Глосарій основних понять кримінально-виконавчого права

Арештний дім – установа виконання покарань тюремного типу, покликана забезпечувати ізоляцію та роздільне тримання засуджених до арешту.

Виконання кримінального покарання – врегульований нормами кримінально-виконавчого законодавства процес реалізації покарання, поєднаний із виправленням та ресоціалізацією засудженого, який здійснюється спеціально уповноваженими державними органами та установами.

Виправна колонія – кримінально-виконавча установа закритого типу, яка покликана забезпечувати ізоляцію й роздільне тримання засуджених та у якій відбувається кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк і довічне позбавлення волі.

Виправлення засудженого – процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють унього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Виправний центр – кримінально-виконавча установа відкритого типу, в якій утримуються засуджені до обмеження волі без фізичної ізоляції від суспільства.

Виправно-трудове право – самостійна галузь права радянського періоду, яка регулювала відносини у сфері виконання покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом на засуджених, основною метою яких було виправлення засуджених, а основним засобом досягнення цієї мети була суспільно корисна праця.

Виховна колонія – спеціальна виховна установа виконання покарань, у якій утримуються неповнолітні засуджені до позбавлення волі на певний строк.

Державний департамент України з питань виконання покарань – центральний орган виконавчої влади, який організовує виконання законодавчих актів, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Джерела кримінально-виконавчого права – це правові акти органів влади або компетентних органів управління, що містять норми кримінально-виконавчого права, які регулюють порядок виконання та відбування кримінальних покарань.

Дисциплінарний батальйон – установа, в якій виконується покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні засуджених військовослужбовців строкової служби.

Дільниця виправної колонії – це структурна, ізольована від інших, частина виправної колонії, встановлена з метою забезпечення більш якісного виконання кримінального покарання.

Законні інтереси засудженого – це закріплені у правових нормах конкретні дії та прагнення засудженого володіти тими або іншими благами, які задовольняються, як правило в результаті позитивної оцінки посадовими особами адміністрації установи виконання покарань, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання.

Злісний порушник установленого порядку відбування покарання – це засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, безпідставно відмовляється від праці; припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою

здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.

Зміна умов тримання засуджених – це переведення засудженого з однієї дільниці до іншої в межах однієї виправної колонії або до колонії з іншим рівнем безпеки залежно від його поведінки і ставлення до праці та навчання.

Класифікація засуджених до позбавлення волі – це розподіл засуджених на відносно однорідні категорії за певними ознаками для створення найбільш ефективних умов у досягненні цілей покарання.

Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань – цепроцес спостереження та перевірки дотримання вимог законності персоналом органів та установ виконання покарань під час здійснення ними покладених на них обов’язків із виконання кримінального покарання.

Короткострокове побачення – це побачення з родичами або іншими особами тривалістю до чотирьох годин, що здійснюється у присутності представника колонії.

Короткочасні виїзди з виправної колонії – є нетривалим залишенням меж колонії у зв’язку з винятковими особистими обставинами строком не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.

Кримінально-виконавча інспекція – орган виконання покарань, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.

Кримінально-виконавча політика – це діяльність вищих органів державної влади, спрямована на розробку і реалізацію єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, яка повинна відповідати об’єктивним потребам боротьби зі злочинністю, захисту прав і законних інтересів людини і суспільства.

Кримінально-виконавча система – це сукупність інституціональних і правових елементів загальнодержавного механізму боротьби зі злочинністю, яка відповідає сучасному стану політичного, економічного, соціального, культурного, інформаційного, кадрового і науково-технічного розвитку держави і суспільства.

Кримінально-виконавче законодавство – це система нормативно-правовихактів, яка складається з Кримінально-виконавчого кодексу України, інших чинних актів, а також чинних міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, які регулюють весь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та у процесі виконання і відбування кримінальних покарань.

