Станом на 17.02.2012 р.

Перелік законопроектів, ініційованих народними депутатами України –членами фракції комуністів у Верховній Раді України, спрямованих на виконання Антикризової програми Комуністичної партії України

Станом на 17.02.2012 р.

Номер та дата законо-проекту	Назва та характеристика законопроекту
22.02.2011	Проект Закону про повернення майна базових галузей національної економіки, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, у власність держави (націоналізацію) (автори - Симоненко П.М., Ткаченко О.М.) Запропонований проект Закону України про повернення майна базових галузей національної економіки, що знаходяться у власності громадян та юридичних осіб, у власність держави (націоналізацію) обґрунтовує необхідність націоналізації підприємств основних галузей економіки та створення на цій базі фонду загального надбання держави, що не підлягає приватизації. Якщо врахувати, що загальне надбання держави, насамперед базові галузі національної економіки, має винятково суспільне призначення, що не дає змоги вилучати його зі сфери загального користування, унеможливлює установлення на це майно права власності приватних суб’єктів і не дає можливості робити його предметом цивільно-правового обороту, то висновок може бути тільки один: необхідно терміново прийняти законопроект про націоналізацію базових галузей народного господарства і створення на їх основі неподільного фонду загальної власності Українського народу. Керуючись Конституцією України, якою встановлено, що власність зобов’язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ст.13), виходячи із конституційних положень про те, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (ст.41) в цьому проекті Закону визначені загальні положення і порядок націоналізації, оцінка майна і порядок відшкодування його вартості, порядок передачі майна у власність держави. Проект Закону визначає основні принципи, порядок та умови націоналізації, органи, що здійснюють націоналізацію, передбачає заходи щодо захисту інтересів власника майна, що націоналізується, встановлює порядок вирішення спірних питань, що виникають у процесі націоналізації. У проекті Закону передбачена процедура передачі націоналізованого майна у власність держави, визначені державні органи, відповідальні за збереження та ефективне використання націоналізованого майна. Запропонований проект Закону є рамковим і покликаний стати основою для прийняття в майбутньому законів України про націоналізацію конкретних об’єктів.
06.02.2012	Проект Закону про відновлення мережі дошкільних навчальних закладів (автори - Симоненко П.М.,Самойлик К.С., Дем'янчук В.О.) Відновлення мережі дошкільних навчальних закладів до повного забезпечення потреби в них цим законопроектом визнається суспільною необхідністю в розумінні Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності". Законопроектом визначено механізм практичної реалізації права на доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних навчальних закладах та здобуття обов’язкової дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку мешканцями відповідних територій, неповністю забезпечених дошкільними навчальними закладами через використання приміщень останніх не за цільовим призначенням іншими організаціями. Встановлено систему заходів, спрямованих на повернення в користування (передачу у власність) територіальних громад та відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів, приміщення яких використовуються не за цільовим призначенням іншими організаціями. Згідно із запропонованим законопроектом поверненню (передачі) у власність територіальних громад відповідно до потреб мешканців відповідної території підлягають приміщення (повністю або їх частини) раніше збудованих дошкільних навчальних закладів, які: 1) передано з державної чи комунальної власності в оренду (користування) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям різних форм власності, діяльність яких не пов’язана з наданням безоплатної дошкільної освіти як дошкільних навчальних закладів; 2) передано з державної чи комунальної власності у власність суб’єктів господарювання чи фізичних осіб в порядку приватизації чи шляхом викупу або набуття на зазначені приміщення права власності в інший спосіб; 3) ще не встигли передати у власність територіальних громад і які утримуються за рахунок коштів підприємств; 4) є відомчими – власністю підприємств, установ, організацій або їм належали раніше, але були відчужені, та на сьогодні використовуються не як доступні дошкільні навчальні заклади чи не за цільовим призначенням. До вищезазначених заходів віднесено систему дій, пов’язаних із: 1) визначенням кількості дітей, які потребують здобуття доступної та безоплатної дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах та проживають на відповідній території, на яку має поширювати діяльність один дошкільний навчальний заклад (нормативи такої потреби визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти); 2) визначенням кількості діючих дошкільних навчальних закладів державної та комунальної форм власності, в яких забезпечується доступна і безоплатна дошкільна освіта на відповідній території, на якій проживають мешканці, які потребують такої освіти; 3) здійсненням співвідношення між кількістю дітей, які потребують дошкільної освіти, і