Читайте также:
|
|
Приймаємо корпус та накривку редуктора виготовленими литтям з сірого чавуну СЧ 15 ГОСТ 1412-85.
12.1 Товщина стінки корпуса:
δ = 0,025 · α ω+ 5 = 0,025 · ________ + 5 = ________ мм.
Приймаємо: δ = ________ мм (рекомендоване значення δ ≥ 8 мм).
12.2 Товщина стінки накривки редуктора:
δ1 = 0,02 · αω + 5 = 0,02 · ________ + 5 = ________ мм.
Приймаємо: δ1 = _______ мм.
12.3 Товщина верхнього поясу корпуса редуктора:
S = 1,5 · δ = 1,5 · ________ = ________ мм.
Приймаємо: S = ________ мм.
12.4 Товщина нижнього поясу корпуса редуктора:
t = (2…2,5) · δ = (2…2,5) · ________ = ________... ________ мм.
Приймаємо: t = ________ мм.
12.5 Товщина поясу накривки редуктора:
S1 = 1,5 · δ1 = 1,5 · ________ = ________ мм.
Приймаємо: S1 = _______ мм.
12.6 Товщина ребер жорсткості корпусу редуктора:
с = 0,85 · δ = 0,85 · ________ = ________ мм.
Приймаємо: с = ________ мм.
12.7 Діаметри фундаментних болтів:
dф = (1,5…2,5) δ = (1,5…2,5) · ________ = ________... ________ мм.
Приймаємо: фундаментні болти М _______ за ГОСТ 7798-70.
12.8 Діаметри болтів, що з'єднують накривку з корпусом редуктора біля підшипників:
dкп = 0,75 · dф = 0,75 · ________ = ________ мм.
Приймаємо: болти М ________ за ГОСТ 7798-70.
12.9 Діаметри болтів, що з'єднують накривку з корпусом редуктора:
dк = (0,5…0,6) · dф = (0,5…0,6) · ________ = ________ … _______ мм.
Приймаємо: болти М ________ за ГОСТ 7798-70.
12.10 Діаметри гвинтів, що приєднують кришки підшипників до корпусу редуктора:
dп = (0,7...1,4) · δ = (0,7...1,4) · ________ = ________... ________ мм.
Приймаємо: гвинти М ________ за ТОСТ 11738-72
12.11 Ширина поясу з'єднання корпусу та накривки редуктора біля підшипників:
k = 3 · dк =3 · ________ = _________ мм.
Приймаємо: k = _________ мм.
12.12 Ширина нижнього поясу корпуса редуктора:
k1 = k – (2...8) = ________ – (2...8) = ________ … _______ мм.
Приймаємо: k1 = ________ мм.
12.13 Діаметри гвинтів для закріплення кришки оглядового отвору:
dко = 6...8 мм.
Приймаємо: гвинти М6 за ГОСТ 1491-72.
12.14 Діаметри пробки для зливання оливи з редуктора:
dпр = (1,6…2,2) · δ = (1,6…2,2) · ________ = ________... _______ мм.
Приймаємо: пробку М ____х____ за ГОСТ 10491-83.
12.15 Діаметри штифтів, що фіксують накривку відносно корпусу редуктора:
dшт = dкп – (2…4) = _______ – (2...4) = _______ … ______ мм.
Приймаємо штифти конічні: Штифт _______ ГОСТ 3129-70
13. ПІДБІР ПІДШИПНИКІВ ЗА ДИНАМІЧНОЮ ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЮ
Ведучий вал:
З попередніх розрахунків маємо:
Ft1 = ______ Н; Fr1 = ______ Н; Fа1 = 0
13.1 Будуємо розрахункову схему навантаження ведучого валу (мал. 1).
13.2 Визначаємо реакції опор:
- Горизонтальна площина:
.
- Вертикальна площина:
Перевірка: ; - RАХ - RВХ + Ft1 = 0;.
; RАY + RВY – Fr1 = 0;
- _______ - _______ + ______ = 0.
_______ + _______ – ______ = 0.
13.3 Визначаємо сумарні реакції в опорах:
13.4 Перевірка шарикових радіальних підшипників:
За відсутності осьового зусилля Fа попередньо призначаємо шарикові однорядні радіальні підшипники середньої серії ___________________
ГОСТ 8338-75 для яких:
d = _______ мм;
D = _______ мм; С0 = _______ кН;
В = ______ мм;; Сr = ________ кН.