Кримінально-виконавче право – це самостійна галузь права України, яка відображає загальні ідеї, положення, принципи єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Кримінально-виконавчі правовідносини – це врегульовані нормами кримінально-виконавчого права відносини, що виникають у процесі виконання та відбування покарання між засудженими, представниками адміністрації органів і установ виконання покарань та іншими особами і організаціями, які беруть участь у процесі кримінальних покарань.

Нагляд за засудженими – це система заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінального покарання у виді позбавлення (обмеження) волі шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції та особистої безпеки засуджених і безпеки персоналу установ.

Обов’язки засуджених – це встановлена у заборонних та зобов’язальних нормах права поведінка засудженого під час відбування покарання, яка забезпечує: досягнення цілей покарання, підтримання правопорядку в установі виконання покарань під час відбування покарання засудженим, максимально забезпечує дотримання прав та свобод як засудженого так і інших осіб.

Пенітенціарист –фахівець у сфері науки і практики виконання і відбування кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі.

Пенітенціарій – в’язниця з максимально суворим рівнем ізоляції і постійним наглядом за засудженим для досягнення мети його каяття.

Пенітенціарна злочинність – це злочинність у місцях позбавлення волі.

Пенітенціарна політика – (від латин. «каяття») – це самостійна галузь державно-правової діяльності уповноважених на те суб’єктів соціального управління з визначення обов’язкових до виконання керівних ідей, принципів, доктринальних положень, установок, вимог, цілей та завдань у сфері забезпечення каяття осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, які б відповідали законам та закономірностям соціалізації особистості, збалансовано забезпечували задоволення законних прав та інтересів громадянина, суспільство і держави.

Пенологія або пенітенціарна наука – це наука про пов’язані з позбавленням волі кримінальні покарання, центральною категорією якої є досягнення мети каяття злочинця.

Правовий статус засудженого – це збудоване на загальному правовому статусі громадян України і визначене за допомогою правових норм становище засуджених під час відбування ними кримінального покарання, яке складається із сукупності прав, обов’язків і законних інтересів засудженого.

Примусові заходи медичного характеру – це примусове лікування засуджених, які мають хворобу, що становить небезпеку для інших осіб, та не пройшли повного курсу лікування.

Принципи кримінально-виконавчого права – це основні ідеї, керівні положення, які визначають стратегію та напрямки розвитку інститутів і норм цієї галузі права, забезпечують системність правового регулювання суспільних відносин, що виникають під час виконання покарань.

Прогресивна система відбування покарання – це особливий порядок виконання покарання (зміна умов відбування засудженими покарання залежно від його поведінки), що передбачає певну системну сукупність правил, завданням яких є досягнення основних цілей покарання.

Режим у виправних і виховних колоніях – це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов’язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Рівень безпеки виправної колонії – загальний критерій класифікації виправних колоній за їх видами залежно від ступеня суворості вимог стосовно утримання різних категорій засуджених до позбавлення волі (виховні колонії мінімального, середнього, максимального рівня безпеки).

Розпорядок дня – це час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірки наявності засуджених, проведення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання (у виховних колоніях), виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх відділів, служб, об’єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні-пральні, крамниці.

Слідчий ізолятор – установа, яка згідно зі ст. 18 КВК України виконує функції виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправної колонії середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.

Соціальна адаптація – комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів.

Соціальний патронаж – комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів.

Соціально-виховна робота – це цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених.

Структурні дільниці виправних і виховних колоній – ізольовані одна від одної, в межах виправної колонії, або району її розташування, дільниці, у яких тримаються різні категорії засуджених для більш цілеспрямованого та ефективного застосування до них основних засобів виправлення і ресоціалізації.

Суб’єктивне право засудженого – це закріплена в законі й гарантована державою реальна можливість поведінки засудженого або користування ним соціальними благами, що забезпечується юридичними обов’язками посадових осіб органів та установ виконання кримінальних покарань або інших суб’єктів, які беруть участь у кримінально-виконавчих правовідносинах.

