Читайте также:
|
|
ПРОГРАМА
КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ
Спеціальність 5.03050401 "Економіка підприємства"
Львів 2013
Програма для підготовки до державного комплексного екзамену зі спеціальності 5.03050401 „Економіка підприємства ”
Укладачі:
Укладачі:
Бобирєва О.І.. - викладач вищої категорії циклової комісії економічних дисциплін ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Бойко Н.М. - викладач другої категорії циклової комісії економічних дисциплін ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Лалак Л.І. - викладач вищої категорії циклової комісії економічних дисциплін ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Мельник І. В. - викладач вищої категорії циклової комісії туризму ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Петришин Г.І. - викладач вищої категорії циклової комісії економічних дисциплін ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Романко С.М.. - викладач вищої категорії циклової комісії математико-природничих дисциплін ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Бабін Т. І. - методист економічного відділення ВСП Технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»
Рецензенти:
Обговорено і схвалено на засіданні циклової комісії економіки і туризму.
Протокол № 10 від „ 21 ” травня 2013р.
Передмова
Комплексний державний екзамен на освітньо-кваліфікаційному рівні „молодший спеціаліст ” є формою державного контролю, який передбачений стандартами вищої освіти України.
Комплексний державний екзамен зі спеціальності „Економіка підприємства ” складається з наступних дисциплін:
· Планування та організація діяльності підприємства.
· Управління втратами.
· Фінансовий облік.
· Економіка і нормування праці.
· Економічний аналіз.
· Охорона праці.
Екзаменаційний білет складається з:
1. Трьох теоретичних питань;
2. Тестових завдань (40 тестів);
3. Розрахункової задачі.
Комплексний державний екзамен проходить у письмовій формі. Час, що відводиться на написання – 2 академічні години. Після закінчення екзамену члени комісії перевіряють екзаменаційні роботи та оголошують оцінки.
Методика оцінювання:
· Теоретичні питання – 40 балів (по 15 балів за кожне питання з профілюючих дисциплін і 10 балів за питання з охорони праці);
· Тести – 40 балів (кожне правильне тестове завдання 1 бал);
· Задача – 20 балів.
Бали отримані студентами за трьома завданнями, сумуються та визначається кінцева оцінка за такою шкалою:
· 88-100 балів –А (відмінно);
· 82-87 балів - В (добре);
· 71-81 бали – С (добре);
· 64-70 балів – D (задовільно);
· 50-63 бали – Е (задовільно);
· 49 і менше балів – Fx (незадовільно).
Якщо з певних причин у членів Державної комісії виникли питання з приводу екзаменаційної роботи, комісія має право викликати студента на індивідуальну співбесіду.
Перелік завдань на комплексний державний екзамен наведено нижче.
1. Теоретичні питання.
1. Характеристика виробничих структур за масштабами виробництва. Масові, серійні та одиничні виробничі процеси.
2. Суспільні форми організації виробництва: концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування.
3. Стратегічне планування. Сутність, функції та еволюція стратегічного планування.
4. Виробнича потужність підприємства, її види..
5. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.
6. Методи організації виробництва, їх характеристика.
7. Основи бізнес-планування. Розділи бізнес-плану, їх характеристика.
8. Змінно-потокові лінії та їх особливості. Розрахунок загального такту та такту по виробах.
9. Планова діяльність на підприємстві. Види планування.
10. Оперативне регулювання виробництва, його суть.
11. Персонал підприємства та його структура.
12. Планування витрат на виробництво, характеристика та класифікація.
13. Суть планування, об’єкти і суб’єкти планування.
14. Організація планової діяльності на підприємстві. Види та принципи планування.
15. Номенклатура й асортимент продукції, види і групи товарів.
16. Розкрийте сутність та значення сучасного управління витратами на підприємстві.
17. Дайте характеристику виробничих витрат, наведіть їх класифікацію і структуру.
18. Розкрийте функції і побудову системи управління витратами.