кількістю існуючих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів на відповідній території; 4) визначенням кількості дошкільних навчальних закладів, яких не вистачає на відповідній території, для повного забезпечення потреб мешканців у них; 5) визначенням на відповідній території кількості дошкільних навчальних закладів державної та комунальної форм власності (або які раніше перебували в державній чи комунальній власності) або є відомчими та які використовуються не за цільовим призначенням; 6) вирішення питання про повернення в користування (передачу у власність) територіальних громад приміщень зазначених дошкільних навчальних закладів та відновлення функціонування в них дошкільних навчальних закладів. Повернення приміщень дошкільних навчальних закладів державної та комунальної форм власності, які перебувають в оренді (користуванні) та використовуються не за цільовим призначенням, передбачається здійснити шляхом законодавчого закріплення правової підстави дострокового розірвання договорів оренди всього приміщення або його частини (відповідно до потреб) за ініціативою місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування – власників відповідних приміщень дошкільних навчальних закладів. Після розірвання договорів оренди державних дошкільних навчальних закладів останні передаються у власність територіальних громад у встановленому законодавством порядку передачі об’єктів права державної та комунальної власності. Приміщення дошкільних навчальних закладів, які не були передані у власність територіальних громад і утримуються за рахунок коштів підприємств, а також приміщення відомчих дошкільних навчальних закладів, які є власністю підприємств, установ, організацій, передаються у власність територіальних громад у встановленому законодавством порядку передачі об’єктів права державної та комунальної власності. Приміщення дошкільних навчальних закладів, які було передано з державної чи комунальної власності у власність суб’єктів господарювання чи фізичних осіб у порядку приватизації чи шляхом викупу або набуття права власності в інший спосіб, а також приміщення дошкільних навчальних закладів, які раніше були відомчими, але були відчужені, та на сьогодні використовуються не як доступні дошкільні навчальні заклади чи не за цільовим призначенням, передаються (повертаються) у власність територіальних громад добровільно – у встановленому законодавством порядку передачі об’єктів права державної та комунальної власності, або примусово – у встановленому законодавством порядку відчуження об’єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності. У разі примусової передачі (повернення) приміщень дитячих садків у власність територіальної громади відшкодування власнику вартості приміщення (його частини) дошкільного навчального закладу здійснюється за викупною ціною, яка визначається за методикою, а також у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вартості, за яку відбулося первісне відчуження майна з державної чи комунальної власності. Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропонується протягом трьох місяців вирішити питання розміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх структурних підрозділів, державних або комунальних підприємств, установ, організацій, які мають звільнити займані ними приміщення дошкільних навчальних закладів за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (або суду, якщо звільнення зазначених приміщень відбуватиметься в примусовому порядку).
09.02.2012	Проект Закону про місцеве та регіональне самоврядування в Україні (автори - Симоненко П.М.,Гордієнко С.В.,Матвєєв В.Г.,Кілінкаров С.П.) У законопроекті враховано позитивний досвід діяльності вітчизняних органів місцевого самоврядування, пропозиції щодо реформування місцевого самоврядування, внесені органами державної влади, представниками місцевого самоврядування та громадських організацій, а також зарубіжний досвід. Основним завданням законопроекту є повне виконання вимог Європейської хартії місцевого самоврядування та створення умов для повноцінного розвитку місцевого та регіонального самоврядування шляхом визнання за районними, обласними радами права на створення власних виконавчих органів та значного обмеження повноважень місцевих державних адміністрацій, які можуть лише координувати діяльність органів державної влади регіонального та місцевого рівня, здійснювати контроль за законністю актів органів місцевого та регіонального самоврядування на відповідній території. Завдяки цьому вітчизняну систему самоврядних органів буде приведено у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування. Крім того, законопроект має за мету: - вдосконалити розподіл повноважень між органами місцевого, регіонального самоврядування та органами державної влади; - чітко визначити механізм делегування і розподілу повноважень між органами виконавчої влади і органами місцевого та регіонального самоврядування; між органами місцевого та регіонального самоврядування; - уточнити відповідальність органів та посадових осіб місцевого, регіонального самоврядування, органів місцевої державної адміністрації; - зменшити можливості для проявів корупції в органах місцевого та регіонального самоврядування; - посилити вимоги до членів представницьких органів місцевого та регіонального самоврядування.
