Охорона праці. 6.1Аналіз умов праці та засоби безпеки щодо попередження травматизму і професійних

6.1Аналіз умов праці та засоби безпеки щодо попередження травматизму і професійних захворювань

Для розробки та впровадження сайту в експлуатацію необхідним обладнанням є ПК або ноутбук.

Під час роботи на ПК на людину можуть впливати один, або декілька небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

- підвищена температура поверхонь обладнання;

- підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря;

- підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвук;

- підвищений рівень статичної електрики;

- відсутність чи нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці).

До працівників підприємства, безпосередньо занятих розробкою сайтів відносяться спеціалісти: інженер - програміст та веб-дизайнер.

Основним робочим положення працівника є положення «сидячи», що супроводжується статичним навантаженням значної кількості м’язів ніг, плечей, рук та шиї. М’язи перебувають у скороченому стані і не розслаблюються, що погіршує кровообіг. Робота «сидячи» призводить до зниження м’язової активності - гіподинамії. За браком рухів знижується споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвиту атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, безсоння, роздратування.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Приміщення з ПК відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки.

При роботі в кабінеті на людину може впливати ряд шкідливих і небезпечних чинників.

Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо - та електробезпеки.

Перед екраном монітора, особливо старих типів, повинен бути спеціальний захисний екран. При його відсутності треба сидіти на відстані витягнутої руки від монітора.

Якщо у приміщенні експлуатується більше одного комп'ютера, то треба врахувати, що на користувача одного комп'ютера можуть впливати випромінювання від інших, в першу чергу бокових, а також і задньої стінки сусіднього дисплея. Тому необхідний захист спеціальними фільтрами і щоб користувач розміщався від бічних і задніх стінок інших дисплеїв на відстані не ближче одного метра.

З гігієнічної точки зору система загального освітлення більш досконала, оскільки дає можливість більш рівномірно розподілити світлову енергію. Оскільки люмінесцентні лампи є енергетично більш економічними та за спектральними характеристиками вони максимально наближаються до природного світла, що важливо при використанні суміщеного освітлення доцільно відати перевагу саме таким лампам.

Якщо немає застережень стосовно спектрального складу випромінюваного світла, то найкраще з економічної точки зору застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.

Приміщення, що планується є адміністративно - конторським, в таких приміщеннях доцільно використовувати світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.

Раціональне освітлення приміщення сприяє кращому виконанню виробничого завдання і забезпеченню комфорту при роботі.

Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням в них людини, відповідно до санітарних норм та правил, мають природне освітлення. Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної освітленості.

ЕОМ не створює значного шуму і вібрацій.

Джерелом шуму в робочому приміщенні є системний блок, принтер та кондиціонер. Рівень шуму в кабінеті становить - 40 дБ(А). Взагалі рівень шуму повинен бути не більше 50 дБ(А).

6.2 Організація робочих місць

Робоче місце й взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця й достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи й переміщення.

Головними елементами робочого місця оператору пульту діагностування є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення оператору. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці й документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору: пристрій введення інформації (клавіатура), пристрій виведення інформації (монітор), друкуючий пристрій.

Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в крапці ліктя й з відносно нерухомим плечем.

Оптимальне розміщення предметів праці й документації в зонах досяжності представлено на рисунку 6.1.

Документація, необхідна при роботі повинна знаходитися у зоні легкої досяжності долоні -в, а у висувних ящиках стола - література, якою не користуються постійно.

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам:

- висота стола повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності опираючись на підлокітники;

- нижня частина стола повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;

- поверхня стола повинна мати властивості, що виключають поява відблисків у поле зору оператору;

- конструкція стола повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менш трьох, для зберігання документації);висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, що рекомендує висота сидіння над рівнем підлоги перебуває в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотермінала, між монітором і клавіатурою й т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мелькання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), чим відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана, документа й клавіатури може бути рівним.

Положення екрану визначається:

- відстанню зчитування (0,6...0,7м);

- кутом зчитування, напрямком погляду на 20° нижче горизонталі до центра екрана, причому екран перпендикулярний цьому напрямку.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана:

- по висоті +3° см;

- по нахилі від -10° до +20° щодо вертикалі;

- у лівому і правому напрямках.

Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози оператору пульту діагностування наступні:

- голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20°;

- плечі повинні бути розслаблені;

- лікті - під кутом 80°...100°;

- передпліччя й кисті рук - у горизонтальному положенні.

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними факторами: немає гарної підставки для документів, клавіатура перебуває занадто високо, а документи - низько, нікуди покласти руки й кисті, недостатній простір для ніг.

Рисунок 6.2 - Розміщення основних і периферійних складових ПК

(а – сканер; б – монітор; в – принтер; г – робочий стол;

ґ – клавіатура; д – миша)

З метою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти стола, клавіатури й екрана, а також підставка для рук.

Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яркостей символів і екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея становить 60...80 см, то висота знака повинна бути не менш 3мм, оптимальне співвідношення ширини й висоти знака становить 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношення яскравості тла екрана й символів - від 1:2 до 1:15.

Під час користування комп'ютером фахівці радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Також вважають, що верхня частина монітору повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться униз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднювання очей. До того ж якщо екран установлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не обмиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їхньої швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці та правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві мають велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення її привабливості, що позитивно впливає на продуктивність.

6.3 Заходи пожежної безпеки та електробезпеки

Робота по створенню сайтів зазвичай розробляють у робочому приміщенні, яке за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії Д, бо в ньому знаходяться негорючі речовини в холодному стані [9].

Ступінь вогнестійкості будівлі ІІ, тому що стіни приміщення кабінету цегляні.

Це приміщення з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до існуючого з’єднання з землею металевими конструкціями будинків, з одного боку, і металевими корпусами електроприладів.

Мережа, що живить комп’ютер, має такі властивості:

- змінний струм частотою 50 Гц;

- напруга в мережі 220В.

6.4 Охорона навколишнього середовища

Згідно з законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» ЕОМ не є джерелом яких-небудь шкідливих речовин, що забруднюють навколишнє середовище. В ході розробки та тестування автоматизованої системи утворюються відходи у вигляді використаного паперу та канцтоварів, які збираються в спеціальний контейнер, а потім відправляються на утилізацію.

Дата добавления: 2015-07-15