Методичні вказівки. У першому питанні слід розкрити суть поняття «природно-ресурсний потенціал»

У першому питанні слід розкрити суть поняття «природно-ресурсний потенціал» території. Розглянути ПРП як сукупність наяв­них можливостей, запасів ресурсів, що є і може використовуватися
з метою максимального задоволення потреб суспільства. Показати та довести комплексоутворююче значення ПРП, яке базується на тери­торіальному поєднанні окремих видів природних ресурсів. Теоретичні положення доцільно підкріпити структурною схемою ПРП. Визначити роль ПРП у створенні матеріальних та нематеріальних благ суспіль­ства, оцінити сучасне значення природно-ресурсного потенціалу для регіонального економічного розвитку, показати причини виникнення і загострення екологічних проблем у регіонах.

Друге питання приділяє увагу компонентній структурі ПРП. Са­ме тут спочатку потрібно визначити основні критерії оцінки ПРП та його складових частин. Оцінку слід здійснювати як за компонентами (поресурсну), так і економічну. При цьому застосовуються відносні та абсолютні показники.

Відносні показники визначаються через економічну ефективність використання певного виду ресурсу, визначення ресурсозабезпеченості або щільності їх територіального зосередження, які порівнюються за регіонами або країнами.

Ресурсозабезпеченість визначається за формулою:

Р = W / V,

де Р – ресурсозабезпеченість, роки;

W – запаси корисних копалин, млрд т;

V – щорічний видобуток, млн т.

Щільність або територіальне зосередження природних ресурсів обраховується за формулою:

K_{щільності} = S _{ресурсу} / S _{країни (регіону)}.

Чим ближче K_{щільності} до 1, тим вище зосередження певного виду ресурсів.

Також порівнювати країни та регіони за забезпеченістю при­родними ресурсами можна і за величиною кожного з видів ресурсу
на душу населення країни, регіону. Цей показник можна обрахувати за формулою:

В = W / N,

де В – величина ресурсу на душу населення;

W – запаси корисних копалин або їх площа, млрд т, тис. га;

N – чисельність населення країни, регіону, млн осіб.

Уявлення про кількісні параметри ПРП певної території студент може створити, склавши та проаналізувавши таблицю компонентної структури, де буде наведений (у %) потенціал (запаси) всіх або дослі­джуваних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, фауніс­тичних, природних рекреаційних тощо) порівняно з сумарним потен­ціалом країни або інших регіонів. У цьому питанні також необхідно охарактеризувати розміщення природних ресурсів, їх просторову змі­ну, якісну та кількісну різноманітність, специфічні просторові умови використання.

Третє питання є логічним продовженням другого. У ньому аналі­зується статистичний матеріал, який супроводжується картосхемами і діаграмами. Це питання зосереджує увагу на розкритті взаємозв’язку природно-ресурсних запасів, у тому числі їх інтегральних оцінок, з розміщенням та розвитком продуктивних сил. Також визначається комплексоутворююче значення природних ресурсів, чітко вказуються основні галузі спеціалізації території (регіонів) та аналізується їх експортно-імпортні можливості.

Отримані дані доцільно навести у табл. 1.

Таблиця 1

Основні галузі спеціалізації території

Галузі господарства (промисловості)	У тому числі працюють	Основні промислові центри
на власній сировині	на привізній сировині	на напів­продуктах з привізної сировини

У четвертому питанні потрібно підкреслити небезпеку інтегро­ваних антропогенних навантажень на довкілля та здоров’я людини. Визначити основних забруднювачів досліджуваної території, охарак­теризувати види і рівень забруднення. Доцільно порівняти допустимі та наявні антропогенні навантаження як на певний ресурс, так і за­гальні їх обсяги. Визначити їх причини та наслідки, провести еколого-економічне районування території, вказати найнебезпечніші в еколо­гічному аспекті території та регіони.

П’яте питання присвячене проблемам забруднення відповідних видів природних ресурсів. Окремо розглядаються економічні наслідки такого забруднення та вказується на основні напрямки раціонального використання, охорони і відтворення ПРП як на державному, так і місцевому рівнях. Визначити, які проблеми якості довкілля вирішу­ються на практиці, порівняти з досвідом інших країн та регіонів.

Висновки повинні містити теоретичні та прикладні аспекти вирі­шення поставлених у роботі завдань з метою досягнення основної мети.

Дата добавления: 2015-07-24