Читайте также:
|
1. У якому реченні неправильно вжито тире між підметом і присудком?
1. Жити – означає любити (Ю. Мушкетик).
2. Мати – це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя (Г. Кривда).
3. Очі їхні – любов та благання, синій смуток ячить з-під повік (М. Луків).
4. Дівчина була – як у гарячці (М. Коцюбинський).
5. Поезія – це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А. Малишко).
Відповідь: 4
2. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виділенні звертання?
1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко)
2. Мамо, голубко! В співи тремтячі
Ти при мені виливала нудьгу (Г. Чупринка).
3. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля (П. Чубинський)
4. Можна все на світі вибирати сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
5. Гей, батьку мій, степе широкий! (Є. Плужник)
Відповідь: 4
3. У якому складносурядному реченні правильно розставлено розділові знаки?
1. А десь ще б’ють у крицю ковалі
А хтось несе меди в життєві соти
І припадає небо до землі:
Не всі й не всіх вивищують висоти (Т. Севернюк).
2. Глянеш і щоразу тенькне тобі щось у душі (О. Гончар).
3. Грім все гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М. Коцюбинський).
4. Осипаються зорі на груди і розгойдує небо над землею пусті терези (Т. Севернюк).
Відповідь: 3
4. У якому безсполучниковому реченні між його частинами замість риски треба поставити тире?
1. Я знаю / перекують на рала мечі (Є. Плужник).
2. І марилось / по кладочці іду, а кладочка не проста, а тесова (Т. Севернюк).
3. І снилися мені все білі сни / на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти, блискучі, білі... (Леся Українка)
4. Життя як метелик / подув вітер і зламав крила (О. Олесь).
5. Люди кажуть: посієш вчасно / збереш рясно (Народна творчість).
Відповідь: 5
5. Укажіть, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Тремтять, летять вабливі звуки, а з ними радощі (Г. Чупринка).
2. Взяв каганець, пішов, дивитись у клас (В. Васильченко).
3. Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі (Г. Чупринка).
4. Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник).
5. Заспівали, защебетали пташки (Марко Вовчок).
Відповідь: 2
6. У якому реченні неправильно відокремлено дієприкметниковий зворот?
Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський).
Довкола йшли високі вали збудовані з каміння і землі, з дерев’яними і мурованими вежами (В. Малик).
Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).
Роз’ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентався я тихою ходою берегом річки... (М. Коцюбинський)
Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці (І. Франко).
Відповідь: 2
7. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при звертанні?
1. Навчи мене сумнівів мамо, вдихни в мої ночі тривоги: у світі не просто, не прямо розбіглися долі-дороги (М. Руденко).
2. Де забарився ти, вечоре милий? (Є. Плужник)
3. Весно-слов’янко синьоока, тобі мої пісні складаю (Б.-І. Антонич).
4. Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко)
5. Гей, ти, серце! Спокійно виконуй певну кількість ударів своїх! (Є. Плужник).
Відповідь: 1
8. У якому реченні перед сполучником і треба поставити кому?
1. А щось в душі моїй холоне і землю ту наздоганя (Т. Севернюк).
2. Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу (Т. Масенко).
3. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський).
4. Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (О. Олесь)
5. Був уже вечір і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич).
Відповідь: 5
9. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки при прямій мові?
1. І журавлик заспівав радісно: «Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився!» (О. Іванченко).
2. Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: «Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним...» – «А що ж я хіба у Бога теля з’їла, чи що? Хай хто-не-будь інший піде» (Народна творчість).
3. «Легше сказати, ніж зробити», – мовила стара, коли її попросили мовчати («Шведські прислів’я та приказки»).
4. «Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш» (Леся Українка).
5. «Де ж твоя, мій гостю, справа?» – далі вже поет озвався (Леся Українка).
Відповідь: 4
10. У якому реченні з уточнюючими членами допущено пунктуаційну помилку?
1. Далеко, аж до самого небосхилу хвилювалися ниви на вітрі... (М. Коцюбинський)
2. Птахи опускалися зовсім низько, майже до самої землі (Г. Тютюнник).
3. Серце стискалося в передчутті чогось грізного, навіть трагічного (Ю. Мушкетик).
4. Край берега, у затишку, прив’язані човни (Л. Глібов).
5. За Києвом та за Дніпром, попід темним гаєм, ідуть шляхом чумаченьки... (Т. Шевченко).
Відповідь: 1
11. У якому реченні тире між підметом і присудком поставлено неправильно?
1. День – не хмарний, не сонячний, не золотий, а якийсь ніби срібний (І. Нечуй-Левицький).
2. Що не хата – то витвір мистецтва (О. Гончар).
