Читайте также:
|
112. Центри відповідальності – це:
а) структурна одиниця системи управління національною економікою;
б) елемент діяльності підприємств, який очолює певна особа;
в) всі відповіді вірні.
113. Собівартість продукції це -:
а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;
г) витрати на виробництво і прибуток підприємства)
114. Витрати, що не залежать від обсягу виробництва:
а) явні;
б) постійні;
в) прямі.
115. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
116. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
117. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановленими планом витрат.
118. Центрами, які виробляють та реалізують виробничу продукцію є центри:
а) інвестицій;
б) прибутку;
в) витрат.
119. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють на основі витрат:
а) загальних;
б) граничних;
в) ціни виробів.
120. Постійний пошук, передачу, нагромадження, обробку та аналіз інформації для потреб управління підприємством передбачає принцип системи управління витратами на підприємстві:
а) партисипативності;
б) безперервності;
в) мінімальної трудомісткості.
121. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
безперервності;
мінімальної трудомісткості;
надійності.
122. Місцем виникнення витрат не може бути:
законсервований об’єкт, який не експлуатується;
робочі місця управлінського персоналу;
підприємство в цілому;
цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
123. Калькулювання – це обчислення собівартості продукції:
а) валової;
б) товарної;
в) реалізованої;
г) окремих її видів.
124. Основними шляхами зниження собівартості продукції є:
а) підвищення фондовіддачі;
б) підвищення якості продукції;
в) збільшення обсягу реалізації.
125. Ціна, за якою продукція (робота, послуги) одного центру відповідальності підприємства передається іншому, називається:
а) цеховою;
б) виробничою;
в) трансфертною;
г) відпускною.
126. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
127. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
128. Об’єктами калькулювання на підприємстві виступають:
а) кожен вид продукції, що випускається;
б) видатки майбутніх періодів;
в) загальний обсяг виробництва продукції;
г) роботи і послуги надані іншим підприємством.
129. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
130. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
131. До непрямих належать витрати, які:
а) здійснюються періодично;
б) змінюються в часі;
в) залежать від номенклатури продукції;
г) не відносяться безпосередньо на окремі види виробів у багато продуктовому виробництві;
132. Нижньою межею ціни на продукцію підприємства може бути:
а) виробнича собівартість;
б) повна собівартість;
в) собівартість за змінними витратами;
г) собівартість за прямими витратами;
д) правильними є відповіді Б і В.
133. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
134. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктивному виробництві, називають:
а) прямі;
б) непрямі;
в) постійні.
135. Під системою розуміють:
а) сукупність об’єктів, компонентів або довільної природи, які утворюють цілісність в певному контексті;
б) сукупність стійких у часі зв’язків між елементами;
в) сукупність об’єктів, які не входять у склад вив теми, але впливають на її поведінку.
136. Об’єктом управління витратами є:
а) функції обліку і аналізу витрат;
б) функції прогнозування і планування витрат;
в) господарська діяльність підприємства з погляду здійснення витрат;
г) функції мотивації та організації;
д) правильними є відповіді А і Б.
137. Центрами, які виробляють та реалізують виробничу продукцію є центри:
а) інвестицій;
б) прибутку;
в) витрат.
138. Які витрати потрібно додати до виробничої собівартості продукції, щоб отримати собівартість реалізованої продукції:
а) загальновиробничі;
б) на сировину, матеріали, паливо;
в) витрати періоду.
139. В системі управління витратами розрізняють аспекти:
а) функціональний, організаційний, мотиваційний;
б) мотиваційний, стимулюючий, організаційний;
в) стимулюючий, функціональний, організаційний.
140. До прямих належать витрати, які:
а) регулярно;
б) є постійними;
в) безпосередньо відносяться на окремі види виробів;
г) не залежать від номенклатури продукції;
д) обчислюються за встановленими нормами.
141. Системи управління витратами на підприємстві розрізняють за такими ознаками:
а) виробничим профілем підприємства;
б) наявністю чи відсутністю нормативних витрат;
в) масштабом виробництва;
г) повнотою охоплення витрат за калькулювання;
д) правильними є відповіді Б і Г.