Територіальні органи управління Департаменту – управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

Тривалі побачення – це побачення строком до трьох діб з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачи, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і громадянам, які проживали однією сім’єю без укладення шлюбу, за умови, що в них єспільні неповнолітні діти.

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Австралія

Австрія

Адміністративна реформа

Адміністративний нагляд 567–578

Адміністрація органів і установ виконання покарань 108-109, 1 М

Альтернативне покарання

Амністія 530-533

Англія

Апеляційна комісія 359–364

Арешт (як вид кримінального покарання) 296-312

Арештантські відділення

Арештний будинок

Арештний дім 93, 105, 297

Афганістан

Афро-американські етнічні групи

Безпека засуджених 114,400

Безстрокове позбавлення волі

Бельгія

Бразилія

Будинки примусових робіт (бупри) 67

Будинок дитини при установі виконання покарань 493–494

Великобританія

В’єтнам

Взяття під варту 590–603

Види органів і установ виконання покарань 93

Визначення засудженому місця відбування покарання 361-362

Виконавче провадження

Виконавчий лист 218

Виправлення 29–30, 87

Виправні колонії 93, 105

Виправна колонія

Виправний стройовий табір (амер.)

Виправний центр 93, 105, 314

Виправно-комерційний комплекс

Виправно-трудова колонія 77

Виправно-трудовий табір 72–73, 77

Вислання 325

Виховні колонії 93, 106

Виховно-виправний процес

Військова підготовка засуджених військовослужбовців 344

Відомчий контроль 144

Військовий стан 421

Вік засуджених 355

Віктимологічна профілактика

Втеча 189,413

В’язниця

В’язнична реформа

Гамівна сорочка 189,413

Гауптвахта 94, 297, 307

Гігієна засуджених 187

Головне управління виправно-трудових таборів (ГУТАБ) 74

Головне тюремне управління (ГТУ) 54

Головне управління виконання покарань (ГУВП)

Господарське обслуговування 95, 370

Громадська Рада 154–157

Громадський вплив 42,92

Громадський контроль 147

Громадські організації 148

Громадські ради

Громадські роботи

Грошові перекази 442

Групова непокора 421

Гуманізм

Данія

Девіантна поведінка

Делінквент

Демократичний контроль

Державна виконавча служба 217

Державна влада

Державна кримінально-виконавча служба України 89,93,95

Державна пенітенціарна служба (ДПС) України

Державна політика у сфері виконання кримінальних покарань

Державне політичне управління (ДПУ)

Державний виконавець 219

Державний департамент України з питань виконання покарань (ДДУзПВП) 84, 92, 97-104

Дисциплінарний батальйон 94, 335

Дисциплінарний ізолятор 406

Диференціація та індивідуалізація 41

Дії, що дезорганізують діяльність установ виконання покарань 413

Дільниці виправної, виховної колонії:

- карантину, діагностики та розподілу 373

- посиленого контролю виправної колонії 373, 380

- ресоціалізації 373–374

- соціальної реабілітації 373, 378

- соціальної адаптації 373

Дільничні інспектори міліції 249

Довічне позбавлення волі 92, 513–525

Догана 406

Додаткове побачення 404

Домашній арешт

Дострокове звільнення від покарання 165, 346, 530

Дострокове зняття стягнення 404–405

Електронний моніторинг

Естетичне виховання засуджених 474

Європейський Суд з прав людини 182

Європейські пенітенціарні (в’язничні) правила 196-205

Жорстоке поводження 174

Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України 24, 96

Завдання кримінально-виконавчого законодавства 29–30

Загальноосвітнє навчання засуджених 481–486

Законні інтереси засуджених 112

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням 405, 538

Заохочення 274, 303, 318-320

Запобіжні заходи 95, 590

Зарахування грошей на особові рахунки засуджених 120, 465

Зарахування часу позбавлення волі до загального трудового стажу 120, 470

Заробітна плата засуджених 465–469

Заслання

Засоби виправлення засуджених 42, 92 Засуджені жінки 361

Захист потерпілих від злочинів

Заходи заохочення та стягнення 273, 303, 318

Звернення засуджених 113, 136, 139

Звільнення від відбування покарання з випробуванням 544 Звільнення від відбування покарання за хворобою 539-541 Злісне порушення режиму 417–420 Зміна умов тримання засуджених 80-82, 413–417