10.02.2012	Проект Закону про посилення державного контролю за використанням природних ресурсів, що перебувають у приватній власності суб'єктів господарювання (автори - Симоненко П.М., Храпов С.А.,Кравченко М.В.,Кілінкаров С.П., Гордієнко С.В.) В умовах розвитку в Україні ринкової економіки сформувалася стійка тенденція щодо використання природних ресурсів у сфері господарювання задля досягнення економічних результатів без урахування суспільних інтересів і шкідливих наслідків, що завдаються навколишньому природному середовищу. Деструктивність економічних відносин, сформованих за екстенсивною моделлю використання природних ресурсів, спричинює деградацію та виснаження природо ресурсного потенціалу, поглиблення екологічних, економічних і соціальних проблем у державі. Така ситуація зумовлена недостатнім екологічним обґрунтуванням використання природних ресурсів, відсутністю комплексності у веденні господарської діяльності, недосконалістю державного контролю в цій сфері. Це зумовлює потребу в оптимізації суспільних відносин господарювання на засадах співвідношення інтересів суспільства щодо стану природного середовища та використання природних ресурсів для цілей економічного розвитку. Проект Закону спрямований на підвищення рівня відповідальності суб'єктів господарювання щодо виконання вимог природоохоронного законодавства стосовно ефективного і збалансованого використання природних ресурсів. З цією метою проектом Закону пропонується визначити заходи щодо посилення державного контролю за використанням природних ресурсів, що перебувають у приватній власності суб’єктів господарювання, та передбачити такий вид адміністративно-господарської санкції як їх примусове відчуження у державну чи комунальну власність у разі порушення суб’єктом господарювання встановленого законом правового режиму їх використання.
10.02.2012	Проект Закону про державну монополію на виробництво і реалізацію спирту, алкогольної продукції та тютюнових виробів (автори - П.М. Симоненко,Є.В. Мармазов, А.О. Александровська, Є.І. Царьков) Ринкові механізми виявляються неспроможними забезпечити саморегулювання сфери виробництва і реалізації спирту, алкогольної продукції та тютюнових виробів, запобігти негативним соціальним наслідкам споживання продукції в суспільстві та ліквідувати їх. У зв’язку із цим підвищуються вимоги до державного управління процесами виробництва та поширення алкогольно-тютюнової продукції. Запровадження державної монополії на таку продукцію є ефективним інструментом регулювання сфери алкоголю і тютюну, здатним зменшити негативний вплив продукції на життя, здоров’я та добробут людини. У проекті Закону України „Про державну монополію на виробництво і реалізацію спирту, алкогольної продукції та тютюнових виробів” пропонується: - встановити державну монополію на діяльність, що пов’язана з виробництвом і реалізацією спирту, алкогольної продукції та тютюнових виробів; - внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»щодо запровадження монополії на виробництво і реалізацію спирту, алкогольної продукції та тютюнових виробів.
16.02.2012	Проект Закону про державну підтримку наукоємних виробництв в Україні (автори-Симоненко П.М. Александровська А.О., Бабурін О.В., Храпов С.А.) Проектом Закону передбачається визначення суб’єктів державної підтримки з врахуванням пріоритетів, визначених Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності»; визначення форм підтримки державою наукоємних виробництв, зокрема через відновлення економічних стимулів розвитку інноваційної діяльності. Зокрема, проектом визначається коло виробництв, що мають статус наукоємних та у зв’язку з цим можуть претендувати на підтримку з боку держави, через створення та ведення Державного реєстру наукоємних виробництв. Ведення Державного реєстру наукоємних виробництв дозволить також вести статистику в регульованій сфері та прогнозувати як витрати на підтримку наукоємних виробництв, так і ефективність витрачання бюджетних коштів на їх підтримку. Визначено основні засади державної підтримки наукоємних виробництв через: - надання фінансової підтримки виробництвам, внесеним до Державного реєстру наукоємних виробництв; - зменшення фінансового навантаження на підприємства, що здійснюють наукоємні виробництва через зменшення для таких підприємств бази оподаткування податком на прибуток; - усунення нерівності між недержавними підприємствами що закріплена Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в частині компенсації різниці між сумами пенсій, призначених за Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник; - зменшення бази для нарахування внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для підприємств, що здійснюють наукоємні виробництва, включені до Державного реєстру наукоємних виробництв. В проекті також визначено особливості статистичних спостережень в сфері інновацій, у зв’язку з тим, що такі дані в Україні такі дані в необхідному обсязі та за сучасними методиками, що застосовуються у світі, не збираються та не аналізуються.