142.Показник витрат є показником відповідальності для центру:
а) інвестицій;
б) витрат;
в) прибутку;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), б).
143. Попроцесний метод визначення фактичної собівартості продукції застосовується у виробництві:
а) індивідуальному;
б) одностадійному;
в) багатостадійному;
г) потоковому;
д) не потоковому.
144. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
145. Організаційний аспект системи управління витратами пов’язаний з:
а) пошуком шляхів до зниження витрат;
б) визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності;
в) усуненням небажаних відхилень у виконання планових завдань.
146. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють на основі витрат:
а) загальних;
б) граничних;
в) ціни виробів.
147. Функціональний аспект управління витратами включає блоки:
а) прогнозування та планування;
б) мотивації та організації;
в) обліку та аналізу;
г) організації;
д) правильними є відповіді А і В.
148. За яким методом калькулювання може здійснюватися обчислення собівартості окремих виробів:
а) нормативним;
б) параметричним;
в) розрахунково-аналітичним;
г) всіма вище переліченими;
д) немає правильної відповіді.
149. Які витрати входять до складу витрат періоду;
а) на рекламу;
б) на утримання дитячих закладів;
в) транспортні.
150. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначення місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановлених планом витрат.
151. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
152. Організація управління витратами за центрами відповідальності:
а) доцільна на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи, філії та дочірні підприємства;
б) доцільна на будь-якому підприємстві;
в) дає можливість формувати механізм самоконтролю працівників підприємства;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
153. Об’єктами калькулювання на підприємстві виступають:
а) кожен вид продукції, що випускається;
б) видатки майбутніх періодів;
в) загальний обсяг виробництва продукції;
г) роботи і послуги надані іншим підприємством.
154. Які відходи мають здатність зменшувати собівартість продукції:
а) зворотні;
б) виробничий брак;
в) залишки матеріальних цінностей.
155. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
156. Які витрати входять до складу витрат періоду:
а) на рекламу;
б) на утримання дитячих закладів;
в) транспортні.
157. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
158. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
159. Витрати, відносна зміна яких дорівнює відносній зміні обсягу виробництва:
а) пропорційні;
б) прогресуючі;
в) нерелевантні.
160. Центр відповідальності – це:
а) структурна одиниця системи управління національною економікою;
б) елемент діяльності підприємств, який очолює певна особа;
в) всі відповіді вірні.
161. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
162. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановленими планом витрат.
163. Калькуляція собівартості продукції складається:
а) в розрізі комплексних статей;
б) за економічними елементами;
в) за статтями витрат;
г) на визначений період;
д) на калькуляційну одиницю.
164. За частотою контрольних операцій контроль може бути:
а) підсумковим;
б) поточним;
в) разовим;
г) попереднім.
165. Центрами, які виробляють та реалізують виробничу продукцію, є центри:
а) інвестицій;
б) прибутку;
в) витрат.
166. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктовому виробництві, називають:
а) прямі
б) непрямі
в) постійні
167. Організаційний аспект системи управляння витратами пов’язаний з:
а) пошуком шляхів до зниження витрат;
б) визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності;
в) усуненням небажаних відхилень у виконанні планових завдань.
168. Собівартість продукції це -:
а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;
г) витрати на виробництво і прибуток підприємства)
169. Калькуляція собівартості продукції складається:
а) на визначений період;
б) за статтями витрат;
в) за економічними елементами.
170. Центрами, які виробляють та реалізують виробничу продукцію, є центри:
а) інвестицій;
б) прибутку;
в) витрат.
171. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктовому виробництві, називають:
а) прямі
б) непрямі
в) постійні
172. Організаційний аспект системи управляння витратами пов’язаний з:
а) пошуком шляхів до зниження витрат;
б) визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності;
в) усуненням небажаних відхилень у виконанні планових завдань.