Ізолятор спеціального призначення 67, 69

Ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) 591

Ізоляціонізм

Ізоляція

Індивідуальний вплив

Індивідуально-профілактична робота 247, 375

Індія

Ірак

Іран

Іспитовий строк 586

Канада

Кара 159

Карно-виконавчий кодекс Польщі

Карально-виховний вплив

Карально-виховний процес

Катування 174–176

Каторжні роботи 76, 160

Китай, Китайська народна республіка (КНР)

Класифікація засуджених до позбавлення волі 348–353

Колонії-поселення 80

Комісія з питань розподілу, направлення та переведення осіб, засуджених до позбавлення волі 359–364

Комітет сусідів

Комунально-побутове забезпечення засуджених 302

Конвоювання засуджених 248, 366

Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань 133–134

Конфіскація майна 230–235

Концентраційні табори 63

Корекційний контроль

Корекція

Короткострокове побачення 429

Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній 434–435

Кримінальний кодекс (КК)

Кримінально-виконавча політика 15

Кримінально-виконавча система

Кримінально-виконавче законодавство

Кримінально-виконавче право 26–31

Кримінально-виконавчий кодекс (КВК)

Кримінально-виконавчі інспекції 93,105, 246

Кримінально-виконавчі правовідносини 36–38

Кримінально-виконавчі установи 93

Кримінально-процесуальний кодекс

Листування засуджених 439–441

Ліквідація підприємств установ виконання покарань 461

Лікувальні установи 364, 454

Лікувально-виправні заходи

Ліміт наповнення установи

Майно, що не підлягає конфіскації 231–232

Масові заворушення засуджених 421

Матеріальна відповідальність засуджених 309

Матеріально-побутове забезпечення засуджених 444–450

Медико-санітарне забезпечення засуджених 450–457

Медичні частини установ виконання покарань 452–453

Міжнародні стандарти поводження з засудженими 171

Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими

Мінімум заробітної плати засуджених 465

Моральне виховання засуджених 474

Навчально-трудові школи

Нагляд за засудженими 397

Надзвичайний стан 420–421

Наряд на етапування засуджених 360

Наука кримінально-виконавчого права 26, 44, 46

Національна безпека

Начальники відділень соціально-психологічної служби 381, 441

Невизначений вирок суду

Нідерланди

Німеччина

Норми житлової площі в установах виконання покарань 446

Норми кримінально-виконавчого права 32

Об’єднання громадян 147

Облік засуджених 368

Обмеження волі 313

Обов’язки засуджених 114

Обчислення строку покарання 284 Обчислення іспитового строку 586 Обшуки 367

Одиночна камера (ОК) 406–407

Омбудсман

Оперативно-розшукова діяльність 408–410

Органи виконання покарань 93

Особа засудженого 406

Особиста безпека засуджених

Особиста безпека персоналу 400–401

Особисті речі засуджених 337, 495

Особова справа засудженого 368

Пакістан

Пекінські правила 213

Пенітенціарна політика

Пенітенціарна система

Пенітенціарій

Пенсійне забезпечення засуджених 117, 120

Переведення засуджених до позбавлення волі 363

Перевиховання

Перегляд кореспонденції 439

Персонал Державної кримінально-виконавчої системи України 96

Персонал установ і органів виконання покарань 84, 94

Північна Корея (КНДР)