16.02.2012	Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо державної підтримки наукоємних виробництв в Україні) (автори - Симоненко П.М., Александровська А.О., Бабурін О.В., Храпов С.А.) Законопроект пов`язаний із законопроектом №10056
16.02.2012	Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про професійно-технічну освіту" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення підготовки працівників робітничих професій (автори - Симоненко П.М., Кравченко М.В., Бабурін О.В. Даниленко В.А.) Потреби економічної модернізаці та соціального оновлення суспільства, вимагають оптимізації системи професійно-технічної освіти з акцентом на підвищення престижу робітничих професій у супільстві відповідно до потреб галузей економіки. Якісне перетворення системи професійно-технічної освіти можливе при підсиленні ролі держави і приведенні законодавства про освіту і професійно-технічну освіту, зокрема, у відповідність до потреб сучасного суспільства та економіки. Даний законопроект передбачає внесення змін до Законів України “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про освіту” та деяких інших актів щодо вдосконалення підготовки працівників робітничих професій наступним чином. Визначаються: засади і принципи державної політики у сфері підготовки кваліфікованих робітників. обов'язок здобуття професійно-технічної освіти у поєднанні з повною загальною середньою освітою; порядок утворення та припинення діяльності закладів професійно-технічної освіти; особливості ліцензування освітньої діяльності закладів професійно-технічної освіти; зміст освітньо-кваліфікаційних рівнів “кваліфікований робітник” та “робітник вищої кваліфікації” (молодший спеціаліст); засади формування державного замовлення на підготовку робітничик кадрів та особливості розподілу і працевлаштування випускників; особливості практичної підготовки кваліфікованих робітників; унормування матеріально-технічної бази професійної підготовки робітників; додаткові гарантії соціального захисту працівників професійно-технічних навчальних закладів; гарантії соціального захисту учня, слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу. Новаціями законопроекту є: створення гарантій збереження та розвитку системи професійно-технічних закладів у обсягах, що відповідають потребам суспільства; оптимізація положень про засади фінансування підготовки робітничих кадрів в системі професійно-технічної освіти, зокрема віднесення відповідних витрат до захищених статей бюджету; запровадження освітньо-кваліфікованого рівня “робітник вищої кваліфікації” (молодший спеціаліст) на базі освітньо-кваліфікованого рівня “кваліфікований робітник”; можливість здобуття освітньо-кваліфікованого рівня “робітник вищої кваліфікації” (молодший спеціаліст) для кваліфікованих робітників, яким присвоєно вищий кваліфікаційний розряд за їх професією, спеціальністю, фахом; створення дієвої системи стандартів професійної підготовки працівників робітничих професій, яку складають державні стандарти та стандарти навчального закладу; запровадження учбових класів на виробництві та в сфері послуг в якості форми професійної практичної підготовки учнів і слухачів професійно-технічних закладів; встановлення обов'язкової атестації місць проходження виробничого навчання і практики, учбових класів на виробництві та в сфері послуг; запровадження соціального партнерства у сфері підготовки кваліфікованих робітників у формі створення дорадчого органу професійно-технічного закладу Наглядової ради, розширення повноважень міжгалузевих та регіональних рад з професійно-технічної освіти; удосконалення підготовки робітничих кадрів з числа осіб з особливими потребами; встановлення пільг для підприємств, установ, організацій, які співпрацюють з професійно-технічними закладами в процесах підготовки робітничих кадрів та їх працевлаштування.