13.5 Еквівалентне динамічне навантаження складе:
Rекв=(X· Y+ Y·Fa)· Кб · КТ
де Х та Y — відповідно, коефіцієнти радіального та осьового навантаження (таблиця 7.3 [2]), приймаємо Х = ____; Y = _______.
Кб — коефіцієнт безпеки (для редукторів загального призначення рекомендовано приймати Кб =1,4);
КТ — температурний коефіцієнт (при робочій температурі в редукторі t до 100°С рекомендовано приймати КТ = 1).
13.5. Визначаємо розрахункову довговічність по більшому з двох значень еквівалентного навантаження, годин:
Таким чином, розрахункова довговічність підшипників значно вища за задану.
Ведений вал:
Підшипники веденого валу обираємо за результатами орієнтовного розрахунку (п.10.2).
Малюнок 1. Схема навантаження ведучого валу
14. ВИБІР ТА ПЕРЕВІРКА ШПОНОК
Приймаємо шпонки призматичні зі округленими торцями.
Розміри перерізів шпонок та пазів, а також довжина шпонок регламентовані СТ СЕВ 189-75 (таблиця 6.9 [2]).
Матеріал шпонок — Сталь 45 нормалізована.
Перевіряємо міцність шпонок на вихідних кінцях ведучого та веденого валів та під зубчастим колесом, як на найбільш навантажених ділянках валу (менші діаметри вихідних кінців валів та відповідно менші розміри поперечного перетину).
Параметри | Ведучий вал | Ведений вал | |
Діаметр вала, мм | dв1 =_______ lв1 =_______ | dв2 =_______ lв2 =_______ | dк2 =______ lм =_______ |
Розміри шпонок, мм (b х h) | _____х_____ | _____х_____ | _____х_____ |
Довжина шпонки, мм (l) | _____ | _____ | _____ |
Глибина пазу, мм | _____ _____ | _____ _____ | _____ _____ |
Допустиме напруження зминання [σзм], МПа | 150 | 150 | 150 |
Розрахункове напруження зминання [σзм], МПа |
Ведучий вал:
Ведений вал:
Таким чином, умова міцності на зминання для всіх випадків виконується.
15. УТОЧНЕНИЙ РОЗРАХУНОК ВАЛІВ
15.1 Побудуємо епюри згинаючих моментів у вертикальній та горизонтальній площинах (мал.1).
Горизонтальна площина:
Вертикальна площина:
Сумарний згинаючий момент:
Крутний момент:
Тz = Т1 = ________ Н·м
15.2 Матеріал вала-шестерні - Сталь 40Х, ТО - поліпшення. Визначаємо межу міцності матеріалу вала-шестерні з урахуванням термообробки σв = _______ МПа (таблиця 4.1 [1]).
Межа витривалості при симетричному циклі зміни нормальних
напружень вигину:
σ–1=0,43 σв=0,43 · _______ = _______ МПа
Межа витривалості при віднульовому циклі зміни дотичних напружень
при крученні:
τ –1 = 0,58 σв= 0,58 · _______ = _______ МПа
Межа плинності (згідно таблиці 4.1 [1]):
σТ = _______ МПа
15.3 Перевіряємо переріз А-А вихідного кінця ведучого валу, де
концентратором напружень є шпонкова канавка, вважаючи, що ця частина валу працює тільки на кручення за умови міцності по дотичним напруженням, тоді коефіцієнт запасу міцності буде дорівнювати:
,
де Sτ — коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням;
(τ –1)D — межа витривалості у розрахунковому перерізі А-А, МПа;
τа — амплітуда віднульового циклу дотичних напружень, МПа.
Знаходимо межу витривалості у розрахунковому перерізі А-А:
де (Кτ)D — коефіцієнт концентрації дотичних напружень, що дорівнює:
де Кτ - ефективний коефіцієнт концентрації дотичних напружень. За таблицею 11.2 [4] інтерполюванням визначаємо Кτ у залежності від σв для кінця валу, ослабленого шпонковою канавкою;
Кd - коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу (при крученні Кd визначається по dв1 за таблицею 11.3 [4]);
КF - коефіцієнт впливу шорсткості поверхні вала, що визначається інтерполюванням за таблицею 11.4 [4];
КY - коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення, визначається за таблицею 11.5 [4] (для валів без поверхневого зміцнення КY = 1).
