Читайте также:
|
|
Після здобуття незалежності Україна веде активну зовнішньоторговельну політику. Вже у 1993 р. вона провадила торговельні операції більш ніж з 180 країнами світу. Зовнішня торгівля має для України велике значення. Так, якщо у США і Японії експорт у структурі ВВП становить близько 10 %, у Франції та Польщі — 20 %, то в Україні у 1997 р. частка експорту товарів становила 31 %, а послуг — близько 10 % від ВВП. Тобто, 40 % робочих місць у нашій країні існують завдяки експорту товарів та послуг. Стан зовнішньої торгівлі реально відображає ситуацію, яка склалася в економіці України. Динаміку зовнішньої торгівлі України у 1992—1999 pp. наведено в табл. 1.5.2.
Таблиця 1.5.2. Обсяги зовнішньої торгівлі України в поточних цінах, млрд. дол. США
Експорт | 11,3 | 10,8 | 12,9 | 13,1 | 14,1 | 12,8 | 13,7 | 12,5 |
Імпорт | 11,9 | 12,7 | 14,1 | 15,9 | 18,2 | 15,2 | 16,3 | 12,9 |
Сальдо | -0,6 | -1,9 | -1,2 | -2,8 | -4,1 | -2,4 | -2,6 | -0,4 |
Наведені дані свідчать про відносну стабільність зовнішньої торгівлі України протягом 1992—1999 pp., що не є добрим знаком для країни, економіка якої значною мірою залежить від експортно-імпортних відносин.
Зовнішньоекономічні зв´язки України здійснюються у складних умовах, на які впливають зовнішні і внутрішні фактори. Це погіршення кон´юнктури на традиційних для українських товарів зовнішніх ринках (перш за все — Росії), а також пасивна позиція влади України щодо розробки стратегії розвитку конкурентно-спроможного експортоорієнтованого національного товаровиробника, падіння національного виробництва тощо. Не сприяли розвитку зовнішньої торгівлі і бартерні операції, частка яких у зовнішньоекономічній діяльності в певні роки була значною (табл. 1.5.3).
Таблиця 1.5.3. Обсяги бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності України
Бартер | ||||||
млн дол. | % | млн дол. | % | млн дол. | % | |
Товарообіг | 9,0 | 6,7 | 3,2 | |||
Експорт | 9,6 | 6,9 | 3,6 | |||
Імпорт | 8,6 | 6,5 | 2,8 | |||
Сальдо | -206 | -114 |
У 1997 р. на бартерних умовах обсяг експорту товарів становив 9,6 %, а імпорту — 8,6 %. Лише внаслідок втручання державних органів значно скоротився обсяг експортно-імпортних операцій і в 1999 році вони становили відповідно 3,6 % і 2,8 %.
Структура українського експорту неефективна, в імпорті переважають товари, які в достатній кількості виробляються або можуть вироблятись в Україні (табл. 1.5.4).
Таблиця 1.5.4. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 1999 р.
Найменування груп товарів | Експорт | Імпорт | ||
млн дол. | % | млн дол. | % | |
Усього | 12 463 | 100,0 | 12 945 | 100,0 |
У тому числі | ||||
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва | 11,4 | 7,0 | ||
Продукція паливно-енергетичного комплексу | 8,5 | 42,0 | ||
Продукція хімічної та пов´язаних з нею галузей промисловості | ИД | 11,3 | ||
Деревина та вироби з неї | 2,5 | 3,1 | ||
Промислові вироби | 4,8 | 4,9 | ||
Чорні та кольорові метали і вироби з них | 39,1 | 3,1 | ||
Машини та устаткування | 11,1 | 17,4 | ||
Різне | 11,5 | 11,2 |
У товарній структурі експорту переважають сировина та товари первинної обробки: чорні метали, добрива, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, цукор та кондвироби з цукру, хоча експортуються і готові вироби — ядерні реактори, котли, обладнання, механізми, засоби наземного транспорту, електричні машини тощо. Експорт товарів обробної промисловості обмежений внаслідок їх низької конкурентоспроможності.
В імпорті України переважає мінеральне паливо, нафта, продукти їх перероблення, ядерні реактори, котли, обладнання, механізми, засоби наземного транспорту, електричні машини і обладнання. Значна частка в імпорті припадає на машини й устаткування, обчислювальну і оргтехніку, товари народного вжитку, продукти і сировину для їх виробництва.
Структуру зовнішньої торгівлі товарами України з країнами світу наведено у таблиці 1.5.5.
Таблиця 1.5.5. Зовнішня торгівля товарами, млн. дол.