16.02.2012	Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення підготовки працівників робітничих професій (автори - Симоненко П.М., Кравченко М.В., Бабурін О.В., Даниленко В.А.) Законопроект пов`язаний із законопроектом №10058
16.02.2012	Проект Закону державні гарантії розвитку фундаментальної та прикладної науки в Україні (автори- Симоненко П.М., Александровська А.О.) Законопроектом пропонується встановлювати і здійснювати державні гарантії розвитку фундаментальної та прикладної науки, виходячи з визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері науки та Основ державної наукової політики, як політико-правового орієнтиру для розробки та реалізації загальнодержавних програм науково-технічного розвитку. Підтримка фундаментальної та прикладної науки розглядається проектом як одна з визначальних засад наукової політики держави, важлива складова державного управління у сфері науки та необхідна умова реалізації ефективної інноваційної політики. А державне гарантування розвитку науки визначається як один із видів цієї підтримки. У законопроекті визначено умови, принципи, суб’єкти, об’єкт і способи державного гарантування розвитку фундаментальної та прикладної науки, унормовано визначення поняття державних гарантій, їх види і форми. Проект передбачає визначення політичних, правових, організаційних, фінансових, економічних, інформаційних та соціальних державних гарантій розвитку науки. Законопроектом встановлюються загальні вимоги до порядку здійснення законодавчих і правореалізаційних гарантій розвитку науки, формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначаються суб’єкти контролю за здійсненням державних гарантій розвитку науки, встановлюється юридична відповідальність за порушення законодавства про державні гарантії розвитку фундаментальної та прикладної науки. Проектом передбачено часткове припинення дії Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, крім статті 3 Закону, якою визначені пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, оскільки інші положення даного Закону включені у законопроект і потреба в такому законі відпаде після реалізації положень цього законопроекту в якості закону. Щодо статті 3, вона має бути врахована в Основах державної наукової політики та у відтворена у майбутньому законі про загальнодержавну програму науково-технічного розвитку, як це передбачено статтею 23 даного законопроекту. З введенням у дію загальнодержавної програми науково-технічного розвитку чинний Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” можна буде визнати таким, що втратив чинність. Так само законопроект передбачає внесення змін до чинного Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та інших законів України. У зв’язку з цим пропонується введення в дію даного закону з 1 січня 2013 року.
16.02.2012	Проект Закону про державний контроль над цінами на товари і послуги першої необхідності (автори - Симоненко П.М., Даниленко В.А., Кравченко М.В., Храпов С.А.) В законопроекті акцентується увага на тому питанні, що всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані реалізувати державну політику в сфері забезпечення контролю над цінами на товари першої необхідності, ліками, паливом, але визначальна роль у цій сфері належить Верховній Раді України, яка має розглядати це питання як першочергове. Основну функцію з контролю над цінами покладено на Кабінет Міністрів України, оскільки цей орган законодавством наділений основними важелями впливу на економіку України і саме цей орган здатен швидко відреагувати на виникнення дисбалансу в ціновій політиці на товари першої необхідності. Тому його функції полягають у розробці програми гарантування забезпечення контролю над цінами на товари першої необхідності, а також визначенні товарів, які мають бути віднесені до цієї категорії. Координація діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування також покладена на Кабінет Міністрів України, що дасть можливість сконцентрувати увагу на діяльності тих міністерств і відомств, які втратять контроль над цінами на товари першої необхідності. Рівень відповідальності суб’єктів господарювання за невиконання норм даного законопроекту встановлений з урахуванням тенденцій щодо декриміналізації наслідків господарської діяльності. У світлі сучасної програми декриміналізації економічних зловживань доцільно встановити адміністративну відповідальність за випадки порушення вимог законодавства, зокрема штрафи, а також дисциплінарну для посадових осіб – звільнення із займаної посади. Враховуючи, що за своїм змістом випадки порушення цінової політики держави спрямовані проти суспільних інтересів, має застосовуватися також кримінальна відповідальність до керівників підприємств, які двічі і більше разів порушили вимоги законодавства щодо цін на товари першої необхідності. Уявляється також, що змова виробників та торговельних підприємств щодо підвищення цін з метою викликати невдоволення широких верств населення, яка призвела до введення надзвичайного стану, має кваліфікуватися як кримінальний злочин, оскільки такі дії спрямовані проти інтересів суспільства.