3. Музична ріка – найкраща характеристика для творчості нашого Павла Тичини (М. Рильський). 
4. Мова – це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним (В. Іванишин).
5. Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість).
Відповідь: 1
12. У якому реченні допущено помилку при виокремленні вставних конструкцій?
1. Доволі, мовляв, тримати слово на приколі у затиску броньованих рядків (В. Колодій).
2. А може, я вигадую усе – і то лише дуби побронзовілі (Н. Кащук).
3. Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх задощило (О. Гурін).
4. А єдиних слів, на жаль, було не сказано... (Б. Олійник)
5. Зрештою, щастя – це найвищий тонус душі (О. Гончар).
Відповідь: 3
13. У якому рядку правильно розставлено розділові знаки у складнопідрядному реченні?
1. Якби не поезії дивнії чари убогі жили б ми, понурі, як хмари (І. Франко).
2. А ти для мене й досі молодий хоч вже і сивий, як стебло полинне (Г. Тарас).
3. Людина без знань – це босоногий мандрівник, який не сміє йти в далеку дорогу бо назад не повернеться (С. Пушик).
4. Ми всі за те, щоб сонцеві сіяти, і щоб земля не мокнула від сліз (В. Сосюра).
5. Не вірилося, що покидає назавжди рідні місця, що йде звідси і вже ніколи не повернеться (М. Карплюк).
Відповідь: 5
14. Вкажіть, у якому рядку допущено пунктуаційну помилку у безсполучниковому складному реченні.
Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка).
З лісу шепче гілка, з жита – перепілка, з-за широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко).
Оглянувся, в порту вже кипить бій (О. Гончар).
Вода все змиє, тільки злого слова – ніколи (Народна творчість).
Спочатку попримовкали коники, тоді шелеснуло листя, потім знову запала тиша (Ю. Смолич).
Відповідь: 3
15. У якому реченні допущено помилку при відокремленні обставини?
1. Незважаючи на ранню пору то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О. Гончар).
2. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку (І. Нечуй-Левицький).
3. Нарешті, зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (О. Гончар).
4. Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрімко вгору (В. Шевчук).
5. Розганяючи тумани, сонечко вставало (Б. Грінченко).
Відповідь: 1
16. Визначте, в якому реченні правильно розставлено розділові знаки при однорідних членах речення.
1. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... От де, люди, наша слава, слава України! (Т. Шевченко).
2. В тій великій книжці, що їй ім’я «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній – невільницький поклик до помсти, і порив до свободи (О. Гончар).
3. Кобзарі виспівували багатющу душу народну в думах у піснях, не давали їй вмерти... (В. Василаш)
4. Мова існує у свідомості членів суспільства реалізується в процесах мовлення (В. Іванишин).
5. Вдень не лише сонце – все небо, здавалось, палило дихало спекою (О. Гончар).
Відповідь: 1
17. У якому реченні тире вжито між частинами складного безсполучникового речення?
1. Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість).
2. Дорогоцінність багатства Карпат – букові ліси (І. Цюпа).
3. О, це тонка річ – гумор... (П. Загребельний)
4. Прислів’я і приказки – стислі крилаті вислови: в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу (3 журналу).
5. Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
Відповідь: 5
18. З’ясуйте, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси (М. Вороний).
2. Якщо палко і щиро кохаєш ти убогий і рідний свій люд, то любов може гори звернуть (Б. Грінченко).
3. А, якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу то щастя само вас знайде (В. Сухомлинський).
4. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
5. Коли б був я сокіл вільний, я б летів назустріч сонцю (О. Олесь).
Відповідь: 3
19. Визначте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Людині суджено не рухатись по колу (це, зрештою, й гаразд) (М. Рильський).
2. Дорогоцінність багатства Карпат – букові ліси (І. Цюпа).
3. Може справа, яку розпочну сьогодні, для когось теж стане традицією (М. Олійник).
4. Посіє народ вчасно – вродить пшениця рясно (Народна творчість).
5. Ніхто не може світа пережити (Народна творчість).
Відповідь: 3
20. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах?
1. І враз все зайве позникало:
Обслуга, авто, літники... (Є. Маланюк).
2. У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).
3. Дикі гіллясті вишні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квітами раннього літа, все в цім краю таке соковите, таке зелене (О. Гончар).
4. Ніхто вже не пізнав би їх: ні батьки, ні матері, ані дружини (О. Довженко).
5. І даль, і гай, і темні кручі відбились в лагідній воді (Є. Маланюк).
Відповідь: 3
21. У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
1. Ось послухай / десь за гаєм соловей заплакав враз (О. Олесь).
2. Струмки полощуть срібло тиші / в росі купається трава (Б.-І. Антонич).
