Читайте также:
|
|
До цього часу консервативному лікуванню при ВХ приділяють незаслужено мало уваги. Як показує клінічний досвід, навіть після проведення можливого радикального або паліативного хірургічного лікування необхідно призначити післяопераційні реабілітаційні заходи у зв’язку із прогресуючим перебігом ХВН. Консервативна терапія також необхідна для підготовки хворих із важкими формами ХВН до операційного лікування і для щонайшвидшої реабілітації хворих у післяопераційному періоді. Слід пам’ятати, що лікування ХВН при ВХ – це процес постійний і багатокомпонентний, у якому чергуються різні методи.
Завдання консервативної терапії
− усунення чинників ризику розвитку хвороби (корекція способу життя, харчування, раціональне працевлаштування);
− покращання флебогемодинаміки (еластична компресія, лікувальна фізкультура тощо);
− нормалізація функції венозної стінки;
− корекція порушень мікроциркуляції, гемореології та лімфоплину;
− усунення запальних реакцій.
Медикаментне лікування варикозної хвороби.
Медикаментне лікування є складовою частиною консервативної терапії при ВХ, і його застосовують із такою метою:
· усунення симптомів ХВН і попередження розвитку ускладнень;
· профілактика рецидиву захворювань венозної системи;
· передопераційна підготовка пацієнтів;
· післяопераційна реабілітація;
· підвищення якості життя пацієнтів.
Медикаментні препарати не усувають варикозного розширення вен. Проте варикозне розширення вен призводить до виникнення двох основних груп симптомів, які турбують пацієнтів: набряків і неприємних відчуттів у ногах.
Лікарські препарати, що їх застосовують у лікуванні ХВН:
1. Флеботропні:
· флавоноїди (детралекс, флебодіа, цикло-3-форт, нормовен);
· похідні рутину (венорутон, рутин, троксерутин, троксевазин);
· сапоніни (анавенол, ескузан);
· синтетичні речовини (глівенол, гінко-форт).
2. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) − ібупрофен, диклофенак тощо.
3. Препарати системної ензимотерапії − вобензим, флогензим тощо.
4. Вазоактивні засоби і дезагреганти – пентоксифілін, аспірин, дипіридамол, похідні нікотинової кислоти, простагландини (PgЕ1).
5. Топічні лікарські засоби: препарати, що містять гепарин (есавен-гель, ліотон-1000 тощо), НПЗП (диклофенак-гель, фастум-гель); кортикостероїди (целестодерм, флуцинар, фторокорт тощо), флеботоніки (венорутон-гель, гінкор-гель, цикло-3-мазь тощо).
6. Засоби для місцевого лікування, які необхідно поєднувати з еластичною компресією та системною фармакотерапією.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Варикозне розширення вен, визначення, етіопатогенез. | | | Генезис российской бюрократии |