Читайте также:
|
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11
Тема. Оцінювання рівня професійного ризику за організаційним чинником забезпечення безпеки праці.
Мета. Опанувати методику оцінювання рівня професійного ризику господарсько-економічної діяльності за організаційним чинником забезпечення безпеки праці.
Теоретичні відомості
Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на забезпечення здоров’я та працездатності працівника під час трудової діяльності. Організаційний чинник забезпечення безпеки праці на виробництві потребує такого рівня організації праці на об’єкті господарювання й такі технічні рішення з охорони праці, які б унеможливлювали вплив на працівників небезпечних та шкідливих чинників.
Оскільки згідно концепції допустимого ризику досягнути абсолютної безпеки неможливо, то у вирішенні питань професійної безпеки ефективним є ризик-орієнтований підхід, суть якого полягає в тому, що на кожному етапі науково-технічного прогресу можна досягнути певний максимально можливий рівень безпеки, який характеризують припустимим рівнем ризику. Кількісно рівень безпеки виробництва оцінюють коефіцієнтом професійного ризику, який розраховують як відношення кількості смертельних нещасних випадків на виробництві, які трапилися протягом одного року, до середньої кількості працівників.
На рівні суспільства загалом припустимим рівнем ризику на сьогодні вважають 1×10-6 рік-1. Очевидно, що у виробничій сфері він є дещо вищим і залежить від виду господарсько-економічної діяльності. За офіційними статистичними даними останніми роками в середньому по Україні рівень професійного ризику коливається в межах (50-60)×10-6 рік-1, хоча в окремих видах господарсько-економічної діяльності, наприклад, підземне видобування кам’яного вугілля, він досягає величини (500-600)×10-6 рік-1.
Припустимим ризиком професійної діяльності вважають той рівень ризику, який характерний для певного виду господарсько-економічної діяльності на підставі розрахунку за статистичними даними останніх трьох років. За відсутності таких даних для окремих видів господарсько-економічної діяльності за припустимий ризик професійної діяльності для них приймають середній по Україні рівень професійного ризику.
З метою прийняття своєчасних і адекватних заходів, направлених на підвищення рівня безпеки господарсько-економічної діяльності, за співвідношенням фактичного рівня професійного ризику Р до припустимого рівня професійної діяльності Р0 виділяють чотири класи (види) ризику, яким відповідають певні заходи (табл. 2.11.1).
Таблиця 2.11.1
Умовні показники та класи (види) ризиків
| Клас (вид) ризику | Нормативні показники ризику | Пропозиції до заходів |
| Неприпустимий | Р/Р0>100 | Роботу призупинити або не починати до проведення заходів щодо зменшення ризику |
| Терпимий у разі введення особливого режиму контролю | 100>Р/Р0>10 | Розробити порядок організації робіт, здійснити заходи щодо зменшення ризику у строки, що не перевищують 3 місяців |
| Терпимий | 10>Р/Р0>1 | Розробити заходи щодо приведення ризику до припустимого рівня у терміни, погоджені з роботодавцем |
| Припустимий | Р0>Р | Дотримуватися наявного порядку з врахуванням вимог чинного законодавства |
Розрахунок фактичного рівня професійного ризику за методикою Національного науково-дослідного інституту охорони праці та промислової безпеки враховує: фактичний стан технологічного обладнання, будівель (споруд), рівень організаційного забезпечення безпеки праці, наявність за відповідний обліковий період нещасних випадків та перевищення на робочих місцях граничнодопустимих рівнів або концентрацій шкідливих виробничих чинників.
Фактичний рівень професійного ризику розраховують за формулою:
| (1) |
де KT – коефіцієнт технічної небезпеки технологічного обладнання; KB – коефіцієнт технічної небезпеки будівель і споруд; K0 – коефіцієнт організаційного забезпечення безпеки; SC – коефіцієнт штрафних санкцій за наявності нещасних випадків та інших порушень вимог охорони праці; Mm – коефіцієнт, який показує максимальний рівень небезпеки за відсутності системи управління охороною праці.
