Герб Кролевця

I. Вступ

Анкета пошукового матеріалу

II. Основний текст

1. Кролевеччина та її символіка

2. Кролевецькі церкви та їх руйнування

а) Собор Різдва Пресвятої Богородиці,

б) Церква Святого Миколая,

в) Церква Преображення Господня,

г) Церква Святої Варвари,

д) Церква Святого Георгія,

ж) Церква Покрови Святої Богородиці

3. План міста Кролевець 1914р.

III. Додатки

IV. Література і джерела

V. Відгук дирекції Кролевецької райСЮТур

Анкета пошукового матеріалу

Повна назва: Кролевецькі церкви та їх руйнування

З метою вивчення кожної сторінки історії народу Кролевеччини, розшукування незнайомих сторінок життя міста, знаходження невідомих документів, що ілюструють минуле духовної спадщини Кролевеччини, зруйнування храмів, в рамках обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України» під девізом «Скривджена земля» вихованці гуртка «Літературне краєзнавство» у вересні-грудні 2008 року займалися збиранням матеріалу про Кролевецькі церкви та їх зруйнування.

В зібранні матеріалу брали участь учні 6-8 класів Кролевецьких ЗОШ №2, 5.

Склад групи

1. Голубенко Вадим

2. Дячок Дмитро

3. Єсипенко Валерія

4. Кириченко Олександр

5. Котлубай Сергій

6. Козлова Вікторія

7. Соловей Вікторія

8. Поляков Олександр

9. Соколов Андрій
10.Ткаченко Євген
11.Климов Олексій
12.Жуль Ростислав
13. Шевченко Едуард
14.Палига Катерина
15.Радевич Вікторія

Керівник гуртка «Літературне краєзнавство»

Єсипенко Олена Іванівна

Адреса Кролевецької райСЮТур: вул.. Поштова, 6

м.Кролевець Сумська обл.. 41300

Герб Кролевця

Герб - це особливий знак певної держави, міста, а раніше дворянського роду або окремої особи. Історія виникнення гербів дуже давня.

Герби складають спадщину європейської середньовічної культури. В середні віки в Європі більш - менш значне місто мало свій герб, на якому відображались певні символи, що відображали економічне, політичне значення цього населеного пункту, релігійну символіку. Цікава історія герба Кролевця. Вона невід'ємно пов'язана з заснуванням і розвитком нашого міста. Відомо, що Кролевець був заснований на початку XVII ст. як

військова фортеця на кордоні з Російською державою. Часи його зміцнення відносяться до 50 - 60-х. років XVII ст. Так, в 1644 р. польський король Владислав IX надав місту

Магдебурзьке право і наказав тут збудувати замок. Причиною такої милості польського короля були не якісь особливі заслуги кролевчан перед Польщею, а географічне положення міста — щоб купецтво малоросійське з'єднати разом зі Шлезією для сприяння торговлі, - так пояснює автор рукописного опису Новгород -Сіверського намісництва Шафонський. В Кролевці був заснований великий ярмарок.

Ставши вільним торгівельним центром, Кролевець одержав свій герб у
вигляді кутами, на якому було зображено архангела Михайла в рицарськомуодязі, що стоїть на чорному драконі. На гербу латинською мовою був зроблений напис, що в перекладі означає: „ Печать держави і

громадянства, - святий Михайло молися за ні (нас). "

Як бачимо, перший герб відображав воєнне значення міста. Польська шляхта мріяла використати кролевецькі укріплення для підготовки наступу на Російську державу.

Після приєднання України до Росії Б. Хмельницький надав великого значення розвитку торгівлі на Україні і втягненню її у міжнародні торгівельні відносини. В1657 році спеціальним указом він установив на Україні кілька ярмарків, в тому числі і кролевецький. Це сприяло швидкому розвитку торгівлі і це вплинуло на зміни в гербі міста до нього додано золоті ваги.