3. Зійде сонце / утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко).
4. Сонце впало / на сизу хмару / обрій полум’ям запалав... (В. Симоненко)
5. Куди не глянь / просто й ясно всюди... (М. Старицький).
Відповідь: 1
22. З’ясуйте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові.
1. І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» (Леся Українка).
2. «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
3. Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором!» (Леся Українка).
4. «Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино – Степан каже. – Я загинув, навіки загинув» (Т. Шевченко).
5. А голос твій бринить, співа з журбою: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка).
Відповідь: 4
23. Визначте, в якому реченні з відокремленими означеннями правильно розставлено розділові знаки.
1. Високий і ставний, повернувся Яків додому (А. Шиян).
2. Батько роздратований тим, що з Грицька поганий помічник, побив його (І. Драч).
3. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (3. Тулуб).
4. Місяць закоханий в ніч чарівну сяє, щасливий, і світить (О. Олесь).
5. Хвилювалося, розбуджене весняним вітерцем, жито (Г. Тютюнник).
Відповідь: 1
24. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Сніги не палахкотіли вечірнім сяйвом, а тільки м’яко сочилися блідосинюватим світлом (М. Стельмах).
2. Аж коли дочитав, одірвавши очі озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко).
3. З золотих крил посипались огняні іскри, впали на яркий кришталевий лист, і лист ще краще задзвенів і заспівав укупі з птицею (І. Нечуй-Левицький).
4. Фіалки пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Ю. Смолич).
5. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не зловиш (Народна творчість).
Відповідь: 2
25. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).
2. В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах).
3. Усе в чеканні спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник)
4. Коли прийшли діти, то вчителі зрозуміли, що треба робити по-іншому (М. Рильський).
5. Стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).
Відповідь: 3
26. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні однорідних членів речення?
1. Насправді ж музика – це все: і спів, і чистота, й птахи ці, і хмаровиння, й твердість криці... (В. Коротич)
2. Стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).
3. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю – і дитинство й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
4. Надворі повсюди лежала роса: на жовтій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі (Г. Тютюнник).
5. На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмось обережним кроком, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Г. Тютюнник).
Відповідь: 3
27. У якому безсполучниковому складному реченні замість риски треба поставити двокрапку?
1. Хмари розповзлися / виглянуло сонечко (К. Гордієнко).
2. Трапиться слово зрадливе / геть його, сину, жени (Б. Олійник).
3. Там був звичай / кожен із гостей садив дерево чи кілька дерев (М. Рильський).
4. Вода все змиє / тільки злого слова ніколи (Народна творчість).
5. Щастя в повітрі не в’ється / воно в боротьбі дістається (Народна творчість).
Відповідь: 3
28. У якому реченні допущено помилку при виокремленні дієприкметникового звороту?
1. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).
2. Переповнений любов’ю, я відкрив кохання книгу (П. Тичина).
3. Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).
4. Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський).
5. Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахощах верболозу (Ю. Мартич).
Відповідь: 3
29. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах.
1. Набігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий).
2. Весело землі: цвіте, красується цвітами, садами темними, лугами (Т. Шевченко).
3. Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський).
4. З грубки пахло жаром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром дерези (Г. Тютюнник).
5. Дзвени, моя пісне, і клич до роботи... (В. Сосюра)
Відповідь: 3
30. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
1. Рідко посієш / рідко й зійде (Народна творчість).
2. Менше говори / більше почуєш (Народна творчість).
3. Трава залишає корені / людина – нащадків (Народна творчість).
4. Защебетав соловейко / пішла луна гаєм (Т. Шевченко)
5. Час, окрім судійської, має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї (В. Земляк).
Відповідь: 5
31. У якому реченні перед порівняльним сполучником наче треба поставити кому?
1. Весна була для нього наче сонце (Леся Українка).
2. Зорі між дрібними хмарами наче таночки заводять (Леся Українка).
3. Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали наче пташки (І. Нечуй-Левицький).
4. Він наче знепритомнів (3 розмови).
5. Горпина наче й не чула його слів (3. Тулуб).
Відповідь: 3
32. З’ясуйте, в якому реченні з прямою мовою допущено пунктуаційну помилку.
1. Мовили пращури: «Мудрість не в словах, а в діяннях» (Р. Іваничук).
2. «А, всі ви скептики» – відмахнулась Вірунька Івановою примовкою (О. Гончар).
3. «А як ти думаєш, – зазираючи в очі, нахилився над ним Ничиталюк. – Хто такі генії?» (П. Загребельний).
4. «Слухай, Семене, – кажу йому, – чого ти через Гімалаї летів сюди?» (О. Гончар).