Рівень технічної небезпеки устаткування, машин, механізмів визначають перевіркою їхньої відповідності технічним регламентам, стандартам безпеки праці та правилам охорони праці і коефіцієнт технічної небезпеки обладнання KT на кожній дільниці (структурному підрозділі) розраховують за формулою:
| (2) |
де ОЗ – загальна кількість обладнання (машин, механізмів) на дільниці; ОС – кількість обладнання (машин, механізмів) на дільниці, які відповідають технічним вимогам безпеки.
Рівень технічної безпеки будівель та споруд визначають в умовних балах і коефіцієнт технічної небезпеки K B визначають за характеристикою будівель, наведеною у табл. 2.11.2.
Таблиця 2.11.2
Характеристика будівель та відповідні коефіцієнти їхньої технічної небезпеки
| Характеристика будівель | K B |
| Будівля (споруда) або їхні конструкції не придатні для нормальної експлуатації або знаходяться в аварійному стані, про що свідчать наскрізні тріщини шириною понад 20 мм на всю висоту будівлі, нерівномірні просідання фундаменту, деформації, що порушують нормальну експлуатацію будівлі. | |
| Будівля знаходиться в задовільному стані, про що є запис спеціалізованої організації у паспорті будівлі (споруди) з позначенням строків усунення дефектів або пошкоджень таких, як місцеві вибоїни, відколи, тріщини у стінах шириною до 5 мм, нерівномірні просідання стін з прогинанням до 0,01. Наявні дефекти або пошкодження у встановлені строки не усуваються. |
Продовження таблиці 2.11.2
| Будівля знаходиться у нормальному стані, про що свідчить відсутність тріщин або наявність тріщин у цоколі шириною не більше 1,5 мм. При цьому відсутні документи щодо обстеження і паспортизації технічного стану будівлі. | |
| Будівля знаходиться у задовільному стані, про що є запис спеціалізованої організації у паспорті будівлі (споруди) з позначені строків усунення дефектів або пошкоджень таких, як місцеві вибоїни, відколи, тріщини у стінах шириною до 5 мм, нерівномірні просідання стін з прогинанням до 0,01. Наявні дефекти або пошкодження у встановлені строки усуваються. | |
| Будівля знаходиться у нормальному стані, але при цьому є тріщини у цоколі шириною не більше 1,5 мм, про що є запис спеціалізованої організації у паспорті будівлі (споруди) з позначенням строків усунення дефектів або пошкоджень. Наявні дефекти у встановлені строки не усуваються. | |
| Будівля знаходиться у нормальному стані, фізико-геологічні процеси та явища, що негативно впливають на умови експлуатації будівлі відсутні. | |
| Будівля знаходиться у нормальному стані, але при цьому є тріщини у цоколі шириною не більше 1,5 мм, про що є запис спеціалізованої організації у паспорті будівлі (споруди) з позначенням строків усунення дефектів або пошкоджень. Наявні дефекти у встановлені строки усуваються. |
Рівень організаційного забезпечення безпеки виробництва визначають перевіркою дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці на кожному робочому місці. Для оцінювання рівня професійного ризику за організаційним чинником розроблені кількісні оцінки у балах нормативних документів, що підтверджують дію системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві (табл. 2.11.3), та кількісні оцінки у балах штрафних санкцій за наявності нещасних випадків та інших порушень вимог охорони праці (табл. 2.11.4).
Емпірично встановлено, що дію СУОП на підприємстві можуть підтверджувати 20 нормативних документів та організаційно-технічних заходів (надалі нормативний показник), які наведені у табл. 2.11.3. Оскільки їхня роль у забезпеченні безпеки праці є неоднаковою, то кожному нормативу надано умовну кількість балів, яка характеризує його вагомість і показує рівень небезпеки у разі недотримання його вимог, F. Таким чином, сума балів усіх нормативів, які діють на певній дільниці визначає максимальний рівень небезпеки за відсутності СУОП, Mm.