173. Собівартість продукції це -:
а) витрати праці на виобництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;
г) витрати на виробництво і прибуток підприємства)
174. Витрати, відносна зміна яких дорівнює відносній зміні обсягу виробництва:
а) пропорційні;
б) прогресуючі;
в) нерелевантні.
175. Центр відповідальності – це:
а) структурна одиниця системи управління національною економікою;
б) елемент діяльності підприємств, який очолює певна особа;
в) всі відповіді вірні.
176. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
177. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановленими планом витрат.
178. Калькуляція собівартості продукції складається:
а) в розрізі комплексних статей;
б) за економічними елементами;
в) за статтями витрат;
г) на визначений період;
д) на калькуляційну одиницю.
179. Які відходи мають здатність зменшувати собівартість продукції:
а) зворотні;
б) виробничий брак;
в) залишки матеріальних цінностей.
180. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
181. Які витрати входять до складу витрат періоду:
а) на рекламу;
б) на утримання дитячих закладів;
в) транспортні.
182. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
183. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
184. Які витрати входять до складу витрат періоду;
а) на рекламу;
б) на утримання дитячих закладів;
в) транспортні.
185. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначення місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановлених планом витрат.
186. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
187. Організація управління витратами за центрами відповідальності:
а) доцільна на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи, філії та дочірні підприємства;
б) доцільна на будь-якому підприємстві;
в) дає можливість формувати механізм самоконтролю працівників підприємства;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
188. Об’єктами калькулювання на підприємстві виступають:
а) кожен вид продукції, що випускається;
б) видатки майбутніх періодів;
в) загальний обсяг виробництва продукції;
г) роботи і послуги надані іншим підприємством.
189. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
190. Організаційний аспект системи управління витратами пов’язаний з:
а) пошуком шляхів до зниження витрат;
б) визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності;
в) усуненням небажаних відхилень у виконання планових завдань.
191. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють на основі витрат:
а) загальних;
б) граничних;
в) ціни виробів.
192. Функціональний аспект управління витратами включає блоки:
а) прогнозування та планування;
б) мотивації та організації;
в) обліку та аналізу;
г) організації;
д) правильними є відповіді А і В.
193.За яким методом калькулювання може здійснюватися обчислення собівартості окремих виробів:
а) нормативним;
б) параметричним;
в) розрахунково-аналітичним;
г) всіма вище переліченими;
д) немає правильної відповіді.
194. Які витрати потрібно додати до виробничої собівартості продукції, щоб отримати собівартість реалізованої продукції:
а) загальновиробничі;
б) на сировину, матеріали, паливо;
в) витрати періоду.
195. В системі управління витратами розрізняють аспекти:
а) функціональний, організаційний, мотиваційний;
б) мотиваційний, стимулюючий, організаційний;
в) стимулюючий, функціональний, організаційний.
196. До прямих належать витрати, які:
а) регулярно;
б) є постійними;
в) безпосередньо відносяться на окремі види виробів;
г) не залежать від номенклатури продукції;
д) обчислюються за встановленими нормами.
197. Системи управління витратами на підприємстві розрізняють за такими ознаками:
а) виробничим профілем підприємства;
б) наявністю чи відсутністю нормативних витрат;
в) масштабом виробництва;
г) повнотою охоплення витрат за калькулювання;
д) правильними є відповіді Б і Г.
198. Показник витрат є показником відповідальності для центру:
а) інвестицій;
б) витрат;
в) прибутку;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), б).
199. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктивному виробництві, називають:
а) прямі;
б) непрямі;
в) постійні.
200.Під системою розуміють:
а) сукупність об’єктів, компонентів або довільної природи, які утворюють цілісність в певному контексті;
б) сукупність стійких у часі зв’язків між елементами;
в) сукупність об’єктів, які не входять у склад вив теми, але впливають на її поведінку.
201. Адміністративні витрати – це:
а) витрати загальногосподарського призначення;
б) витрати, пов’язані з обслуговування виробництва і управління ним в масштабі всього підприємства;
в) витрати, пов’язані із забезпеченням правил техніки безпект і охорони праці.
