Невдалий вбивчий замах бойовика ОУН

Вчора о год. 20.45 у Трускавці, підозрюваний в приналежності до ОУН Володимир Білас, брат страченого у свій час за участь в нападі на пошту в Городку Василя Біласа, намагався вбити Миколу Мотику, який відбув кількарічне ув’язнення за участь у згаданому нападі. Револьвер, який Білас направив на Мотику, заїло і він не вистрелив. Нападник втік. Пошук організовано.

Серпня

Стародавній Львів

Небагатьом відомо, що одвіку Львів мав свої винниці, які тягнулися від Піскової Гори аж до Кривчиць. Сотні бочок легкого вина спускали тогочасні мешканці до своїх пивниць.

Навколо Львова росли величезні непроходимі бори і шуміла прастара пуща, яка доходила аж під мури сучасного монастиря бернардинів. Тільки північний бік був багнистою низиною, на який відкривався широкий вид. Стояли дубові ліси, але домінував бук. Ще за часів Собєського Брюховичі були вкриті щільним буковим лісом. За руських князів буковий ліс покривав також Святоюрську гору. Вся територія, розташована між вул. Св. Станіслава і Краківською брамою, була одним великим озером, по якому спілкувалися човнами. Всюди полювали на диких птахів. Ставком був плац Домбровського, ставками були вулиці Кохановського та Пекарська, а вже північна долина у підніжжя Замкової Гори була таким мокрадлом, що жодне військо не могло тут розташуватися.

В борах знаходилася велика кількість диких звірів. Ведмеді і вовки, серни та зайці - всього тут було досхочу. В Зубрі гасили спрагу бородаті хазяї пущі зубри, в Бібрці рід бобрів мав стільки своїх володінь, що це дало сучасну назву місцевості.

І Постанов екологічних ніяких не приймали, і навіть Партії зелених не було. Дивно…

Серпня

Виставка «Сто років львівського малярства»

На ретроспективній виставці львівського малярства, яка організована зусиллями Національної галереї м. Львова, представлено близько 300 картин, рисунків і мініатюр, позичених виключно зі львівських приватних та публічних збірок. Всі видатні художники, які працювали у Львові між 1790 і 1890 роками, репрезентовані на цій виставці.

На самому початку виставка познайомить нас з творчістю декількох художників німецького походження, а саме з портретами Юзефа Пічмана, Юзефа Рейхана, Карла Швайкарта, і з пейзажами Антоні Ланге. Ці прибульці врятували львівське малярство свого часу від цілковитої яловості.

Далі називаються імена М.Яблонського, Я.Машковського, Ю.Коссака, Артура Гроттгера, Хенріка Родаковського та багатьох інших. Невелика, але змістовна рецензія.

Дата добавления: 2015-07-20