Підстави виконання кримінальних покарань 242, 255

Піклувальні ради 152–154

Поводження із засудженими 169, 551

Подяка 303,318

Позбавлення виборчих прав

Позбавлення волі на певний строк 34, 62, 86

Позбавлення громадянських прав

Позбавлення політичних прав

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю 241

Політика у сфері виконання кримінальних покарань 13–18

Помилування 533

Попередження 210, 250, 280

Порушення клопотань про помилування 534–536

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання 530

Порядок звільнення від відбування покарання 527–545

Порядок надання побачень засудженим 429–433

Порядок отримання бандеролей 435, 438

Порядок отримання посилок і передач 435–439

Посадова особа 407

Потерпілий

Права засуджених 113

Правовий статус засуджених 112

Працевлаштування засуджених 460–463

Працевлаштування звільнених 552–554

Праця засуджених 458–465

Президент України

Предмет кримінально-виконавчого права 28

Приватизація в’язниць

Приймально-розподільчий центр

Приміщення камерного типу (ПКТ) 406,420

Принципи кримінально-виконавчого законодавства 38–44

Принципи кримінально-виконавчого права 38–44

Принципи поводження із засудженими 195

Пробація

Програма індивідуально-виховної роботи із засудженим 375, 381

Проживання за межами установи виконання покарань 466, 493

Прокурорський нагляд 139–142

Професійно-технічне навчання засуджених 481–485

Рада Європи

Реабілітація

Реадмісія

Регіональна комісія 359–364

Режим 386-403

Реінтеграція

Релігійні організації 122, 480

Ресоціалізація засуджених 29, 87

Реформа Державної кримінально-виконавчої служби України

Реформаторій 166

Рецидив злочинів 357

Рівні безпеки 360

Розподільча комісія 69

Румунія

Самодіяльні організації засуджених 478–479

Саудівська Аравія

Свобода віросповідання 122

Сектор максимального рівня безпеки 420, 516

Сімейний суд

Скарги засуджених 136,139

Слідчий ізолятор (СІЗО) 95

Служба пробації

Смертна кара 53–54, 106,183

Сомалі

Соціальна адаптація 548–551

Спеціальні засоби 410–412

Сполучені Штати Америки (США)

Спостережні комісії 147–150

Строк позбавлення волі

Строк покарання 526–527

Структурні дільниці виправних і виховних колоній 372

Ступінь виправлення 415

Судимість 545–548

Судова тюрма

Судовий контроль 143

Суспільно корисна праця 42, 92

Табірний пункт 76

Табори примусових робіт 63

Таїланд

Телефонні розмови засуджених 429–434

Територіальні органи управління 104 Технічні засоби нагляду та контролю 408

Товариство піклувальне про тюрми 51

Токійські правила 206, 209–212 Тривале побачення 429, 431, 454

Трудове виховання

Тюремне ув’язнення

Тюрми 55, 78

Тюрмознавство 161

У

Угорщина

Уельс

Умови тримання засудженихс

Умовне засудження

Умовно-дострокове звільнення 405, 537–538

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (див. також Омбудсман)

Установи виконання покарань 93, 477

Утримання із заробітної плати засуджених 267, 291

Ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт 276

Ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт 263

Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі 322

Ухилення від сплати штрафу 217, 230

Фінляндія

Фізичне виховання засуджених 474 Франція

Харчування засуджених до позбавлення волі 449

Хворі засуджені 453–454

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань 97

Центри соціальної адаптації 556

Час хвороби 287

Чеська республіка

Чисельність засуджених 371

Швейцарія

Швеція

Шефство 509

Шкода 273

Штраф 216

Щорічна відпустка 262, 272

Ямайка

Японія

Навчальне-видання

Авторський колектив:

ВЕРБЕНСЬКИЙ Михайло Георгійович,

БАНДУРКА Олександр Олександрович,

БОГАТИРЬОВ Іван Григорович та ін.

Дата добавления: 2015-07-17