16.02.2012	Проект Закону про забезпечення доступу до надбань культури і мистецтва та недопущення їх комерціалізації (автори - Симоненко П.М., Дем'янчук В.О., Шмельова С.О.) Законопроектом запропоновані зміни, спрямовані на запобігання перепрофілюванню та відчуженню об'єктів культурного призначення, які становлять значну культурну цінність для українського суспільства. Законом пропонується запровадження мораторію на комерціалізацію об’єктів культурного призначення, що передбачає заборону відчуження або вилучення із державної чи комунальної власності об’єктів культурного призначення, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, їх перепрофілювання. Закон передбачає створення Єдиного державного реєстру закладів культури з метою систематизувати наявні дані по кількості закладів культури з урахуванням майнових об’єктів, які були або є закріпленими за ними, задля здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері протидії комерціалізації культури. Як складова частина законодавства України про державну підтримку національної культури і мистецтва, заклади культури, цей Закон посилює систему правового регулювання задля протидії комерціалізації у культурній сфері.
16.02.2012	Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості (автори - Симоненко П.М.,Самойлик К.С.,Матвєєв В.Й., Лещенко В.О.) Проект Закону України передбачає розширення соціальних гарантій для медичних та педагогічних працівників, що працюють у державних та комунальних закладах сільської місцевості. Це забезпечить покращення їх соціально-економічного становища та підвищить рівень освіти та медичного забезпечення українського села. Проект передбачає внесення відповідних змін до Законів України: «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та «Про освіту». Зокрема пропонується запровадити такі додаткові соціальні гарантії для працівників державних та комунальних закладів освіти та охорони здоров’я у сільській місцевості: - вирішити питання пільгового забезпечення житлом педагогічних та медичних працівників за рахунок: отримання службового житла (будинку або квартири), набуття права власності на надане працівнику в користування службове житло, якщо безперервний стаж роботи за фахом у державній установі в межах одного населеного пункту становить не менше 15 років, або одержання безвідсоткового довгострокового (25-30 років) кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла; - надати педагогічним та медичним працівникам щорічну матеріальну допомогу в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати), щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та щомісячну надбавку в розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати) протягом перших 7 років роботи за фахом для заохочення молоді до працевлаштування в сільській місцевості; - надати соціальні бонуси у вигляді безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту та безкоштовної передплати вітчизняних фахових журналів; - скасувати деякі обмеження щодо забезпечення соціального захисту медичних та педагогічних працівників державних закладів у сільській місцевості, передбачені статтею 57 Закону України «Про освіту» та статтею 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».
16.02.2012	Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників (автори - Симоненко П.М.,Самойлик К.С.,Матвєєв В.Й., Лещенко В.О.) Законопроектом передбачається запровадження обрахунку пенсії педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати, яка визначається відповідно до статті 26, частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та цього Закону та на яку відповідно до законодавства нараховується збір та обов`язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи на посадах педагогічного, медичного працівника понад 25 років, пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати. Пропонуються наступні джерела фінансування: пенсія педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
16.02.2012	Проект Закону про повернення у державну власність приватизованих підприємств стратегічних галузей економіки (автори- Симоненко П.М.,Матвєєв В.Й.,Бабурін О.В., Кравченко М.В.) В умовах світової фінансово-економічної кризи, що вибухнула у 2008 році, негативні наслідки проведених у нашій державі ринкових реформ наглядно виявили існування загроз економічній безпеці та суверенітету України. Ризики наступного загострення глобальної економічної кризи вимагають переорієнтації політики держави на докорінну зміну самої моделі економічної системи, що має гарантувати економічну безпеку та суверенітет України. Нині забезпечення економічного суверенітету України, сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки є неможливим без проведення системних структурно-інституційних перетворень в економіці. Водночас для забезпечення економічної безпеки держави особливо важливого значення набуває посилення державного управління у сфері формування та розвитку стратегічних галузей економіки, а також вироблення механізмів правового регулювання щодо забезпечення можливості реалізації відповідних стратегічних завдань. Насамперед, це стосується правових механізмів проведення структурної трансформації галузі, що має стратегічно важливе значення для економічної безпеки держави, з метою посилення державного управління у сфері стратегічних національних інтересів. Проект Закону розроблено з урахуванням необхідності законодавчого визначення правових механізмів реалізації політики інституційних перетворень в економіці щодо здійснення заходів структурної трансформації її стратегічних галузей шляхом повернення у державну власність приватизованих підприємств, що належать до стратегічних галузей економіки. Проект Закону спрямований на вироблення правових механізмів реалізації політики інституційних перетворень в економіці щодо здійснення заходів інституційно-структурної трансформації галузі, що має стратегічно важливе значення для економічної безпеки держави, та посилення державного управління у відповідній сфері. З цією метою проектом Закону пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади повернення у державну власність приватизованих підприємств стратегічних галузей економіки України з метою забезпечення економічної безпеки держави.