Для оцінювання рівня організаційного забезпечення безпеки керівник структурного підрозділу заповнює контрольні картки оцінювання стану умов та безпеки праці (табл. 2.11.3) на кожній дільниці.
Під час заповнення контрольної картки для оцінювання рівня організаційної безпеки вказують необхідну та фактичну кількість нормативного показника на окремій дільниці. Наприклад, для оцінювання своєчасності проведення інструктажів з охорони праці вказують кількість працівників, які працюють на момент перевірки в структурному підрозділі і співставляють із кількістю працівників, які пройшли інструктаж з охорони праці, що підтверджено записом у журналі реєстрації інструктажів.
Далі розраховують рівень виконання кожного нормативного показника E:
| (3) |
де HC – фактична кількість нормативного показника, якого необхідно дотримуватися; HE – кількість нормативного показника, яка повинна бути дотримана відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Коефіцієнт організаційного забезпечення безпеки К 0 є сумою балів, які підтверджують фактичне дотримання нормативних показників, і його розраховують за формулою:
| (4) |
де Fk – умовний бал для оцінювання рівня ризику, що характеризує рівень небезпеки у разі недотримання окремого нормативу k.
Таблиця 2.11.3
Контрольна картка оцінювання стану умов та безпеки праці
| № | Нормативні показники, що підтверджують дію СУОП на об’єкті господарювання | Умов-ний бал для оціню-вання ризику, F | Рівень виконання нормативних показників, E | Фактичне дотримання нормативного показника у балах, F k E k | ||
| Передбачена кількість, H E | Фактична кількість, H C | 
| ||||
| Наявність інструкції з охорони праці | ||||||
| Своєчасність прове-дення навчання з охорони праці |
Продовження таблиці 2.11.3
| Своєчасність прове-дення інструктажу з охорони праці | ||||||
| Своєчасність прохо-дження медогляду | ||||||
| Забезпеченість праців-ників засобами індивідуального захис-ту | ||||||
| Виконання комплекс-них та запланованих заходів з охорони праці | ||||||
| Виконання графіків проведення планово-попереджувальних ремонтів | ||||||
| Своєчасність прове-дення випробувань машин, механізмів, устаткування, пристроїв тощо | ||||||
| Своєчасність прове-дення технічних оглядів | ||||||
| Відображення вимог безпеки в технологічній документації | ||||||
| Своєчасність прове-дення технічних оглядів будівель, споруд | ||||||
| Виконання графіків планово-запобіжних ремонтів будівель | ||||||
| Робота припливно- витяжної вентиляції | ||||||
| Наявність знаків безпеки | ||||||
| Наявність засобів пожежогасіння та сигналізації | ||||||
| Дотримання норм розривів та габаритних розмірів, що забез-печують безпеку працівників |
Продовження таблиці 2.11.3
| Наявність протоколів вимірювання опору розтікання на ос-новних заземлювачах і заземлених магістралей і устаткування, опору ізоляції, перевірки повного опору петлі фаза-нуль | ||||||
| Наявність захисних огороджувальних пристроїв | ||||||
| Наявність світлової та звукової сигналізації, блокувальних пристроїв | ||||||
| Дотримання вимог інструкцій з охорони праці |
Розрахунок коефіцієнт штрафних санкцій за наявності нещасних випадків та інших порушень вимог охорони праці SC проводять з урахуванням шкали штрафних балів (табл. 2.11.4) за формулою:
| (5) |
де Qj – кількісна оцінка 
–ої штрафної санкції у балах, Nj – фактична кількість –ої штрафної санкції.
Таблиця 2.11.4
Кількісні оцінки штрафних санкцій
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 293 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Завдання 1. | | | Завдання. |