У відблисках і місяця, й зорі

Globicephala Lesson, 1828 - Гринди, чорні дельфіни, шароголові дельфіни

Cephalorynchus Gray, 1846 - Строкаті дельфіни

Lagenodelphis Fraser, 1956 - Малайзійські дельфіни

Lagenorhynchus Gray, 1846 - Короткоголові дельфіни

Lissodelphis Gloger, 1841 - Китовидні дельфіни

Orcaella Gray, 1866 - Іравадійські дельфіни, орцелли

Peponocephala Nishiwaki et Norris, 1966 - Бездзьобі дельфіни

Pseudorca Reinhardt, 1862 - Малі косатки

Sousa - Горбаті дельфіни

Steno Gray, 1846 - Крупнозубі дельфіни

Деякі види і підвиди дельфінових перебувають на межі зникнення і охороняються місцевим і міжнародним законодавством. Один із прикладів - підвид дельфіна Гектора, що живе в Новій Зеландії і також відомий як білоголовий дельфін. Всього у водах Північного Острова Нової Зеландії живе менше ніж 150 цих дельфінів.

Починаючи з 1966 р. після прийняття Конвенції СІТЕS в СРСР промисел дельфінів був заборонений. 2007 рік був визначений ООН як «Рік Дельфіна» і, зважаючи на успіхи, було продовжено на 2008 рік.

Дельфіни не є рибами - це ссавці. Вони теплокровні, живородні, вигодовують своїх дитинчат молоком, мають легені і дихають повітрям.

Далекі предки дельфінів спочатку вийшли на сушу, а потім, через деякий час, знову повернулися у воду. Але в анатомії дельфінів до цих пір збереглися основні ознаки сухопутних ссавців, такі як структура скелета і розташування внутрішніх органів. У дельфінів навіть є волосяний покрив - одна з основних рис, яку тварини придбали на суші. Правда, волосяний покрив дельфінів мінімальний. Знахідки копалин предків дельфіна дозволяють простежити стадії еволюції від сухопутного ссавця з чотирма лапами до морського ссавця з редукованими кінцівками.

Дельфіни мають дивну фізіологічну схожість з людьми. У них таке ж чотирикамерне серце, дуже близький склад крові і температура тіла. Розмір мозку цього ссавця цілком можна порівняти з розміром мозку людини (хоча він трохи перевищує людський).

Дата добавления: 2015-07-18