19. Охарактеризуйте принципи системи управління витратами на підприємстві.
20. Опишіть основні критерії центру відповідальності на підприємстві та вкажіть основні підходи до його формування.
21. Розкрийте сутність калькулювання, наведіть його види та методи.
22. Розкрийте сутність контролю витрат на підприємстві, вкажіть його завдання та види. Дайте характеристику його методів.
23. Дайте характеристику аналітичної системи «витрати – випуск - прибуток».
24. Дайте характеристику методів обліку витрат і калькулювання продукції.
25. Розкрийте сутність функціонально-вартісного аналізу. Наведіть його принципи та етапи здійснення.
26. Облік основних засобів: визнання, класифікація, надходження, списання, амортизація.
27. Облік запасів підприємства: визнання, класифікація, синтетичний та аналітичний облік, методи списання.
28. Облік витрат виробництва: визнання, класифікація, калькулювання, синтетичний та аналітичний облік.
29. Облік грошових коштів підприємства.
30. Облік касових операцій.
31. Облік розрахунків з підзвітними особами.
32. Облік праці та її оплати: види і форми оплати праці, нарахування оплати праці та утримання з заробітної плати, синтетичний облік.
33. Облік фінансових результатів.
34. Облік власного капіталу підприємства: статутний, додатковий та резервний капітали.
35. Облік доходів підприємства: визнання, оцінка, класифікація, синтетичний облік.
36. Сутність, функції та види праці.
37. Характеристика відтворення населення. Види руху населення.
38. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості.
39. Безробіття як соціально-економічне явище. Види безробіття.
40. Поняття та основні елементи ринку праці.
41. Зміст, суб’єкти та типи соціально-трудових відносин.
42. Сутність, функції та принципи нормування праці.
43. Поділ праці та його види. Кооперування праці.
44. Поняття трудових операцій та їх класифікація.
45. Поняття, основні характеристики та класифікація робочих місць.
46. Сутність та структура робочого часу.
47. Нормативи і норми затрат праці.
48. Поняття та показники ефективності праці.
49. Поняття, показники і методи вимірювання праці.
50. Види, форми та системи оплати праці.
51. Ознаки класифікації економічного аналізу.
52. Види економічного аналізу.
53. Принципи економічного аналізу.
54. Характеристика основних способів економічного аналізу.
55. Інформаційне забезпечення економічного аналізу.
56. Аналіз обсягу виробництва та реалізації продукції.
57. Аналіз якості продукції.
58. Аналіз ритмічності виробництва.
59. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
60. Аналіз використання основних виробничих фондів.
2. Планування та організація діяльності підприємства
2.1 Тестові завдання:
1. А. Файоль визначив основні принципи планування:
а) єдність, неперервність, гнучкість, точність;
б) принцип участі, єдності;
в) неперервність, принцип участі;
г) гнучкість, точність, принцип участі.
2. Система планів підприємства включає:
а) стратегічний, тактичний;
б) стратегічний, тактичний, оперативний;
в) стратегічний, плани розвитку підприємства (поточні, тактичні, оперативні), плани програми і бізнес-плани;
г) бізнес-плани, стратегічний.
3. Стратегічний план відображає:
а) характер розвитку підприємства;
б) основну мету розвитку підприємства.
в) процес реалізації стратегій підприємства;
г) складання планів за всіма напрямками діяльності підприємства.
4. Тактичне планування відображає:
а) характер розвитку підприємства;
б) основну мету розвитку підприємства.
в) процес реалізації стратегій підприємства;
г) складання планів за всіма напрямками діяльності підприємства.
5. Поточне соціально-економічне планування відображає:
а) характер розвитку підприємства;
б) основну мету розвитку підприємства.
в) процес реалізації стратегій підприємства;
г) складання планів за всіма напрямками діяльності підприємства
6. Плани-програми визначають:
а) розвиток одного з важливих аспектів діяльності підприємства;
б) розвиток всіх аспектів
в) обґрунтування доцільності впровадження нових ідей;
г) аналіз минулого розвитку.
