Читайте также:
|
|
І лише поглядом своїм щасливим
Буду всі стіни між нами руйнувать,
Заради того, щоб він був мужнім і сміливим
І вмів завжди кохання захищать.
Матушко М.П. 22.05.2012 ©
♥Турзліт 2012♥
Весняний ліс прокидається рано.
Пташиний спів пробуджує всіх.
Настає приємний світанок
І купає в промінцях своїх.
Нам все це доволі знайоме,
Привітне, ласкаве й святе.
Ніхто не забуде свідомо,
Бо так більше не буде ніде.
Простий вогонь так нас не зігріє.
Яскраве сонце світитиме не так.
Кожен знову про цю подію мріє
Й розуміє, що це хороший знак:
Зустрітися весною на тур зльоті
І пригадати, як раз на рік буває,
Коли дружня команда в поході
Із натхненням пісеньки співає.
***
♥♥♥ ЗАКАРПАТСЬКИЙ РАЙ ♥♥♥
Знаєм закарпатський рай
Не зі слів, а з досвіду.
Приїжджаємо в цей рай
З радістю й без осуду.
Тут чекають росяні ранки,
Свіже повітря, зелені ліси,
Теплий дощ чи ясні світанки,
За які багато що віддаси.
Люди тут добрі й привітні,
Посмішки ласкаві у них.
В очах наміри славні помітні
Й одразу гамір в душі затих.
Насолода безмежна й казкова
Від легенд, що нам ліс нашептав.
У вогні ще потріскують дрова,
А наш табір уже задрімав.
Нам насняться ранкові тумани,
Що перетворяться в краплі роси.
І у сни без зневіри й омани,
Мужній вітре, ти нас віднеси.
Нам більше нічого й не треба,
Крім зірок, що яскраво засяють
На полотнах блакитного неба,
І пташок, що пісень наспівають.
Всі почуті казки заберемо з собою
І розкажемо всім, щоб кожен їх знав.
Тим, що бачила радо ділюся з тобою,
Щоб і ти про цей рай уявлення мав.
***
Гірські річки і маленькі струмочки
Течуть в Карпатах, немов у жилах кров.
Душевні враження сплетуться у віночки
І ти вже хочеш повернутися знов і знов.
Краса Карпат тебе полонила навіки.
Дивовижні місця не відпустять уяву твою.
І коли перед сном заплющиш повіки,
Вони нашепчуть тобі легенду свою.
Пісень карпатських, що мавки співають
В лісах серед трав, серед річок і гір,
Таких пісень вже не забувають
Лишають в пам’яті назавжди, повір!
Матушко М.П. ©
Селище Поляна Свалявський район Закарпатська область
))) ЛЬВІВ ДІЙСНО НАДИХАЄ!
…Про тебе зовсім мало знаю,
Але, здається, Львове, я тебе кохаю!
Не помістиш у словах величність твою,
Бо вразив безмежно уяву мою.
Твої вікна мерехтять вогнями,
Хоча далекі відстані уже між нами.
І той, хто бачив ці величні замки,
Ніколи не посміє затиснути у рамки
Свою душу до краю заповнену красою,
Як кришталевий келих із цілющою росою.
На яву мені ввижаються ті храми,
В яких святі ходили паралельно з нами,
А ще у пам’яті – ті віковічні стіни,
Що вистояли,та шкода, схожі на руїни…
Матушко М.П. © 12.10.2012
♥♥♥ Мечты были напрасны ♥♥♥
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
В.М.Сухомлинський. | | | ХАГАЛАЗНАЯ ЛЮБОВЬ |