Розв'язання. Цехова собівартість: 25 + 10 + 3,75 = 38,75 тис

Цехова собівартість: 25 + 10 + 3,75 = 38,75 тис. грн.

Виробнича собівартість: 38,75 + 2,8 + 2,1 + 1,5 = 45,15 тис. грн.

Повна собівартість: 45,15 + 1,2 + 4,5 + 1,69 + 2,2 = 54,74 тис. грн.

_______________________________________________________________

Слід зауважити, що не всі витрати підприємства включаються до собівартості продукції. Через собівартість відшкодовуються лише ті витрати, які забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, природних ресурсів і робочої сили. До таких відносять витрати пов’язані з:

• дослідженням ринку і виявленням потреби у продукції;

• підготовкою й освоєнням нової продукції;

• виробництвом продукції (витрати сировини, матеріалів, енергії, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, оплата праці виробничого персоналу з нарахуваннями на неї);

• обслуговуванням виробничого процесу й управління ним;

• збутом продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати тощо);

• розвідкою, використанням і охороною природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за використання водних, лісових ресурсів, витрати на рекультивацію земель, охорону повітряного, водного басейнів тощо);

• набором та підготовкою кадрів;

• поточною раціоналізацією виробництва (вдосконаленням технології, організації виробництва та праці, підвищенням якості продукції), крім капітальних витрат.

Способи планування собівартості продукції підприємства.

Перший спосіб планування собівартості продукції базується на використанні кошторису виробництва, що складається на основі елементів витрат (матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, інші витрати).

Кошторис витрат виробництва - це витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період, незалежно від того, включаються вони до собівартості продукції в цьому періоді чи ні (наприклад, сплачена за рік вперед орендна плата за приміщення офісу). Із цього видно, що кошторис і собівартість продукції не збігаються. Тому, з метою встановлення собівартості продукції кошторис витрат виробництва необхідно коригувати.

Послідовність коригування кошторису витрат подана на рис. 7.13.

На першому етапі необхідно відняти витрати, які з різних причин не включаються до виробничої собівартості (наприклад, позавиробничі витрати, втрати від браку тощо). Далі віднімається приріст та додається зменшення залишків витрат майбутніх періодів (наприклад, витрати на передплату періо­дичних видань, на сплачені наперед орендні платежі тощо).

Якщо мала місце зміна залишків резервів майбутніх платежів (відпускних, винагороди за стаж роботи та інші), то їх приріст додається, а зменшення - віднімається.

На наступному етапі необхідно відняти приріст і додати зменшення залишків незавершеного виробництва. Останнім кроком є додавання позавиробничих витрат. У результаті отримано повну собівартість продукції підприємства. Розглянемо на прикладі цей спосіб обчислення собівартості продукції.

Дата добавления: 2015-07-15