Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ефективність менеджменту

Читайте также:
  1. Взаємозв'язок загальних і конкретних функцій менеджменту
  2. Етапи розвитку менеджменту
  3. Ефективність стратегій
  4. Класифікація та характеристика методів менеджменту
  5. Научные подходы к менеджменту
  6. Особливості німецької системи менеджменту

Організаційні зміни та організаційний розвиток перед­бачають підвищення ефективності систем менеджменту.

Ефективність менеджменту — результативність управлінської діяльності, що визначається як відношення отриманих результатів від реалізації певних управлінських важелів в організації до витрат, які супроводжують їх одержання.

При оцінюванні системи менеджменту, яка діє в ор­ганізації, слід розрізняти економічну, організаційну та соціальну ефективність.

Економічна ефективність менеджменту. Відображає економічні результати діяльності організації за конкрет­ної системи управління. З одного боку, економічну ефек­тивність характеризують показники, що відображають побудову та функціонування систем менеджменту. Це рівень автоматизації робочих місць управлінців, рівень розроблення інструктивного та нормативного матеріалу, загальний діапазон менеджменту, рівень технічної озбро­єності управлінців тощо. Водночас ефективність систем менеджменту характеризується показниками, які відо­бражають результати виробничо-господарської діяльнос­ті організації: величина прибутку, собівартість, обсяг ви­готовленої продукції, обсяг реалізації продукції, рента­бельність, фондомісткість, рівень ліквідності, рівень ризику, коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, ма­неврування, оборотності тощо.

Організаційна ефективність менеджменту. Характери­зує якість побудови організації, її системи управління, прий­няття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо. її оціню­ють за показниками, які відображають якість побудови організації та її системи управління: рівень централізації функцій управління, співвідношення чисельності управ­лінських працівників між різними рівнями управління, питома вага керівників у загальній чисельності апарату управління, коефіцієнт ланковості структури менеджмен­ту, швидкість прийняття управлінських рішень тощо.

Соціальна ефективність менеджменту. Відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психо­логічного клімату в колективі, атмосфери захищеності й причетності до цілей організації, перспектив розвитку соціальних інституцій тощо. Соціальну ефективність менеджменту можна оцінювати з двох точок зору. З од­ного боку, її оцінюють за показниками, що відобража­ють соціально-культурну сферу функціонування організа­ції: рівень трудової дисципліни, рівень стабільності кадрів, рівень розвитку соціальної інфраструктури на підпри­ємстві, рівень умов праці тощо. З іншого — за показни­ками, що відображають вплив на досягнення виробни­чо-господарських результатів та задоволення потреб ринку: продуктивність праці, зарплатовіддача, рівень задоволення потреб споживачів тощо.

Вплив організаційних змін та організаційного розвит­ку на систему менеджменту та її ефективність показано на рис. 4.3.

Організаційні зміни та організаційний розвиток впливають на ефективність менеджменту шляхом удо­сконалення керуючої та керованої систем управління організацією. При цьому економічна ефективність ме­неджменту визначається, з одного боку, як результат удосконалення керуючої та керованої систем, з іншого — на засадах трансформації організаційної та економічної ефективності.

 

 

Рис. 4.3. Вплив організаційних змін і організаційного розвитку на ефективність менеджменту

Спрощено ефективність системи менеджменту визна­чається рівнем задоволення потреб працівників органі­зації, споживачів та рівнем отриманих результатів. При­чому, як зазначає американський науковець Ч. Бернард, рівень задоволення потреб кожного члена організації впливає на величину його внеску в досягнення цілей: якщо потреби не задовольняються, то працівники йдуть із системи як неефективної. За організаційною теорією Ч. Бернарда, лише поєднання організаційних потреб з потребами соціолюдської системи та їх задоволення фор­муватиме ефективну та дієву систему менеджменту.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 147 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Оптимізація управлінських рішень | Сутність комунікацій та їх інформаційне забезпечення | Комунікаційний процес | Комунікації ділових партнерів | Особливості спілкування та проведення переговорів з іноземними контрагентами | Сутність, основні засади керівництва та лідерства | Стилі керівництва | Конфлікти як об’єкт керівництва | Стреси як об’єкт керівництва | Етика у менеджменті |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Організаційні зміни, організаційний розвиток як об’єкти управління| Особливості японської системи менеджменту

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)