Заклик генерала Бербецького

Перед обличчям цих подій (світової гонки озброєнь - Манкурт) ми зобов’язані вкрити наше небо ескадрами сталевих птахів, а власну землю батареями зенітних гармат.

Перелік починається з фірм, які дали пожертви в розмірі тисяч злотих і завершується зворушливою пожертвою своїх заощаджень учнями 6-го класу школи ім. Сенкевича в розмірі 42 злотих і 28 грошей.

Травня

З великого авіаційного параду у Львові.

Фоторепортаж. У Львові, подібно, як і в інших містах, відбувся великий авіаційний парад, на якому були представлені літаки та зенітні гармати..

На першому знімку маленька дівчинка простягає букетик нарцисів зенітникам, на другому ці самі зенітники біля своєї гармати на тлі костелу Бернардинів.

Травня

ОУН також проти Гітлера

Неуспіх Польщі не приніс би державної незалежності українськім землям в Польщі, тільки звалив би їм на голову Совіти. Натомість Німеччина не вела би з Совітами війни, тим більше через українські справи.

У 1939-му не вела, дійсно. Домовились. Вела у 1941-45.

Червня

Ювілей львівської «Погоні»

У Львові відзначений 35-річний ювілей заслуженої спортивної команди «Погонь», яка протягом багатьох років виконувала роль піонера спорту в Східній Малопольщі. На фото момент дефіляди команди «Погонь» перед урочистою трибуною.

«Погонь» - знаменита львівська футбольна команда. Якщо багато львів’ян старшого віку і зараз знають про цей «бренд» - знаменита.

Червня

Знову німецький план створення України

З Лондону інформують, що 8 червня відбулася в Берліні в управлінні для закордонних справ панукраїнська конференція за участі кол. прем’єра Закарпатської Русі Волошина, двох його колишніх міністрів Ревая та Клочурака і декількох депутатів до польського Сейму. Німці ніби запропонували створення руху, остаточною метою якого було би незалежна українська держава. Здається, її концепцію відкинули українські депутати з Польщі, натомість прийняв її Волошин.

Червня

Кулемет для армії від поляків з Ніцци

У Варшаві відбулася урочиста передача кулемету, який пожертвували поляки, що мешкають у Ніцці та Монако для полку Академічної Легії.

На знімку зафіксований момент урочистої передачі «тачанки» - не знаю, як то ще можна назвати. Під час громадянської війни такі були у Махна з написами: «Бий білих, поки не почервоніють, бий червоних, поки не побіліють».

У 1939-му виглядали анахронізмом.

Газети «Wiek Nowy» за подальші місяці не було, почали шукати щось підходяще, знайшлася газета «Діло»

Липня

Дещо з життя Волині.

Ще одно «пшиспособєнє»

Тяжка доля нині тих, хто родяться на світ. Кожний - хоче чи не хоче - мусить бути вундеркіндом. Тільки перестав рачкувати, як вже сипляться на нього всякі «пшиспособєня». Але такого, як ось недавно прийшло, не сподівалися волиняки навіть із найбільш розвинутою уявою, хоч назагал фантазувати вони вміють неабияк! Прийшло «пшиспособєнє ревіндикаційне». Діти - місіонарі! Діти - апостоли!

Поляк православного віросповідання!

По малограмотності я спочатку подумав, що «пшиспособєнє ревіндикаційне» має якійсь стосунок до ліфтового господарства, але, перечитавши матеріал, зрозумів - з українців робили поляків. Втім, без особливого успіху.

Серпня

До статті «Гальма української культури»

Чи справа рушить з мертвого місця?

Вп. Андрій Качор подає у своїй статті «Гальма української культури» в ч. 178 «Діла» деякі з тих статистичних зіставлень. Вони виказують, що, нпр., у 1936 році появилося в Польщі всього 305 книжок в українській мові на своїх 7.968, тобто ледве 3,75%. А відсоток українського населення в Польщі куди-куди більший.

Це в 1936 році видруковано 305 книжок в українській мові, але можна сміло твердити, що (може, за винятком декількох календарів) більшість накладу цих книжок лежить до нинішнього дня непродана.

Ясно, що при наклади в 3.000 прим. доходу з книжки нема ніякого, якщо цей наклад не розходиться і до десяти років.

Серпня

Стаття Д.Левицького «Біла війна і українці»

Абзац, вирізаний польським цензором:

Коли ми говоримо про боротьбу нації, то маємо на увазі боротьбу, яку нація сама веде всіма засобами в ім’я своїх інтересів, веде її всіма засобами, якими розпоряджає, аж до останнього члена нації, до останньої краплі крові. Таку зачіпну війну може нам накинути тільки наш власний національний інтерес, її не можемо вести для чиєїсь користі або чиєїсь шкоди, тільки для власного національного добра.

На відміну від попередніх років, в кінці 30-х цензура різала мало. Подумав собі - тоді не дали людям прочитати - можемо це зробити зараз. Хоча подібні тези пам’ятаю з інших джерел: нехай загине останній член нації для щастя нації - сумнівна теза.

Серпня

Заголовки:

Німці з бальонів обсервують польське пограниччя. Німецькі літаки над польською територією. Німеччина спинила залізничну комунікацію з Польщею. Німецький міністр покинув Гданськ. Вся летунська комунікація в Німеччині припинена. Напади німецьких диверсантів на польську територію.

Серпня

Як забезпечити дітей перед згубленням

Розпорядок міністра суспільної опіки.

Кожна дитина до 7 років, так само, як дитина німа, глуха, недорозвинена і т.п., без огляду на вік, має мати полотняну вивіску розміром коло 15 х 8 цм, виразно виповнену вічним атраментом або копійовим олівцем, пришиту на спідній стороні одягу дитини. Немовлята можуть мати вивіску з паперу, вложену разом з іншими документами до торбинки і завішені на шиї.

На випадок якого-небудь алярму, треба, крім того, завісити дитині на шиї приготований заздалегідь мішечок, прикріплений до сильної стяжки, та зашити до нього найважніші документи, головно відпис метрики.

Гріх сміятися, чесне слово…

Стюардеса:

- Шановні пасажири, а зараз я попрошу всіх видерти перші сторінки з паспортів та запхати собі в… А то минулого разу впали - така плутанина виникла…

А завтра була війна…

На цій недоречно трагікомічній ноті ми завершуємо Хроніки польського Львова. Ще заздалегідь було вирішено воєнних років не чіпати. Наступним періодом мав би бути шматочок австрійського Львова - від початку минулого століття до Першої світової війни, але для цього треба шукати джерела вже в іншому відділі Наукової бібліотеки ЛНУ - рідкісної книги. Там я ще не був, ситуація невідома, хоча попередня домовленість існує.

Манкурт вдячний завідуючій відділом україніки Анелі Миколаївні Соловйовій та співробітницям відділу Богдані Володимирівні Геляс, Катерині Сергіївні Костишиній та Оксані Ярославівні Герезі. Це вже другий відділ бібліотеки ЛНУ, в якому зустрічаю бездоганне обслуговування і дуже приємних людей. Якщо подібне мене спіткає і в третьому відділі - почну любити хоча б одну офіційну установу у місті Львові.

І традиційно - інформація про Львів з «Нью-Йорк Таймс» за 1939 рік, за яку традиційно дякую нашому читачеві Andrij.

Лютого

Антинімецькі виступи у Львові.

Дата добавления: 2015-07-20