5. «Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!» – шептала сама до себе тітка Антося... (К. Попович).
Відповідь: 2
33. У якому складному безсполучниковому реченні допущено пунктуаційну помилку?
1. Я знаю: того місця не візьме (І. Нечуй-Левицький).
2. Добре послужила нам старая сила: утікала від нас шляхта, штани погубила (П. Куліш).
3. Уподібнюйся пальмі: з міцно стиснутим скелею корінням вона прекрасно здіймається догори (Г. Сковорода).
4. Жайворонки дзвенять у синьому небі: пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я (А. Малишко).
5. Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Народна творчість).
Відповідь: 4
34. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Важко переоцінити значення того, що вже в роки дитинства, на порозі отроцтва людина усвідомлює свої творчі сили і здібності (В. Сухомлинський).
2. Всі кому дорога була воля, відчули смертельну небезпеку, що знову нависла над батьківщиною (Натан Рибак).
3. Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчились (Т. Шевченко)
4. Не скрізь повинен брати гору практицизм, особливо той, що висотує з нас душевність (М. Стельмах).
5. Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини (В. Сухомлинський).
Відповідь: 2
35. У якому реченні допущено помилку при виокремленні порівняльного звороту?
1. Це струнке і гнучке слово п’янить мене, мов пісня, мов золота струна, що бринить в морозному повітрі (І. Микитенко).
2. Невістка як з хреста знята (Панас Мирний).
3. Пучечки соснових гілок стелились на небі як дороге гаптування на блакитному шовку (М. Коцюбинський).
4. Я сьогодні розумію це як виклик долі... (І. Вільде)
5. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво (І. Нечуй-Левицький).
Відповідь: 3
36. З’ясуйте, у якому реченні допущено помилку при відокремленні уточнюючих обставин.
1. Та зараз, цієї пізньої пори, в лугах усю калину вже зірвано – стоять голі кущі, з яких навіть листя пооблітало (Є. Гуцало).
2. А за селом на високому горбі, оточена з усіх боків молодою паростю лісів, височіє сумовита братська могила (Ю. Збанацький).
3. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський).
4. Се було літом, саме у жнива (М. Коцюбинський).
5. Повставали раненько, до схід сонця (Марко Вовчок).
Відповідь: 2
37. Вкажіть, у якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров (К. Дрок).
2. Сіножаті скосяться і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі сади (С. Пушик).
3. У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (М. Коцюбинський).
4. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (М. Рильський).
5. Тебе утрачу – і сама загину (Т. Севернюк).
Відповідь: 2
38. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
1. У неділю опівдні насунулись чорні хмари, вдарив грім, заблискала блискавка, пішов чималий густий літній дощ (І. Нечуй-Левицький). 
2. Був теплий день світилася весна (М. Рильський).
3. На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі (М. Рильський).
4. А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє звідусіль то перші шматки пісень, то жіноче цокотання (М. Стельмах).
5. Темний осінній вечір стоїть за вікнами й шкрябається в шибки дрібними крапельками дощу (В. Козаченко).
Відповідь: 2
39. У якому реченні допущено помилку при відокремленні додатків?
1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).
2. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що опріч назви осінь немає імені їй (М. Рильський).
3. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Трублаїні).
4. Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітленому гіллі саду (Марко Вовчок).
5. У нашій лоцманській слободі, замість тополь, край шляху виросли металеві щогли (О. Гончар).
Відповідь: 2
40. З’ясуйте, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні вставного слова.
1. А єдиних слів, на жаль було не сказано... (Б. Олійник)
2. Зрештою, щастя – це найвищий тонус душі (О. Гончар).
3. Як відомо, однією з найважливіших ланок у духовному житті кожної нації є видання книг (3 газети).
4. Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гурін).
5. Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі береги, ніжні осінні ранки... (М. Хвильовий).
Відповідь: 1
41. У якому реченні з однорідними членами допущено пунктуаційну помилку?
1. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів – ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль).
2. Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького (З календаря).
3. У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).
4. І піч, і комин, і жердка для убрання, і лави, і стіл, і колиска – все на своїм усталенім зручнім місці (М. Влад).
5. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
Відповідь: 2
42. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
1. Защебетав соловейко / пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає (Т. Шевченко).
2. У товаристві лад / усяк тому рад (Народна творчість).
3. Дружба – як дзеркало / розіб’єш – не складеш (Народна творчість).
4. Продають / хвалять, купують / гудять (Народна творчість).
5. Рада б зірка зійти / чорна хмара заступає (Народна творчість).
Відповідь: 3
43. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір (О. Гончар).
2. Я певний: кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).
3. Я думаю, найбільш на Україну тягли його відтіль ті струни потайні (М. Рильський).
