Читайте также: |
|
Твори Герберта Веллса в Україні почали перекладати в 30-і pp. Саме тоді починають свою діяльність ті, хто згодом становитиме кістяк перекладацького корпусу. «Повість про дні майбутні» Г. Веллса в 1930 р. переклали В. Гладка та К. Корякіна. В 1936 р. в перекладі М. Іванова з'являється переклад «Невидимої людини». Саме цей переклад за редакцією Д. Паламарчука друкується і в наступні роки (Невидимець. - К.: Молодь, 1972; Дніпро. - Вершини світового письменства, 1977). Ще одна повість у перекладі М. Іванова - «Машина часу» - вийшла через кілька десятиліть (К.: Дніпро, 1977. - Вершини світового письменства). До цієї ж збірки включено ще два найвідоміші науково-фантастичні романи письменника: «Війна світів» та «Острів доктора Моро» в перекладі Д. Паламарчука.
До цих творів додається в 1969 р. «Містер Блетсуорсі на острові Ремпан» у перекладі В. Легкоступа (К.: Дніпро); «У безодні. Оповідання для старших школярів» у перекладі О. Логвиненка.
Безумовно, Г. Веллс був одним з найвідоміших в Україні письменників - численні російські переклади, починаючи від 1900 р. (адже саме в Росії у видавництві «Шиповник» у 10-і pp.. виходило перше тринадцятитомне зібрання творів англійського письменника, а потім - ще вісім; найповніше п'ятнадцятитомне під редакцією одного з найкращих й найавторитетніших у світі знавців Веллса Ю. Кагарлицького видано в 1965 р.) мали велику популярність також серед українських читачів.
МАШИНА ЧАСУ
Спроби відходу від лінійних механістичних уявлень про час і простір були характерними для європейської науки кінця XIX ст. [471] До них належить і книга Хінтона «Що таке четвертий вимір» (1884), парадоксальною реакцією на яку можна вважати «Кентервільські привиди» Оскара Вайльда. Дискусії про можливості неевклідової геометрії точилися і в тому студентському середовищі, частиною якого був Герберт Веллс. Як людина із схильністю до науково-філософських роздумів, Веллс доходив висновку, що четвертим виміром слід вважати час. У 1888 р. у квітневому та травневому номерах журналу «Сайєнс скулз джорнал» він виступив із повістю «Аргонавти хроносу», де дається опис подорожі в часі; згодом підкріпив свої фантазії науковою статтею «Жорсткий всесвіт» (1891). Та ж ідея була викладена ще раз 1894 р. в журналі «Нейшнл обсервер». З часом ці дві статті слугували науковим підґрунтям для вступу до роману «Машина часу». До того ж Г. Веллс постійно перебував під впливом дарвінівської теорії еволюції, а також наукових ідей свого вчителя Томаса Хакслі, зокрема його роботи «Пролегомени» (1884), де розвинено думку про можливість регресивного руху життя, від форм різноманітних до порівняно одноманітних, від розвинених - до примітивних. Ці ідеї обігруються й піддаються потрактуванню й у романі «Машина часу».
Письменик-початківець Г. Веллс, створюючи свою першу повість «Аргонавти хроносу», знаходився в річищі романтизму. Але матеріал, тексти, з якими він працював, вимагали інших, неромантичних способів зображення. І в подальшій науково-фантастичній прозі Веллса починає домінувати стиль, оснований на логіці наукових обґрунтувань.
Вперше «Машина часу» була надрукована в журнальному варіанті (часопис «Нью рев'ю») під назвою «Повість мандрівника в часі» в січні-травні 1895 р. і в травні того ж 1895 р. вийшла окремим виданням водночас в США і в Англії. Книжковий варіант був скорочений на один епізод: з нього була виключена розповідь про ще одну зупинку мандрівника в часі, протягом якої він зустрівся з останніми нащадками людини, які являли собою жалюгідні створіння, маленькі й безбарвні, й слугували їжею якимось величезним комахам.
С. 33 - Вільям-Ернест Генлі (1849-1903) - впливовий англійський поет, критик і видавець кінця XIX ст.
С. 36 - «А проте це ж бо й є четвертий вимір, дарма що дехто, говорячи про нього, не уявляє собі, що він означає. Власне, [ 472] це лише інакший погляд на Час. Між Часом та будь-яким з інших вимірів тільки та різниця, що наша свідомість повсякчас пересувається вздовж нього». - В основі цієї фрази лежить думка Хакслі, висловлена ним у полеміці із матеріалістом Бюхнером, про те, що, крім матерії та енергії, у світі існує ще й людська свідомість із власними законами.
С. 37 - Саймон Ньюком (1835-1909) - відомий американський астроном, праці якого і нині не втратили свого значення. Книжка Ньюкома «Астрономія для всіх», перекладена російською в 1905 p., була популярною і в Україні.