В 1782 р. Кролевець був підпорядкований до новоствореного с Новгород -Сіверського намісництва і замість сотенного, став повітовим містом Російської держави. В тому ж таки році Кролевець одержав новий герб, на якому було зображення двоглавого орла. В нього на грудях знаходився синій щит із зображенням святого Михайла. (Щит розміром

40 х 60 см - чотирикутник, з округленими внизу кутами. Нижня сторона щита у вигляді фігурної дужки. Навколо щита - золотавожовта кайма утворює по периметру овал.)

Архангел Михайло зображений у одязі (сорочка воїна, на дві чверті вище колін) червоного кольору, підперезаний поясом золотаво - жовтого кольору. Пояс нагадує товсту мотузку, Архангел має крила темно - коричневого кольору, розмах яких сягає країв синього фону щита. На голові Михайла - шолом воїна зеленого кольору. Гребінь зверху шолома - теж червоного кольору як і одяг на ногах архангела - червоного кольору чоботи, - у вигляді панчох, висотою майже по коліна. Вгорі чобіт - кайма чорного кольору. Сорочка воїна - архангела з закоченими по лікті рукавами. На грудях Михайла - неширока стрічка синього кольору, закінчується стрічка червоною китицею з боку. У правій руці архангел Михайло тримає піднятий меч конічної форми, сріблястого кольору, а в лівій - золоті ваги. Права і ліва руки підняті на рівні пояса.

Стоїть архангел на змії, згорнутий „ вісімкою, " змія - темно - коричневого кольору. Голова змії - внизу від меча, а хвіст - внизу від вагів. На нижній кайві золотаво - жовтого кольору - надпис „ Кролевець." Надпис - сріблястого кольору. Вираз обличчя Михайла спокійний, погляд спрямований у бік вагів.

Герб Кролевця у такому вигляді було поміщено у тріумфальній

арці у Новгород - Сіверському поряд з гербами інших міст. Художник Кролевецької фабрики „ Художнє ткацтво " Анатолій Ляховецький свого часу зробив малюнок з цього герба, опис якого наведений вище.

В 2001 році, до 400 - річчя міста і заснування Кролевецького ярмарку, виконком міської Ради народних депутатів затвердив герб м. Кролевець історичний, доповнивши у верхній частині орнаментом із кролевецького рушника та червоною орнаментною стрічкою по перметру.

Затверджено також пам'ятний знак заснування Кролевецького ярмарку у вигляді гранітної стели, на якій з одного боку нанесено зміст „ Магдебурзьке право, "аз другого слова „ Кролевецький ярмарок ".

Пам'ятні в’їздні знаки до м. Кролевець присвячені 400-річчя міста

(2001 р) затверджено в розробці художників Б. П. Пелещука і О.П.Бобрика.

Кролевецькі церкви і їх руйнування

Поглянувши на план міста Кролевця (1914р.), знаходимо 6 великих церков, які були найбільшою окрасою Кролевця. Найстарішими із них були: Соборний храм Різдва Пресвятої Богородиці і храм святого Миколая.

Зруйнований Собор Різдва Пресвятої Богородиці.

Соборний храм Різдва Пресвятої Богородиці був закладений в 1742 році на місці, де була дерев'яна церква. В храмі знаходились

особливо цінні предмети: Ікона Божої Матері "Утоли моя печали". Вона була написана в 1749 р. і дуже почиталась людьми; ікона Божої Матері "Троє ручниця". Крім цих святинь в храмі знаходилось декілька ікон у срібних ризах, а також священні сосуди. Із книжок в церкві знаходились: "Євангеліє" з надписом: "Року 1612 месяца июня изволением отца и сьша и орошением Св. Духа исписася сия книга Звангелия во граде Бобрище..." Євангелія, яка була надрукована в 1698 р. в Москві; подарована Кролевецьким сотником Іваном Маковським.

Кролевецький соборний храм Різдва Пресвятої Богородиці, класичний тип українського тричастного, триверхого храму, що взяв початок від дерев'яних прототипів, був єдиним на Чернігівщині. В 30-ті роки багатий розпис на стінах забілили вапном і організували в ньому Будинок оборони. У 1934 р. розібрали дзвіницю собору, а потім зруйнували і його.

Місце, де знаходився Собор Різдва Пресвятої Богородиці

Дата добавления: 2015-08-05