4. Певно се країна світла та злотистої блакиті, певно тут не чули зроду, що бува негода в світі (Леся Українка).
5. Очевидячки, се питання усіх цікавило (М. Коцюбинський).
Відповідь: 4
44. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при відокремленні означень?
1. Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. Сосюра).
2. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
3. Втомлена вона заснула, голову поклавши на камінь (І. Франко).
4. Жовто помальовані парти, зсунуті в кутку докупи, були покриті пилом (М. Коцюбинський).
5. Тепла ніч, наповнена степовими пахощами, пропливла над Асканією (О. Гончар).
Відповідь: 3
45. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами поширене означення
1. Тепла ніч наповнена степовими пахощами пропливала над Асканією.
2. Кінь наляканий громовицею різко повертає по праву руч.
3. У небі мерехтіли густо посіяні зорі.
4. І ось я напоєний пахощами батьківської землі, повертався в місто.
5. Сповнений любові я іду по вулиці вузькій.
Відповідь: 3
46. У якому реченні між частинами складного безсполучникового речення треба поставити тире
1. Умовк кобзар сумуючи щось руки не грають.
2. Мені здається твої очі в мою душу світять з вишини.
3.Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
4.Защебетав соловейко пішла луна гаєм.
5. Знаю справедливість таки настане.
Відповідь: 4
47. У якому реченні поширене означення не відокремлюється комами
1. Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.
2. А думки мої натхненні та квітчасті опадають вересневим жовтим листям.
3. На обрії біліють маревом повиті села.
4. Вечір гаптований золотом приходить на зміну дню.
5. Понад сади обтяжені плодами з прощальним криком журавлі летять.
Відповідь: 3
48. У якому реченні допущено пунктуаційні помилки
1. І стежка у росах, і тиха діброва – то все моя рідна співуча земля.
2. Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.
3. Все забуваєм: і скруту, і нужду, і те, здається, що й забути годі.
4. Мерещились мені здаля ліси, поля, квітучі площі – уся утрачена земля, що за життя мені дорожча.
5. Усе ніби поменшало і звузилось: і дорога, і стежка в березі, і круча над Россю.
Відповідь: 2
49. У якому реченні перед сполучником треба поставити кому
1. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.
2. Я люблю коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються клени.
3. Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться вовк.
4. Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.
5. На світанку зорі гаснуть і все живе в лісі прокидається.
Відповідь: 4
50. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами обставину
1. Степ струсивши з себе росу горить рівним жовто-зеленим кольором.
2. Повечерявши гості довго не могли заспокоїтися.
3. Сестра не звикла сидіти склавши руки завжди знайде собі роботу.
4. У сонці красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі.
5. Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.
Відповідь: 3
51. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами поширене означення
1. Це ж ми гартовані в снігах завіяні в пожарах загравою засвітим у віках.
2. Над вікном тьмяніє небо зорями вишите.
3. Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар.
4. У муках у битвах я серцем вразливий цілий усесвіт збагнув.
5. До матері наш вічний голос зігрітий серцем і добром.
Відповідь: 3
52. У якому реченні між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку
1. Тріпотять на вітрі явори шурхотить і опадає листя.
2. Ми знаєм усміхнеться й нам весна.
3. Не могили в степу запорожці на чайках пливуть.
4. Цвіте весна садами молодими шумлять вітри як гості з іменин.
5. Життя прожито друзів не нажито.
Відповідь: 2
53. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку
1. Бачу здалеку хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка).
2. Здобудеш освіту – побачиш більше світу (Народна творчість).
3. Я вже почав здаватися на її підмову, але Дмитро підняв нас обох на кпини, пообіцяв мені на день народження подарувати спідницю і газову хустинку (М. Стельмах).
4. Як угледіла її Джериха, як побачила її рум'яне лице, високий зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку (І. Нечуй-Левицький).
5. На посаді сиділа Нимидора, спустивши очі додолу, а кругом стола сиділи дружки й співали весільних пісень (І. Нечуй-Левицький).
Відповідь: 1
Загальна характеристика мови і професійного спілкування.
Усне ділове мовлення та його особливості
Документ як основний вид ділового мовлення
1 рівень
1. Літературна мова – це
1. Відгалуження загальнонародної мови, вживане в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення.
2. Унормована, загальноприйнята форма національної мови.
3. Різновид національної мови, вживання якого обмежене територією чи соціальною групою людей.
4. Тип національного мислення, тип національної культури, філософії та психології, що може реалізуватися в різноманітних варіантах мовної, мовленнєвої і національно-культурної діяльності.
Відповідь: 2
2. Зачинателем нової української літературної мови вважають
1. Г. Квітку-Основ’яненка.