С. 38 - Фут - англійська міра довжини, рівна приблизно розміру ступні людини. Фут у різних країнах має різний розмір. Англійський фут дорівнює 1/7 сажені, або 12 дюймам, або 30,479 см.
С. 39 - «...Про Гастінгську битву». - Гастінгс - місто на південному сході Англії. Тут 14 жовтня 1066 р. відбулася битва між військом англосаксонського короля Гарольда та норманського герцога Вільгельма, що висадилося на узбережжі Англії. Перемогу здобув норманський герцог, який того ж року був коронований як англійський король Вільгельм І. Протягом наступних кількох років Вільгельм Завойовник, як його згодом назвали історіографи, підкорив усю країну.
С. 44 - Ліннеївське товариство - природниче товариство, засноване в Лондоні 1788 р. і назване на честь видатного шведського вченого-ботаніка Карла Ліннея (1707-1778). Засновник товариства сер Дж. Сміт купив у 1783 р. бібліотеку, рукописи та колекції Ліннея; у 1828 р. все це стало власністю товариства.
С. 46 - Розбері Арчібальд Філіп - англійський політичний діяч, який очолював імперіалістичне крило ліберальної партії (так званих лібералів-імперіалістів). У 1894-1895 pp. був британським прем'єром.
С. 51 - «Вирізьблена з білого мармуру статуя була схожою на крилатого Сфінкса». - Фігура Сфінкса була улюбленим символом декадентів. Те, що Білий Сфінкс стає першим враженням Мандрівника в новому світі, для сучасників Веллса одразу слугувало знаком того загального виродження, з яким довелося зустрітися герою письменника.
С. 53 - Дрезденські порцелянові статуетки. - Дрезден - столиця Саксонії; уславлена у світі саксонська порцеляна вироблялася з 1710 р. в Мейсені і відзначалася багатством фарб і кольорів. [473]
C. 54 - Горельєф - скульптурне зображення або орнамент, що виступають на площині більш, ніж на половину товщі зображуваного предмета.
С. 58 - Грифони - зображення міфічного чудиська грифа (крилатий лев із орлиною головою) в живопису, скульптурі чи орнаменті.
С. 70 - Аллен Чарлз Грант (1848-1899) - англійський біолог, письменник, популяризатор науки. Аллен написав кілька романів, книгу про Дарвіна і велику кількість статей та книг, присвячених пропаганді дарвінізму.
С. 71 - Дарвін Джордж Говард (1845-1912) - англійський астроном і математик, син Чарлза Дарвіна. Дж. Дарвіну належить кілька космогонічних гіпотез, які широко обговорювалися в час написання «Машини часу». Теорія, про яку тут йдеться, не підтвердилася й зберігає лише історичне значення
С. 80 - Каролінги - династія франкських королів, що правила з 751 року. За часів Карла Великого (бл. 742-814) утворилася могутня імперія, що об'єднала або поставила в залежність від себе майже всю Західну та частину Східної Європи. Після смерті Карла Великого, найвідомішого представника цієї династії, держава Каролінгів занепала.
Немезіда - у міфології греків - дочка Нікти (ночі); спостерігає за справедливим розподілом благ серед людей і спрямовує свій гнів на тих, хто порушує закон. Немезіда - богиня помсти.
С. 82 - «...статую, схожу на Фавна». - Фавн - за римською міфологією - бог лісів, пасовиськ, полів, тварин. Фавн вважався лукавим духом, що викрадав дітей, насилав хвороби і кошмари. Серед селян вважався покровителем тваринництва та сільського життя.
С. 84 - «Я навіть - на зразок Карлейля - намагався збудити в собі зневагу до цієї звироднілої аристократії...» - Томас Карлейль (1795-1881) - англійський філософ та історик. У своїй книзі «Історія французької революції» (1837) з презирством писав про французьку аристократію як про клас звироднілий і нездатний правити. Книга Карлейля була прочитана Веллсом ще в студентські роки і дуже вплинула на його свідомість, про що свідчать чернетки роману «Машина часу». [474]
С. 85 - Мегатерії - гігантська викопна тварина з загону неповнозубих, схожа на сучасних лінивців; залишки мегатерія зустрічаються в Північній та Південній Америці.
С. 106 - Плезіозаври - великі викопні морські плазуни мезозойської доби, відзначаються довгою шиєю (більшість), маленькою головою та товстим тулубом із сильно розвиненими, схожими на ласти кінцівками, що відігравали роль плавників.
Тріасовий період - перший з трьох періодів мезозойської ери.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
XVI. ЩО БУЛО ПІСЛЯ РОЗПОВІДІ | | | ЩОКОВІ ДРОБАРКИ З ПРОСТИМ РУХОМ ЩОКИ |