'я населення між собою та відмежування їх від ЮСЗ злочинів інших видів, а також від складів деяких адміністративних правопорушень;

10) особливості кваліфікації злочинів проти здоров'я населення, вчинених у співучасті;

11) проблемні аспекти нормативного розуміння предмету деяких злочинів проти здоров'я населення.

Дата добавления: 2015-08-05