DE PROFUNDIS

ЗМІСТ

DE PROFUNDIS

ГІМН. Замість пролога

Веснянки

ІІ. Гримить! Благодатна пора наступає...

ІІІ. Гріє сонечко!..

V. Земле, моя всеплодющая мати...

VІ. Розвивайся, лозо, борзо...

VІІ. Не забудь, не забудь...

ІХ. Ще щебече у садочку соловій...

Х. Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..

ХІ. Рад би я, весно, в весельшії нути…

ХІІ. Ой, що то в полі за димове?..

ХІІІ. Веснянії пісні...

ХV. VIVERE MEMENTO!

Осінні думи

І. Осінній вітре, що могучим стоном...

ІІ. ЖУРАВЛІ

Понад степи і поле, гори й доли...

Післанці півночі, в далекім юзі...

ІV. Паде додолу листя з деревини…

Скорбні пісні

І. Не винен я тому, що сумно співаю...

ІІ. Бувають хвилі – серце мліє...

ІІІ. До моря сліз, під тиском пересудів...

ІV. Нехай і так, що згину я...

V. Тяжко-важко вік свій коротати...

ІХ. Мій раю зелений...

Нічні думи

І. Ночі безмірнії, ночі безсоннії...

VІ. Догорають поліна в печі...

VІІ. Не покидай мене, пекучий болю...

VІІІ. Місяцю-князю!..

ІХ. ПІСНЯ ГЕНІЇВ НОЧІ

Думи пролетарія

І. НА СУДІ

ІІІ. SEMPER IDEM

ІV. ІДЕАЛІСТИ

V. Всюди нівечиться правда...

VІ. СУПОКІЙ

VІІ. ТОВАРИШАМ

VІІІ. Не люди наші вороги...

Excelsior!

ІІ. БЕРКУТ

ІV. ЧОВЕН

V. КАМЕНЯРІ

VІ. ІДИЛІЯ

ПРОФІЛІ І МАСКИ

ПОЕЗІЯ

Поет

І. ПІСНЯ І ПРАЦЯ

ІІ. ЧИМ ПІСНЯ ЖИВА?

ІІІ. СПІВАКОВІ

ІV. РІДНЕ СЕЛО

Україна

МОЯ ЛЮБОВ

Картка любові

ІІ. Плив гордо яструб в лазуровім морі...

ІV. ТРІОЛЕТ

V. Я не лукавила з тобою...

VІІ. Я буду жити, бо я хочу жити!..

Знайомим і незнайомим

І. КОРЖЕНКОВІ

ІV. N.N. (Виступаєш ти чемно, порядно…)

VІІ. N.N. (Будь здорова, моя мила…)

ІХ. ОЛІ

ХІІ. ГРИЦЬ ТУРЧИН

Оси

ІІ. Був у нас мужик колись...

ІV. Послухай, сину, що премудрість каже...

V. “ХЛІБОРОБ”

VІ. “УЖАС НА РУСІ”

СОНЕТИ

Вольні сонети

І. Сонети – се раби. У форми пута...

ІІ. “Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський...

ІІІ. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

V. Незрячі голови наш вік кленуть…

VІІ. Вам страшно тої огняної хвилі...

ІХ. Як те залізо з силою дивною...

ХІ. СІКСТИНСЬКА МАДОННА

ХІІІ. ПІСНЯ БУДУЩИНИ

ХVІІ. Колись в сонетах Данте і Петрарка...

Тюремні сонети

І. Се дім плачу, і смутку, і зітхання...

ІV. Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець...

Х. Колись в однім шановнім руськім домі...

ХХІХ. У сні мені явились дві богині...

ХХХ. І говорила перша: “Я любов...”

ХХХІ. І говорила друга: “Я ненависть...”

ХХХІІ. Сидів пустинник біля свого скиту...

ХLІV. Багно гнилеє між країв Європи...

ХLV. Тюрмо народів, обручем сталеним...

ГАЛИЦЬКІ ОБРАЗКИ

І. В ШИНКУ

ІІІ. МАКСИМ ЦЮНИК

VІ. ГАЛАГАН

VІІІ. ГАДКИ НА МЕЖІ

Збірка “З ВЕРШИН І НИЗИН”

DE PROFUNDIS

ГІМН

Замість пролога

Вічний революцйонер –

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, –

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськiї тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, –

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революцйонер –

Дух, наука, думка, воля –

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

[1880]

Дата добавления: 2015-07-26