Знаходимо амплітуду віднульового циклу дотичних напружень, МПа:
де Т1 = ________ Н·м — обертаючий момент на ведучому валу редуктора;
Wр - полярний момент інерції опору перерізу вала під шпонковою
канавкою, мм3;
dв1 - діаметр вихідного кінця ведучого валу, мм;
b - ширина шпонки, мм;
t1 -глибина шпонкового пазу, мм.
Тоді:
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням:
Таким чином, умова міцності на кручення вихідного кінця ведучого валу виконується.
15.4 Перевірочний розрахунок перерізу Б-Б проводимо у тому разі, якщо діаметр вихідного кінця валу dв1 не було збільшено при конструюванні для з'єднання його стандартною муфтою з валом електродвигуна.
У іншому разі, перевіряємо вал під шестернею у перерізі Б-Б по нормальним напруженням за умови міцності:
де Sσ — коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням;
(σ–1)D — межа витривалості у розрахунковому перерізі Б-Б, МПа;
σа — амплітуда симетричного циклу нормальних напружень, МПа.
Знаходимо межу витривалості у розрахунковому перерізі Б-Б:
,
де (Кσ)D - коефіцієнт концентрації нормальних напружень, що дорівнює:
,
де Кσ — ефективний коефіцієнт концентрації нормальних напружень. За таблицею 11.2 [4] інтерполюванням визначаємо Кσ у залежності від σв для кінця валу, ослабленого шпонковою канавкою;
Кd — коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу (при крученні Кd визначається по dв1 за таблицею 11.3 [4]);
КF — коефіцієнт впливу шорсткості поверхні вала, що визначається інтерполюванням за таблицею 11.4 [4];
КY — коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення, визначається за таблицею 11.5 [4] (для валів без поверхневого зміцнення КY = 1).
Знаходимо амплітуду симетричного циклу нормальних напружень:
,
де Wо — осьовий момент опору перерізу Б-Б ведучого валу, мм3.
За таблицею 8.25 [1] вибираємо формулу для визначення осьового моменту опору перерізу:
,
тоді:
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням:
,
таким чином, умова міцності по нормальним напруженням для перерізу Б-Б ведучого валу виконується. Завеликий запас міцності пояснюється тим, що діаметр валу був збільшений при конструюванні для з'єднання його стандартною муфтою з валом електродвигуна, що припустимо для навчальних проектів.
15.5 Сумуючий коефіцієнт запасу міцності складає:
16. ВИБІР ЗМАЩЕННЯ
Змащення зубчастого зачеплення відбувається зануренням зубчастого колеса у оливу, що заливається до корпусу редуктора на рівень, який забезпечує занурення колеса приблизно на 10 мм.
Орієнтовно необхідна кінематична в'язкість змащувального матеріалу визначається за таблицею 8.8 [2] у залежності від колової швидкості зубчастих коліс.
При коловій швидкості ν =________м/с олива повинна мати кінематичну в'язкість υ50 = ______ сСт.
За таблицею 8.10 [2] приймаємо оливу індустріальну _____________
ГОСТ 20799-75.
Підшипники змащуються пластичним консистентним мастилом, яке закладають до підшипникових камер при збиранні.
Сорт мастила обираємо за таблицею 7.15 [2] - солідол жировий УС-1 ГОСТ 1033-73.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Чернилевский Д.В. «Курсовое проектирование деталей машин и механизмов», К.: Вища школа, 1987.
2. Чернавский С.А., Ицкович Г.М. и др. «Курсовое проектирование деталей машин», М.: Машиностроение, 1979.
3. Чернавский С.А. и др. «Проектирование механических передач»: учебно-справочное пособие для вузов - 5-е изд., перераб. и доп. М.: Машиностроение, 1984.
4. Шейнблит А.Е. «Курсовое проектироеание деталей машин», М.: Высшая школа, 1991.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розрахунок веденого валу | | | Введение. |