Інспектор___ М.О.Гаврилюк

(підпис)

Позовні заяви, наприклад, про стягнення аліментів, подаються до суду в письмовій формі і містять такі реквізити:

1. Назва суду

2. Прізвище, ім'я, по батькові позивача, відповідача і місце їх проживання або знаходження

3. Зміст вимоги позивача, час вступу до шлюбу, наявність дітей, рік їх народження

4. Час, з якого відповідач ухиляється від своїх обов'язків, вимог позивача

5. Докази, що підтверджують позов

6. Дата, підпис

Особливістю таких документів є наявність назви суду, до якого звертається позивач, прізвища, ім'я та по батькові позивача та відповідача, місця їх проживання, знаходження, назви документу (позовна заява)

Зміст тексту позовної заяви зумовлюється причиною звернення до суду.

У заяві позивач повинен якомога детальніше викласти факти, що стали причиною звернення до суду, представити місце і роль відповідача в картині подій, назвати прізвища очевидців, свідків, запропонувати матеріальну оцінку шкоди залежно від змісту заяви.

Позивач обов'язково посилається на статтю або статті ЦК чи КПК України.

Позовна заява до суду має додаток, про що зазначається в тексті: "Додаток". Додатками можуть бути довідки, калькуляції вартості ремонту чогось, висновки експертів, копія позовної заяви, рукописи творів, свідоцтво про шлюб, довідки про заробітну плату.

Як і всі офіційні документи, такі заяви закінчуються зазначенням дати її складання (цифрами) та підписом позивача.

Питання для перевірки знань.

1. Сутність звернення громадян до органів державного управління

2. Особливості складання громадянами пропозицій та заяв у місцеві органи влади.

3. Особливості складання скарг.

4. Особливості складання звернень громадян до органів державного управління та місцевого самоврядування.

5. Термін розгляду і відповідальність за порушення термінів розгляду звернень

6. Реєстрація звернень в державних органах управління

7. Організація прийому громадян у міській державній адміністрації

8. Інформування населення про діяльність місцевої державної адміністрації

9. Звернення громадян в інші органи державної влади.

8 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ В УСТАНОВІ

8.1.Організація роботи з документами

8.2.Структура та розмір документообігу на підприємстві.

8.3. Основні принципи організації канцелярської роботи.

8.4. Організація процесу руху документів.

8.1.Організація роботи з документами

Організація роботи з документами на підприємстві - це створення оптимальних умов для всіх видів робіт з документами, починаючи зі створення або приймання документа та закінчуючи його знищенням або передачею в архів на архівне зберігання. В організації з різними групами документів здійснюються різні види робіт (табл.6).

На підприємствах як правило здійснюється централізований документообіг, тобто всі важливі документи проходять через спеціальні органи, які займаються організацією руху документів в організації, упорядкуванням їх збереження та використання при здійсненні управлінської діяльності. Однак, крім централізованого документообігу великого підприємства, існують спеціалізовані документообіги (у підрозділах підприємства, у відділах спеціалізованого діловодства тощо).

В залежності від територіального розташування структурних частин підприємства (закладу, організації), розміру, характеру та обсягу його роботи ці роботи можуть вестись централізовано або децентралізовано.

При повній централізації діловодства приймання, реєстрація, контроль виконання і відправлення документів, а також формування справ

Таблиця 6.

Види робіт з документами

Складова частина діловодст ва	Операції діловодства	Групи документів
		внутрішні	вихідні	вхідні
ДОКУМЕНТУВАННЯ	Складання проекту документа	Обов'язко во	Обов'язк ово	Не використову ється
Узгодження проекту зі спеціалістами	можливо	можливо	Не використову ється
Перевірка правильності оформлення документів	Обов'язко во	Обов'язк ово	Не використову ється
Підписання(затверджен ня документів керівником)	Обов'язко во	Обов'язк ово	Не використову ється
Реєстрація	Можлива відправка	Можлив а розмітка	Не використову ється
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 ДОКУМЕНТАМИ	Контроль виконання	можливо	можливо	можливо
Виконання документа	Обов'язко во	можливо	Обов'язк ово
Формування справ	Обов'язко во	Обов'язк ово	Обов'язк ово
Поточне зберігання і використання	Обов'язко во	Обов'язк ово	Обов'язк ово
Передача на архівне зберігання	можливо	можливо	можливо
Розгляд документів керівником (резолюції)	можливо	Не використав ується	можливо
Знищення документів	можливо	можливо	можливо

відбувається в одному місці на підприємстві - канцелярії або секретаріаті - і зосереджено в руках однієї особи - секретаря чи діловода.

Централізована форма є найбільш доцільною, оскільки вона дає можливість широко застосовувати засобі механізації та автоматизації всіх процесів діловодства, а також впроваджувати сучасні засоби організаційної техніки, програмного забезпечення, досягти максимального завантаження робочого дня службовців діловодної служби.

На великих підприємствах, особливо територіально розпорошених, зі значним обсягом робіт застосовується часткова централізація діловодства, при якій окремі операції, переважно важливі або трудомісткі, наприклад, контроль виконання, розмножування документів виконують в одному місці, а інші види робіт передані структурним підрозділам підприємства.

В практичній діяльності вдома також така форма організації діловодства як децентралізація, коли всі види робіт з документами здійснюються безпосередньо в структурних підрозділах.

З метою стандартизації, уніфікації як самого документа, так і його руху в організації на підприємствах розробляються інструкції з діловодства, які затверджуються керівником підприємства.

Інструкція з діловодства є нормативним документом, що регламентує організацію, правила, прийоми та процеси створення документів, порядок роботи з ними. До інструкції додаються фірми та зразки документів, які використовуються в організації, обліково-реєстраційні форми (номенклатури справ, описи тощо), довідково-методичний матеріал (перелік документів, які не підлягають реєстрації, схеми документообігу тощо).

Для органів державного управління та місцевого самоврядування така інструкція була затверджена постановою Кабінету міністрів України № 1153 від 17 жовтня 1997 р.

Спираючись на цю інструкцію кожна організація, на яку розповсюджується її дія, розробляє власну інструкцію, яка враховує особливості організації.

Дата добавления: 2015-07-18