7. Бізнес плани характеризують:
а) розвиток одного з важливих аспектів діяльності підприємства;
б) розвиток всіх аспектів
в) обґрунтування доцільності впровадження нових ідей;
г) аналіз минулого розвитку.
8. Оперативні плани зорієнтовані:
а) на короткий період часу, до одного року;
б) на тривалий період часу;
в) на середній період часу;
г) на перспективу.
9. Методи планування діяльності підприємства поділяються на:
а) ресурсний, статистичний;
б) екстраполяції, ресурсний, факторний;
в) факторний, статистичний;
г) ресурсний, екстраполяції, статистичні, факторний.
10. Учасники процесу планування:
а) вище керівництво, група планів;
б) керівники і спеціалісти підрозділів;
в) вище керівництво, керівники;
г) вище керівництво, спеціалісти.
11. Планування – це:
а) визначення мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період;
б) неперервний процес передбачення змін зовнішнього середовища;
в) адаптація внутрішніх факторів виробництва для розвитку і подальшого зростання;
г) організація матеріально-технічного постачання і впровадження методів мотивації праці.
12. Результатом планувальної діяльності є:
а) вияснення ризиків;
б) розробка моделі наявного стану;
в) визначення шляхів дії системи об’єктивних економічних законів;
г) підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому.
13. Необхідність планування діяльності підприємства обумовлюється:
а) обсягом виробленої продукції;
б) джерелами фінансування;
в) технологічними процесами;
г) прагненням передбачити майбутнє підприємства.
14. Переваги в здійсненні планування належать:
а) малим підприємствам;
б) середнім підприємствам;
в) великим підприємствам;
г) підприємцям.
15. Середньо-термінове планування – це планування на строк:
а) від 1 до 3 років;
б) від 3 до 5 років;
в) від 5 до 10 років;
г) від 10 до 15 років;
16. Види планів за ознакою масштабності завдань:
а) стратегічні, тактичні, оперативні;
б) перспективні, поточні, оперативні;
в) виробничі, маркетингові, інвестиційні;
г) галузеві, народногосподарські, територіальні, підприємства, внутрішньовиробничі.
17. Види планів за ознакою тривалості періоду:
а) стратегічні, тактичні, оперативні;
б) перспективні, поточні, оперативні;
в) виробничі, маркетингові, інвестиційні;
г) галузеві, народногосподарські, територіальні, підприємства, внутрішньовиробничі.
18. Види планів за ознакою «зміст планування»:
а) стратегічні, тактичні, оперативні;
б) перспективні, поточні, оперативні;
в) виробничі, маркетингові, інвестиційні;
г) галузеві, народногосподарські, територіальні, підприємства, внутрішньовиробничі.
19. Види планів за ознакою «об’єкт планування»:
а) стратегічні, тактичні, оперативні;
б) перспективні, поточні, оперативні;
в) виробничі, маркетингові, інвестиційні;
г) галузеві, народногосподарські, територіальні, підприємства, внутрішньовиробничі.
20. Механізм планування – це:
а) визначення мети і завдань планування;
б) здійснення оперативного контрою за діяльністю підприємства шляхом порівняння звітних і планових показників його діяльності;
в) процес прийняття планових рішень, який випереджає майбутні дії;
г) сукупність заходів за допомогою яких приймаються планові рішення та забезпечується їх реалізація.
21. Технологічний процес забезпечує:
а) зміну форм, розмірів і властивостей оброблюваних предметів праці і складання виробів;
б) термічну обробку виробу;
в) механічну обробку виробу;
г) хімічну обробку виробу;
22. Процес виробництва на машинобудівних підприємствах включає стадії:
а) заготівельну, обробну;
б) складальну;
в) обробну, складальну;
г) заготівельну, обробну, складальну.
