Теоретичні відомості. Визначення шумового забруднення території

Визначення шумового забруднення території

Звук – це повздовжня хвиля, тиск якої поширюється в повітряному середовищі з певною частотою. Шум – хаотична сукупність звукових коливань на різних частотах.Шум — одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коливних змін тиску повітря. Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, пере­ривчастий, імпульсний. Загалом шум — це хаотичне нагромадження звуків різної частоти, сили, висоти, тривалості, які виходять за межі звукового комфорту. Нині добре відомо, що шуми шкідливо виливають на здоров'я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично неможлива, тому регулювання і обмеження шумового забруднення довкілля — важливий і обов'язковий захід.

Шум характеризується наступними параметрами: частота (Гц), звуковим тиском (Н/м²), силою звуку (Вт/м²), рівнем сили звуку (дБ) і т.д.

До звукових коливань, які сприймаються людським вухом, відносяться коливання, частота яких знаходиться в межах від 16 до 20000 Гц. Коливання з частотою нижче 16 Гц відноситься до інфразвуку, понад 20000 Гц – ультразвуку.

Людина сприймає подразнюючий вплив шуму за логарифмічною шкалою. Тому на практиці величини інтенсивності звуку, звукового тиску, звукової потужності застосовують їх логарифмічні залежності, що називаються рівнями звуку в дБ. Одиницею вимірювання прийнято умовну величину, що називається бел (Б) – відношення діючого значення звукового тиску до мінімального значення, котре сприймається вухом людини.. Частіше використовують таку одиницю, як децибел — дБ, яка дорівнює 0,1 Б.

В техніці визначено різні коригувальні частотні характеристики А, В, С, Д. Як стандартну частотну характеристику прийнято шкалу А, яка найбільш близька до частотної характеристики чутливості сприйняття слухового апарату людини.

Рівень шуму навколишнього природного середовища складає 30–60 дБА. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі й транспортні шуми, рівень яких нерідко перевищує 100 дБА.

Загальний шум автомобіля, що рухається складається з шуму, який створюється двигуном, агрегатами автомобіля, кузовом коченням шин, потоком повітря. Шум, який виникає під час роботи двигуна і автомобіля в цілому, можна поділити на дві групи – аеродинамічний і механічний.

Близько 60-80% шумового фону міст створює автомобільний транспорт. Тому для цього застосовують нормування шуму автомобілів, тобто встановлюють гранично допустимі рівні шуму в децибелах за коригувальною шкалою А (дБА)

1.1. Джерелами зовнішнього шуму в містах і інших населених пунктах є:

– потоки всіх видів наземного автомобільного і рейкового транспорту;

– авіаційний транспорт в аеропортах і зонах повітряних підходів до аеродромів;

– майданчики навантажувально-развантажувальних робіт об'єктів транспорту, підприємства торгівлі і інших комунально-побутових установ обслуговування;

– промислові підприємства, окремі установки і агрегати;

– відкриті спортивні споруди і ігрові майданчики; механізми і установки, що виконують роботи по будівництву, прибиранню і впорядкуванню міських територій.

1.2. Боротьба з шумом в містах і інших населених пунктах здійснюється наступними основними напрямками:

– на джерелах шуму конструктивними і адміністративними методами /створення і застосування малошумних агрегатів і екіпажів, а також регламентація часу їх работи/;

–на шляху розповсюдження шуму від джерела до об'єктів шумозахисту архітектурно-планувальними і інженерно-будівельними методами і засобами;

–на об'єкті, що захищається від шуму, конструктивно-будівельними заходами, що забезпечують підвищення звукоізолюючих якостей конструкцій, що захищають, будівель і споруд, раціональним внутрішнім плануванням житлових будівель.

1.3. Для забезпечення нормативних рівнів звуку в будівлях і на територіях рекомендується при розробці проектних рішень на всіх стадіях містобудівного проектування враховувати наступне:

– кожне подвоєння відстані від джерела шуму дає зниження рівня звуку на 4...5 дБА;

– підприємства, екрани, стінки, спеціальні зелені насадження, укоси і тому подібне, розташовані на шляху розповсюдження звуку /якщо їх довжина і висота більше 6...10 м/, можуть понизити рівень звуку на 5......25дБА;

– звукоізоляція конструкціями об'єкту, що захищається, або джерела шуму, що захищають, може забезпечити зниження рівня звуку 50 дБА;

– поглинання поверхні землі, будівель і споруд, над якими відбувається розповсюдження шуму, можуть забезпечити додаткове зниження рівня звуку 20 дБА.

1.4. Засоби і методи шумозахисту, які сприяють забезпеченню нормативних рівнів шуму в проектах планування і забудови міст і інших населених пунктах, рекомендується розробляти на основі акустичних розрахунків рівня шуму джерел, очікуваного шумового режиму в характерних точках об'єкту, що захищається, і оцінки забезпеченості його акустичним комфортом, приведених в справжніх вказівках.

1.5. Оцінка відповідності шумового режиму нормативним рівням звуку на об'єктах, що захищаються від шуму, проводиться по формулі, дБА:

де L_{A екв доп} – допустимий рівень звуку на об'єкті, що захищається, дБА (додаток 1); L_Аекв – розрахунковий рівень шуму джерела на стандартній відстані /7,5 м/, дБА (додаток 2); А₁, – зниження шуму в повітряному приземному просторі від L_Аекв як функції відстані і типу поверхні землі, дБА (додаток 3); А₂, А₃ – додаткове зниження шуму відповідно за наявності на шляху розповсюдження шуму захисних смуг зелених насаджень; за рахунок звукоізоляції віконних отворів,дБА (додаток 3).

Позитивне значення γ характеризує забезпеченість нормативного рівня звуку в точці розрахунку, а негативне – необхідне зниження рівня звуку, шуму, що досягається зниженням на джерелі L_Аекв або підвищенням шумозахистних якостей засобів, що перешкоджають розповсюдженню шуму А₁ А₂, А₃,.

1.6. Точки розрахунку оцінюваних рівнів звуку рекомендується розташовувати на найкоротшій відстані від джерела в найбільш характерних місцях: для будівель і споруд в 2 м від зовнішніх стін, що захищають, на висоті 1,5 м від підлоги першого і останнього поверху; для території не менше ніж в 2 м від стенів навколишніх будівель і споруд на висоті 1,5 м від поверхні землі; для приміщень в 2 м від вікна на висоті 1,5 м від поверхні підлоги.

1.7. Оцінка рівнів звуку в точці розрахунку повинна виконуватися для денного і нічного періоду доби /с 7 до 23 год. і з 23 до 7 год. і враховувати максимальну інтенсивність рівнів звуку джерела протягом півгодини. Оцінку зашумленности будівель і територій від транспортних комунікацій для денного періоду доби рекомендується виконувати для умов рухи екіпажів чао пік, оцінку рівня звуку в приміщеннях, забезпечених приводною вентиляцією, - з урахуванням звукоізоляції закритого вікна. У решті випадків рекомендується враховувати звукоізоляцію відкритої кватирки, стулки або фрамуги, яка зазвичай складає 10 дБА.

---

Дата добавления: 2015-07-18