Читайте также:
|
|
Захист курсових робіт відбувається за графіком і процедурою, яку встановлює кафедра, а кваліфікаційних – за графіком, затвердженим у формі розкладу засідань Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). До захисту кваліфікаційної роботи допускають студентів, які повністю виконали всі вимоги навчального плану, склали відповідні державні іспити, мають позитивний відгук наукового керівника на кваліфікаційну роботу.
Отримавши позитивний відгук наукового керівника, студент подає кваліфікаційну роботу на кафедру не пізніше ніж за два тижні до захисту – відповідно до затвердженого графіка засідань Державної комісії. Науковий керівник дає дозвіл на захист, який разом із екземпляром роботи є підставою для допуску до захисту. Допуск підписує завідувач кафедри, і текст роботи надходить у розпорядження секретаря ДЕК. Далі текст роботи передають на рецензію викладачеві, зазвичай фахівцеві з цієї проблеми. Рецензент повинен докладно проаналізувати випускну роботу й рекомендувати відповідну оцінку.
Рецензія – це комплексна оцінка роботи за такими пунктами: актуальність, новизна дослідження, оцінка змісту роботи, позитивні напрацювання роботи, недоліки й зауваження тощо. Письмова рецензія надається студентові для ознайомлення з міркуваннями рецензента не пізніше ніж за п’ять днів до захисту.
Ознайомившись із рецензією, студент готується до усного виступу на засіданні ДЕК. Тексту виступу в комісію не подають, і в документацію із захисту він не входить. Проте до підготовки цього тексту потрібно підійти з великою відповідальністю, тому що від його змістовності, логічної послідовності викладу ходу й результатів дослідження залежать чіткість, переконливість усного монологу. У тексті для усного виступу має бути розкрито новизну результатів роботи, обґрунтовано її структуру, коротко викладено основний зміст і висновки. У виступі не повинно бути розлогих міркувань, які вимагають доказів, прикладів, цифрового переліку, що погано сприймається на слух і про що достатньо йдеться в тексті кваліфікаційної роботи. Бажано, щоб виступ було узгоджено з науковим керівником. Для виступу студентові надається 10-15 хвилин.
Після виступу члени ДЕК, всі присутні на захисті можуть ставити авторові питання стосовно його теми. Перш ніж відповідати на питання, необхідно уважно його вислухати й (бажано) записати. Далі слово надають рецензентові, який висловлює свою думку щодо студентської роботи. У відповідь студент дякує рецензентові за аналіз його кваліфікаційної роботи й відповідає на його критичні зауваження та рекомендації. Відповідаючи на питання присутніх, рецензента, студент повинен проявити глибину знань в обраній темі, уміння захищати й обґрунтовувати своє бачення проблеми, продемонструвати загальну культуру й уміння дискутувати. Після закінчення дискусії студентові надають заключне слово, яке зазвичай використовують для остаточних висновків за результатами дискусії, уточнення чи підтвердження своєї позиції тощо.
Результати захисту кваліфікаційної роботи обговорюють на закритому засіданні ДЕК, рішення ухвалюють відкритим голосуванням більшістю голосів при обов’язковій присутності голови ДЕК. За рівної кількості голосів голова користується правом вирішального голосу.
Визначальними критеріями при оцінці випускної роботи є самостійність, належний теоретичний рівень, новизна, практична значущість рекомендацій, уміння студента дискутувати, аргументовано захищати свою концепцію й висновки.
Кваліфікаційну роботу оцінюють за 4-бальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно” й “незадовільно”) й оголошують у день захисту після оформлення протоколу засідання ДЕК. Випускник, який отримав оцінку “незадовільно”, має право на повторний захист кваліфікаційної роботи лише в наступному календарному році.
Оцінювання курсової та кваліфікаційної робіт за 100-бальною шкалою подано в Додатку № 5.
Рекомендована література
Блок М. Апология истории, или Ремесло историка / Марк Блок; [пер. с франц. Е. М. Лысенко]. – 2-е изд., доп. – М.: Наука, 1986. – 254, [2] с.
Брайчевський М. Вступ до історичної науки: [навч. посібник] / Михайло Брайчевський. – К.: К М Academia, 1995. – 168 с.
Воблий К. Г. Організація роботи наукового працівника (методика і техніка) / К. Г. Воблий. – Вид. 3-є. – К.: Наукова думка, 1969. – 102 с.
Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності / Леонід Зашкільняк. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1999. – 228 с.
Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. – М.: Наука, 1987. – 438, [1] с.
Колігвуд Р. Дж. Ідея історії / Р. Дж. Колігвуд; [пер. з англ. О. Мокровольський]. – К.: Основи, 1996. – 616 с.
Крип’якевич І. П. Нарис методики історичних досліджень. Завдання історичної методики / І. П. Крип’якевич // Укр. іст. журнал. – 1967. – № 2-4, 7-10.
Мицик Ю. А. Кваліфікаційні та курсові роботи і реферати історії. Поради студентові щодо написання і захисту / Мицик Ю. А., Бажан О. Г., Зубко В. М. – 2-е вид., виправл. і доповн. – К.: Дельта, 2006. – 40 с.
П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі: [навч. посіб. для вузів] / І. С. П’ятницька-Позднякова. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 116 с.
Рогожин М. Как написать курсовую и дипломную работы / М. Рогожин. – СПб: Питер, 2005. – 188 с.
Санцевич А. В. Методика исторического исследования / А. В. Санцевич.– 2-е изд., перераб., доп. – К.: Наукова думка, 1990. – 210, [1] с.
Свердан М. М. Основи наукових досліджень: [навч. посібн.] / М. М. Свердан, М. Р. Свердан. – Чернівці: Рута, 2003. – 352 с.
Справочник научного работника: архивы, документы, исследователь / [авт.-сост. Ю. М. Гроссман, В. Н. Кутик]. – 2-е изд., перераб., доп. – Львов: Вища школа, 1983. – 499с.
Справочник научного работника / [А. Р. Мацюк и др.]. – Киев: Наукова думка, 1989. – 327 [1] c.
Яковенко Н. Вступ до історії / Наталя Яковенко. – К.: Критика, 2007. – 376 с.
Эко У. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки / Умберто Эко; [пер. с итал. Е. Костюкевич]. – Санкт-Петербург: Symposium, 2004. – 301 с.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Технічне оформлення рукопису | | | Зміст кваліфікаційних робіт |