Всеукраїнський перепис населення 2001 року

Стан населення України

Загальна кількість населення України, за загальними підрахунками, наприкінці XVIII століття становила 7,9 мільйона чоловік.

До середини XIX століття вона виросла до 12,1 мільйона.

У 1913 році кількість населення досягла 35,2 мільйона чоловік.

Сучасні тенденції демографічного розвитку України характеризуються багатьма моментами - стабілізацією рівня народжуваності і смертності, зменшення дитячої та материнської смертності, старіння населення, значне погіршення здоров'я населення. Вдвічі більше людей помирає, ніж народжується. Україна мала населення чисельністю 52,2 мільйони осіб у 1992 році та була шостою з найбільших країн Європи на час здобуття незалежності. З того часу населення зменшилось на 4,6 мільйонів осіб (9,7%) за 11 років. Не важко спрогнозувати, якою низькою буде чисельність населення, якщо вона буде зменшуватись майже на півмільйона кожного року. Ясно що значне старіння населення приведе до збільшення демографічного навантаження на працездатне населення.

Нині чисельність населення України становить понад 46 мільйонів чоловік. За чисельністю населення країна займає шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Італії, Великобританії, Франції. Середня густота населення 77 чоловік на 1 квадратний кілометр. Густота населення найбільша в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях, найменша в Херсонській, Чернігівській, Кіровоградській та Житомирській областях. В національному складі переважають етнічні українці, що становлять понад 79% всіх громадян України.

Зараз Україна стоїть перед порогом глибокої демографічної кризи, переступивши який буде неможливо відновити навіть сьогоднішню чисельність населення. На жаль на державному рівні не приділяється достатньої уваги для вирішення цих проблем. Успіх економічних перетворень неможливий без рішучих дій у соціально-демографічній області. З кожним роком ця проблема стає дедалі актуальнішою для майбутнього України.

Тенденції розвитку населення України

Показники дітородності: Брутто- та Нетто- Коефіцієнти народжуваності:...

Коефіцієнт Смертності:...

Зміни у статево-віковій "Піраміді":...

Старіння населення:...

Трудовий "потенціал":...

Депопуляція України:...

Міграційні процеси та зміни у етнічній структурі:...

Всеукраїнський перепис населення 2001 року

Українці в Україні (за переписом 2001 року)

За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року^[3], населення України склало 48,457 млн. чоловік.

Міське населення — 32,574 млн., або 67,2 %, сільське — 15,883 млн., або 32,8 %.

Найбільша щільність населення спостерігається в індустріально розвинених південних і східних регіонах. Міста з кількістю населення більше 1 млн. — Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса.

Більше половини сільського населення проживає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 жителів).

Державна мова — українська. Її вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року. 29,6 % населення визначили за рідну російську мову. Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська — на півдні та сході. У великих містах сходу й півдня України помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, незважаючи на значну частку населення, що вказало українську як рідну мову.

Чоловіче населення в 2001 році склало 22,441 млн. (46,3 %), жіноче — 26,016 млн. (53,7 %). У шлюбі перебувало 23,7 млн. чоловіків і жінок.

Частка осіб молодша працездатного віку склала 18,1 %, працездатного — 58,0 %, старше працездатного — 23,9 %

Чисельність населення, що має вищу й повну середню освіту, склала 28,9 млн. чоловік.

Дата добавления: 2015-08-05