Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Припущення

Україна
  1. Має 100 одиниць ресурсів
  2. 20 одиниць ресурсів витрачає на виробництво 1 т чаю.
  3. 5 одиниць ресурсів витрачає на 1 т цукру.
  4. За відсутності зовнішньої торгівлі на виробництво кожного виду продукції використовується половина наявних ресурсів.
Індія 1. Має 100 одиниць ресурсів. 2. 4 одиниці ресурсів витрачає на виробництво 1 т чаю. 3. 10 одиниць ресурсів витрачає на 1 т цукру. 4. За відсутності зовнішньої торгівлі на виробництво кожного виду продукції використовується половина наявних ресурсів.

 

Рис.1.5.8. Можливості виробництва за абсолютної переваги

 

Розглянемо ситуацію, коли обидві країни не торгують одна з одною. За умовами і Україна, і Індія виділяють по 50 одиниць ресурсів на виробництво кожного продукту. Оптимальною структурою виробництва для України є 2,5 т чаю та 10 т цукру (точка В на рис. 1.5.8), а для Індії — 12,5 т чаю та 5 т цукру (точка А на рис. 1.5.8). Оскільки кожна з країн має тільки 100 одиниць ресурсів, жодна з них не може збільшити виробництво чаю без зниження виробництва цукру та навпаки. Без зовнішньої торгівлі сукупний обсяг виробництва України та Індії становитиме 15 т чаю та 15 т цукру.

В іншій ситуації припустимо, що кожна країна буде спеціалізуватися на виробництві товару, щодо якого вона має абсолютні переваги. Україна зможе виробити 20 т цукру (точка D на рис. 1.5.8.), відмовившись повністю від виробництва чаю, а Індія — 25 т чаю (точка С на рис. 1.5.8.), скоротивши повністю виробництво цукру. Отже, внаслідок спеціалізації сукупне виробництво обох товарів може зрости: чаю — з 15 т до 25 т, цукру — з 15 т до 20 т, і внаслідок торгового обміну обидві країни зможуть мати більше і цукру, і чаю, ніж за його відсутності.

Достоїнством теорії абсолютних переваг є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії для пояснення міжнародної торгівлі є те, що вона не відповідає на запитання, чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами | Митно-тарифні інструменти регулювання | Нетарифні інструменти регулювання | Приховані методи зовнішньоекономічної політики | Фінансові методи торговельної політики | Демпінг | Валютно-кредитні інструменти | Правові інструменти регулювання | Зовнішня торгівля України | Меркантилізм |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Теорія абсолютних переваг| Теорія порівняльних переваг

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.017 сек.)