Види юридичних понять

4.Логічні відношення між поняттями.

1. Поняття як форма мислення. Роль юридичних понять у структурі права

Мислення людини підлягає певним законам логіки і відбувається у певних формах: поняття, судження і умовивід.

Правове мислення юриста в логічному аспекті полягає в оперуванні правовими (юридичними) поняттями, в процесі якого, він визначає їх структуру, встановлює відношення між поняттями та емпіричними і абстрактними об'єктами, які відображаються в даних поняттях.

Різноманітність предметів і явищ об'єктивного світу в сукупності їхніх властивостей, ознак, якостей, а також їхня специфіка відображається у формі понять. Будь-яке поняття виступає у двох проявах як форма мислення і як форма пізнання, результат пізнавального процесу. У гносеологічному (пізнавальному) відношенні усі поняття є відображенням об'єктивного світу в мисленні людини, тобто "суб'єктивними образами об'єктивного світу"; у логічному відношенні вони є абстракціями та ідеалізаціями.

Поняття являє собою знання про предмети дійсності, але це не просто знання, а знання про суттєві ознаки предмета, про його сутність. У зв'язку з цим поняття можна визначити таким чином: «поняття» – це форма мислення, яка відображає істотні загальні та від­мінні ознаки предметів.

Жеребкін В. Є. під «поняттям» розуміє форму мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Iз цього визначення випливає, по-перше, що поняття – це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна сплутувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття – це логічна форма думки, думка про предмет. Предмет думки – це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об'єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).

По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні. Ознакою називається все те, в чому предмети схожі одне з одним або чим різняться.

Ознака – це наявність чи відсутність властивості у предмета, а також наявність чи відсутність відношень між предметами; це те, чим предмети подібні і чим відрізняються один від одного; те, що допомагає нам розпізнати предмет. Ознаками можуть бути не лише властивості, а і їх відсутність (підстава для визнання людини безвісті відсутньою чи померлою).

Будь-який предмет має дуже багато різноманітних ознак.

А) одиничні (індивідуальні) (належать і характеризують окремий предмет) автор “Аналітики”, засновник логіки; індивідуальні ознаки людини.

Б) загальні (належать групі предметів) професія, соц.стан.

А) істотні (ознаки, що необхідно належать предмету та виражають його сутність). Бувають також одиничні (індивідуальні) автор “Аналітики”, засновник логіки і загальні здатність абстрактно мислити для визначення поняття людина.

Б) неістотні (ознаки, які можуть належати, а можуть і не належати предмету і не виражають його сутності).

Істотні ознаки обов’язково повинні бути необхідними (неможливе існування предмету з будь-якими несумісними з ними ознаками; ці ознаки неможливо змінити так, щоб не змінилася сутність предмету; якщо якась річ не може існувати без даної ознаки) і достатніми (якщо з ознаки слідує існування даної речі). Але не кожна необхідна ознака є одночасно достатньою і навпаки. Дощ – достатня підстава мокрого асфальту, але не необхідна (можливі і інші причини).

Слід наголосити пов'язаність поняття з мовою. Мовною формою виразу поняття є загальні описові імена. Але вони далеко не завжди співпадають. В мові існують омоніми (слова, що мають однакове звучання та форму, але різні за змістом – гіпотеза, коса, нота) та синоніми (слова, близькі за змістом та різні за формою – договір, угода, контракт, правочин). Багатозначність часто призводить до підміни та змішування понять – логічні помилки. Слід прагнути до однозначної визначеності. Особливо це важливо в юриспруденції. В чинному законодавстві часто приводяться ключові визначення понять.

Багатозначність мови і потреба наукової визначеності зумовлюють наявність термінів – слово чи словосполучення, що означає строго визначене поняття.

У процесі утворення понять користуються такими логічними способами як:

1. Метод порівняння (співставлення предметів з метою визначення їх схожості та відмінностей). Дає можливість виявити загальні ознаки.

2. Метод аналізу (уявний поділ предмету на частини, окремі ознаки і розгляд кожної з них зокрема).

3. Метод абстрагування (уявне виділення суттєвих ознак предмету та розгляд їх у відриві від інших ознак, як цілком самостійний предмет мислення).

4. Метод синтезу (уявне поєднання частин чи ознак предмету, після їх виділення методом аналізу).

5. Метод узагальнення (прийом, за допомогою якого здійснюється перехід від одиничного до загального шляхом об’єднання однорідних предметів у класи на основі їх спільних ознак).

2.Закон зворотнього відношення між обсягом і змістом понять. Операції узагальнення і обмеження понять.

Структура будь-якого поняття складається з двох основних компонентів:

♦ змісту;

♦ обсягу.

Зміст поняття – це сукупність істотних ознак предмету, що складають дане поняття.

Під ознакою розуміють як властивості предметів, так і відношення між ними.З'ясуємо, що являють собою суттєві ознаки предметів. Усі ознаки в логіці поділяють на: відмітні і невідмітні. Відмітні ознаки (істотні за Жеребкіним) – це ознаки, які притаманні тільки одному предмету й відрізняють його від усіх інших предметів.Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює 180° градусам. Невідмітні ознаки (неістотні ознаки) -це ознаки, які притаманні не лише предмету, що досліджується, а й іншим предметам, це ті ознак, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища.Наприклад, наявність сторін, кутів буде невідмітною ознакою для трикутника (як для геометричної фігури).

Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак.

Суттєві ознаки – це ознаки, які визначають якісну специфіку предмета, що досліджується, його сутність.Наприклад, зміст поняття «грабіж» складають такі суттєві ознаки: 1) відкрите; 2) викрадання; 3) чужого майна.

Суттєві ознаки можуть бути: родовими чи видовими. Родові суттєві ознаки – це ознаки такого класу предметів, у якому виділяється певний підклас. Видові суттєві ознаки – це ознаки, на підставі яких виділяють підкласи в межах класу.Наприклад, родовою суттєвою ознакою поняття «студент» буде «людина, що навчається», а видовою суттєвою ознакою – навчатися у вищому навчальному закладі». Зазначимо, що не всі відмітні ознаки є суттєвими, хоча кожна суттєва ознака є відмітною. Наприклад, наявність у людини м'якої мочки вуха буде хоча і відмітною (бо жодна інша жива істота не має такої властивості), але не суттєвою ознакою людини. Навряд чи за допомогою такої ознаки можна зафіксувати сутність людини.

Похідними називають ознаки, які зумовлені основними, суттєвими ознаками і які неодмінно притаманні предметам. Випадковими для даного предмета чи сукупності предметів називають ознаки, які зумовлені зовнішніми факторами і які можуть бути, а можуть і не бути притаманні предмету.

Другою складовою частиною структури поняття є його обсяг.

Обсяг поняття – це сукупність предметів, що охоплюються даним поняттям. (коло предметів, яке охоплює дане поняття).

Кожному з цих предметів притаманні ознаки, що складають зміст поняття. Наприклад, обсягом поняття «крадіжка» є всі злочини, яким притаманні суттєві ознаки цього поняття: 1) таємне; 2) викрадання; 3) чужого майна. Предмети, що входять до обсягу поняття,називаються елементами обсягу поняття.

Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називається логічним класом.

Клас (множина) – це певна сукупність предметів, що мають загальні ознаки (студенти)

Підклас (підмножина) – це певна частина класу (студенти-юр.)

А В (А є підкласом В)

Елемент класу – це предмет, що входить в даний клас.

А В (А є елементом класу В)

Універсальний клас (універсум) – це клас, що складається з всіх елементів певної сфери. (U; 1) Сидоренко і всі студенти-юристи.

Одиничний клас – клас, що складається з одного елементу (Сидоренко).

Нульовий клас – клас, що не має жодного елементу (круглий квадрат, вічний двигун).

Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву «Закон зворотнього відношення між змістом і обсягом понять»Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. у логіці Пор-Рояля.

Його сутність така: Розширення змісту поняття веде до зменшення його обсягу і навпаки. Із збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і із збільшенням обсягу поняття зменшується. ( (Прокурор – Генеральний прокурор, Президент – Президент України, студент – студент-юрист).

Зворотна залежність між обсягом і змістом понять служить підставою для двох логічних операцій – їхнього узагальнення та обмеження.

1. Узагальнення поняття – логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з меншим обсягом, та більшим змістом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Вбивство при обтяжуючих обставинах – злочини проти особи.

Межа узагальнення – категорії (поняття з максимально широким обсягом – рух, свідомість, властивість).

2. Обмеження поняття – логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом та меншим змістом до поняття з меншим обсягом та більшим змістом. Юрист – адвокат – приватний адвокат.

Межа обмеження – одиничне поняття (студент І курсу ю.ф. Липа).

При цьому поняття з більшим обсягом називають родовим або просто родом, а поняття з меншим обсягом – видовим або просто видом. Рекомендується дотримуватися двох наступних правил:
при узагальненні потрібно послідовно переходити від індивіда до найближчого виду і потім до найближчого роду. При обмеженні потрібно послідовно переходити від роду до найближчого виду і тільки потім до індивіда.
Порушення цих простих правил приводять до помилок кваліфікації предмета міркування, до плутаності думки. Наприклад, такі два поняття: "злочин" і "посадовий злочин". Великий обсяг має поняття "злочин", оскільки воно поширюється на всі злочини, а поняття "посадовий злочин" охоплює тільки частину злочинів, ті, які є посадовими. Зміст же буде більшим у поняття "посадовий злочин", оскільки окрім ознак, властивих усілякому злочину, воно включає ще й ознаки специфічні, ті, якими посадові злочини відрізняються від інших. Таким чином, більший обсяг - менший зміст, більший зміст - менший обсяг поняття.

Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід. Проілюструємо дію зазначеного закону.

Зміст поняття «студент» визначається ознакою «навчатись у вищому навчальному закладі». Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

Примінення цих операцій в юридичній практиці:

А) кваліфікація (обмеження) діяння – злочин – злочин проти життя, здоров’я, волі і гідності особи.

Б) узагальнення (наклеп – злочин проти життя…).

Не слід плутати операції узагальнення і обмеження понять з переходом від частини до цілого і навпаки. (секунда – доба – година).

Дата добавления: 2015-07-18