2. І. Котляревського.
3. Т. Шевченка.
4. Лесю Українку.
Відповідь: 2
3. Орфоепічні норми – це
1. Правила наголошування слів.
2. Сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків і звукосполучень у потоці мовлення.
3. Єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі.
4. Правила написання слів.
Відповідь: 2
4. Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:
1. Наказ, розпорядження, довідка, заява, автобіографія, резюме, службовий лист, оголошення.
2. Нейтральний, стилістично забарвлений.
3. Законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський.
4. Писемний та усний.
Відповідь: 3
5. Документ, у якому особа, яка складає його, подає опис свого життя та діяльності, називається
1. Характеристика.
2. Резюме.
3. Автобіографія.
4. Лист.
Відповідь: 3
6. Національна мова – це
1. Мова, що є засобом усного й письмового спілкування нації.
2. Закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язковим в органах державного управління та діловодства.
3. Мова, вживання якої обмежене територією чи соціальною групою людей.
4. Мова певних соціальних колективів.
Відповідь: 1
7. Основоположником сучасної української літературної мови вважають
1. Т. Шевченка.
2. І. Котляревського.
3. Г. Сковороду;
4. І. Франка.
Відповідь: 1
8. Акцентуаційні (наголосові) норми – це
1. Правила наголошування слів.
2. Сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків і звукосполучень у потоці мовлення.
3. Єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі.
4. Правильне вживання граматичних форм слів, усталена побудова словосполучень, речень.
Відповідь: 1
9. Головними ознаками офіційно-ділового стилю є
1. Наказ, розпорядження, довідка, заява, автобіографія, резюме, службовий лист, оголошення.
2. Документальність, стабільність, стислість, чіткість, висока стандартизація значної частини висловів, сувора регламентація тексту.
3. Неологізми, архаїзми, використання експресивних мовних засобів, метафоричність.
4. Емоційність, використання жаргонізмів і діалектизмів, індивідуально-авторський характер мовлення.
Відповідь: 2
10. Документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу, називається
1. Характеристика.
2. Резюме.
3. Автобіографія.
4. Заява.
Відповідь: 2
11. Державна мова – це
1. Мова, вживання якої обмежене територією чи соціальною групою людей.
2. Перша мова, якою почала розмовляти дитина, або мова, з якою індивід увійшов у культуру в період свого свідомого життя.
3. Офіційна мова державних установ, мова освіти, науки, культури тощо; мова, якою держава заявляє про свій суверенітет у міжнародному спілкуванні.
4. Мова, яка використовується як засіб спілкування в межах певної території компактними національними групами, меншими, ніж інша частина населення країни, і відрізняється від діалектів.
Відповідь: 3
12. Головна ознака літературної мови –
1. Лексичне та фразеологічне багатство.
2. Варіативність мовних одиниць.
3. Засіб спілкування всіх людей.
4. Унормованість.
Відповідь: 4
13. Стилістичні норми – це
1. Норми вживання слів і фразеологізмів у властивому їм значенні.
2. Норми побудови словосполучень і речень.
3. Норми вживання в тому чи іншому функціональному стилі властивих йому мовних засобів.
4. Правильне вживання граматичних форм слів, усталена побудова словосполучень, речень.
Відповідь: 3
14. Головне призначення офіційно-ділового стилю –
1. Регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.
2. Впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття й волю читачів.
3. Служити розв’язанню суспільно-політичних питань, активно впливати на читачів, переконувати.
4. Обслуговувати спілкування людей у галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.
Відповідь: 1
15. Документ, у якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника, називається
1. Характеристика.
2. Резюме.
3. Трудова книжка.
4. Особова справа.
Відповідь: 1
16. Анотація - це
1. Обов’язковий документ, що заповнюється громадянином під час зарахування його на посаду, навчання, для участі в конкурсі тощо.
2. Коротка характеристика змісту книги, статті, рукописного тексту тощо.
3. Документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, фільму, творів мистецтва, рукописних робіт та ін.
4. Письмове повідомлення про виконання певної роботи за визначений період часу.
Відповідь: 2
17. Документ, адресований керівникові установі з повідомленням про ситуацію, що склалася, про наявні факти, явища, про виконану роботу з висновками та пропозиціями автора, називається
1. Доповіддю.
2. Заявою.
3. Доповідною запискою.
4. Листом-повідомленням.
Відповідь: 3
18. Звіти поділяються на такі групи:
1. Службові та особисті.
2. Звітні, інформаційні й ініціативні.
3. Текстові та статистичні.
4. Стенографічні, повні та скорочені.