23. Заготівельна стадія процесу виробництва забезпечує:
а) одержання різних заготовок, відливків,
б) механічну, термічну, хімічну стадії обробки;
в) складання готових виробів;
г) усі відповіді неправильні.
24. Обробна стадія процесу виробництва забезпечує:
а) одержання різних заготовок, відливків,
б) механічну, термічну, хімічну стадії обробки;
в) складання готових виробів;
г) усі відповіді неправильні.
25. Складальна стадія процесу виробництва забезпечує:
а) одержання різних заготовок, відливків,
б) механічну, термічну, хімічну стадії обробки;
в) складання готових виробів;
г) усі відповіді невірні.
26. За роллю у виробничому процесі розрізняють:
а) основні, допоміжні, обслуговуючі процеси;
б) основні процеси;
в) допоміжні, обслуговуючі;
г) усі відповіді невірні.
27. За складністю усі процеси виробництва поділяються:
а) інтенсивні, екстенсивні;
б) прості, складні;
в) відтворювальні;
г) усі відповіді невірні.
28. Принципи організації виробничого процесу:
а) спеціалізація, безперервність;
б) пропорційність, прямо точність;
в) паралельність, ритмічність;
г) усі вище названі.
29. Простий виробничий процес – це:
а) ряд послідовних операцій, результатом яких є виріб;
б) поєднання декількох господарських процесів;
в) поєднання кількох операцій;
г) усі відповіді невірні.
30. Складний виробничий процес – це:
а) ряд послідовних операцій, результатом яких є виріб;
б) поєднання декількох господарських процесів;
в) поєднання кількох операцій;
г) усі відповіді невірні.
31. Побудова виробничого процесу в часі характеризується:
а) структурою виробничого циклу;
б) тривалістю виробничого циклу;
в) календарним періодом часу;
г) структурою і тривалістю виробничого циклу.
32. Тривалість циклу визначається формолою:
а) Тц = Тоб+Тпр;
б) Тц = Тоб-Тпр;
в) Тц = Тоб+Тпр-Топер;
г) Тц = Тоб+Тпр-Топер.
Де: Тоб – час обробки. Тпр – час пролежування.
Топер – операційний час.
33. Скорочення Тоб (часу обробки) досягається за рахунок:
а) технічних заходів;
б) організаційних заходів;
в) економічних заходів;
г) технічних і частково організаційних заходів.
34. До технічних заходів скорочення часу обробки належать:
а) різні пристрої, що зменшують витрати часу на обробку;
б) заходи, що сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця;
в) а+б;
г) усі відповіді невірні.
35. До організаційних заходів скорочення часу обробки (Тоб) належить:
а) різні пристрої, що зменшують витрати часу на обробку;
б) заходи, що сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця;
в) а+б;
г) усі відповіді невірні.
36. Існують наступні види руху предметів праці у виробництві:
а) послідовний, паралельний;
б) послідовний, послідовно – паралельний;
в) послідовний, паралельний, послідовно – паралельний;
г) усі відповіді невірні.
37. Послідовний вид руху предметів праці визначається за формулою:
а)
б) гол.;
в)
г) усі відповіді невірні.
Де: m – кількість виробів
n – кількість операцій;
tі – час обробки на і-тій операції;
t гол. – найбільша тривалість операції;
tб, tм – час більшої та меншої операції.
38. Паралельний вид руху предметів праці визначається за формулою:
а)
б) гол.;
в)
г) усі відповіді невірні.
39. Послідовно-паралельний вид руху предметів праці визначається за формулою:
а)
б) гол.;
в)
г) усі відповіді невірні.
40. Соціальна інфраструктура забезпечує:
а) задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства;
б) задоволення виробничих потреб працівників підприємства;
в) задоволення економічних та психофізичних потреб працівників підприємства;
41. До виробничої інфраструктури підприємства належать:
а) заклади громадського харчування;
б) дитячі дошкільні заклади;
в) допоміжні та обслуговуючі цехи, дільниці і господарства.
