Розділ 1 оздоровчо-спортивна діяльність як пріоритетний напрям гуманітарної політики держави

1.1 Фізична культура і спорт у площині розвитку державної політики України

Суспільство у всі часи не було байдужим до того, яким життєвим потенціалом володіє підростаюче покоління. Здоров’я нації завжди пов’язувалося у великій мірі зі здоров’ям дітей та підлітків. Тому і в Україні гармонійний розвиток, здоров’я молоді є серед пріоритетів державної політики.

Ще наприкінці 80-х років ХХ ст. інтенсивно розвивалася матеріально-технічна і спортивна база загальноосвітніх та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, контролювалося їх забезпечення спортивним інвентарем та обладнанням згідно з нормативними вимогами, будувалися спортивні майданчики за місцем проживання та у місцях масового відпочинку і оздоровлення дітей, а перед науковцями поставало завдання – науково обґрунтувати інтенсифікацію навчально-виховного процесу.

1.2 Система оздоровлення населення в Україні засобами фізичної культури і спорту

Проблема формування стійких цінностей здорового способу життя у підростаючого покоління є надзвичайно актуальною. Зумовлене це постійним зростанням захворюваності, погіршенням здоров’я дітей шкільного віку. За даними МОЗ України 80% дітей мають відхилення у стані здоров’я. За даними Віденського інституту академічних досліджень, який протягом 2000-2002 років досліджував стан здоров’я у ряді пострадянських країн (включаючи Україну) середня очікуваність тривалості життя наших дітей, народжених протягом 1992-2002 років становить для хлопчаків 59 років, для дівчат – 71 рік. У країнах Європейської співдружності цей показник дорівнює відповідно 75 років та 81 рік.

За даними АПН України практично здоровими до школи приходять лише 15-20% дітей, а по її закінченні практично здоровими виявляється лише 5-7%.

За даними національного соціологічного дослідження «Спосіб життя молоді України», проведеного Українським інститутом соціальних досліджень, в групі молоді від 10 до 22 років головним чинником ризику для здоров’я є знижена фізична активність, тобто відсутність регулярних фізичних занять, у тому числі перегляд телепередач більше чотирьох годин на день, або робота на комп’ютері понад 10 годин на тиждень (24%). За ними йдуть психологічний дискомфорт (22%), тютюнопаління (20%), вживання алкогольних напоїв (14%), наявність хронічних захворювань (10%), вживання наркотиків (5%), надмірна вага, тобто перевищення нормативних показників ваги відповідно до зросту та віку (4%) та небезпечний секс (1%).

Таким чином, недостатня фізична активність визнається провідним чинником ризику для здоров’я підлітків, юнаків та молоді. Отже, ключовою складовою здорового способу життя вважається рухова активність, регулярні заняття фізичною культурою та спортом. Тому закономірно, що саме на цей напрям при популяризації, пропаганді здорового способу життя серед підлітків та юнаків мають бути спрямовані основні зусилля.

1.3 Нормативно-правове забезпечення розвитку спорту в Україні

Загальновідомо, що спорту вищих досягнень не буває без дитячо-юнацького спорту. Тому цей напрям роботи у системі розвитку фізичної культури і спорту перебуває на особливому рахунку у всіх країнах, які хочуть мати високі спортивні показники та здорову націю.

Сучасний спорт та система підготовки спортсменів високої кваліфікації ставлять першочерговим завданням ефективний розвиток дитячо-юнацького спорту, формування діючої системи відбору перспективних дітей та підлітків до регулярних занять з обраного виду спорту, створення умов для реалізації ними придбаним рухових навичок і основ окремих видів спорту у подальшій спортивній діяльності. Система дитячо-юнацького спорту об’єднує спортивні школи усіх типів, які забезпечують відбір обдарованих осіб із системи дитячого спорту, поступову спеціалізацію юних спортсменів, що мають високий рівень підготовленості, для участі у міжнародних спортивних змаганнях дітей та школярів, а також для подальшого переходу в систему резервного спорту.

Сьогодні в усіх регіонах України працює 1680 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких відкрито 6215 відділень з 87 олімпійських та неолімпійських видів спорту. До навчально-тренувальної роботи в них залучено більше 720 тисяч віком від 6 до 18 років або 9,5 % від учнівської молоді країни. Івано-Франківська область у цьому плані близька до середнього показника по Україні – 9,3% учнівської молоді, залученої до занять у спортивних школах.

Дата добавления: 2015-07-18