Прямокутне проектування

Окремий випадок паралельного проектування, при якому

напрям проектування S перпендикулярно площині проекцій П, ще більше спрощує побудова креслення і найбільш часто застосовується в конструкторській практиці. Цей спосіб називають прямокутним проектуванням або (що теж) ортогональним проектуванням.

Метод ортогональних проекцій був вперше викладено французьким геометром Гаспаром Монжем, тому іноді його називають

методом Монжа. Цей метод є основним при складанні технічних креслень, оскільки дозволяє найбільш повно судити про розміри зображених предметів. У цьому випадку неважко встановити співвідношення між довжиною деякого відрізка АВ в просторі і довжиною його проекції АПвП (малюнок 5).

Якщо відрізок утворює з площиною проекцій кут α, то, провівши АВ * // АПвП отримаємо з прямокутного трикутника АВВ *:

АВ * = АВ cosα або АПвП = АВ cosα.

Розглянуті способи проектування дозволяють однозначно вирішувати пряму задачу - за даним оригіналу будувати його проекційний креслення. Однак зворотне завдання - за даним проекційному кресленню відтворити (реконструювати) оригінал не вирішується однозначно. За таким зображенню (малюнок 6) не можна визначити не тільки форму і розміри предмета, але і його положення в просторі, тобто одна паралельна проекція не володіє властивістю оборотності.

Для отримання оборотних креслень проекційний креслення доповнюють необхідними даними. Способи доповнення можуть бути різними. В даному курсі будемо розглядати тільки два види оборотних креслень:

1. комплексні креслення в ортогональних проекціях.

2. аксонометричні креслення.

4.Проекція точки.

Прямокутні проекції точки на площинах проекцій П1, П2 і П3 утворюються як основа перпендикулярів, опущених з даної точки на кожну з площин проекцій: П1 – горизонтальна площина проекцій;v П2 – фронтальна площина проекцій;v П3 – профільна площина проекцій.

Ортогональні проекції точки А1, А2 і А3 називаються відповідно горизонтальною, фронтальною та профільною проекцією точки А.

Лінія перетину площин проекцій називається віссю проекцій. Лінію перетину площин проекцій П1 і П2 позначають через Х, площин П1 і П3 – Y, а площин П2 і П3 – Z. Точку перетину трьох осей проекцій позначають літерою О. Ортогональні проекції точки А1, А2 і А3 називаються відповідно горизонтальною, фронтальною та профільною проекцією точки А. Пряма, що сполучає дві проекції точки на комплексному кресленні називається лінією проекційного зв’язку

Відносно до площин проекцій точка може займати як загальне, так і окреме положення: Точка А лежить у просторі;v Точка В на площині П2v; Точка С на осі ОХ.

5.Квадранти. Проекція точки в квадрантах.

Площини проекцій П1 і П2 ділять простір на чотири двогранні кути, які називають квадрантами.

Точка може розташовуватись в одному із чотирьох квадрантів. Тоді її проекції на комплексному кресленні займають різні положення. Наприклад: т. А - І квадрант; т. В - ІІ квадрант; т. С - ІІІ квадрант; т. D - ІV квадрант.

Дата добавления: 2015-07-24