202. Об’єктом управління витратами є:
а) функції обліку і аналізу витрат;
б) функції прогнозування і планування витрат;
в) господарська діяльність підприємства з погляду здійснення витрат;
г) функції мотивації та організації;
д) правильними є відповіді А і Б.
203. Собівартість продукції це -:
а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;
г) витрати на виробництво і прибуток підприємства)
204. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
205. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
206. До непрямих належать витрати, які:
а) здійснюються періодично;
б) змінюються в часі;
в) залежать від номенклатури продукції;
г) не відносяться безпосередньо на окремі види виробів у багато продуктовому виробництві;
207. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
208. Калькулювання – це обчислення собівартості продукції:
а) валової;
б) товарної;
в) реалізованої;
г) окремих її видів.
209. Повна собівартість продукції більша від виробничої на суму:
а) позавиробничих витрат;
б) прибутку;
в) зміни залишків незавершеного виробництва)
210. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
211. Організаційний аспект системи управляння витратами пов’язаний з:
а) пошуком шляхів до зниження витрат;
б) визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності;
в) усуненням небажаних відхилень у виконанні планових завдань.
212. Центри відповідальності – це:
а) структурна одиниця системи управління національною економікою;
б) елемент діяльності підприємств, який очолює певна особа;
в) всі відповіді вірні.
213. Собівартість продукції це -:
а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;
г) витрати на виробництво і прибуток підприємства)
214. Витрати, що не залежать від обсягу виробництва:
а) явні;
б) постійні;
в) прямі.
215. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
216. Структура витрат на виробництво продукції – це:
а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі;
б) склад витрат за їх статтями;
в) співвідношення витрат у їх обсязі.
217. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:
а) визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності;
б) усуненні небажаних відхилень у виконанні планових завдань;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановленими планом витрат.
218. Центрами, які виробляють та реалізують виробничу продукцію є центри:
а) інвестицій;
б) прибутку;
в) витрат.
219. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють на основі витрат:
а) загальних;
б) граничних;
в) ціни виробів.
220. Постійний пошук, передачу, нагромадження, обробку та аналіз інформації для потреб управління підприємством передбачає принцип системи управління витратами на підприємстві:
а) партисипативності;
б) безперервності;
в) мінімальної трудомісткості.
221. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:
а) безперервності;
б) мінімальної трудомісткості;
в) надійності.
222. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
223. Калькулювання – це обчислення собівартості продукції:
а) валової;
б) товарної;
в) реалізованої;
г) окремих її видів.
224.Основними шляхами зниження собівартості продукції є:
а) підвищення фондовіддачі;
б) підвищення якості продукції;
в) збільшення обсягу реалізації.
225. Ціна, за якою продукція (робота, послуги) одного центру відповідальності підприємства передається іншому, називається:
а) цеховою;
б) виробничою;
в) трансфертною;
г) відпускною.
226. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
227. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
228. Об’єктами калькулювання на підприємстві виступають:
а) кожен вид продукції, що випускається;
б) видатки майбутніх періодів;
в) загальний обсяг виробництва продукції;
г) роботи і послуги надані іншим підприємством.
229. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, - це:
а) пропорційні;
б) прямі;
в) постійні.
230. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:
а) директ-кост;
б) стандарт-кост;
в) АВС.
231. До непрямих належать витрати, які:
а) здійснюються періодично;
б) змінюються в часі;
в) залежать від номенклатури продукції;
г) не відносяться безпосередньо на окремі види виробів у багато продуктовому виробництві;
232. Нижньою межею ціни на продукцію підприємства може бути:
а) виробнича собівартість;
б) повна собівартість;
в) собівартість за змінними витратами;
г) собівартість за прямими витратами;
д) правильними є відповіді Б і В.
233. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства)
234. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктивному виробництві, називають:
а) прямі;
б) непрямі;
в) постійні.
235. Під системою розуміють:
а) сукупність об’єктів, компонентів або довільної природи, які утворюють цілісність в певному контексті;
б) сукупність стійких у часі зв’язків між елементами;
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 291 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Передмова 4 страница | | | Передмова 6 страница |