Документи-оригінали і копії

Існує ще поділ документів на оригінали та копії. Цей поділ властивий,

більш за все, архівній справі, бо саме там серед неопублікованих документів

дуже важливо відокремити ті, що є оригіналами.

Оригінальний документ, або оригінал — це той документ, що

створюється і призначається для того, щоб з нього можна було зняти копії.

Копіювання — це дублювання чи відтворення змісту та форми оригіналу в

іншому документі.

Розрізняти оригінал та копії необхідно в тому випадку, коли оригінал має

певне правове значення. Як правило, оригінал існує в одному примірнику і має

необхідні правові засвідчення (підпис, печатку, гриф тощо).

У машинописних документах оригіналом вважається тільки перший

примірник. Нові проблеми щодо визначення оригіналу та копій виникають при

застосуванні комп'ютера для друку документів, тому що ніяких зовнішніх

відмінностей між першим примірником та іншими, що вийдуть з принтера, не

існує.

При підготовці друкованих документів той документ, з якого

здійснюється набір тексту, вважається видавничим оригіналом. Здавалося б, що

з цього погляду всі примірники видання — це копії того документа, що був

оригіналом. Але у правовому відношенні будь-який примірник видання

вважається оригіналом.

При необхідності зняти копію з видання — у повному обсязі чи його

частини — створюються копії, що мають назву "репродуковані

документи". Залежно від способу репродукування розрізняють: фотокопії,

Сайт "Професійні ресурси документознавства"

www.documentoved.at.ua

мікрофільми, ксерокопії. Репродукування видань здійснюється за певними

правилами, що забезпечують права автора на свою інтелектуальну власність і

прибуток від її використання. Звідси англійська назва знака авторського права:

"copyright" (копірайт), що буквально означає "право на копіювання", а

скорочено позначається на виданнях англійською буквою "с" у колі: ©.

Поділ на первинні та вторинні, опубліковані та неопубліковані

документи, оригінали і копії традиційно здійснювався у межах текстових

(тобто писемних) документів. Але ніщо не заважає поширити його і на інші

види документів за знаковою природою інформації (наприклад, на ізографічні,

картографічні, нотні, технічно-кодовані документи) чи за матеріалом носія

інформації (паперові, прозоро-плівкові, магніто-стрічкові, пластинкові), чи за

каналом сприйняття людиною (візуальні, аудіальні, відчутні на дотик і т.д.).

Тобто будь-який документ, а не тільки текстовий паперовий, може бути

первинним чи вторинним, опублікованим або неопублікованим, оригінальним або

копією.

Дата добавления: 2015-07-17