Визначення документа в бібліотекознавстві

Під час створення державних стандартів з питань термінології бібліотечної

справи та науково-інформаційної діяльності було ухвалено, що з метою досягнення

єдності в дисциплінах, які так чи інакше торкаються проблем роботи з документами,

в них буде вживатися єдина термінологія. Це положення стосувалося і визначення

поняття "документ", яке пропонувалося запозичити із стандарту "Діловодство та

архівна справа".

Але недоліки зазначеного вище визначення документа спонукали вчених до

пошуків іншої, здатної відобразити особливості бібліотечної справи, дефініції.

Сайт "Професійні ресурси документознавства"

www.documentoved.at.ua

Значний внесок у розробку такої дефініції зробив російський

бібліотекознавець Юрій Миколайович Столяров.

Ю.М.Столяров спробував окреслити коло тих документів, що потрапляють у

сферу діяльності бібліотеки, через поняття "нооінформація" — "інформація,

створена людським розумом, на відміну від інформації, зафіксованої в явищах

неживої природи або біології" [6]. На перший погляд, тут дійсно з обсягу поняття

"документ" виключаються об'єкти "неживої природи або біології". Проте йдеться не

про самі об'єкти, а про інформацію, що в них зафіксована. Але вид інформації

залежить від того, хто ЇЇ передає і сприймає. Якщо інформацію про явища живої чи

неживої природи передає людина шляхом експонування відповідних об'єктів у

спеціальних зібраннях (колекціях), то така інформація є соціальною (чи

нооінформацією), хоча вона і видобувається споживачем через спостерігання самих

об'єктів, а не їх умовного знакового відображення. Тобто головна відмітна риса

"документа" — наявність _______"нооінформації" чи "соціально'ї" інформації —

притаманна і Документу І, бо він є засобом соціальної комунікації, а не комунікації

в неживій чи живій природі.

Як спосіб конкретизації поняття "документ" у цьому визначенні можна

вважати вислів: "зафіксована на спеціальному речовинному носії..." [7]. Але який

носій вважати "спеціальним"? На жаль, такого уточнення в цьому визначенні немає.

Далі говориться, що "форма та спосіб фіксації тут припускаються будь-які", і хоча

наводиться їх перелік: "тобто на папері, плівці, у вигляді кодексу, стрічки, диску", —

закінчується ця низка невизначеним "тощо". Гадаємо, що Ю.М.Столяров намагався

визначити поняття "документ" у значенні Документа IV. Але об'єктивно ця

дефініція може належати до Документа III, тому що на спеціальному носії, тобто

обраному людиною саме для відтворення певної інформації (знань, почуттів,

вольових імпульсів), створюються і такі документи, як тривимірні твори

образотворчого мистецтва, моделі, макети тощо. Як відомо, збирання, зберігання та

організація використання таких об'єктів не належать до обов'язків бібліотек, хоча в

деяких випадках окремі бібліотеки і виконують подібні функції, характерні для

музеїв.

Пошуки такої дефініції документа, яка б найкращим чином відбивала

особливості об'єкта бібліотечної справи, продовжуються.

Дата добавления: 2015-07-17