42. До соціальної інфраструктури підприємства належать:
а) допоміжні та обслуговуючі цехи;
б) комунікаційні мережі;
в) житлово-комунальне господарство.
43. Ремонтне господарство включає:
а) відділ головного механіка;
б) інструментальний відділ;
в) транспортний цех.
44. Транспортне господарство підприємства включає:
а) відділ головного енергетика;
б) відділ головного механіка;
в) транспортно-технологічний відділ.
45. Інструментальне господарство підприємства включає:
а) енерго- ремонтне господарство;
б) ремонто -механічний цех;
в) цехові інструментально-роздавальні цехи.
46. До складського господарства підприємства належать:
а) матеріальні, збутові склади;
б) цехи за видами транспорту – залізничного, автомобільного, електрокарного;
в) ремонто -механічний цех.
47. Енергетичне господарство підприємства включає:
а) збутові склади;
б) електросилове та теплове господарство;
в) ремонто -механічний цех.
48. Робочі місця масового виробництва характеризуються:
а) виконанням різноманітних операцій над різними деталями устаткуванням – універсальні;
б) виконання операцій над обмеженою номенклатурою деталі, устаткуванням – спеціальне;
в) виконання однієї операції над одним предметом праці, устаткування – вузькоспеціалізоване.
49. Робочі місця серійного виробництва характеризуються:
а) виконанням різноманітних операцій над різними деталями устаткуванням – універсальні;
б) виконання операцій над обмеженою номенклатурою деталі, устаткуванням – спеціальне;
в) виконання однієї операції над одним предметом праці, устаткування – вузькоспеціалізоване.
50. До підприємств одиничного виробництва належать:
а) заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування;
б) верстатобудівні, літакобудівні заводи;
в) автомобільні, тракторні заводи, виробництво годинників.
51. До виробничої інфраструктури підприємства належать:
а) підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створення профільної продукції, але створюють умови для роботи основних цехів;
б) підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створення профільної продукції, але створюють умови для роботи цехів;
в) підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створення профільної продукції, але створюють умови для роботи допоміжних цехів;
52. До підприємств серійного виробництва належать:
а) заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування;
б) верстатобудівні, літакобудівні заводи;
в) автомобільні, тракторні заводи, виробництво годинників.
53. До підприємств масового виробництва належать:
а) заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування;
б) верстатобудівні, літакобудівні заводи;
в) автомобільні, тракторні заводи, виробництво годинників.
54. До суспільних форм організації виробництва належать:
а) одиничне, серійне, масове виробництво;
б) спеціалізація, комбінування;
в) спеціалізація, концентрація, кооперування, комбінування.
55. Концентрація виробництва означає:
а) його усуспільнення через збільшення розмірі підприємства, зосередження виробництва на всі більш великі підприємства;
б) через зменшення розмірів підприємства;
в)розмежування підприємства на декілька складових.
56. До яких суспільних форм організації належить процес органічного поєднування в одному підприємстві багатьох виробництв, що належать до різних галузей народного господарства:
а) до спеціалізації;
б) до концентрації;
в) до комбінування.
57. До прямого методу вимірювання продуктивності праці належить:
а) знаходження трудомісткості;
б) знаходження виробітку;
в) знаходження норми часу.
58. До оберненого методу вимірювання продуктивності праці належить:
а) знаходження трудомісткості;
б) знаходження виробітку;
в) знаходження норми часу.
59. Показники рівня виробітку для визначення продуктивності праці є наступними:
а) прямі, оборотні;
б) вартісні, натуральні, трудові;
в) інтенсивні, екстенсивні.
60. Оплата праці складається:
а) основної зарплати й додаткової;
б) з погодинної та акордної оплати;
в) з відрядної розцінки.