Відповідь: 3
19. Документ, який інформує адресата про направлення до нього доданих до листа документів - це
1. Супровідний лист.
2. Рекламний лист.
3. Гарантійний лист.
4. Лист-повідомлення.
Відповідь: 1
20. Відгук - це
1. Документ, у якому в письмовій формі подається повідомлення про виконання якоїсь роботи.
2. Термінове повідомлення, передане адресатам по телефону.
3. Документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, фільму, творів мистецтва, рукописних робіт та ін.
4. Документ, який адресується конкретній особі й містить пропозиції взяти участь у події або заході.
Відповідь: 3
21. Документ, що містить опис та підтвердження тих чи інших фактів і подій, називається
1. Довідкою.
2. Оголошенням.
3. Доповідною запискою.
4. Звітом.
Відповідь: 1
22. Протоколи за обсягом фіксованої інформації поділяються на такі групи:
1. Службові та особисті.
2. Стислі, повні та стенографічні.
3. Текстові та статистичні.
4. Інформаційні та звітні.
Відповідь: 2
23. Прізвище особи, яка звертається із заявою, має форму:
1. Родового відмінка без прийменника.
2. Родового відмінка з прийменником.
3. Давального відмінка без прийменника.
4. Давального відмінка з прийменником.
Відповідь: 1
24. “ Я, Петренко Марія Іванівна, одержала 10 комп’ютерів... “ – так починається:
1. Розписка. 2. Пояснювальна записка. 3. Доповідна записка. 4. Доручення.
Відповідь: 1
25. Письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу є:
1. Звіт. 2. Пояснювальна записка. 3. Автобіографія. 4. Резюме.
Відповідь: 1
26. У випадку, коли вам необхідно відтворити частину протоколу, потрібну для вирішення окремого питання, складаєте:
1. Витяг із протоколу. 2. Короткий протокол. 3. Стислий протокол. 4. Стенографічний протокол.
Відповідь: 1
27. Документ колегіальних органів, який фіксує хід і результати проведення зборів, засідань, нарад тощо:
1. Виступ. 2. Протокол. 3. Доповідь. 4. Довідка. 5. Звіт.
Відповідь: 2
28. Доручення – це:
1. Письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні дії або отримувати матеріальні цінності.
2. Документ, який пишуть для підтвердження певних умов, зобов’язань.
3. Документ, який фіксує хід і результати проведення зборів, засідань, нарад.
Відповідь: 1
29. Починати лист необхідно з:
1. Ввічливої форми звертання. 2. Викладення аргументованих вимог адресанта. 3. Вступної частини. 4. Вступних компліментів.
Відповідь: 1
30. Мовні особливості офіційно-ділового стилю:
1. Логічна послідовність.
2. Вживання кацеляризмів, або кліше
3. Вживання слів у переносному значення.
4. Широке вживання слів у прямому значенні.
5. Широке вживання складносурядних речень.
Відповідь: 124
31. Сукупність норм літературної мови, що регулюють вибір правильної форми слова:
1. Синтаксичні норми.
2. Лексичні норми.
3. Орфографічні норми.
4. Морфологічні норми.
5. Наголосові (акцентуаційні) норми.
Відповідь: 4
32. Сукупність норм літературної мови, що регламентують побудову словосполучень і речень:
1. Синтаксичні норми.
2. Лексичні норми.
3. Орфографічні норми.
4. Морфологічні норми.
5. Наголосові (акцентуаційні) норми.
Відповідь: 1
33. Зазначте правильний варіант тексту заяви:
1. Прошу Вашого дозволу на звільнення від занять у зв’язку з сімейними обставинами з 13 по 16 грудня.
2. Прошу звільнити мене від занять 16 грудня 2005 р. у зв’язку з сімейними обставинами.
Відповідь: 2
34. Зазначте правильний варіант тексту заяви:
1. Прошу надати мені п’ятиденну відпустку за власний рахунок.
2. Прошу надати мені відпустку за власний рахунок з 15 грудня 2008 р. до 17 січня 2009 р.
Відповідь: 2
35. Зазначте правильний варіант тексту заяви:
1. Прошу прийняти мене на посаду менеджера по рекламі з 15.12. 2005 року.
2. Прошу призначити мене на посаду менеджера з реклами з 15 грудня 2005 року.
Відповідь: 2
36. Зазначте правильний варіант (перше речення з тексту автобіографії):
1. Я, Данилко А. А., народився 1. 12. 1987 року в м. Луцьку.
2. Я, Данилко Андрій Антонович, народився 1 грудня 1987 року в м. Луцьку.
Відповідь: 2
37. Із переліку ознак виберіть ті, що притаманні офіційно-діловому стилю:
1. Стандартизація, вживання усталених мовних зворотів.