16.02.2012	Проект Закону про переведення економіки України на інноваційну модель розвитку (автори-Симоненко П.М., Голуб О.В., Александровська А.О.) Проект Закону «Про переведення економіки України на інноваційну модель розвитку» є рамковим актом, який визначає основні засади запровадження в Україні інноваційної моделі економічного розвитку. У Законопроекті закріплюються: конституційні основи інноваційної моделі розвитку економіки; принципи державної політики у сфері переведення економіки України на інноваційну модель розвитку; форми реалізації державної політики переведення економіки України на інноваційну модель розвитку; особливості державної підтримки інноваційної економіки регіонів; фінансова підтримка інноваційної діяльності державних і недержавних підприємств, установ та організацій, зокрема система венчурного фінансування; засади регулювання зайнятості в інноваційній сфері; державна підтримкаміжнародного співробітництва у сфері інноваційної діяльності. Вперше у Законопроекті отримали нормативне закріплення: форми реалізації державного впливу на модернізацію економіки на засадах інноваційної моделі розвитку, якими визначені, зокрема: розробка та впровадження державних, галузевих та регіональних цільових програм; підтримка вітчизняних виробництв, орієнтованих на застосування інноваційних технологій, шляхом повного або часткового фінансування інноваційних проектів, створення державних спеціалізованих установ кредитування та страхування у сфері впровадження інновацій; забезпечення діяльності державних установ венчурного фінансування шляхом оптимізації цільового використання бюджетних та позабюджетних видатків на фінансування науки, залучення інших джерел фінансування, зокрема коштів фізичних осіб; запровадження правових механізмів недержавної фінансової підтримки суб'єктів інноваційної інфраструктури, зокрема шляхом створення венчурних та інших фондів; сприяння державно-приватному партнерству у сфері підготовки та підвищення кваліфікації працівників у закладах професійно-технічної та вищої освіти; комплекс заходів, спрямованих на стимулювання економічного розвитку депресивних територій шляхом встановлення спеціальних режимів господарювання для підприємств, розташованих на депресивній території, щонайменше 80 % основних засобів яких розташовані в межах цієї території, мають статус інноваційних підприємств відповідно до вимог Закону України «Про інноваційну діяльність»; форми державної фінансової підтримки інноваційної діяльності державних підприємств – державне страхування та державне кредитування інноваційних проектів державних підприємств, установ та організацій, визначені їх суб’єкти, умови і механізм їх діяльності; поняття і система венчурного фінансування у сфері інноваційної діяльності, до якої віднесені державні венчурні фонди, венчурні підприємства, державні кредитні та страхові фонди, які створюються для надання фінансової підтримки суб’єктам у сфері інноваційної діяльності, визначені форми державної підтримки венчурного фінансування; комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності, які впроваджуються як інновації, як процес залучення об'єктів інтелектуальної власності в інноваційній сфері в економічний оборот. Передбачається, що у випадку відсутності комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, які впроваджуються як інновації, створені за державні кошти або неможливості такої комерціалізації, права власності на такі об'єкти інтелектуальної власності переходять до авторів (виконавців, творців, розробників, винахідників); спеціальний режим оподаткування суб’єктів інноваційної діяльності; можливість застосування спрощеного митного режиму до суб’єктів інноваційної діяльності, який полягає у встановленні спрощених митних процедур.
16.02.2012	Проект Закону про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо переведення економіки України на інноваційну модель розвитку) (автори- Симоненко П.М., Голуб О.В., Александровська А.О.) Законопроект пов`язаний із законопроектом №10069

Дата добавления: 2015-07-17