61. Виробнича потужність характеризує:
а) максимально можливий річний обсяг випуску продукції;
б) мінімально можливий річний обсяг випуску продукції;
в) рівномірний річний обсяг випуску продукції;
62. До підприємств одиничного виробництва належать:
а) заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування;
б) верстатобудівні, літакобудівні заводи;
в) автомобільні, тракторні заводи, виробництво годинників.
63. Робочі місця одиничного виробництва характеризуються:
а) виконанням різноманітних операцій над різними деталями устаткуванням – універсальні;
б) виконання операцій над обмеженою номенклатурою деталі, устаткуванням – спеціальне;
в) виконання однієї операції над одним предметом праці, устаткування – вузькоспеціалізоване.
64. Виробничий цикл по структурі складається:
а) з часу виробництва та часу перерви;
б) з робочого та неробочого часу;
в) з часу між-операційного чекання.
65. Сукупність заходів за допомогою яких приймаються планові рішення та забезпечується їх реалізація:
а) стратегічний механізм;
б) механізм контролю;
в) механізм організації;
г) механізм планування.
66. Ряд послідовних операцій, результатом яких є виріб - це:
а) простий виробничий процес;
б) складний виробничий процес;
в) комбінований виробничий процес;
67. Об’єднання підприємств, які випускають продукцію, подібну по призначенню, технології:
а) виробнича спеціалізація;
б) галузева спеціалізація;
в) заводська спеціалізація;
г) предметна спеціалізація.
68. Розташування робочого місця відносно інших робочих місць – це:
а) зовнішнє планування робочого місця;
б) внутрішнє планування робочого місця;
в) центральне планування робочого місця.
69. Сума грошових коштів, які одержують робітники за виконання певного обсягу робіт:
а) погодинна заробітна плата;
б) преміальна заробітна плата;
в) акордна заробітна плата;
г) номінальна заробітна плата.
70. Розмір оплати праці робітника кожного розряду за одиницю часу визначає:
а) тарифна ставка;
б) тарифна сітка;
в) тарифно-кваліфікаційний довідник.
71. Зміст трудового процесу визначається:
а) технологічним процесом;
б) природними умовами;
в) все вищесказане вірне.
72. Трудові процеси поділяються:
а) ручні, автоматизовані;
б) машинні, апаратурні;
в) ручні, машиноручні, машинні, автоматизовані, апаратурні.
73. Основним елементом технологічного процесу є:
а) рух;
б) дія;
в) операція.
74. Найменший трудовий елемент операції – це:
а) дія;
б) трудова дія;
в) рух
75. На підприємствах машинобудування є такі види розподілу праці:
а) функціональний, технологічний;
б) кваліфікаційний;
в) функціональний, технологічний, кваліфікаційний;
76. Функціональний розподіл праці здійснюється на основі:
а) виділення виробничих функцій;
б) розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси та операції;
в) різної складності, точності робіт, різним ступенем відповідальності за їх виконання.
77. Технологічний розподіл праці здійснюється на основі:
а) виділення виробничих функцій;
б) розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси та операції;
в) різної складності, точності робіт, різним ступенем відповідальності за їх виконання.
78. Кваліфікаційний розподіл праці здійснюється на основі:
а) виділення виробничих функцій;
б) розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси та операції;
в) різної складності, точності робіт, різним ступенем відповідальності за їх виконання.
79. В одиничному виробництві згідно розподілу праці серед ІТП переважають:
а) конструктори;
б) технологи;
в) конструктори і технологи.
80. В масовому виробництві згідно розподілу праці серед ІТП переважають:
а) конструктори;
б) технологи;
в) конструктори і технологи.
81. В серійному виробництві згідно розподілу праці серед ІТП переважають:
а) конструктори;
б) технологи;
в) конструктори і технологи.
82. Суміщення професій буває:
а) повне;
б) часткове;
в) і повне і часткове.
83. Розрізняють такі форми суспільного виробництва:
а) спеціалізація, кооперування;
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Школьных волонтерских отрядов | | | Передмова 2 страница |