Країни | Експорт | Імпорт | ||||
Всього | 14 400,8 | 12 637,4 | 11 581,6 | 17 603,4 | 14 675,6 | 11846,1 |
Країни СНД, всього | 7405,2 | 4202,3 | 3252,2 | 11175,9 | 7897,0 | 6743,2 |
у тому числі | ||||||
Білорусь | 722,5 | 548,0 | 345,7 | 384,5 | 352,9 | 343,5 |
Російська Федерація | 5577,4 | 2905,5 | 2396,4 | 8816,6 | 7064,3 | 5592,2 |
Туркменистан | 274,0 | 221,1 | 102,1 | 1541,2 | 1,3 | 481,0 |
Країни Балтії | 263,4 | 230,8 | 167,0 | 287,4 | 382,0 | 196,0 |
Інші країни світу | 6732,2 | 8204,3 | 8162,4 | 6140,1 | 6396,6 | 4906,0 |
Європа, всього | 3193,5 | 3762,2 | 3623,2 | 4368,2 | 4616,5 | 3350,5 |
у тому числі | ||||||
Італія | 344,6 | 550,2 | 459,4 | 341,8 | 408,6 | 276,5 |
Німеччина | 421,9 | 638,7 | 560,1 | 1068,7 | 1263,6 | 942,9 |
Польща | 362,7 | 313,1 | 301,4 | 510,7 | 486,2 | 258,5 |
Азія, всього | 2711,0 | 2997,0 | 3183,8 | 668,8 | 879,1 | 756,7 |
у тому числі | ||||||
Китай | 768,1 | 737,4 | 730,4 | 90,2 | 123,1 | 110,4 |
Туреччина | 408,7 | 696,3 | 673,4 | 109,8 | 135,7 | 142,7 |
Японія | 81,3 | 57,5 | 59,5 | 114,9 | 113,8 | 98,7 |
Африка | 209,3 | 562,0 | 617,1 | 141,5 | 118,7 | 157,8 |
Америка | 598,3 | 865,4 | 692,4 | 931,0 | 755,5 | 588,4 |
у тому числі | ||||||
США | 376,3 | 502,0 | 535,9 | 569,8 | 590,3 | 401,6 |
Австралія і Океанія | 20,1 | 17,4 | 45,1 | 24,3 | 20,9 | 27,2 |
Більша частина експортно-імпортних відносин України у торгівлі товарами здійснюється з країнами СНД та Європи, на які у 1999 р. припадало відповідно 28,1 та 31,3 % експорту і 56,9 та 30,0 % імпорту. Водночас спостерігається зростання в експорті товарів з України частки країн Європи і зниження частки країн СНД. У торгівлі з країнами СНД понад 70 % експорту і 80 % імпорту припадає на Росію, а з країн Європи найвищі обсяги торгівлі з Німеччиною. Значними є обсяги торгівлі з США та Китаєм, причому майже завжди сальдо торговельного балансу України є позитивним.
Сьогодні близько 21 % українського експорту і 47 % імпорту пов´язано з російським ринком. Експорт Росії в Україну формується переважно за рахунок енергоносіїв, а також машин і обладнання. В російських закупівлях переважають продовольчі товари і сировина для їх виробництва (27 %), машини і обладнання (19 %), чорні і кольорові метали (9,5 %). На українському ринку Росія закуповує 14,2 % всіх імпортованих нею товарів.
Масштаби і динаміку російсько-українського співробітництва визначають різні чинники, насамперед близькість кордонів, мережа нафто- і газопроводів, що через Україну простягаються до Західної Європи, технологічна і сировинна взаємодія протягом багатьох десятиліть численних підприємств переробної галузі, їх глибока спеціалізація та кооперування.
Можливості розширення торговельних зв´язків між Росією і Україною далеко не вичерпані, насамперед в таких напрямках, як поглиблення співробітництва прикордонних областей в провідних галузях промисловості, зокрема в атомній енергетиці, удосконалення різних форм розрахунків підприємств і банків; перевезення зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту; створення фінансово-промислових груп.
У зовнішньоторговельній політиці України значна увага приділяється диверсифікації торгівлі з країнами Європи, Азії та Америки. Цьому сприяють проведені переговори з ЄС та ЧЕС.
У 1999 р. розроблено Державну програму розвитку експортного потенціалу України, якою передбачено такі етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності:
— 2000—2001 pp. — підтримка металургійної промисловості, накопичення матеріальних і фінансових ресурсів, освоєння нових технологій та реконструкція виробництва;
— 2002—2005 pp. — збільшення інвестицій і кредитів, зменшення частки палива й сировини, збільшення експорту технологічних і конкурентноспроможних товарів.
Уже найближчим часом Україна прагне стати надійним торговим партнером для всіх зацікавлених країн.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Правові інструменти регулювання | | | Меркантилізм |