Реєстр київських князів.

1 Володимир	979-1015
2 Сьвятополк син Володимира	1015-1019
3 Ярослав син Володимира	1019-1054
4 Ізяслав син Ярослава	1054-1068
5 Всеслав, з полоцької династиї	1068/9
6 Ізяслав, вдруге	1069-1073
7 Сьвятослав, син Ярослава	1073-1076
8 Ізяслав, в третє	1076-1077
9 Всеволод, син Ярослава	1077-1093
10 Сьвятополк, син Ізяслава	1093-1113
11 Мономах, син Всеволода	1113-1125
12 Мстислав, син Мономаха	1125-1132
13 Ярополк, син Мономаха	1132-1139
14 Вячеслав, син Мономаха
15 Всеволод, внук Сьвятослава (7), а чернигівської династиї	1139-1146
16 Ігор, брат Всеволода (15)
17 Ізяслав, син Мстислава (12)	1146-1149
18 Юрий, син Мононаха	1149-1150
19 Ізяслав (17), вдруге
20 Юрий (18), вдруге
21 Ізяслав (17) і Вячеслав (14) разом	1150-1154
22 Ростислав, брат Ізяслава (17)
23 Ізяслав, внук Сьвятослава (7), з чернигівської династиї	1154/5
24 Юрий (18), в третє	1155-1157
25 Ізяслав (23) вдруге	1157-8
26 Ростислав (22), вдруге	1159-1161
27 Ізяслав (23), в третє
28 Ростислав (22), в третє	1161-1167
29 Мстислав, син Ізяслава (17)	1167-1169
30 Глїб, син Юрия (18)	1169-1171
31 Володимир, син Мономаха (11)
32 Роман,син Ростислава (22)
33 Михалко, син Юрия (18), з сузд. Династиї
34 Рюрик, син Ростислава (22)
35 Ярослав, син Ізяслава (17)
36 Роман (32), вдруге	1175-1176
37 Сьвятослав, син Всеволода (15), з чернигів. Династиї	1176-80
38 Рюрик (34), вдруге	1180-1
39 Сьвятослав (37), в третє	1181-1194
40 Рюрик (34), в третє	1194-1200?
41 Інгвар, син Ярослава (35)	1200?-1202
42 Рюрик в четверте
43 Ростислав, син Рюрика	1204-5
44 Рюрик в пяте	1205-6
45 Всеволод Чермний, син Сьвятослава (37), з чернигів. дин.
46 Рюрик в шесте
47 Всеволод Чермний вдруге
48 Рюрик в семе	1207-10
49 Всеволод Чермний в третє	1210-1212
50 Інгвар (41), вдруге
51 Мстислав, син Романа (32)	1212-1223
52 Володимир, син Рюрика	1223-1234
53 Ізяслав, син Мстислава (51)
54 Володимир (52), вдруге
55 Ярослав, внук Юрия (18), з суздальської династиї	1236-8
56 Михайло, син Всеволода (45), з чернигівської династиї	1238-9
57 Ростислав, син Мстислава (51?)
58 Данило галицький
99 Михайло, вдруге	1241-1246
60 Ярослав (55), вдруге

*) Число поставлене в скобках при імени князя показує під котрим числом він приходить вперше в сїм реєстрі

Мапи

Пояснення: синьою фарбою означені границї князївств — неперерваною лїнїєю більш певні, перерваною меньш певні або змінні, кропками — переміни в границях. І так кропками означено: границю Київщини з Волинею в ті часи, коли Погорина належала до Київщини; границї Волини з Турово-пинським князівством після того як Черторийськ відібрано від нього, границї Городенського князївства, границї землї Дорогичинської, Холмської і Белзької з Волинею, коли вони відійшли до Галичини. Границї з Польщею означені перерваною лїнїєю з огляду на їх змінність; хоч для кождої поодинокої місцевости їx можна уставити досить певно, або бодай правдоподібно, але вказівки сї маємо з ріжних часів, і цїла границя складаєть ся з означень ріжного часу і обставин. Близші пояснення що до тих підстав, на яких опираєть ся наше означеннє границь подано в обводах границь поодиноких земель, в гл. IV-VII.

Більшим письмом дано городи, що були центрами земель і княжими столами. Знаком? означено осади, що можуть бути викомбіновані більш гіпотетичио, а особливо гіпотетичні означені подвійним?? Чорною зубчастою лїнїєю означені вали (о скільки зібрані звістки про них).

На мапі Київщини подані осади які згадують ся до середини XIII в., бо з Батиєвим походом ми не маємо для неї нїяких нових історично-ґеоґрафічних звісток у XIII в. Для Турово-пинської землї прибуває кілька нових топоґрафічних імен це в 2-ій пол. XIII в.

Для Чернигівщини в лїтописях останні історично-топоґрафічні звістки дає епнізод про баскака Ногая. Але цїлий ряд нових міст, княжих волостей дає нам чернигівський помянник і особливо родословні книги княжих родів чернигівської галузи (про них див. в т. III гл. 2). їх відомости одначе того рода, що докладно виміркувати час, коли виступає той чи иньший город, або волость, майже неможливо. Я взяв на мапу ті городи і князївства, що більше меньше можна класти на кінець XIII і початки XIV в. (11 і 12 колїно князїв від Ігоря); з них більшим письмом тільки старші столи. Для Переяславщини круг історично-топоґрафічних відомостей замикаєть ся властиво вже з кінцем XII в., коли не рахувати кількох імен в катальоґу „руських городів".

На мапі західньої України подано осади по кінець XIII в., бо для Волини й Галичини з 1290 р. уриваєть ся головне джерело історично-ґеоґрафічних відомостей — Галицько-волинська лїтопись. Тільки на Підкарпатю, на русько-польській границї означив я кілька осад, про котрих згадки з XIII в. (в польських документах) не безсумнівні, але з першої четверти XIV звістні вже нам напевно. Для Угорської Руси не маємо такої перерви з кінцем XIII, відомости документів ідуть далї, але з огляду на передкарпатські землї я поставив і тут границею кінець XIII в. — а власне р. 1300, важний в історії Угорщини як кінець Арпадової династиї (14/1 1301); тільки осади полудневого Мармароша — Густ, Тячево і Довге поле (Husszumezö) взято з документу 1329 р. (де вони згадані вже як давнїйше засновані) — за браком ранїйшої згадки; більшим письмом дано назви міст, що були центрами комітатів.

Детальнїйші пояснення до поодиноких осад Київщини з Погориною, що до їх розміщення, дані були в моїй Історії Київщини в гл. І, тож тут не уважаю потрібним їх наводити. Для спірних і неясних топоґрафічних питань Чернигівщини, Переяславщини, Волини й Галичини подаю тут примітки. Не роблю сього для угорської Руси, бо топоґрафічний матеріал мапи опираєть ся на матеріалї з документів, використаних на ст. 456-460 і 492-504; до них і відсилаю читача, зауважу тільки, що усїх сїл і ґрунтів, згаданих там, не міг я взяти на мапу через те, що скуплені подекуди в густїйші купи, не могли вони на нїй умістити ся.

Із технічних причин мапи друкуються однією барвою, а порядок їx розміщення змінено.

Дата добавления: 2015-07-18