2. Використання емоційно-забарвленої лексики.
3. Уніфікація та стандартизація, однозначність формулювань.
4. Вживання книжної лексики з переносним значенням слів.
Відповідь: 13
38. Документ – це:
1. Друкована стандартна форма ділових паперів з реквізитами, що містять постійну інформацію.
2. Сукупність реквізитів, розміщених у певній послідовності.
3. Матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, який оформлений у прийнятому порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.
Відповідь: 3
39. У складній заяві зазначається:
Перелік документів, які додаються до заяви з метою підтвердження правомірності висловленого в ній прохання.
Гриф обмеженого доступу до документа.
Відмітка про засвідчення копії.
Гриф узгодження.
Відмітка про надходження документа.
Відповідь: 1
40. Порядок денний із зазначенням конкретних питань, які розглядають на зборах колективу, записаний:
1. У протоколі.
2. У витязі з протоколу.
3. У звіті.
4. У плані.
Відповідь: 1
41. Сукупність послідовно об'єднаних змістом і побудованих за правилами мовної системи речень – це:
1. Документ.
2. Текст документа.
3. Назва виду документа.
4. Абзац.
Відповідь: 2
42. Особиста заява оформляється:
1. Від руки на бланку установи.
2. Машинописом на бланку установи.
3. Від руки в одному примірнику.
4. Від руки у двох примірниках.
Відповідь: 3
43. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються:
1. У хронологічній послідовності.
2. У будь-якій послідовності.
3. У послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої інформації.
Відповідь: 3
44. Інформація про факти, події викладається в автобіографії:
1. У послідовності, що зумовлюється ступенем важливості певної інформації.
2. У хронологічній послідовності.
3. У послідовності, що чітко визначається стандартами оформлення документів щодо особового складу.
Відповідь: 2
45. Наказ щодо особового складу – це:
1. Розпорядчий документ, який регламентує призначення, переміщення, звільнення працівники, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення.
2. Правовий акт, що його видає керівник підприємства (структурного підрозділу, у межах своєї компетенції для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед підприємством.
3. Документ, у якому особа (установа, висловлює думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських установ, організацій.
4. Обов'язковий документ особової справи, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.
Відповідь: 1
46. Якщо ви повідомляєте керівника установи, організації про певний факт, подію, виконання окремих завдань, службових доручень, оформляєте:
1. Доповідну записку.
2. Пояснювальну записку.
3. Звіт.
4. Резюме.
Відповідь: 1
47. Коли ви маєте намір пояснити ситуацію, що склалася, факти, дії, вчинки (найчастіше порушення дисципліни, невиконання роботи, і робите це на вимогу керівника, складаєте:
1. Доповідну записку.
2. Пояснювальну записку.
3. Звіт.
4. Характеристику.
Відповідь: 2
48. Документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств, називається:
1. Акт.
2. Довідка.
3. Протокол.
4. Лист.
5. Витяг із протоколу.
Відповідь: 2
49. Від першої особи складені всі документи у рядку:
Відповідь: 2
50. Текст пояснювальної записки повинен мати:
1. Прохання або пропозицію автора.
2. Перелік намічених робіт.
3. Доказ та пояснення причин певних фактів, вчинків.
4. Перелік заходів щодо покращення роботи.
Відповідь: 3
51. Довідка за призначенням – документ:
1. Організаційний.
2. Довідково-інформаційний.
3. Розпорядчий.
4. Особистий офіційний
Відповідь: 2
52. Документи, що створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності, – це:
1. Індивідуальні документи.
2. Особисті документи.
3. Службові документи.
4. Власні документи.
Відповідь: 2
53. Звіт укладається для...
1. Спілкування між установами чи особами.
2. Повідомлення про результати діяльності.
3. Встановлення домовленості про спільну виробничу і творчу діяльність.
4. Домовленість про щось, взаємну згоду.
Відповідь: 2
54. Розписка укладається на...
1. Проведення різних заходів.
2. Одержання та передачу документів чи матеріальних цінностей.
3. Передбачення наслідків чогось.
4. Домовленість про щось, взаємну згоду.
Відповідь: 2
55. Документ, який є письмовим викладом власних результатів наукового дослідження і метою якого є виявлення знань студентів з конкретної дисципліни на певному етапі навчання, називається:
1. Науковою роботою (курсовою, дипломною).
2. Статтею.
3. Рефератом.
4. Повідомленням.
Відповідь: 1
Загальна характеристика мови і професійного спілкування.
Усне ділове мовлення та його особливості
Документ як основний вид ділового мовлення
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 1074 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Рівень складності | | | Рівень складності |